Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Інтерв'ю

Цибулеві рекорди

Вадим Скидан
головний агроном ТОВ «С-Альфа Грин»
Поділитись:
Вадим Скидан

У 2019 році ТОВ «С-Альфа Грин», що розташоване у с. Калинівка Балаклійського району Харківської області, відзначилося рекордною врожайністю цибулі, яка на окремих полях перевищила 100 т/га. Головний агроном підприємства Вадим Скидан поділився особливостями вирощування цибулі й часнику та надав поради фермерам, як отримати максимально можливу врожайність цих культур.

ТОВ «С-Альфа Грин» спеціалізується на вирощуванні цибулі, часнику, моркви та капусти. Овочеві культури, які займають площу 40 га, у сівозміні чергуються з ячменем ярим та горохом на зерно.

Хоча підприємству лише три роки, а овочевими культурами воно займається два сезони, на окремих полях вдалося отримати рекордну врожайність цибулі, яка становила 104 т/га. Рекордсменом став гібрид Седона F1 компанії «Бейо». Окрім зазначеного гібрида, господарство вирощує гібриди Мелорі F1 і Манас F1 від «Бейо» та Боско F1 від компанії «Сингента».

Овочеву продукцію реалізують через торгові роздрібні мережі, переважно супермаркети Харкова, такі як «АТБ», «Сільпо», «Метро», «Велика Кишеня», «Клас», «Посад». Вирощені овочі мають добрі смакові властивості, їхня якість підтверджена відповідними сертифікатами, тому й реалізація здійснюється виключно через торгові мережі, у супроводі з необхідною документацією.

–– Вадиме, розкажіть про основні технологічні операції вирощування цибулі у вашому господарстві. Як сієте, яке насіння використовуєте?

–– Для висіву цибулі ми використовуємо пневматичну сівалку Agricola SNT-2-290, яка забезпечує точний висів насіння овочевих культур з одночасним укладанням крапельної стрічки.

Кращими попередниками цибулі є зернові колосові та зернобобові культури, які звільняють поле у липні-серпні, що дозволяє ретельно підготувати ґрунт. Під основний обробіток ґрунту, який здійснюємо на глибину 22–25 см, вносимо добрива, проводимо дискування, потім –– декілька культивацій.

Обов’язковою технологічною вимогою є нарізання гряд, по яких навесні без додаткового обробітку здійснюємо сівбу цибулі. Гряди нарізаємо грядоутворювачем Forigo D 35. Навесні вони забезпечують краще прогрівання ґрунту, більш раннє настання його фізичної стиглості, що дозволяє набагато раніше розпочати сівбу. За біологічними вимогами цибуля, як відомо, потребує якомога ранішого строку сівби. Затримка із сівбою навіть на 1–2 дні може негативно вплинути на врожайність, зменшити її на 5–10 т/га.

Ми використовуємо для висіву цибулі не лише стандартне, а й праймоване насіння. Праймінг передбачає штучне прискорення процесів схожості насіння для забезпечення швидшої та більш однорідної польової схожості. У праймованому насінні під час підготовки на насіннєвому заводі запускається процес проростання, на певному етапі він зупиняється і продовжується вже в полі, коли насіння посіяне в ґрунт. Праймоване насіння забезпечує швидку появу дружних і однорідних сходів. Воно також стає в нагоді, коли неможливо вчасно вийти в поле і висіяти насіння в оптимальні календарні терміни. До речі, таке насіння може зберігатися в упаковці до 6 місяців за температури від 5 до 15 °С.

Сівбу насіння культури здійснюємо в третій декаді березня –– першій декаді квітня, нормою 1,2 млн шт./га. Схема сівби: 8+25, тобто на гряді шириною 1,5 м розміщуємо чотири подвійні рядки.

–– Як організований полив у господарстві?

–– Як правило, за відсутності дощів поливи цибулі проводимо кожні 3 дні. Цибуля вимоглива до вологості ґрунту через слабку кореневу систему, тому не можна допускати висихання кореневої зони. За недостатньої вологості ґрунту в період інтенсивного росту цибулі він сповільнюється і навіть припиняється. Рослини швидко формують дрібні цибулини, коренева система їх відмирає.

Витрати води варіюють залежно від фази розвитку культури: від 50 до 90 м3/га. Розпочинаємо поливи, коли найменша вологоємність ґрунту знижується до 75%. Вологість ґрунту контролюємо за допомогою показників тензіометрів, які встановлюємо на кожну культуру окремо.

  Перший рік поливали без вологомірів, а коли в кінці вегетації проаналізували поливний сезон, то зрозуміли, що нераціонально і непродуктивно використовували поливну воду. Деякі ділянки пересушували, натомість інші –– перезволожували, мали перевитрати електроенергії. Постало питання щодо придбання вологомірів. Другий рік поливаємо за показаннями тензіометрів. До речі, раджу на початку роботи з приладами вести журнал поливів, в який записувати контрольні показники тензіометрів на початку поливу і час, коли вологість досягла польової. Це дає змогу зорієнтуватися, скільки потрібно поливної води.

Поливи припиняємо за 3 тижні до збирання врожаю. За цей період цибуля має добре підсохнути, а шийка має закритися. Несвоєчасне припинення поливів призводить до стимулювання розвитку фузаріозної гнилі, відокремлення покривних лусочок, що може значно вплинути на якісні та кількісні показники врожаю.

Зрошувальну воду беремо із Сіверського Дінця. Вартість одного метра кубічного води у 2019 році становила 2,77 грн. Сумарні витрати зрошувальної води за весь вегетаційний період сягають від 3 до 4 тис. м3/га, залежно від кількості опадів, тоді як на Півдні ці показники перевищують 6 тис. м3/га.

На мою думку, крапельне зрошення для цибулі однозначно краще за дощування. Воно дозволяє проводити поливи з одночасним підживленням тією дозою добрив, якої потребує рослина в певний період росту та розвитку. Недоліком дощування є те, що під час цього способу поливу з одночасним внесенням добрив може відбуватися пошкодження листової поверхні рослин. Щоб не допустити такого негативного ефекту, потрібно ретельно готувати робочий розчин, із вибірковим застосуванням мінеральних добрив. За крапельного зрошення робочий розчин одразу надходить до зони кореневої системи рослин і швидко засвоюється.

–– Яку систему живлення цибулі практикуєте?

–– Під основний обробіток ґрунту вносимо фосфорно-калійні добрива. Зазвичай використовуємо прості солі. Навесні після появи другого листка починаємо підживлення цибулі аміачною селітрою. Азотні добрива вносимо невеликими дозами протягом всього періоду, за винятком останніх фаз розвитку культури.

Фосфорні добрива вносимо 1–2 рази за вегетаційний період, відповідно до результатів агрохімічного аналізу ґрунту. Якщо ґрунт не надто підкислений, вносимо ортофосфорну кислоту за допомогою крапельного зрошення.

Калійні добрива починаємо вносити із середини вегетаційного періоду, поступово збільшуючи дозу внесення на більш пізніх фазах розвитку культури. У середньому норма добрив по азоту становить 200–210, по фосфору –– 130–140, по калію –– 140–150 кг д. р./га.

Мікродобрива використовуємо тільки в тому разі, коли з’являються ознаки нестачі певних елементів. Так, за два роки тільки один раз на площі 20 соток додатково внесли мікродобриво, у складі якого був марганець. Після внесення зазначеного елемента рослини продовжили вегетацію й за візуальними спостереженнями фактично не відрізнялися від інших рослин.

–– Окрім живлення, для цибулі важливою є система захисту від хвороб і шкідників. Як підбираєте препарати?

–– Ми застосовуємо лише ті пестициди, які внесені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Система захисту рослин має бути інтегрованою. Для цього щоденно проводимо моніторинг посівів, щоб визначити наявність патогенних мікроорганізмів та шкідників, зробити прогноз щодо їх розвитку. Це дозволяє нам зменшити пестицидне навантаження й застосовувати препарати лише за потреби.

Ефективність та результативність застосування хімічних препаратів визначається трьома чинниками. Перший –– це застосування оригінальних (не підроблених) засобів захисту рослин. У системі захисту ми використовуємо препарати таких відомих компаній, як «Сингента», «Байєр», «Басф», «Адама». Другий чинник –– це період внесення препарату. Деякі препарати краще вносити для профілактики, інші –– за появи перших ознак захворювань або появи шкідливих організмів. Третій чинник –– це застосування технічних засобів для внесення робочого розчину. Ми використовуємо обприскувач Ideal Poly Super Plus, обладнаний бортовим комп’ютером, що здатен незалежно від швидкості руху агрегату розподіляти по площі однакову кількість рідини для обприскування.

Система захисту цибулі проти бур’янів (дводольних та однодольних) складається із застосування ґрунтового гербіциду на основі пендиметаліну та страхових гербіцидів із д. р. оксифлуорфен і хізалофоп-п-етил. Страхові гербіциди вносимо в кілька прийомів, оскільки бур’яни з’являються в декілька хвиль.

Особливу увагу приділяємо фунгіцидному захисту від пероноспорозу, оскільки ця хвороба може значно вплинути на рівень урожайності, знизити якість цибулі. Для цього використовуємо препарати із такими діючими речовинами: металаксил-М, хлорокис міді та манкоцеб. Обробку проти пероноспорозу проводимо профілактично.

Проти альтернаріозу та інших хвороб застосовуємо препарати із групи триазолів. Внесення цих препаратів проводимо за появи перших ознак захворювань.

Інсектицидні обробки починаємо з травня для захисту посівів від цибулевої мухи. Для цього використовуємо неонікотиноїди та піретроїди. Упродовж вегетаційного періоду контролюємо чисельність трипсів, яку регулюємо шляхом застосування препаратів із хімічних груп неонікотиноїдів, діамідів та піретроїдів. Загальна кількість хімічних обробок під час вирощування цибулі –– 10–12, які за потреби об’єднуємо.

Погодні умови, які склалися протягом осінньо-зимового періоду, були для нашого регіону нетиповими, тому в цьому році будемо посилювати фітосанітарний моніторинг посівів. Раджу колегам завчасно закупити засоби захисту рослин та бути готовими до зміни стратегії застосування хімічних препаратів проти патогенних мікроорганізмів і шкідливих комах.

–– Як зберігаєте вирощений урожай?

–– Ми орендуємо склади, тож вирощувані нами цибуля й часник зберігаються в одному приміщенні, а капуста та морква –– в іншому. Під час зберігання овочевої продукції жодних хімічних препаратів додатково не застосовуємо, оскільки за дотримання температурних показників та вологості в цьому немає потреби. Навіть якщо на окремих цибулинах після закладання у сховище були наявні спори патогенних мікроорганізмів, то за оптимальних умов зберігання вони розвиватися не будуть.

Для зберігання цибулі й часнику температура повітря у сховищі має становити від плюс 1 до мінус 3 °С за вологості не більше 60%. Якщо не дотримуватися чітких регламентованих параметрів, то цибулини почнуть проростати і, як наслідок, втрачати смакові, якісні показники й товарний вигляд. За умов зберігання, які відповідають біологічним вимогам культури, врожай може зберігатися до липня.

Під час зберігання капусти та моркви, навпаки, у сховищах слід забезпечувати максимальну вологість повітря, не менше 90%. Температура не повинна опускатися нижче 0 °С і підніматися вище 3 °С. За таких умов капуста та морква можуть зберігатися до червня.

–– Які основні відмінності технологічних операції за вирощування часнику?

–– Для вирощування часнику використовуємо садивний матеріал сорту Любаша вітчизняної селекції, урожайність якого в нашому господарстві минулого року становила 4,2 т/га.

Часник висаджуємо після ярого ячменю. Для розкладання післяжнивних решток ячменю застосовуємо мікробіологічний препарат Екостерн компанії «БТУ-Центр». Під основний обробіток ґрунту вносимо фосфорно-калійні добрива нормою 40–50 кг д. р./га. Після оранки на глибину 22–25 см проводимо дискування, культивацію, нарізання гряд. Посадку культури здійснюємо в третій декаді жовтня –– першій декаді листопада, на глибину 8–10 см, часниковою сівалкою Broch. Схема посадки часнику становить 30+60, тобто два подвійні ряди, з нормою висіву 300 тис. зубчиків на 1 га.

Часник, на відміну від цибулі, менше пошкоджується шкідниками та хворобами, тому фунгіциди й інсектициди на його посівах не застосовуємо.

Під часник одноразово вносимо ґрунтовий гербіцид. Страхових гербіцидів серед дозволених хімічних препаратів на часнику немає, тому боротьбу з бур’янами протягом вегетаційного періоду проводимо вручну.                                

Основною відмінністю вирощування часнику є полив дощуванням, оскільки немає можливості разом із посадкою зубків прокласти крапельне зрошення. Полив здійснюється дощувальною машиною Zimmatic.

За вирощування часнику, на відміну від вирощування цибулі, значно збільшуються затрати ручної праці, які складаються із розлущення садивного матеріалу, обривання квітконосів, ручних прополювань. Крім того, після підкопування часнику також застосовується ручна праця, яка полягає у збиранні головок, завантаження їх у транспортні засоби. На складах після підсушування головок часнику відбувається обрізування бадилля, калібрування та формування товарних партій. Ці операції також здійснюються вручну.

На майбутнє плануємо впровадити механізоване збирання часнику, оскільки проблема із сезонними робітниками є актуальною, а витрати на заробітну плату становлять до 40% від усіх виробничих витрат за вирощування цієї культури.

Наталія Негуляєва, канд. с.-г. наук

журнал “Плантатор”, березень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Поділитись: