Інтерв'ю

Делікатна культура

Віталій Білан
власник ФГ «Пан Білан»
Поділитись:

Віталій Білан, очільник ФГ «Пан Білан» на Одещині, почав вирощувати салати в 2006 році, коли ця культура не мала великого попиту й широкого вжитку. Та за останнє десятиріччя все змінилося. Одне тільки його господарство виробляє 22 сорти салатів одночасно, щодня реалізуючи на продаж від однієї до двох тонн продукції.  

У ФГ «Пан Білан» виробничі процеси на салатах відпрацьовані роками. О шостій годині ранку збиральники виходять у поле. Від дев’ятої до дванадцятої кущики сортують, миють і відвантажують до автомашин з охолоджувачами. Ввечері частина пучечків всіх відтінків зеленого має лежати на столах шеф-кухарів кафе й ресторанів, частина потрапить до регіональних супермаркетів, решта надійде до логістичних центрів переробників, які під торговельними марками «Фіно Верде», «Віта Верде» та «Ла Фречезза» підготують і запакують мікси для маркетів усіх регіонів країни. Все чітко за графіком, адже товар надзвичайно тендітний: від збирання до магазинної полиці в ідеалі має пройти не більше 24 год, інакше буде втрачено тургор — властивість, яка для салату є основною. 

Віталію Олексійовичу, як ви наважилися на вирощування такої ніжної продукції? Адже з борщовим набором простіше: буряки, моркву, цибулю можна зібрати й відвантажити покупцеві хоч насипом. Не треба хвилюватися, як доїде, чи не прив’яне. Салат значно вимогливіший… 

— У 2006 році до нас звернулася представниця фірми-переробника «Віта Верде» (Vita Verde), заохочуючи до вирощування салатів. Ми на той час займалися овочевою розсадою і технологічно культивування цієї рослини нам було близьке й зрозуміле. Але залишалося ще багато питань. Вони були зняті після поїздки до Іспанії, яку для потенційних партнерів організувала нідерландська селекційно-насіннєва компанія «Рійк Цваан». Вона допомогла нам розставити акценти. Там, в іспанській південній провінції, ми спостерігали за вирощуванням салатів за інтенсивною технологією і дійшли висновку, що не святі горшки ліплять. Відтоді набуваємо власного досвіду, не припиняємо вчитися як у нідерландців,  так і в поляків, угорців, німців. Нарощуємо обсяги. Поступово переходимо до органічного вирощування. Кілька років тому виділили під це ділянку й від 2021 року будемо постачати на ринок салати, вироблені за органічними технологіями й сертифіковані «Органік Стандартом». 

Як за чотирнадцять років змінився попит на салати в Україні? 

— Істотно. Усі ми пам’ятаємо часи, коли кучеряві листочки салату використовували для сервірування під час урочистих подій як підкладку в тарілку під інші страви. Або коли до грецького салату чи салату «Цезар» замість листя ромену нарізали пекінську капусту, бо тоді була обмежена пропозиція будь-якого листкового салату. Сьогодні маємо таке різноманіття видів і сортів найапетитнішого вигляду, що байдужим до них не залишається навіть той, хто ніколи не був фанатом зеленних культур. Пропозиція породила попит, змінила кулінарні звички. Як низькокалорійний і вітамінний продукт салат увійшов до всіх меню зі здорового харчування. 

А яких салатів більше хочуть: листкових чи головкових? 

— Співвідношення коливається. У цілому в Україні споживають 60% листкових салатів і 40% — головкових типу айсберг. У Європі все навпаки. 

Якими принципами підбору сортів послуговуєтеся? 

— Так само, як інші виробники, ми прагнемо висадити рослини, більш стійкі до посухи, а також до хвороб і шкідників. Важливою є властивість сорту чи гібрида швидко нарощувати зелену масу, для червоних сортів — набувати кольору певної інтенсивності. Майже всім цим вимогам відповідають сорти компанії «Рійк Цваан», із якою ми співпрацюємо весь час, скільки вирощуємо салати. Купуємо в них також насіння інших овочевих культур, зеленних, дині. І завжди це висока якість, сорти й гібриди, що відповідають найвибагливішим запитам, очікувана врожайність, привабливий товарний вигляд, гарний смак. Не в останню чергу цінуємо стосунки, що склалися між нашим господарством і працівниками цієї компанії. Директор Іво Кюмюрджієв, спеціаліст по салатах Станіслав Овчарик, наш регіональний представник Дмитро Єрмоленко, спеціаліст по роботі з клієнтами Катерина Овдієнко — усі ці люди для нас давно стали більше, ніж просто партнерами по бізнесу. Якби нас об’єднував лише комерційний інтерес, це б напружувало. Відчувається, що не тільки ми, а й вони роблять свою справу із задоволенням. Консультації завжди високопрофесійні, надаються за першим запитом. Я би співпрацю з компанією «Рійк Цваан» охарактеризував одним словом — комфортно. 

Звісно, час від часу ми випробуємо сорти, із якими знайомимося на виставках, але перевага залишається на боці селекції «Рійк Цваан». На окрему увагу заслуговують їхні інноваційні гібриди Knox, що мають відкладений термін окислення на зрізі, тобто зріз темнішає повільно, що вкрай важливо для виробництва міксів із подрібнених салатів. Вирощуємо кілька сортів із нової лінійки салатів — Саланова. Вона представлена головковим маслянистим, дуболистим, листовим хрустким салатом, а також червоною й зеленою батавією. Від інших салатів їх відрізняє те, що вони утворюють більше листочків, які мають невеликий і однаковий розмір — гарні, як на малюнку. Це саме той випадок, коли споживач спочатку їсть салат очима. 

Як відбувається збирання й у який спосіб салати поставляються покупцю? 

— Збираємо вирощену продукцію щодня, робимо це вручну. Салат не вириваємо з коренем, а зрізуємо. Далі на тентованих причепах він прибуває до цеху, де доочищається (зрізується на пеньок), миється під проточною водою, охолоджується й відвантажується в ящиках в автомобілі, обладнані холодильними установками. Продукція неймовірно ніжна, тож доочищення, сортування й миття проводимо вручну. Маємо автоматичну лінію для миття, але помітили, що з цією операцією вона справляється гірше за наших робітниць. 

Далі дві наші власні машини розвозять салати по місцевих супермаркетах, до одеського «Ашану» й «Сільпо» забирають партнери, для доставки переробникам маємо договір із компанією-перевізником. Дистриб’ютори з Миколаєва, Коблевого, Ізмаїлу, Білгород-Дністровського надсилають свій транспорт.  

Якщо немає інших побажань, всю продукцію транспортуємо в пулінговій тарі — у складаних пластикових контейнерах багаторазового використання. Листя салату має високу вологість, тому дуже мнеться. Завдяки жорсткості пулінгових ящиків, обраній висоті та певному об’єму листя не пошкоджується, якою б не була відстань. Всі салати охолоджуються. До одеського «Ашану» відправляємо сортовані миті листкові салати в ящиках: так би мовити, з поля. Головкові салати не сортуємо й не миємо, під час збирання вони одразу потрапляють до тари, в якій транспортуватимуться, далі охолоджуються в рефрижераторі й завантажуються в авто з холодильником. 

У який термін треба вкластися, щоб продукція не втратила товарного вигляду? 

— Справді, це вкрай важливо, адже маємо справу з продуктом ультрафреш. Поки нарікань не було. Щоб знати, чого можна очікувати, відкладаємо з партії кілька рослин: подивитися, як вони поводитимуться. За певної температури й вологості наші салати витримують до тижня. В ідеалі від зрізування до прилавка має пройти до 24 год. Ще 48 год відводиться на продаж. В «Ашані», як правило, у перший день реалізується 80% товару, а в другий — решта. Від зрізування до доставки в логістичні центри переробних підприємств, які знаходяться під Києвом, проходить максимум півтори доби. 

Які втрати під час вирощування, збирання, транспортування й продажу вважаються допустимими? 

— Із огляду на особливість продукції вони можуть сягати 80%. Багато залежить від погодних умов. Приміром, пройшли зливи. Через них деякі рослини можуть бути зіпсовані частково, деякі — повністю. Або тримається спекотна погода, як на початку цього липня — понад 30 °С. А оптимальна температура для розвитку салату коливається в межах 12–22 °С. За високої температури вегетативні процеси гальмуються й запускаються генеративні. Якщо температура навіть вночі не опускається нижче 22°С, рослини переходять до формування квітконосів, тобто до стрілкування. 

Ще один форс-мажор — карантин. Під час карантинних обмежень у нас зменшилися обсяги продажу. При цьому посадки планувалися й здійснювалися далеко до його впровадження. 

Як правило, від загальної кількості висіяного отримуємо 55–65% товарної продукції. 

Для виробництва салатів актуальне поняття сезонності чи господарство вирощує їх цілорічно? 

— Всі види й сорти вирощуємо у відкритому ґрунті, всі висаджуємо через розсаду. Теплицю використовуємо лише для вирощування розсади та подовження осіннього обороту. Користуючись тим, що салати є рослиною з коротким вегетаційним періодом (50–60 днів), створюємо конвеєр. Кожні 7–10 днів у касети висіваємо по 100 тисяч насінин. Загалом упродовж сезону, який триває з 15 березня до 15 листопада, проводимо понад 20 таких посівів. У кожен термін застосовується 22 сорти різних салатових видів. 

Графік сівби салату для подальшого вирощування на наших полях розраховуємо під план продажу. Скажімо, щоб виростити продукцію для продажу на 15–25 липня, нам треба 20 червня мати гарну 20-денну розсаду, тобто висіяти насіння в касети 25 травня. 

Переросла розсада не дасть гарного врожаю. Зелена маса в неї буде наростати нерівномірно, рослина раніше вступить у фазу викидання квітконоса, а сортотип айсберг може неправильно сформувати головку. Під час висаджування розсади в поле слідкуємо, щоб не заглибилася коренева шийка, через що в нижній частині рослини можуть розвиватися хвороби. 

Залежно від періоду вирощування варіюється щільність садіння рослин салату. Навесні та восени проміжки між рослинами збільшуємо, щоб дати більше світла та збільшити площу живлення рослин для наростання більшого габітусу. Влітку для економії води, добрив та засобів захисту посадки загущуємо. 

Виробник завжди зацікавлений виростити якомога більшу рослину. Чи існують стандарти щодо ваги однієї рослини салату? 

— Для кущиків листових салатів стандарт — 150–300 г. Звісно, технологічно можна виростити кущ на півкіло, але такий не буде відповідати запитам споживача. Приготування на кухні, як правило, передбачає повне використання рослини за один, рідше — за два рази, бо решта погано зберігається. Ваговий стандарт для салатів типу айсберг, ромен і фрізе — 300–600 г. Як правило, вага закладена в генетичних особливостях рослини, хоча, з іншого боку, вона залежить від технологічних операцій. 

Назвіть кілька сортів «Рійк Цваан», що прописалися на ваших полях. 

— Сорт, особливо в сучасному світі, — це не назавжди, яким би чудовим він не був. Адже ринок весь час потребує чогось новенького. Серед 22 позицій у нашому салатному сегменті я б виділив зелений Сігал і червоний Вінтекс типу фрізе, Левістро типу біонда, Квінтус і Максимус — ромен, Вілбур — лолло россо, дуболистий салат Кірінія, червоний Руксай, серед айсбергів — Картагенас, Діамантінас. 

Салат — культура, яка на понад 90% складається з води, тобто без зрошення не обійтися. Як у вас організований полив? 

— На полі салати, залежно від сорту, проводять від 30 до 50 днів. Звичайно, ми не покладаємося на природу, а облаштували грядки поливом. Окрім крапельного, паралельно застосовуємо дрібнодисперсне дощування. Якщо є потреба, вмикаємо обидва типи поливу одночасно. Водночас враховуємо, що надлишок води салатам теж не до вподоби. 

Ви культивуєте багато рослин: і овочі, і зеленні, і зернові, й бобові. Салати — на 20 га, що становить чверть від всієї площі. Чи вдається дотримуватися сівозміни? 

— Так, бо в нас немає варіантів. Для салатів попередник надзвичайно важливий. За посадки другий рік поспіль на одному й тому ж місці не виключені хвороби й шкідники, тому все зважується й ретельно планується. Якщо неприємність таки трапилася, застосовуємо препарати 3–4 класу безпеки або біологічні. 

Є особливості агротехніки для різних типів салатів? 

— Певні. Приміром, головкові й листкові потребують різної кількості, термінів та технології внесення добрив. Загалом технологія салатів уніфікована. Під час підготовки ґрунту до нового сезону проводимо глибоку оранку, фрезерування, вносимо основні добрива, потім за допомогою агрегату маркуємо рядки та вносимо додаткові добрива. Щодо технологічних змін, то з наступного року плануємо для вирощування розсади використовувати не касети, а кубики. Знаю колег, які перейшли на них і стали отримувати більше товарної продукції. 

Наразі сезон у розпалі. Для нас він закінчується в жовтні, а вже з листопада починається планування наступного. У листопаді-грудні робимо замовлення фірмам-постачальникам на касети для вирощування розсади, субстрати, добрива, препарати захисту, крапельну стрічку тощо. У січні вже готуємо теплиці, щоб наприкінці місяця провести перший посів на розсаду. У відкритий ґрунт висаджуємо її в середині березня під агроволокно. Саме ця хвиля дає перший урожай на початку травня. І далі — лише встигай: посів — розсада — збирання… До речі, висаджуємо розсаду на полі теж вручну, навіть маючи для цього спеціальну техніку. Помітили: якщо під час посадки пошкоджуються нижні листочки, рослина хворітиме. Ось у такий спосіб виробляється наш одеський крафтовий продукт для всієї України. 

Говорить експерт

Станіслав Овчарик, ТОВ «Рійк Цваан Україна»

Вже п’ятнадцятий сезон ми співпрацюємо з ФГ «Пан Білан» і дуже задоволені результатами такої співпраці. Завдяки власній життєвій філософії та стратегічному розумінню розвитку ринку Віталію Олексійовичу вдається поєднувати як сучасні технології вирощування салатів, його маркетингу та водночас отримувати задоволення від результатів своєї роботи. Успіх господарства базується на постійному навчанні, удосконаленні технологічних процесів та пошуку нових підходів. Серед його клієнтів супермаркети, заклади громадського харчування, переробні підприємства, яким потрібно забезпечувати широкий асортимент продукції протягом всього сезону. Тому сьогодні «Пан Білан» є одним із лідерів салатного ринку України і продовжує радувати споживачів смачними та корисними овочами.

Довідка

Фермерське господарство «Пан Білан» в селі Мирне Біляївського району на Одещині обробляє 78 га південних чорноземів. Господарство має гектар плівкових теплиць. Спеціалізується на вирощуванні ранніх зеленних культур: салату, петрушки, кропу, цибулі на перо. У касетах вирощують на продаж розсаду томатів, солодкого перцю, баклажанів, ранньої капусти, дині, коренеплідної селери.

Господарство починало діяльність з маленької теплиці з редискою площею 3 сотки, потім — ранньої капусти,  годом на полі в 1,5 га почали впроваджувати поліпшені сівозміни. Із 1996 року стали на півдні піонерами з вирощування солодкої кукурудзи. Постійно додавали нові продукти — детермінантні томати, броколі. У господарстві охоче експериментують. Щороку вирощують 3–5 млн шт. касетної розсади для власних потреб і продажу постійним покупцям. Цей бізнес стимулював будівництво плівкових теплиць, під якими нині зайнято 1 га. У них, крім розсади, вирощують зеленні культури й квіти.

Олена Сухорукова

журнал “Плантатор”, липень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями