Відповіді шукаємо в Полі
Неупереджені експерименти допомагають фермеру обрати найкращу для його господарства технологію
Щоб бути конкурентоздатним на ринку, потрібно правильно обрати технологію, підібрати гібриди. На жаль, нерідко виробничого досвіду фермери набувають методом спроб і помилок. Тож компанія «Євросем» вирішила допомогти їм у пошуку правильних рішень, започаткувавши проєкт «Поле знань». Відтепер на кожне технологічне питання фермер може отримати підтверджену дослідним шляхом відповідь. Про результати цьогорічних досліджень розповів керівник агрономічного сервісу компанії «Євросем», директор наукового підрозділу «Поле знань» Олександр Корецький.
— Пане Олександре, чимало компаній закладають досліди на власних полігонах. У чому особливість проєкту «Поле знань»?
— Проєкт «Поле знань» — це результат тривалих спілкувань із фермерами в полі, на семінарах тощо. Часто вони цікавилися, який можна отримати результат від застосування тієї чи іншої технології в умовах певного регіону. Але відповіді, підтвердженої практикою, нам було важко дати, бо ніхто таких дослідів не проводив. Тому ми вирішили закласти дослідницькі полігони в різних зонах і шукати відповіді на найактуальніші запитання фермерів. Так започаткувати проєкт «Поле знань».
Ми демонструємо з науково-практичного погляду, які технологічні операції варті уваги фермера, які гібриди дають найкращий результат, які культури дають можливість зробити виробництво ефективнішим. Ми показуємо, у чому помилки фермера, як їх уникати, даємо покрокову інструкцію, як долати негаразди в полі. Ба більше — закладаємо нестандартні досліди, перевіряємо різні гіпотези: наприклад, можливість змішування різних ЗЗР, зокрема з добривами. Закладаємо навіть абсурдні досліди, які демонструють, чому так не потрібно робити.
— Цей рік — випробування для всієї країни, деякі компанії навіть згорнули діяльність. Чи вдалося цього року повноцінно організувати досліди?
— Вдалося, але в різних регіонах по різному. Наприклад, на Полтавщині повною мірою. На жаль, ми не закладали дослідів у запорізькому Токмаку, в херсонській Горностаївці. Натомість заклали досліди в самому Запоріжжі, на Одещині, Дніпропетровщині. Звісно, переживали, як складеться ситуація — в країні війна, були труднощі з пальним, логістикою. Але ми впоралися.
— Які результати досліджень стануть в пригоді фермерам цього разу?
— Цього року мені сподобалися досліди щодо строків і густоти сівби соняшнику. На Полтавщині ми сіяли різні за групою стиглості, технологією виробництва гібриди, щоб побачити, як вони відреагують на строки сівби, який урожай згенерують — ранній класичний гібрид Авалон, пізній Пегас під Євролайтинг, а також ультраранній гібрид Тор під Гранстар. Сівбу проводили 5, 23 травня і 10 червня. Найвища урожайність була в гібридів, посіяних 5 травня. Таким чином довели: чим пізніше ми сіємо, тим більше втрачаємо урожаю за кількісними та якісними показниками.
Тож для фермерів центральних областей найоптимальнішим терміном сівби є початок травня. Звісно, рік може бути нетиповим, холодним. Тоді терміни слід змістити на кілька днів пізніше, коли весна рання — на 10 днів раніше.
Окрім того, ми порівнювали продуктивність гібридів за різної ширини міжрядь — традиційних 70 см та звужених 35 см. У цьому досліді спиралися на дослідження в багатьох країнах посівів із більшою щільністю на гектар через вужчі міжряддя. У результаті дійшли висновку, що не кожен гібрид здатний витримувати ущільнення й активно розвиватися за меншої площі живлення. Адже в такому разі підвищується конкуренція за освітлення, вологу, елементи живлення. Гібриди з різним періодом вегетації по-різному на це реагують: ті, що швидко розвиваються, генерують більший урожай, пізнішої групи стиглості потребують більше добрив в ущільнених посівах, інакше їхня врожайність зменшуються.
Тому, якщо господарство вирішило вирощувати соняшник зі звуженими міжряддями, ми рекомендуємо обирати пластичні гібриди, які здатні витримувати такі загущення. До речі, наш гібрид Авалон цілком для цього придатний — за умови ранніх строків сівби. Окрім того, перевіряємо й інші гібриди з коротким періодом вегетації 95–105 діб.
— Цього року осінь видалася дощовита. Які ризики для озимого та весняного поля ви бачите у зв’язку з такою погодою?
— Зважаючи на те, що в полі ще стоїть соняшник, соя, кукурудза, фермери затримуються із сівбою пшениці. Особисто я спостерігав, як дехто сіяв пшеницю в останній день жовтня. У деяких господарствах, навпаки, пшениця на той час уже була у фазу шильця — такі посіви будуть планомірно готувати до перезимівлі.
З досвіду скажу, що навіть у стані шильця пшениця входила в зиму і перезимовувала. Звісно, були й втрати, залежно від строків настання весни, стану поля. Все залежить від того, як культура розвиватиметься навесні, чи зможе фермер вчасно провести ранньовесняне підживлення і чим саме. Якщо з цим справиться, то є шанси отримати нормальний урожай. Пшениця, посіяна після 25 жовтня на Полтавщині, родила майже по 3 т/га.
Уважаю, тим, хто посіяв пшеницю пізно, треба особливо ретельно подбати про фунгіцидний захист. Тому, хто на полях лишає рослинні рештки, я б рекомендував проводити зяблеву оранку, щоб наступного року сформувати сприятливіший фітосанітарний фон. Бо залишені на поверхні рослинні рештки — це розплідник шкідників і хвороб наступного року. Навіть весняний обробіток ґрунту не буде таким дієвим. Тому ґрунт треба готувати до зимівлі, і коли зяб достигне, його було зручно навесні обробити.
— Які гібриди соняшнику в таких умовах виявилися витривалішими?
— Для соняшнику вологи також буває забагато. Інколи спостерігаєш, як у фазу 1–4 пари справжніх листків рослина тягнеться листочками вгору, ніби ручки дитина тягне, щоб її взяли. Це реакція соняшнику на перезволоження, брак кисню. Далі все залежить від кількості збудників хвороб у ґрунті, бо коренева система — це безпосередній контакт із великою кількістю мікроорганізмів. У перезволожених умовах на пізніх стадіях розвитку відіграє роль тільки генетична стійкість рослини до несприятливих умов — до перезволоження ґрунту, коливань температур, хвороб.
От цього року в нас в Полтавській області літо видалося дощовитим — кожного місяця був надлишок вологи, порівнюючи із середніми показниками. Свою витривалість до таких умов показали класичний гібрид Авалон, гібрид Тор і Старк під гранстар-технологію, клеарфілд-гібрид Пегас. Ці гібриди пробачають багато помилок, яких припускаються у виробництві і холдинг, і малий фермер. Вони вже адаптовані до різних ґрунтово-кліматичних умов, невчасного чи надмірного внесення ЗЗР, недостатньої кількості добрив тощо.
— Через значне здрожчання добрив наразі актуально ощадливе вирощування соняшнику. Які рекомендації можете надати, щоб водночас не надто зменшити врожайність?
— Уважаю, треба насамперед якісно готувати ґрунт, створити максимально сприятливий мікрорельєф ґрунту, максимально вирівняний, без ущільнень. Це досягається за допомогою якісної техніки, добре налаштованих культиваторів.
Окрім того, треба зменшити логістичні навантаження на поле. Наприклад, застосовуючи багатокомпонентні фунгіциди, комбінуючи пестицидний захист з удобренням. Це заощадить час і зменшить кількість проходів по полю.
Окреме зауваження щодо спалювання стерні — цього не можна робити. Це знущання із землі. Такий захід полегшить обробку ґрунту, але шкодить мікрофлорі, що генерує запаси поживних речовин для рослин.
Дотримуючись цих правил, норми внесення добрив можна зменшити. До речі, в наших дослідах ми не вносимо добрива, звісно, якщо вони не стосуються дослідження системи живлення. Наше завдання — показати, як у природних умовах, за якісної підготовки ґрунту, правильної густоти, строків сівби можна отримати оптимальний результат без мінеральних чи органічних добрив. Можу сказати, що ми отримуємо врожайність на рівні середньої по господарствах, які працюють із міндобривами. Із застосуванням добрив можна розраховувати на збільшення врожаю на 15%.
— У декого культури ще в полі, але фермери вже думають про врожай нового року. Якими новинками ваша компанія здивує в новому сезоні?
— Наша лінійка лишається практично незмінною. Флагманом є Авалон — він стійкий до вовчку, має плаский кошик, достигає дуже швидко, відповідно, його можна швидко зібрати, в обмолоті він прекрасно розділяється від вороху. Олійність насіння тримає на рівні за 50%. За це його фермери дуже цінують.
Утім, є новинка — євролайтинговий гібрид НСХ6343 (НС Грут). Він дуже пластичний до погодних умов — посухи та перезволоження. Окрім того, його можна вирощувати й за класичною технологією. До речі, це буде ще один проєкт — вирощування клеарфілд-гібрида за класичною технологією. Забігаючи наперед, скажу — результат не гірший. Але дочекаємося підтверджених даних.