Будівництво насіннєвого заводу вимагає не лише підбору правильного обладнання та його монтажу

Будівництво без прикрас

Будівництво насіннєвого заводу вимагає не лише підбору правильного обладнання та його монтажу, а й виведення на заплановану потужність.

Коли підприємство вперше планує будівництво елеватора, насіннєвого заводу або сушильного комплексу, воно зазвичай стикається з багатьма невідомими, які необхідно з’ясувати. Починаючи з кінцевої продуктивності та рівня якості й закінчуючи елементарними будівельними процесами, — все потребує ретельного вивчення. Звісно, що агрономи й управлінці не в змозі осягнути такий масив інформації протягом короткого часу і неминуче помиляються. Ми поспілкувалися з комерційним директором відомої української компанії «АНТЕКСТРОЙ» Володимиром Туніком, який розповів про правильний підхід до будівництва таких об’єктів. 

— Володимире Павловичу, розкажіть про свій досвід: що будували, з ким працювали? 

— Я почав займатись зерноочисним обладнанням 25 років тому. За цей час довелося багато вчитися самостійно, і нам також допомагали партнери з WESTRUP, PERRY та інші. Замовники також нас навчали — насамперед своїми вимогами і своїм баченням усіх процесів, що дало змогу удосконалити теорію і практику будівництва таких об’єктів. В Україні є багато наших об’єктів, які ми робили з нуля: ТОВ «Маїс» — завод з виготовлення насіння кукурудзи у місті Синельникове Дніпропетровської області, СТОВ «Україна» — завод (універсальний) з виготовлення насіння в Тернопільській області, ТОВ «АГРОКРАЙ» у Хмельницькій області (були підрядниками) та багато інших. Також багато проєктів реалізовували за кордоном. За цей час ми навчилися проєктувати та будувати заводи з виготовлення насіння практично всіх типів і груп. 

— З чого починається будівництво насіннєвого заводу? 

— Якщо розглянути будь-який складний проєкт — зерносушильний комплекс або насіннєву лінію, ми завжди починаємо з кінця. Замовник хоче отримати умовну кількість продукції ідеальної максимальної якості. З цього моменту і починаються відмінності у підході до роботи. Багато компаній без зайвих слів беруть завдання і починають працювати. Ми своєю чергою допомагаємо замовнику це технічне завдання писати, враховуючи наш досвід і досвід наших партнерів. Звісно, що великі аграрні компанії, які давно займаються будівництвом, чітко розуміють, що їм потрібно. А ті, хто робить вперше, потребують допомоги. Людина не може знати все, і коли вона стикається з чимось вперше, цілком ймовірно, що прийняті рішення будуть помилковими. 

Наведу приклад: фахівці одного підприємства, зважаючи на моду на калібрування продукції, просили зробити ділянку калібрування на три фракції. На великій нараді спільно з власником компанії ми пояснили, що ця ділянка коштуватиме досить дорого, оскільки необхідно враховувати не лише вартість машин, а й додаткового обладнання, металоконструкцій, електрообладнання. І після цього фахівці компанії погодилися із запропонованим нами технологічним рішенням, що дало змогу заощадити фінансові ресурси без втрати якості. 

— Наскільки кінцевий результат залежить від обладнання? 

— Ми відрізняємося від інших компаній тим, що представляємо на українському ринку найкращих світових виробників обладнання для доробки зерна. Проте ми не намагаємося продати найдорожчі машини і насамперед зважаємо на побажання замовника. Нашим завданням завжди є отримати хороший результат на виході — високоякісне насіння у необхідній кількості. В основному використовуємо обладнання тих виробників, що представляє наша компанія, але це не обов’язкова умова. Річ у тім, що кожен виробник обладнання випускає будь-яку машину, з огляду на власне бачення її роботи і очікуваного результату. Якісь машини підходять для певних умов ідеально, а інші — не зовсім. Разом вони не забезпечують очікуваний результат, і замовник залишається незадоволеним. Тому для кожного етапу виробництва ми обираємо ліпші машини, і до одного бренду не прив’язуємося. Вартість машин також нічого не гарантує в цій справі. Можна витратити мільйони і все одно не отримати потрібний результат. 

— Якщо мова зайшла про обладнання, з якими виробниками ви співпрацюєте? 

— На початку моєї діяльності я прийняв рішення, що співпрацюватиму з найкращими виробниками. Наприклад, компанія WESTRUP — виробник зерноочисних машин у світі. У неї є конкуренти в Данії, але такої широкої продуктової лінійки немає ні в кого. Якщо хтось хоче будувати лінію з виробництва насіння або з підготовки зерна до харчового використання, без очисних машин WESTRUP обійтися неможливо. Японська компанія SATAKE — найліпший виробник фотосепараторів у світі. Вони також мають лінійку рисового та борошномельного обладнання. Британський виробник сушарок та транспортного обладнання PERRY подобається тим, що активно інвестує в удосконалення технічної частини свого обладнання і застосовує такі рішення, які інші виробники чомусь ігнорують. 

— Чому інжиніринг коштує дорого? 

— Замовники часто нам ставлять це питання. Відповісти дуже просто: чи може дешево коштувати робота спеціалістів, від рішення яких залежить, куди будуть витрачені сотні тисяч або й мільйони євро? Наприклад, підрядники без достатнього досвіду отримують завдання побудувати лінію продуктивністю 10 т на годину. Вони підбирають необхідне обладнання, і при цьому кожна машина у них має продуктивність 10 т на годину. Хоча якщо взяти зерно з поля, лише 60% згодиться на насіння. Відповідно, продуктивність першої машини повинна бути значно більшою. Ми за таких умов (10 т/год на виході) на початку лінії ставимо машину з продуктивністю 50 т/год. Наступна машина має продуктивність 25–30 т/год, і навіть остання машина має продуктивність 12 т/год, оскільки завжди повинен бути запас продуктивності. Нормальні виробники забезпечують заявлену продуктивність, але не варто розраховувати, що машина постійно працюватиме на максимумі своїх можливостей і при цьому забезпечить бездоганну якість. Помилково також вважати, що для підготовки технологічного процесу можна просто підібрати очисну або калібрувальну машину за продуктивністю. Є ще кілька параметрів, від яких залежить кінцевий результат: це площі решіт, обсяг повітря, кут нахилу решіт тощо. Навіть транспортне обладнання повинно бути адаптоване під завдання проєкту. Таких прикладів можна навести дуже багато, і я впевнений, що більшість аграріїв не знають і кількох відсотків підводних каменів цієї справи. Тому інжиніринг не може коштувати дешево, оскільки одна помилка може перекреслити результат праці багатьох людей та зробить марними мільйонні інвестиції. 

— У вас є конкуренти не лише в Україні, а й за кордоном. З ким легше працювати українським аграріям? 

— Дехто вважає, що іноземні спеціалісти мають більше досвіду і здатні побудувати той самий насіннєвий завод краще. Нічого не скажу про досвід, але необхідно розуміти, що в інших країнах все дещо відрізняється: там інша культура виробництва, інші люди ходять на роботу, і навіть природно-кліматичні умови не такі. І ті рішення, які нормально працюють там, у нас можуть не працювати. Ще одна проблема полягає у взаємодії. Наприклад, одного разу було потрібно внести зміни в програму управління. Ми розв’язали це питання швидко і недорого, оскільки українським програмістам не потрібно далеко їхати, і роботу свою вони виконують швидко. Європейські спеціалісти проблему б теж вирішили, але це було б значно довше і дорожче. Ми своєю чергою використовуємо певну частину українських матеріалів і обладнання: конвеєри, металоконструкції, електричні компоненти, що певною мірою зменшує вартість проєкту. 

— Часто доводиться переробляти вже виконану роботу? 

— Навіть за найретельнішого проєктування завжди виникають моменти, коли необхідно щось доводити до пуття на місці. Це стосується як монтажу обладнання, так і звичайних будівельних робіт. Наведу свіжий приклад: завершували роботу на об’єкті поблизу Києва, і коли вже все було зібрано, стали перевіряти роботу обладнання. Результат мені не сподобався, тож одразу почали все переробляти. Так, ми витрачаємо власний час і власні матеріали, але ми не можемо піти з об’єкта, коли щось працює не так, як треба. Звісно, що причину обов’язково знаходимо, але не для того, щоб когось покарати, а щоб уникати таких помилок у майбутньому. 

Значно гірше, коли доводиться виправляти чужі помилки. Багато підрядників бездумно виконують будівництво і монтаж, і практично ніколи не запитають проєктувальника, чому він запланував щось незручне або взагалі неправильне. Їм просто байдуже — вони роблять свою роботу, беруть гроші та йдуть до наступного клієнта. Помилки в інжинірингу трапляються так само часто, і їх виправляти ще складніше. Замовник розчаровується і доходить думки, що це взагалі не його бізнес, що це дуже важко і таке інше. Однак ми приходимо на об’єкт і за певний час доводимо все до потрібного рівня. 

— Скільки треба часу на будівництво насіннєвого заводу? 

— Багато хто обіцяє побудувати завод за 3–4 місяці. Ми говоримо, що на це потрібен рік, і люди сильно дивуються. Хоча фактично так воно і виходить. Лише на монтаж обладнання може знадобитися 3–4 місяці, і ніхто, відповідаючи на це питання, не враховує час на проєктування, будівельні роботи, поставку обладнання, запуск та вихід на розрахункову потужність на всіх культурах, навчання персоналу і багато іншого. При цьому обов’язково необхідно враховувати сезонність бізнесу з виробництва насіння. Це також дуже важливо для строків реалізації проєкту. Замовник повинен чітко розуміти реальні строки, оскільки він планує вкладати в проєкт великі гроші й очікує повернення інвестицій. Якщо завод не запрацює вчасно, можна пропустити цілий сезон. Тому в першу чергу між замовником і виконавцем повинна бути довіра, яка є запорукою успішного завершення проєкту. 

— Що ви порадите виробникам, які хочуть побудувати насіннєву лінію, завод в Україні? 

— Я хочу сказати їм, що це дуже відповідальне рішення, і не варто приймати його спонтанно. 

Дуже важливо оцінити всі плюси й мінуси, проконсультуватися з фахівцями різних компаній, і тільки після цього запускати проєкт. Я завжди кажу людям: «Ви не перші, хто робить це, але ви повинні стати кращими». Лише так можна бути впевненим в успіху проєкту.  

Владислав Олійник

журнал The Ukrainian Farmer, квітень 2020 року

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».}