Наша мета — виростити якісне поголів'я

Головне — не пропустити інфекцію

На «Глобинському свинокомплексі» насамперед дбають про дотримання правил біобезпеки

Великий свинокомплекс — це насамперед велика відповідальність працівників за здоров’я тварин і великі зусилля для підтримання його високого статусу. Особливо тепер, коли Україна опинилася у списку країн, неблагополучних щодо епізоотичної ситуації. Але, як то кажуть, хворобі легше запобігти, ніж лікувати. Як це роблять на ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс» — одному з найбільших свинокомплексів у країні, ми запитали в заступника директора з виробництва Ірини Чипенко. 

— Пані Ірино, «Глобинський свинокомплекс» — велике виробництво, а чим більше господарство, тим більший ризик виникнення захворювань. Яка нині загальна епізоотична ситуація на комплексі? Яких заходів вживаєте, щоб її контролювати? 

— Загалом ситуація благополучна, якихось серйозних захворювань останнім часом не виникало. Нині ми налаштовуємо технологію, обладнуємо приміщення таким чином, щоб максимально зменшити захворюваність поголів’я. Особливо це стосується цеху опоросу, де багато поросят — там постійно прибираємо, дезінфікуємо, щоб поросята якнайменше стресували, в станки до тварин практично не заходимо. 

Найголовніше — дотриматися правил біобезпеки, щоб інфекція ні через повітря, ні через корм, ні через воду не проникла на територію. У нас дуже багато коштів виділяється на облаштування системи біобезпеки, на дезінфектанти, багаторазовий та одноразовий спецодяг, ветеринарні інструменти тощо. 

Систему біобезпеки постійно удосконалюємо останні 10 років — міняємо, добудовуємо санпропускники. Якщо раніше, щоб потрапити на ферму, треба було пройти один санпропускник, то тепер — два. 

Усі ферми розділено на чисту, сіру і брудну зони. Ясна річ, якщо в брудну зону транспорт може заїжджати, туди можуть заходити люди, вивантажуватися через паркан у герметичні бочки корми, то до сірої зони можна потрапити тільки через санпропускник, прийнявши душ, а до чистої — аж на наступний день, ще раз відвідавши душові. 

Ми так зробили реконструкцію, щоб у кожній зоні був свій транспорт, який за її межі не виїжджає. Усі матеріали, що не можна термічно обробити, під час переміщення із зони в зону обробляють дезінфектантом. На кожній фермі є пропарювальні, куди закладають предмети (відра, вентилятори, інструменти тощо) і прогрівають до 70 градусів протягом 30 хвилин. 

У нас правило: якщо свиня торкнулася землі, наприклад, випала зі скотовоза, вона назад у корпус чи скотовоз не повертається, щоб не занести інфекції, — тільки на м’ясокомбінат, а поросят у такому разі утилізують. 

Усі наші працівники, крім ветеринара і начальника цеху, працюють вахтовим методом — 15 днів вони взагалі не виходять із корпусів на вулицю. Живуть у гуртожитках на території чистої зони. 

Наші свинокомплекси розташовано на відстані 10–60 км один від одного, тобто дистанція між ними витримана. І поруч ніхто свиней не тримає. Усі ферми огороджено бетонним або металевим парканом заввишки 3 м, зверху по якому пущено колючий дріт «Єгоза». Навколо встановлено пости охорони, без дозволу якої на територію ніхто не зайде. У нас діє система службових записок у програмі Бітрікс24 про переміщення підрядних організацій і матеріальних цінностей. У програму ПК Універсал внесено дані про всіх працівників, і якщо хтось, наприклад, відвідав відділ дорощування, то на репродуктор він може потрапити тільки через 48 годин. Коли працівник порушує термін карантинування, то його прізвище засвітиться червоним, і охорона його не пропустить на підрозділ свинокомплексу. 

— Такі серйозні заходи — реакція на небезпеку появи АЧС? Адже у Глобинському районі 2016 року був спалах… Така значуща ця проблема для вас? 

— Така, що ми в Глобинському районі скупили всіх свиней у приватних  господарствах — щоб люди їх не тримали. І всі ферми перевели на вахтовий метод — до цього тільки деякі так працювали. На найближчій до місця спалаху фермі начальник цеху жив сам у корпусі 30 днів, не виходячи за межі ферми, і доглядав тварин. Таким чином нам вдалося уникнути зараження. Також було створено спеціальний підрозділ, який регулярно перевіряє всіх працівників (без попередження) на відсутність свиней у домогосподарстві. 

— Крім АЧС є чимало інших інфекційних хвороб. Як їм запобігаєте? 

— Збудник вірусу АЧС — найнебезпечніший і найстійкіший у навколишньому середовищі, тому, якщо ми від нього захистимося, то будемо захищеними й від інших захворювань. Звісно, на будь-якій фермі може бути колі-інфекція чи цирковірус, але серйозних спалахів хвороб у нас не було. Хіба що бувають звичайні респіраторні захворювання. Наприклад, якось не могли виявити причини захворювань поросят, хоч провели чимало досліджень. З’ясувалося, що кочегар (а ми частину ферм опалюємо агропелетами, решту — газом) не підтримував вночі потрібну температуру, тож поросята перемерзали й хворіли. Відтоді поставили скрізь сигналізацію, камери, щоб такого більше не повторювалися. 

Тобто людський чинник відіграє велику роль. Чим більше людей на виробництві, тим більша ймовірність виникнення проблем. 

— Якої системи моніторингу на свинофермах дотримуєтеся? 

— Ми маємо свій відділ якості, який періодично приїздить на ферми й перевіряє всі показники. Провели скрізь інтернет, установили на телефони додатки, за якими контролюємо, як тварини їдять, у якому вони стані тощо. З офісу через комп’ютер контролюємо температуру повітря в різних відділеннях. Як я вже сказала, скрізь до системи вентиляції, напування, роздавання кормів під’єднана сигналізація, яка спрацьовує, коли параметри не витримуються. Тобто у нас візуальний контроль і система сигналізації. 

Велике значення для підтримання належних умов має щільність поголів’я. Справді, поголів’я у нас велике, але ми дотримуємося норм утримання, щоб щільність була в межах норми. Кількість запліднених свиноматок розраховуємо відповідно до наявних площ. От нині на дорощуванні побільшало поросят, відповідно, на відгодівельниках бракує площ для утримання цих свиней, відтак ми їх реалізуємо, лишаючи собі тільки необхідну кількість. Через це й будуємо ще один великий відгодівельний цех — будемо збільшувати поголів’я. 

— Як відомо, хворобі краще запобігти, ніж лікувати. До того ж починати треба із селекції, високого статусу здоров’я батьківського поголів’я… 

— Звісно, тут і генетична стійкість тварини до хвороб відіграє роль, але велике значення має відсутність хвороби на племінній фермі. Коли ми відкривали нуклеус, завезли свиноматок компанії Hermitage Genetics з Ірландії, які мали надзвичайно високий статус здоров’я. Це була одна з умов нашого контракту з компанією. Ми тоді провели багато різних лабораторних досліджень, які підтвердили, що тварини фактично повністю здорові, бо на фермі, де ми їх купували, хвороби були відсутні. Тому в нас на репродукторах хвороб немає — ми вирощуємо ремсвинок F1, яка є клінічно здоровою без вакцинації. І статус здоров’я свиней високий. Потім генетика РІС поглинула Hermitage Genetics, і ми знову з тих самих ферм завозимо поголів’я. 

Для кожної нової партії тварин маємо окреме карантинне приміщення — з власною системою санпропускника. Широко застосовуємо програму зворотного згодовування, використовуючи плаценту й недоїдений свиноматками корм — щоб виробити у новоприбулих ремсвинок імунітет до наявних на наших фермах збудників хвороб. Щоб виробити імунітет до Escherichia coli у супоросних свиноматок і їхнього потомства, згодовуємо їм фекалії поросят із маточника. 

— Корм — це також один зі шляхів потрапляння інфекції, зокрема мікотоксинів. Чи застосовуєте різноманітні біодобавки для покращення травлення свиней? 

— Маємо власний комбікормовий завод і елеватор, тож корми виготовляємо самі, купуємо тільки премікси та корми для поросят вагою до 9 кг і до 12 кг у компаній «Каргіл» і «Трау Нутришин». Кожну машину із сировиною перевіряємо на наявність мікотоксинів у власній лабораторії, щоб уражене зерно не потрапило на елеватор. Корми також перевіряємо у власній лабораторії, окрім того, щомісяця відправляємо на аналіз до зовнішньої. 

Уся наша сировина проходить через експандер, де піддається короткочасному тепловому впливу пари для знищення хвороботворних бактерій і вірусів. Натомість корисні для здоров’я тварин речовини в ній зберігаються. 

Сорбенти додаємо в корм свиноматок і поросятам на відлученні — так підстраховуємо себе: а раптом гриб був десь на дні машини. Поросятам до 30 кг даємо пробіотики, щоб покращити травлення. Майже у всі корми додаємо кислоти — теж для травлення і для кращого зберігання корму. Воду підкислюємо, коли бачимо, що виникають проблеми з травленням або коли поросята переходять з одного виду корму на інший. Але постійно не підкислюємо. 

— Багато хто, переводячи поросят з одного виду корму на інший, вводить антибіотики. Як ви чините? 

— Ми намагаємося максимально знизити застосування антибіотиків із профілактичною метою, — цього року на 50%, — задаємо пробіотики, пребіотики, кислоти. Поки що шукаємо найкращі продукти, співпрацюємо з багатьма компаніями. Пребіотики набагато дорожчі, ніж антибіотики, тому нам треба вибрати за принципом «ціна — якість». Але ефект від застосування деяких добавок уже бачимо. 

Наша мета — виростити свинину без антибіотиків. З трьох репродукторів два вже працюють майже без антибіотиків, звичайно, не враховуючи ін’єкційного введення. Тобто 60% поголів’я вже вирощуємо без антибіотиків. Загалом, якщо рівень захворюваності не перевищує 5% поголів’я, комплексного лікування не проводимо. Спершу намагаємося зарадити проблемі дезінфекцією, корегуванням раціону з уведенням кислот тощо. Якщо справи серйозні, то застосовуємо антибіотики. 

— Вакцинація — один із головних способів запобігти захворюванню. Чи має цей захід якісь особливості на вашому підприємстві? 

— Вакцинацію проводимо згідно з графіком на кожній фермі. Поросятам уводимо препарати підшкірно IDALE по 0,2 дози або внутрішньом’язово стандартно шприцом Екоматік. З деяких пристроїв я з офісу можу контролювати весь процес, бо інформація передається на телефон, де видно, скільки доз внесено, яка вакцина тощо. Обираємо вакцину залежно від ефективності та ціни. 

На жаль, на ринку нині дуже мало вітчизняних вакцин, тому користуємося імпортними. Вакцини намагаємося міняти раз на рік, але можемо користуватися однією й тією самою три роки, бо не знайшли кращої. Якість кожної нової вакцини перевіряємо на виділеній групі тварин і порівнюємо з контрольною, яку вакцинуємо нашою постійною вакциною. Тоді порівнюємо прирости, збереженість, середню забійну вагу свиней тощо і робимо висновки. 

Зазвичай, коли купуємо нову вакцину, у менеджерів компанії-постачальника просимо надати вимоги до її застосування: у якому віці вакцинувати тварин, якими голками тощо. Тобто всі маніпуляції узгоджуємо з представниками компаній. Якщо вакцина не спрацьовує, сідаємо за стіл переговорів і розбираємося. 

— У якому віці, з вашого досвіду, тварини найбільш беззахисні перед хворобами? Коли ви найбільше приділяєте їм уваги? 

— Перших два тижні на відлученні — це дуже критичний період. Навіть період після народження менш критичний, бо з ними постійно на маточнику акушер, який приймає опороси, поїть поросят молозивом. Головне — в них є мати-свиня. 

Річ у тім, що ми почали відлучати поросят на 21-й день замість 28-го, як було раніше. Таким чином, з’явилася можливість на репродукторі більше використовувати кімнат для опоросу, відповідно, маємо більше свиноматок на опоросі та поросят. Тобто так ми збільшуємо поголів’я. Відлучати на 21-й день набагато складніше, як на 28-й. Поросята стресують, бо їх відлучили від свиноматки, багато з них практично безпомічні. Тому їм треба посилений догляд, кращі умови. У нас виділено спеціальних людей, які тільки їх доглядають протягом перших трьох діб після відлучення — навчають пити, їсти. Бо це найкритичніші дні у їхньому житті. 

Раніше в цей період ми застосовували антибіотики, але побачили: якщо за ними правильно доглядати, то цього робити не потрібно. 

— У перші дні життя поросят їм зазвичай сточують ікла, купірують хвости, каструють кнурців. Чи проводите ви ці заходи? 

— Ми тільки обрізаємо хвости поросятам на третій день життя — щоб запобігти канібалізму. Ще робимо ін’єкції заліза й задаємо кокцидіостатик. Решту заходів ми не робимо. Років десять не спилюємо ікла, адже тоді утворюються рани, через які в організм потрапляє інфекція. Під час хірургічної кастрації відбувається те саме, тому три роки проводимо імунокастрацію. Багато робили контрольних досліджень після забою тварини — імунокастрація справді працює. 

— Як відомо, левову частку в загальній структурі витрат на виробництво становлять витрати на ветеринарію. Чи намагаєтеся їх зменшити? 

— Звісно. У нас запроваджена система мотивацій для всіх спеціалістів Глобинського свинокомплексу, яка залежить від собівартості продукції. Чим нижча собівартість — тим вища зарплата. Тому ми зацікавлені у зменшенні витрат — на корми, на воду, на медикаменти. Наприклад, амоксициліни використовуємо вітчизняного виробника. Підсушувач для тварин — також. Вони дешевші. Щоправда, є препарати та вакцини, аналоги яким важко знайти в Україні. Але ін’єкційні антибіотики чи вітаміни є. 

Ми проводимо багато експериментів, у нас проходять практику студенти, які допомагають їх обліковувати. Коли бачимо економічну вигоду від нового препарату, ми його використовуємо. Таким чином, постійно оновлюємо ветеринарну аптеку, зважаючи на ціну та якість препаратів. 

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ

Віталій Пилипенко, начальник відділу продажу (регіональний) компанії «Трау Нутришин Україна»  

— Девізом компанії «Трау Нутришин Україна» є feeding the future — годування майбутнього, майбутнього з якісною продукцією, насамперед майбутнього, безпечного для людини. Саме тому наша компанія вже кілька років працює над розв’язанням питання виробництва без застосування антибіотиків. Над цим працюють цілі інститути й десятки найкращих професорів Європи, а плодами нашої роботи є результати, отримані в компанії ТОВ НВП «Глобине». 

Практично за пів року нам із нашими партнерами вдалося зменшити використання антибіотиків й оксиду цинку на 50%. Тож невипадково саме нашу продукцію використовують на нуклеусній фермі, на майданчику, де вирощують ремонтних свинок F1, якими комплектують усі інші ферми Глобино. 

Для досягнення таких результатів ми використовували пробіотики (Levuccel) і синергетичну суміш органічних, коротко і середньоланцюгових жирних кислот (Selacid Green Growth) і, що найважливіше, всі ці продукти зареєстровані й дозволені як в Україні, так і Євросоюзі. Упевнений — за ними майбутнє, майбутнє без антибіотиків.  

ДОВІДКА

ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс» є структурним підрозділом Групи компаній «Глобино» 

Розташування: Кременчуцький р-н, Полтавська обл. 

Загальне поголів’я: 180 тис. голів свиней одночасного утримання, з них 15 тис. — свиноматки 

Виробничі потужності: 

• три репродуктори, зокрема один нуклеус, два цехи дорощування, три цехи відгодівлі;
• триває будівництво цеху дорощування й цеху відгодівлі;
• комбікормовий завод

Генетика: РІС 

Породи: ландрас, велика біла, термінальні кнури РІС 337