З картоплею я пов’язаний майже 15 років
Чипси й пюре на богарі
Чернігівщина здавна вважалася картопляним краєм. Але сьогодні можна на пальцях полічити місцевих фермерів, які промислово займаються картоплею, адже більшість перейшла на вирощування кукурудзи, соняшнику й ріпаку: мовляв, так вигідніше й простіше. Але є виробники, що залишаються вірними картоплярству. Один із них — Денис Вороний, фермер із села Товстоліс Чернігівської області. Створене ним ТОВ «Еліт Овоч» обробляє 600 га, із яких 250 га зайнято під картоплею. Фермерує він чотири роки, вирощує столову та чипсову картоплю.
— Денисе Миколайовичу, як ви зважилися на картопляний бізнес, адже зараз багато фермерів відмовляються від вирощування картоплі на користь зернових культур?
— З картоплею я пов’язаний майже 15 років. Спочатку займався гуртовою реалізацією, а потім вирішив сам вирощувати товарний урожай. Починав із 60 га, зараз обробляю 600 га, з них під картоплею — 250 га, решта площі під зерновими, які потрібні для сівозміни. Наприклад, цього року зробив ставку на ячмінь. Бізнес у нас сімейний, працюємо разом із дружиною, до речі, вона — директор нашого господарства ТОВ «Еліт Овоч».
Займаємося вирощуванням столової та чипсової картоплі: столова займає 150 га, чипсова — 100 га.
— Як підбирали сорти?
— Сорти беру ті, що мають попит у гуртових покупців, адже в основному вирощую картоплю під замовлення. Цього року в мене на полі росте приблизно 17 сортів столової картоплі, зокрема Воларе, Таїсія, Мемфіс, Мелоді тощо. Але зі свого досвіду бачу, що найкращий ранній сорт — Рів’єра — високопродуктивний, невибагливий, стійкий до посухи. Навіть у спекотні й посушливі роки він дає хороший урожай, стійкий до хвороб, має гарні смакові якості. Із пізніх сортів мені найбільше подобається сорт Гранада. Урожайний, стійкий до хвороб і погодних аномалій, лежкий, з чудовими смаковими якостями. З чипсових вирощую сорти Опал і Аурея.
— Наскільки технологія вирощування чипсової картоплі відрізняється від вирощування столової?
— Відмінності є, але, на мій погляд, вони не такі вже істотні. Чипсова картопля щільніша за структурою порівняно зі столовими сортами. Для неї потрібно давати більше живлення, вносити більше добрив та частіше проводити обробки від хвороб. В ідеалі має бути полив: крапельний або поверхневий. Дякувати природі, у нас на Поліссі чипсова картопля росте й без поливу. Навіть деякі господарства, які вирощують насіннєву картоплю, обходяться без поливу. У мене в господарстві його теж немає.
— Яку врожайність дає чипсова картопля на богарі у вашому господарстві?
— У середньому 20 т з гектара.
— А столова?
— Збираємо до 30 тонн з гектара, на наших поліських суглинках до 40–50 т/га вона не дотягує, хоча на піщаних ґрунтах такі врожаї не рідкість.
— Як оцінюєте цей рік? Яка прогнозується врожайність картоплі?
— На три з плюсом за п’ятибальною шкалою. Для поліських картоплярів він кращий, ніж попередній, бо торік картопля взагалі погоріла. Цього року була непогана рання картопля, хоча, як правило, в інші роки рання картопля нас не балує врожайністю, основний урожай ми отримуємо від середніх та пізніх сортів. Але цього року все навпаки, рік доволі неоднозначний. Середньоранні та середні сорти взагалі не вродили, але сподіваюся, що буде непогана пізня картопля. На початку вересня пішли дощі, завдяки яким ми маємо надію вийти на врожайність 30 т/га. А взагалі, остаточні підрахунки будемо робити наприкінці вересня — на початку жовтня.
— Як обробляєте ґрунт під картоплю?
— Проводимо дискування та глибоке рихлення. Після збирання зернових дискуємо. Наприкінці вересня робимо глибоке рихлення на глибину 45–50 см, його основна мета — руйнування підплужної підошви та накопичення вологи в зимово-весняний період. Навесні перед посадкою проводимо культивацію. Завдяки такій технології обробітку маємо однорідний ґрунт на достатньо великій глибині, що дає можливість кореневій системі картоплі вільно розвиватися та засвоювати вологу з глибших шарів ґрунту. Завдяки цьому картопля добре росте без поливу навіть у посушливі роки.
— Розкажіть про систему живлення культури.
— У лютому по насту, коли ґрунт іще мерзлий, вносимо хлористий калій, решту добрив вносимо навесні перед посадкою картоплі. Обов’язково перед початком сезону відбираємо проби ґрунту, бо на ділянці ґрунти нерівномірні, і залежно від показників коректуємо дози добрив. У середньому даємо на гектар 500 кг хлористого калію, 300 кг аміачної селітри, трохи додаємо амофосу та азотнокальцієвих добрив. Добрива вносимо врозкид, а потім загортаємо під час обробітку ґрунту.
— Висаджуєте картоплю в гребені чи підгортаєте рослини пізніше?
— Посадка йде обов’язково з формуванням гребеня. Він має бути об’ємним, щоб бульби нового врожаю могли розміститися там максимально комфортно. Ми висаджуємо картоплю за один прохід, тобто разом із посадкою одночасно формуємо повноцінний гребінь. Під час посадки також вносимо гранульований інсектицид Регент проти ґрунтових шкідників.
Використовуємо техніку під ширину міжрядь 75 см. На гектар висаджуємо 45–55 тис. бульб, щоб площа живлення й площа формування листової поверхні однієї рослини була достатньою. Тоді кожен кущ зможе максимально поглинати сонячну енергію та вільно розвиватися.
Картопляну посівну зазвичай проводимо від 15 квітня до 15 травня. Але цього року терміни посадки трохи змістилися: з 1 до 30 квітня.
— Яку техніку використовуєте?
— Маємо спеціалізовану німецьку техніку Grimme, зокрема картоплезбиральний комбайн цієї фірми, картоплесаджалку, обприскувач. Техніка потужна, високопродуктивна, зручна в управлінні.
Картоплезбиральний комбайн Grimme SЕ 170-60 — дворядний, має ширину захвату 170 см, тобто одночасно збирає два рядки. Це багатофункціональна машина, яка одночасно виконує кілька операцій: збирання картоплі, відділення бульб від бадилля, очищення картоплин від сторонніх домішок (землі, листя, бур’янів) та їх сортування за розмірами (бульби невеликого розміру потрапляють у спеціальний відсік). Очищена та відсортована картопля складується в шеститонний бункер з рухомим дном, а вже звідти урожай вивантажується на транспортний засіб та вивозиться з поля.
Grimme SЕ 170-60 серед інших комбайнів — це те саме, що Mercedes серед автомобілів. Високопродуктивний (має продуктивність 0,58 га/год), потужний, зручний в управлінні, надійний, до того ж має високу прохідність на будь-якому ландшафті. Умови для оператора комфортні: відмінний огляд з кабіни за рахунок бокового розміщення підкопувального пристрою, низький рівень шуму і вібрації.
Під час збирання картопля майже не пошкоджується, забезпечується її щадне очищення від бадилля, сепарація та вивантаження. Транспортерні стрічки розміщені полого, висота падіння бульб під час сепарації та вивантаження — мінімальна. Приводні валики сепарувальних транспортерів прогумовані, що забезпечує рівномірний плавний рух транспортерів. Навіть дно картоплезбірника м’яке, щоб максимально виключити пошкодження картоплі, а завантажувальний транспортер опускається та після наповнення бункера підіймається за допомогою автоматично керованого гідравлічного приводу, щоб забезпечити мінімальну висоту падіння бульб.
Картоплесаджалка Grimme GL 860 у нас 8-рядкова, ложково-елеваторного типу, з шеститонним завантажувальним бункером. Посадковий агрегат оснащений обертовим транспортером з укріпленими на ньому ложечками. Вони захоплюють бульби, що надходять із завантажувального бункера, і бульбопроводом відправляють їх у підготовлений ґрунт з одночасним формуванням гребня. Посадковий комплекс додатково укомплектований обладнанням для передпосадкового протруювання картоплі. Тобто це мультифункціональна техніка, яка за один прохід виконує п’ять операцій. Картоплесаджалка забезпечує максимальну точність посадки картоплі, може працювати як із дрібним посадковим матеріалом, так і з бульбами великого діаметра за рахунок адаптивного налаштування ложечок під розміри бульб.
Нам важливо, що посадковий комплекс підходить для експлуатації на різних ґрунтах, адже в нас суглинок. Широкі колеса забезпечують оптимальне балансування машини на рихлому ґрунті. Техніка високопродуктивна, надійна, зручна у використанні, повністю автоматизує посадку картоплі.
Активно експлуатуємо вітчизняний трактор МТЗ. Проте своєї техніки не вистачає, а орендувати її в сезон доволі складно. Треба докупати свою, особливо потрібен трактор, але є проблема з фінансами.
— Наскільки складним був сезон щодо хвороб та шкідників?
— На нашому полі не було холодних рос, тож ситуація з фітофторозом була контрольованою, альтернарія теж не докучала. Обробки від грибних інфекцій проводили в основному з профілактичною метою. Обробляємо в середньому 3–4 рази за вегетативний сезон. Першу обробку контактним фунгіцидом проводимо, коли рослина досягла висоти 20 см. Захисні заходи від грибних інфекцій не припиняємо доти, поки на картоплі є бадилля.
— Як боретеся з основним шкідником картоплі — колорадським жуком?
— Зараз для боротьби з колорадським жуком існує багато препаратів (Актара 25 WG, Дантоп 50, Конфідор Максі, Бомбардир, Актеллік 500 ЕС, Моспілан, Фастак тощо), що зареєстровані в Україні. Але останнім часом ми спостерігаємо звикання шкідника до великої кількості діючих речовин. Жуки швидко адаптуються до отруйних речовин, у них виробилася резистентність до багатьох інсектицидів. Наприклад, на сьогодні велика кількість синтетичних піретроїдів практично не діють на колорадського жука, імідаклопридна група діє теж доволі слабо. Тому препарати в системі захисту слід чергувати за діючою речовиною.
Для нас важлива не лише ефективність препарату проти шкідника, але і його безпечність, бо ми вирощуємо столову картоплю. Зараз використовуємо препарат Актара 25 WG, він доволі ефективний і відносно малотоксичний. За вегетативний сезон обробляємо картоплю від колорадських жуків двічі. Крім того, важливо, наскільки вчасно та якісно проводяться обробки. Не слід обробляти картоплю за високих температур. Треба стежити, щоб не було хвильового відкладання яєць і розмноження жуків у різний період розвитку рослини, оскільки на різновікових личинок препарати діють по-різному. Ліпше не допускати заселення посівів жуками, ніж потім із ним героїчно боротися.
— Як реалізуєте картоплю?
— Столову картоплю продаємо через посередників. На жаль, працювати напряму з торговельними мережами поки не виходить. Чипсову картоплю поставляємо у ТОВ «Сандора». Але цього року вирощувати її не дуже вигідно, адже купують її по 5,5 грн/кг, як і столову. Для чипсової картоплі це дешево.
Ми вважаємо прийнятною ціну для чипсової картоплі на рівні 10 грн/кг, для столової — 7–8 грн/кг.
Зібраний урожай намагаюся одразу продавати після збирання з поля, адже тривале зберігання картоплі за собівартістю практично дорівнює процесу вирощування. Для тимчасового зберігання картоплі маємо сховище. Це приміщення колишнього складу, побудованого ще в радянські часи. Ми його трохи модернізували: зробили більш потужний повітрообмін, встановили вентилятори. Але підтримувати задані параметри мікроклімату, зокрема вологість, температуру там неможливо.
— Чи маєте проблеми з кадрами?
— У мене майже всі робітники працюють на постійній основі. Платимо їм зарплату повний рік, а вони її відпрацьовують у картопляний сезон. Колектив у нас невеликий, але працездатний та професійний, практично немає плинності кадрів. Вважаю так: якщо хочеш, щоб люди у тебе працювали, — плати їм гідну зарплату. Проблеми виникають у тих, хто хоче зекономити на робітниках і наймає їх на сезон, та ще й пропонує їм за роботу копійки.
— Що, на вашу думку, стримує розвиток фермерства в Україні?
— Найбільша проблема — відсутність вільної землі. Зараз практично вся земля в руках агрохолдингів. Наприклад, у нашому Чернігівському районі є кілька агрохолдингів, причому в найменшого з них — 30 тис. гектарів. Вони давно розпоряджаються землею пайовиків як своєю власністю, бо склали договори оренди так хитро, що розірвати їх пайовики вже не можуть. Змінити орендаря можуть тільки нащадки пайовика після його смерті, і то не завжди, бо іноді договір прописаний так, що й вони не можуть розірвати його з орендарем. Тобто умови оренди диктує не власник землі, а орендар. Де-юре пайовики — власники землі, а де-факто — безправні люди, які не можуть розпоряджатися своєю землею. Чому зараз практично немає молодих фермерів? Бо немає вільної землі. Фермерують тільки ті, хто ще у 90-ті роки отримав в оренду землю з держрезерву.
Наприклад, у мене земля в суборенді, тобто людина орендувала землю, а потім здала її від себе мені в оренду. Напряму з власниками паїв мені не дають працювати, землі з держрезерву фермерам-початківцям теж не дають. Розширити виробництво для мене — велика проблема. Через нестачу землі не можу навіть зробити на полі нормальну сівозміну, щоб повертати картоплю на те саме місце через 3–4 роки, бо якщо суттєво скоротити посадки картоплі, виробництво стане нерентабельним. Звісно, я намагаюся вирішити цю проблему, розглядаю різні варіанти.
— Як ви ставитеся до закону про вільний продаж земель сільськогосподарського призначення?
— Найімовірніше, що основну частину землі у власників паїв викуплять за копійки агрохолдинги та великі фермери, які зараз їх орендують. У мене є побоювання, що вільної торгівлі землею практично не буде. Але я оптиміст і сподіваюся, що держава все-таки зверне увагу на потреби середніх та малих фермерів і надасть можливість придбати землю тим, хто на ній працює. Це і є європейський підхід, про який ми так багато говоримо. Допомогою фермерам може бути державне кредитування під мінімальний процент на придбання землі та сільськогосподарської техніки, державні програми підтримки фермерства.
— Поділіться планами розвитку господарства.
— Плани в мене амбітні. Хочу запровадити повноцінну 5-річну сівозміну на картоплі, розпочати вирощування овочів борщового набору, адже зараз цим на Чернігівщині майже ніхто не займається. Скоро морква і столові буряки стануть у нас екзотикою. У планах — облаштувати зрошувальну систему, зараз розмірковую, яку саме. Найімовірніше, це буде система дощувального типу. Але яку саме дощувальну машину обрати (кругову чи лінійну), поки не вирішив. А ще мрію відкрити молочну ферму і удобрювати поля гноєм, покращити структуру ґрунту, наситити його гумусом. Щоб усе було максимально органічно та безпечно для здоров’я споживачів моєї продукції.
Олена Березкіна
журнал “Плантатор”, вересень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».