Боротьба за виживання

Нині аграрний ринок переживає тяжкі часи, про що свідчать банкротства не лише фермерських господарств, а й великих компаній з вертикально інтегрованою системою виробництва  

Директор ТОВ «Агропродсервіс-Вест» Зіновій Дольний розповів про ситуацію, що склалася сьогодні на ринку птахівництва, про можливі шляхи розвитку та оптимізації бізнесу. 

— Зіновію Богдановичу, як ви вважаєте, чи «вб’є» ціна на газ та енергоносії розвиток птахівництва? 

— Стрімке зростання цін на газ та енергоносії, звичайно, негативно позначається на бізнесі виробників сільськогосподарської продукції: зростає собівартість її виробництва. Птахівничі підприємства використовують енергоносії для опалення пташників, обслуговування інкубаторних потужностей, виготовлення комбікормів, сушіння зернових тощо. 

Спеціалісти птахівничої галузі зазначають, що галузь птахівництва є збитковою вже два роки, і наслідки цього для ринку кричущі. Нині в Україні вже закрилося понад 30 підприємств із виробництва яєць, більше ніж 9 підприємств із виробництва м’яса птиці. За два роки поголів’я птиці скоротилося на 11 млн голів, а виробництво м’яса птиці — на 40 тис. тонн із початку року. Виробництво яєць — на 3 млрд штук, що становить чверть від обсягу виробництва у 2020 році. Все це вже призвело до суттєвого подорожчання продукції птахівництва. 

— Курятину вважають найбюджетнішим м’ясом. Як за низької купівельної спроможності вітчизняного населення та високої собівартості виробництва продукції виживати птахівничим підприємствам? 

— Птаховиробникам у такій ситуації, на мою думку, потрібно скорочувати поголів’я птиці або ж зосередитися на тих обсягах, які є, і паралельно шукати альтернативні способи зменшення собівартості виробництва продукції. Наприклад, для великих птахопідприємств це може бути облаштування комплексу для виробництва електричної та теплової енергії за допомогою біогазової установки, яка працює з відходів власного виробництва. Але такий проєкт коштуватиме недешево — близько 50 тис. євро, залежно від потужності обладнання. Дрібним підприємствам у зимовий період із такими цінами на енергоносії/газ працювати зовсім не вигідно. Можна було б використовувати один з альтернативних способів опалювання — дрова, але сьогодні ціна на них вже збільшилась у два рази у порівнянні з минулим роком. Тому фермери почали зменшувати обсяги посадки птиці, це зрозуміло. 

Ще однією з причин зменшення обсягів виробництва є зростання закупівельної ціни на комбікорм та його складові. На сьогодні ціна фуражної пшениці в портах коливається від 7,8 до 7,9 грн за 1 т; кукурудзи — 7,4 грн/т; сої — 16,9 грн/т і це ще не межа. Паралельно підвищується вартість продукції олієекстракційних заводів: макухи, шротів, білкових концентратів. Через це білкова група кормів зростає у ціні, що також призводить до зростання собівартості виробництва яєць та м’яса птиці. 

— Про що свідчить сьогоднішня ситуація на ринку комбікормів? Які наслідки можуть бути у довгостроковій перспективі для птахівників? 

— Звичайно, коли є стабільна ціна на комбікорм, птаховиробникові легше планувати свою подальшу роботу. Нинішня нестабільна економічна ситуація і зростання цін на корми в Україні поставили тваринників перед вибором: залучити внутрішні резерви економії матеріальних і трудових витрат, удосконалити систему переробки продукції, налагодити власні канали реалізації чи, що більш неприємне, взагалі відмовитися від птахівництва й закрити бізнес.  

Проблеми українського птахівництва давно набули системного характеру. Висока вартість кормів суттєво підвищує собівартість продукції, ростуть ціни для переробних заводів, падає маржинальність тощо. Паралельно з цим спостерігається зменшення купівельної спроможності населення, зростання безробіття, закриваються зовнішні ринки. 

Окрім складної ситуації на ринку зернових слід розуміти, що Україна може залишитися зовсім без кукурудзи. Раніше витримувався баланс експорту та внутрішнього споживання кукурудзи для переробки на комбікорм для тварин та птиці. Сьогодні вироблено станом на 16 листопада 22,7 млн тонн кукурудзи з 4,5 млн гектарів за середньої врожайності 50,5 ц/га. Цей врожай набагато нижче очікуваного і практично найнижчий за всю історію країни. Проблеми з врожайністю плюс зовнішній чинник — зростальний попит із боку Китаю — призвели до стрибка цін на цю культуру. 

— Які шляхи оптимізації вирощування птиці впроваджуєте на підприємстві? 

— Ми постійно оптимізуємо витрати на утримання птиці, практично з днів створення підприємства. А це, зазначу, був 2014 рік — доволі важкий період для країни (девальвація гривні, Майдан, низька купівельна спроможність населення тощо). Спочатку наше підприємство працювало у збиток. Був короткий період, коли не садили птицю зовсім, бо катастрофічно піднялася ціна на євро та долар, внаслідок чого стрімко виросли закупівельні ціни на ветеринарні препарати та комбікорм. Нині економічна ситуація теж складна, що постійно нас змушує шукати шляхи економії, паралельно не порушуючи технологію утримання птиці. Наприклад, для мінімізації стресу під час вирощування птиці та постійного нагляду за нею на підприємстві ми встановили сучасну систему відеоспостереження для постійного нагляду за станом птиці, годівлею, поведінкою тощо. Також постійно проводимо реконструкцію птахокомплексів для вирощування бройлерів та індиків, а саме: утеплюємо пташники, встановлюємо енергоощадну систему освітлення та опалення тощо, що дає змогу оптимізувати витрати на виробництво. 

— Звичайно, за досягненнями підприємства стоять висококваліфіковані спеціалісти. Яка у вас кадрова політика? 

— Ми розуміємо, що без людей неможливо нічого зробити. Тому що ТОВ «Агропродсервіс-Вест» — вертикально інтегроване підприємство з повним циклом виробництва від вирощування зернових до випуску готової продукції, і однією з переваг отримання прибутку є земля. Ми дуже вдячні десяткам тисяч пайовиків, що віддають в оренду землю, за яку ми вчасно й на високому рівні сплачуємо орендну плату. Одночасно дбаємо про спеціалістів, які є основою виробництва. Технічний прогрес веде до скорочення робочої сили. Утім, ми намагаємося підтримувати розумний баланс кадрів і дбаємо, щоб заробітна плата в них була пристойною й мала тенденцію до зростання. А це можливо, коли виробництво стає продуктивнішим. Це основне джерело для збільшення заробітної плати, тому працюємо над формуванням колективу, шукаємо креативних спеціалістів. У нас багато молоді. Наприклад, в агрономічній та зооветеринарній службах працюють спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів, коледжів, їм передаємо досвід і робимо на них ставку в перспективі. 

— Як плануєте розвиватися далі? Чи нарощуватимете виробничі потужності? 

— Прогнозувати завжди складно, особливо за нестабільної ситуації, що склалася нині. Тому працюємо як працювали, без збільшення потужностей, але більше зосереджуємося на обсягах, які є. Продовжуватимемо удосконалювати технології вирощування птиці. Наступний рік змусить птаховиробників переглянути ведення бізнесу. Намагатимемося шукати дієвіші способи для оптимізації свого виробництва.