Тваринництво
Головне:
Інтерв'ю

Іти в ногу з часом

Ігор Окіпняк
заступник директора СТОВ Агрофірма «Маяк»
Поділитись:

Господарство СТОВ АФ «Маяк», що в с. Піщане Черкаської області, є одним із найпотужніших сільгосппідприємств краю. Незважаючи на будь-які труднощі в житті країни загалом чи в аграрній галузі зокрема, тут завжди працювали прибутково, навіть у скрутні часи не відмовилися від жодного «ризикованого» напряму виробництва — молочного скотарства, свинарства або ж бджільництва. Навпаки, диверсифікація виробництва тільки допомагала господарству бути конкурентним на ринку, а щоб іти в ногу з часом, керівництво агрофірми постійно вкладало кошти в розвиток, модернізацію всіх підрозділів. Адже керівник агрофірми Герой України Микола Васильченко переконаний, що без упровадження новітніх технологій, без будівництва нових потужностей і реконструкції наявних подальший розвиток неможливий. 

заступник директора СТОВ Агрофірма «Маяк» Ігор Окіпняк

Саме такого принципу дотримуються протягом 80 років існування агрофірми (раніше колгоспу, радгоспу, КСП) і у свинарстві. Новий етап свинарського напряму в господарстві тільки розпочинається — із завезенням маточного поголів’я з Данії. Разом зі свиноматками «прибудуть» і нові технології вирощування свиней. Однак і на наявних потужностях свинарі «Маяку» мають неабиякий позитивний досвід роботи. Про те, як протягом років у господарстві удосконалювали технології й підвищували продуктивність стада, журналу The Ukrainian Farmer розповів заступник директора СТОВ Агрофірма «Маяк» Ігор Окіпняк. 

Пане Ігорю, ви вирішили перейти на повний цикл виробництва свинини. Чим продиктовано таке рішення? 

— Справді, доки триває реконструкція, ми тільки відгодовуємо свиней — купуємо поросят на відгодівлю вагою 25 кг в одному з племгосподарств Чернігівської області, дорощуємо до 110–115 кг і частково реалізуємо живою вагою, а частково переробляємо сировину у власному ковбасному цеху. Загальне поголів’я свиней на відгодівлі нині сягає шість тисяч голів. Маємо два сучасних реконструйованих відгодівельники на 14 тис. голів одночасної постановки. 

Утім, ситуація на ринку вимагає постійного вдосконалення й реагування на його потреби. Тож вирішили завезти нове батьківське та прабатьківське поголів’я з Данії — усього 900 свиноматок і кнурів порід данський ландрас, йоркшир і дюрок, щоб надалі налагодити повний цикл вирощування свиней і вийти на 2600 голів свиноматок. 

Спеціально під нове поповнення провели реконструкцію репродуктора, який відповідає сучасним нормам утримання свиней за сучасною технологією.  

Продуктивність поголів’я залежить від багатьох чинників, зокрема й від умов утримання. Що ви змінили у ваших реконструйованих свинокомплексах і як це позначилося на виробничих показниках? 

— Я вважаю, для підвищення продуктивності насамперед треба, щоб тварини оптимально розміщувалися на відведеній території. Для цього слід дотримуватися норм площі на одну голову. Так, для вирощування відгодівельних свиней це має бути 0,75–0,8 м. на голову. Щоб дотримуватися таких нормативів, треба мати щілинну підлогу, годівлю досхочу й активну вентиляцію. Ми все це зробили. Фактично від старого приміщення залишили тільки стіни й дах, і то не скрізь, усередині ж усе поміняли. Прибрали транспортери для видалення гною, натомість установили гнойові ванни, зробили каналізацію, встановили щілинну підлогу, систему вентиляції з клімат-контролем. Тепер тваринам сухо, тепло (а влітку прохолодно) й комфортно. В годівницях постійно є корм і проточна вода. 

Що нам дала проведена реконструкція? Наприклад, якщо за старої технології утримання в приміщенні можна було тримати 600 тварин, то після реконструкції — 1520 голів. Звісно, для зростання продуктивності важлива генетика та якість корму. Все разом це дає можливість мати добовий приріст 1–1,1 кг. 

Кілька років тому в СТОВ АФ «Маяк» ввели в експлуатацію комбікормовий завод, який працює на власній сировині. Як власні корми вплинули на добові прирости? 

— Справді, власна сировинна база, можливість виробляти власні корми — це надзвичайно важливий чинник ефективного виробництва. Адже проблеми багатьох свиногосподарств у тому, що вони покупають зерно — сьогодні в одному місці купили, завтра — в іншому. Тому витримувати якість кормів складно. Ми ж маємо в обробітку 7 тис. гектарів ріллі, де виробляємо зернову продукцію, зберігаємо її на власному елеваторі й виготовляємо гранульований комбікорм на власному комбікормовому заводі потужністю 10 т/год. Тобто ми впевнені у якості кормів на кожному етапі виробництва. Купуємо тільки премікси. Аналіз показує, що комбікормовий завод за рівних інших умов додав нам 100–150 г добового приросту, бо дав можливість покращити точність дозування, якість помелу й змішування, гранулювання. 

— Хто вам розробляє раціони? 

— Одразу скажу, що в нашому господарстві вже років із двадцять немає ні головного зоотехніка й зоотехніків, ні головного ветеринара, за що спочатку нас намагалися критикувати. Звісно, ми б могли купити програму й самі розробляти раціони. Але поки що для нас це роблять постачальники преміксів, ураховуючи наші побажання й нашу зернову групу. 

Однак тут важливий нюанс: нерідко розробники раціонів ідуть назустріч побажанням клієнтів, навіть якщо вони невиправдані. Наприклад, замовник просить у раціоні довести частку кукурудзи до 80% і навіть для кормів на основі білково-вітамінних добавок вони складають такий раціон. Але ж під БВД також треба давати і пшеницю, і ячмінь, а в людини тільки кукурудза… У такому разі він бажаного результату не отримає, виграють тільки продавці, що продадуть свою БВД. 

Коли ми замовляємо раціони, то цікавимося, чи можемо, наприклад, увести в нього не 30% ячменю, а 10–15%, а працівники компанії вже звіряють із програмою, чи це можливо. 

— Як, за вашими спостереженнями, якість корму позначається на здоров’ї тварин? Що ви робите для того, щоб убезпечити поголів’я від захворювань, які передаються через корми? 

— Для здоров’я тварин якість корму, звісно, відіграє велику роль, адже разом із кормом в організм можуть потрапити шкідливі мікотоксини. Щоб захисти тварин від їхнього впливу, ми в раціон свиней додаємо адсорбенти, які зв’язують мікотоксини в шлунково-кишковому тракті тварини й виводять з організму з фекаліями. Для кращої засвоюваності корму, пригнічення хвороботворної мікрофлори, поліпшення загального самопочуття тварин також застосовуємо підкислювачі, пробіотики. 

Окрім того, всі види кормів ми гранулюємо — відтоді, як збудували комбікормовий завод і поставили лінію гранулювання. Таким чином у процесі грануляції знищуємо шкідливі бактерії, віруси та цвілеві гриби, що виробляють токсини й можуть бути шкідливими для здоров’я свиней. Ще одна перевага грануляції — підвищена засвоюваність комбікорму, а це, своєю чергою, зменшує конверсію корму на одинцю привісу. Правильно розраховані добові норми годівлі впливають на поведінку свиней: після годівлі вони повинні відпочивати, а не штовхатися й витрачати енергію, а відповідно й привіси. Звісно, на конверсію й генетика впливає, бо на приріст 1 кг сала потрібно вдвічі більше корму, ніж на 1 кг м’яса.

У СТОВ АФ «Маяк» працюють над створенням повного циклу виробництва свинини

 — Здоров’я тварин безпосередньо залежить від дотримання правил біобезпеки. Звісно, це легше зробити, коли заходи біобезпеки впроваджують із нуля, ще на етапі планування будівництва свинокомплексу. Як у вашому господарстві втілюють ці заходи?

 — Хочу наголосити, що наявність тільки нормального паркану не є біобезпека. Щодо свинокомплексу, куди ми завозимо данське поголів’я, то там справді цього легше було досягнути. Реконструйовані ж приміщення ми з’єднали галереєю, щоб ні працівники під час робочого дня, ні поголів’я не виходили назовні. Сепаратор для розділення гною на фракції винесли  в периметр паркана, щоб трактор, який вивозить тверду фракцію, хоч і один раз на день, не заїжджав на територію ферми. До речі, тепер ми будемо з твердої фракції гною виготовляти компост. Він складатиметься із соломи, гною ВРХ та свиней, щепи, гілок — за два місці виходить готовий до використання перегній. Рідку фракцію гною зберігаємо в лагунах. 

Також у периметрі паркана будується нова котельня потужністю 1 МВт, щоб пальне (в нашому разі — щепу) не завозити на територію комплексу. Окрім того, ми запровадили систему перевантажування комбікормів. 

Тобто, якщо узагальнити, то завдання стоїть, щоб не було руху ні комбікормів, ні гною, ні людей з умовно брудної до чистої зони й навпаки. 

Звісно, персонал свинокомплексу дотримується особистої гігієни, — маємо для цього всі умови (роздягальні, душові тощо), — особисті речі залишає в роздягальнях. Також працівникам заборонено тримати вдома свиней. 

Ефективність роботи підприємства багато в чому залежить від кваліфікації персоналу. Чи готові ваші працівники до роботи з данським поголів’ям? 

— Згідно з договором, перед осіменінням і опоросом свиноматок наші працівники повинні пройти навчання в Данії. Зокрема, треба повчитися, як працювати з великою кількістю поросят у маточнику й на дорощуванні. Але пандемія коронавірусу внесла корективи. Тому данські технологи, які працюють в Україні, приїдуть до нас.  Загалом ми покладаємо великі надії на оновлення стада данською генетикою та сучасними технологіями. Адже бачимо, як мінялася продуктивність комплексу після модернізації. Так, раніше за старою технологією, коли загальна кількість працівників на фермі сягала 80 осіб, у рік ми продавали 250 т свинини, а після реконструкції з персоналом 36 осіб — 3300 т. Оце наслідки реконструкції та технології.  

ГОВОРЯТЬ ЕКСПЕРТИ

Олена Василевич, директор ТОВ «БРІДЕРС УКРАЇНА»

— Наша компанія є постачальником племінного поголів’я свиней данської генетики в Україну. Цього року ми почали співпрацю з ТОВ АФ «Маяк» — багатопрофільним господарством, яке успішно працює в різних напрямах, зокрема й у свинарстві.
Оскільки просто закупити високопродуктивну генетику недостатньо, потрібно ще вміти з нею працювати, щоб максимально розкрити потенціал, тому для своїх клієнтів ми організовуємо навчальну практику в Данії. Проте через цьогорічні карантинні обмеження змушені проводити навчання онлайн і дистанційно контролювати правильне ведення племінної роботи (використовуючи метод BLUP). Також долучаємо своїх українських працівників для проведення навчання персоналу безпосередньо на господарстві та для надання технологічних консультацій на всіх етапах виробництва.
Нам приємно, що наші погляди на данську генетику свиней як найперспективнішу у світі збіглися з баченням керівництва ТОВ АФ «Маяк». Думаю, що з оновленням поголів’я свиней господарство отримає ще один потужний напрям бізнесу, що динамічно розвиватиметься.

Роман Журба, провідний технічний спеціаліст, головний інженер ТОВ «ЧК Альтернатива»

— ТОВ «ЧК Альтернатива» успішно працює на українському ринку більше як 10 років. Компанія є однією з провідних у галузі оснащення й комплектації обладнанням від провідних європейських виробників для тваринницьких комплексів і птахоферм будь-яких розмірів. Досвід фахівців нашої компанії дозволяє пропонувати клієнтам найкращі технологічні рішення, починаючи від стадії проєктування, постачання обладнання, його монтажу й закінчуючи сервісним обслуговуванням.
Спираючись на свій багаторічний досвід і враховуючи всі світові інновації, на сьогодні ми можемо запропонувати своїм клієнтам повний комплекс робіт і послуг із запуску підприємства в галузі тваринництва чи птахівництва.
Зокрема це:
• системи мікроклімату: вентиляція, обігрів, охолодження, контроль і керування;
• системи автоматичної годівлі, годівниці, бункери тощо;
• системи напування й медикації;
• системи утримання: дошка ПВХ, стійки, станки тощо;
• система гноєвидалення: щілинна підлога, каналізація, пробки тощо; • електромережі й освітлення;
• проєктування і будівництво.
З агрофірмою «Маяк» нас пов’язує багаторічні стосунки. Майже з моменту заснування компанії ми почали нашу співпрацю, і за ці роки АФ «Маяк» зарекомендувала себе як надійний партнер, який завжди виконує свої зобов’язання й постійно прагне вдосконалюватися та розвиватися. Особливо хочеться сказати про невтомного і завжди енергійного Ігоря Дмитровича Окіпняка, який досконало володіє усіма питаннями в галузі свинарства і на своєму підприємстві впровадив найновіші технологічні рішення. Як справжній професіонал він так само вимагає від своїх партнерів дотримання цих найвищих стандартів якості.
Як підсумок, хочу наголосити, що ділові відносини з ТОВ «ЧК Альтернатива» — це завжди довгострокове вигідне партнерство!

Людмила Морозова

журнал The Ukrainian Farmer, липень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Поділитись: