Інтерв'ю

Едуард Самоткал, власник DARA Group, переконав китайців вкласти в український агросектор 58 млн доларів.

Едуард Самоткал
власник DARA Group

За п’ять років у Чернігівській області має бути реалізований спільно українсько-китайський інвестиційний проект зі створення потужного аграрного підприємства «Фанда». На це передбачено залучення 58 млн доларів — найбільшої прямої китайської інвестиції за всю історію незалежної України. Як зміг Едуард Самоткал, власник DARA Group, переконати китайців ризикнути й вкласти в український агросектор, журналісти газети «АгроМаркет» розпитали його після підписання тристороннього меморандуму про співпрацю.

   

В особистій розмові Едуард Самоткал зізнається: щоб вести переговори з китайцями, треба запастися терпінням і витримкою. Цей народ шанує церемонії, і перш ніж укласти договір, зустрінеться з можливим партнером не один десяток разів. «Перемовини з китайцями велися близько двох років, і за цей час я паралельно прочитав багато книжок із китайської філософії. Мене цікавила історія та культура цього народу, я дивувався їх умінню працювати, вивчав вплив особистостей Мао Цзедуна та Ден Сяопіна на економічний розвиток Китаю», — згадує власник DARA Group.

 

 

– Пане Едуарде, ваша компанія має проекти в будівництві, енергетиці, торгівлі. Чим вас привабив аграрний напрям?

– Для нас це пілотний проект, до цього ми такого роду ініціативами не займалися. Чому взялися розвивати аграрний бізнес? Відповідь проста: наші китайські партнери мають колосальний досвід саме в аграрному секторі. У компанії є довіра до китайської корпорації «ХуанфаньЦюй», ми неодноразово бували в Китаї й бачили, як вони працюють, на якому рівні там перебуває сільське господарство, аграрні інститути. Нам було цікаво, коли вони презентували проект, що з почутого-побаченого можна реалізувати в Україні. «ХуанфаньЦюй» має контрольний пакет акцій «Фанди», і як у спеціалістах ми в них абсолютно впевнені. Вони зроблять максимум для того, щоб сам по собі проект був ефективним. Ми неодноразово були на їхніх господарствах і в провінції Хенань, і в інших регіонах. Те, що китайці роблять на одному гектарі, нам і не снилося. Тільки після презентації таких проектів розумієш, наскільки аграрії в Україні ліниві. У нас дуже багато землі, і ми звикли не працювати, а просто піднімати плоди, що виростають майже без нашого втручання. В Україні мало хто робить рекультивацію, опікується відновленням землі та підвищенням її родючості.

 

– Як удалося переконати китайських інвесторів вкладати кошти в український аграрний сектор?

– Із нашим китайським партнером ми працюємо вже 8 років. DARA Group має хорошу кредитну історію, у нас було багато цікавих проектів не лише в Україні, а й в інших країнах. У Китаю як держави є кілька пріоритетних напрямів для інвестицій: аграрний сектор, видобування корисних копалин, будівництво інфраструктурних об’єктів. Ми спільно з партнерами обрали аграрний напрям, почали співпрацю там, де могли один одному бути корисними.

 

– У якому напрямі працює ваш китайський партнер по проекту?

– Китайська промислова корпорація «ХуанфаньЦюй» — це велике сільськогосподарське підприємство в провінції Хенань. Напрям їхнього бізнесу — селекція насіння, вирощування та переробка фруктів й овочів. У користуванні мають 10 тис. га, на яких працюють 12 тис. працівників. Крім того, компанія активно вирощує свиней — має 6 великих ферм. Загальний капітал корпорації оцінюється в 1 млрд юанів (близько 154 млн дол.). За результатами 2013 року валове виробництво сільгосппродукції досягло 1,39 млрд юанів.

 

– Чому обрали для інвестицій саме Чернігівську область?

– Ті землі, що ми брали в Чернігівській області, ризикові для землеробства через невисоку родючість. Однак навіть це не зупинило інвесторів, бо їхні технології, насіння, добрива, підхід — дають унікальні результати. Коли б Китай мав такі землі в себе, я б не здивувався, якби вони взагалі відмовилися від імпорту продовольства. Китайці дуже цінують землю. Я був здивований, коли побачив біля їхніх держустанов на клумбах не квіти, як у нас, а пшеницю. Вони задіюють кожний квадратний сантиметр. Проте в них є стратегія розвитку на рівні держави, багато виділяється коштів на наукові дослідження.

 

– Чи були пропозиції купити господарства в інших регіонах?

– Ми розглядали підприємства і в Полтавській, і в Черкаській, і у Вінницькій областях, але ті проекти, що нам пропонували, були дуже дорогі та розкручені. Їх продавали як такі, що вже мають визначену ринкову ціну. І самим китайцям, і нам як компанії це було не цікаво, бо немає сенсу купувати готову хорошу компанію. Що з нею можна зробити краще, якщо вона й так хороша? Ми намагаємося взяти щось у поганому стані, не дуже дорого й зробити із цього «цукерку». Це наш підхід до бізнесу. Треба підіймати ті проекти, що сьогодні є збитковими та не мають ні прибутку, ні майбутнього. Ми купили у жовтні сільськогосподарські товариства «Злагода» та «імені Горького». Обидва підприємства мають занедбану нерухомість, зношеність основних засобів становить 80%.

 

– Яка роль Держінвестпроекту в укладанні угоди?

– «Фанда» — це приватна компанія, але інвестори з боку китайської сторони — держструктура. Для нас було принциповим, щоб ми стали партнерами з держкомпанією Китаю. Коли засновник із боку Китаю — держструктура, то з боку України має допомагати організовувати зустрічі аналогічна організація. Дуже важливим було навіть те, що від держдепартаменту висловлювали підтримку проекту бодай навіть усно. Слід віддати належне голові Держінвестпроекту Сергію Євтушенку — він зробив багато чого для реалізації цього проекту.

 

– Залучення китайських інвестицій планується за кількома напрямами, який із них є першочерговим? І чи вже виділила китайська сторона кошти?

– План розвитку проекту передбачає чотири етапи: розвиток рослинництва (17,5 млн дол. інвестицій) — буде створено сучасну агрофірму для вирощування зернових культур і кормових трав; створення свинокомплексу (12,5 млн дол.), де вирощуватиметься близько 50 тис. голів на рік. Компанія вже працює над реконструкцією корівників, кошти на це вже надійшли. На це передбачено 25 млн дол., буде зведено 4 ферми, у кожній з яких утримуватиметься по 5 тис. тварин. Четвертим кроком реалізації інвестпроекту (2,5 млн дол.) передбачено створення тепличного комплексу з вирощування овочів і їх переробки.

 

 – Який сьогодні земельний банк у «Фанди»?

– Земля, яка є в користуванні господарств, використовуватиметься для вирощування корму тваринам. Її приблизно 4700 га. Якщо виходити з утримання 20 тис. ВРХ, то цієї землі буде достатньо. Проте ми нарощуватимемо поголів’я, і в майбутньому площ бракуватиме. Тому збираємося говорити із Чернігівською обладміністрацією та з керівниками сусідніх областей щодо можливості розширення земельного банку.

 

– Яким чином плануєте підвищувати врожайність на власних полях?

– За нашими розрахунками, середня врожайність зернових у цьому регіоні має становити 30–40 ц/га, а у 2013 році вона була на рівні 14 ц/га. Як досягти кращих показників? Насамперед ми інвестуватимемо в зрошення. Проектом передбачено будівництво основного зрошувального каналу протяжністю 30 км, допоміжних каналів теж на 30 км, 1000 колодязів, трубних магістралей зрошення на 200 км. Також плануємо оновити сільгосптехніку. Реалізація цього напряму проекту дозволить створити додатково 120 постійних робочих місць і понад 1000 сезонних. Для початку вирощуватимемо кукурудзу й пшеницю, урожай очікуємо в 13 тис. тонн.

 

– Молочний напрям у нашій країні сьогодні — дуже ризикована справа, чому ви обрали його за провідний?

– Так, сьогодні в Україні стан молочної галузі не найкращий, основним споживачем української продукції за кордоном були росіяни. Проте для «Фанди» завжди є ринок збуту — Китай, куди ми можемо постачати свою продукцію. У нас в плані є будівництво молокозаводу для виробництва сухого молока. Сьогодні наше поголів’я налічує 1800 голів ВРХ, з яких 436 — дійних. Надої становлять 4–7 літрів молока на день — це дуже низький показник, тому ми точно купуватимемо поголів’я в Голландії. Закупимо 5 тисяч спермодоз. У Китаю є асимільовані породи. Вони дають 30–35 літрів молока на день. Нині ми повним ходом ремонтуємо корівники. І кошти на це вже китайська сторона виділяє. Поки що ми вливаємо інвестиції в збиткову компанію. Наступного року плануємо вийти на нульову рентабельність. Очікуємо, що річне виробництво молока становитиме 200 тис. тонн. Будівництво заводу обійдеться в 3–4 млн дол., він буде невеликим, спочатку поставимо одну лінію, коли збільшимо надої, будемо розширюватися.

 

– Яким чином будете сертифікувати молочну продукцію для китайського ринку?

– Це вже питання, яким опікуватимуться китайські партнери. Вони зацікавлені в реалізації української продукції.

 

– Що плануєте робити в напрямі свинарства?

– Як я вже казав, на свинарство буде інвестовано 12,5 млн дол., планується будівництво свинокомплексу на 50 тис. голів. Думаємо придбати 120 кнурів і 2925 свиноматок для подальшого нарощування поголів’я. Додатково буде створено 180 робочих місць. Продукцію реалізовуватимемо на внутрішній ринок, можливо експортуватимемо. Поки що поголів’я в нас немає, тому доведеться починати все з нуля.

 

– Як буде реалізовуватися напрям по виробництву овочів?

– Ми хочемо відновити тепличний комплекс, що є, розширити площі до 12 га, плануємо вирощування, обробку й упаковку овочів. На сьогодні в нас є 2 га, добудуємо комплекс на 10 га, також установимо обладнання для зрошування. Додатково буде закуплено 5 ліній із переробки овочів і стільки ж пакувальних комплексів. Річне виробництво орієнтовно становитиме 600–1000 тонн. На реконструкцію тепличного комплексу передбачено 2,5 млн доларів. Це парадокс, коли Україна, маючи такий потенціал, купує овочі у Європі. Ми аналізуємо німецькі, китайські технології та напрацювання щодо енергозабезпечення, але це все поки в стадії розробки.

 

– Які плани в компанії щодо подальшого розвитку?

– Ми на цьому не збираємося зупинятися, будемо переконувати китайських партнерів і купувати недорогі аграрні підприємства. Сподіваємося, що років через 5–7 зробимо з «Фанди» «цукерку», а потім подумаємо, як із нею бути. Навіть якщо ми її продамо, все одно проект залишиться в Україні.

 

Довідка. Засновниками «Фанди» є українська компанія DARA Group і китайська промислова корпорація «ХуанфаньЦюй». DARA Group — багатопрофільна група компаній, що працює в гірничодобувній, інвестиційній, сільськогосподарській, торговельній, науково-дослідній, будівельній, ресторанно-готельній і культурно-оздоровчій сферах. Компанія також є засновником громадської організації «Українське товариство дружби із зарубіжними країнами», яке працює в напрямі культурних й економічних обмінів, зокрема й із КНР. Основну роль серед компаній DARA Group відіграють ТОВ «Грімальді» (здійснює стратегічне управління активами) і група KelmosEnterpriseLimited (курує міжнародні проекти по всьому світу.

Корпорація «ХуанфаньЦюй» розводить велику рогату худобу, вирощує високоякісне насіння різних культур, переробляє та зберігає фрукти й овочі. Корпорація обробляє 10 000 га, на якій працює понад 12 тис. працівників. Компанія має 16 підпорядкованих сільгосппідприємств, 9 промислово-торговельних акціонерних підприємств і 6 великих ферм. Загальний капітал корпорації становить близько 154 млн дол.

 

 

Інтерв’ю було надруковано у газеті АгроМаркет. Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті АгроМаркет та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».