Головне:
Інтерв'ю

Бізнес хоче мати гарантії від держави !

Володимир Клименко
президент Української зернової асоціації
Поділитись:

Потенціал зростання українського зернового ринку сьогодні тісно переплетений із цілою низкою проблем, які перешкоджають йому розвиватися. Утім, на думку експертів, це час нових викликів і можливостей. Про рекордний експорт і тіньову економіку, стратегічні перспективи та гучні скандали — в нашій розмові з президентом Української зернової асоціації Володимиром Клименком.

 

— Україна вийшла на стабільне виробництво зерна — понад 60 млн тонн на рік, — каже Володимир Георгійович. І зауважує, що й нинішнього сезону, як свідчать результати збирання ранніх зернових (понад 36 млн тонн), очікується добрий урожай. — Щоправда, остаточні висновки щодо якості пшениці можна буде робити 15–20 вересня, коли матимемо уточнений баланс. Найбільше ми нині занепокоєні перспективами кукурудзи: Європа, як відомо, вже втратила 20% свого врожаю. Якщо Україні вдасться зібрати прогнозовані обсяги, цьогоріч на європейському ринку можна було б отримати хорошу ціну. Загалом потенціал до експорту в нас на рівні минулого маркетингового року. До того ж ринки збуту дуже широкі. І за багатьма позиціями безпрограшні. Скажімо, один тільки Китай скуповує по світу 70 млн (!) сої. Наша пшениця, кукурудза, соя — це біржовий товар, на який є у світі попит. Покупці поступово почали звикати до українського зерна: до його смаку та високої якості. Загалом, ми експортуємо у понад 90 країн.

 

— Третє місце у світі серед країн-експортерів, рекордний експорт зернових у 2014–2015 — це, безумовно, вагоме досягнення держави й аграрної спільноти, зокрема, компаній-членів УЗА. Проте, як кажуть аналітики, арешт в українських портах зерна трьох іменитих міжнародних трейдерів спровокував скандал, що може датися взнаки неминучими репутаційними втратами…

 

— Ситуація дуже непроста. Фіскальна служба намагається боротися з нелегальними оборудками. І власне хто б сперечався: злодії мають сидіти за ґратами. Однак до чого тут поважані в усьому світі компанії-експортери? Якщо арештували вантаж у Bunge, Glencore, Louis Dreyfus — це що означає — їх визнали злодіями?

Цікава у нас виявляється стратегія: спочатку ми їдемо в США на інвестфорум, умовляємо інвесторів дати нам гроші, а потім в Україні арештовуємо їхнє майно. Хіба так робиться? Держава в жодному разі не повинна на весь світ заявляти про те, в чому ще остаточно не розібралася. Хочу наголосити: категорично не можна арештовувати зерно ні на суднах, ні в портових елеваторах, які технічно не призначені для його тривалого зберігання…

 

— Що натомість пропонує Українська зернова асоціація?

 

— Компанії — члени УЗА готові співпрацювати з державою в боротьбі проти незаконних дій, ухилення від оподаткування та неповернення валютної виручки. У своєму зверненні до перших осіб ми наполягаємо на відновленні при Кабінеті Міністрів робочої групи з функціонування зернового ринку за участю представників бізнесу, галузевих асоціацій і державних органів. Оскільки є претензії до експортерів — членів Асоціації, то до завершення розслідування вони готові покласти на визначений рахунок як заставу певну грошову суму, а зерно має йти за призначенням. По-перше, не можна допускати необґрунтованої зупинки експорту зерна! Це виконання міжнародних контрактів, наше обличчя. Крім того, простій судна — це величезні штрафи, до 20 тис. доларів на добу. По-друге, завантажуючи в портові елеватори арештоване зерно, ми фактично виключаємо цей термінал з експорту. А по-третє, якщо буде заарештовано, наприклад, партію рапсу, то за якийсь час він просто зіпсується. Портові елеватори призначені для перевалки зерна, а не для його довгострокового зберігання! Ба більше, в деяких випадках може взагалі статися самозагоряння. Фахівці добре знають, якими наслідками загрожує порушення правил безпеки й технологій. Через вибух пилової суміші від зерна — такі випадки були в колишньому СРСР — елеватори, наче ракети, на сотні метрів здіймалися до неба…

 

— Це, безумовно, вагомі агрументи. Але як, на Вашу думку, убезпечити зерновий ринок від нелегальних схем? Деякі експерти кажуть, що «тінь» — це неминуча перспектива, враховуючи високе податкове навантаження та відсутність формального контролю…

  

— Це питання до державних органів. Фіскальна служба, СБУ, прокуратура, МВС, митниця — то 500 тисяч працівників, котрі повинні працювати на благо держави. Їх утримує держбюджет. А яку послугу отримує від них бізнес? Перше — це послуга з відкриття підприємства, друге — вони нас бланками забезпечують. Однак звіти вже можна подавати в електронному вигляді. Також не перший рік ідеться й про електронний уряд. І в Адміністрації Президента є чимало фахівців, що розуміються на тому, як будуються бази даних. Ми порушили це питання на засіданні в ДФС в товариша Насирова. Позиція експортерів зерна проста. Нам потрібен один толковий державний сайт, «єдине вікно». Перед підписанням договору з контрагентом ми робимо запит до цього сайту про підприємство, директора, головного бухгалтера, банківські рахунки й таке інше. Введена інформація з договору за допомогою цього сайту перевіряється у всіх доступних державних базах даних (ДФС, МВС, прокуратури, СБУ, Мінюсту тощо). Результат перевірки — державна виписка. І, якщо ця виписка «чиста», то це означає що з підприємством можна працювати. Держава гарантує! Така виписка є обов’язковим додатком до Договору між підприємствами. Якщо потім виявиться, що перевірена компанія фіктивна, відповідальною за це вже має бути держава! Бізнес хоче мати від держави і державних чиновників необхідний СЕРВІС.

Щодо наведення порядку загалом, то тут ще дуже багато роботи. Наприклад, на мою думку, треба заборонити оптову торгівлю зерном і всіма видами ресурсів за готівкові кошти. Як тільки це буде зроблено, одразу вилізе низка питань щодо тіньового виробництва зерна та його реалізації через фірми-одноденки тощо. Є багато слушних пропозицій і в інших асоціацій.

 

— А яка реакція влади?

 

— Щодо влади. Її представники рік у рік заявляють, що половина економіки в тіні! Це говорить про те, що цю половину економіки, мабуть, обслуговують чиновники, представники банківської системи тощо. Це означає, що люди виробляють товар, торгують ним без касових апаратів, отримують зарплатню в конвертах, не платять податків… Взагалі ж влада, яка кожен рік констатує, що 50% економіки в тіні й цей показник ніяк не зменшується, має дуже великі морально-етичні проблеми.

 

— Маєте на увазі профільне міністерство?

 

— Ні, систему загалом. Що ж до нового складу МінАПіП, то його робота мені імпонує. Нові керівники міністерства професійні, молоді й амбітні. Вибудовується системна робота. Розроблено програму дій галузі до 2020 року — саме те, що хотіли бачити інвестори. Є вагомі здобутки у сфері дерегуляції. Україна чудово презентується на різних світових форумах. Ведеться творча робота щодо законодавства. Імпонує мені також інтенсивна робота з бізнес-асоціаціями. До слова, про взаємодію МінАПіП, ЄБРР, FАО, неурядових організацій і бізнесу протягом останніх трьох маркетингових сезонів, про політику держави щодо експорту зерна в поточному маркетинговому році та ключові аспекти у формуванні нової аграрної політики йтиметься на Українському аграрному конгресі, перший раунд  якого відбудеться у жовтні.

 

— Ви працювали радником з питань експорту зерна віце-прем’єр-міністра з АПК в семи урядах, були радником секретаря РНБО, брали участь у численних заходах з будь-яких питань щодо ринку зерна. Що скажете про наші перспективи в гучному скандалі з китайським контрактом?

 

— Коли було створено ДПЗКУ, я виступив на конференції й сказав колегам: ви ще побачите стагнацію цього підприємства. І китайцям неодноразово говорив, що вони матимуть величезні неприємності із цим контрактом. Коли до мене як до експерта зверталися за порадою, я рекомендував їм співпрацювати з приватними компаніями-експортерами, які є членами УЗА.

До речі, торік в березні ми проводили презентацію українського зерна в тому регіоні — в Гонконгу. Генеральним спонсором була компанія Noble. Яка іронія долі — її аграрні підрозділи по всьому світу придбала китайська COFCO. Тому не можна казати, що на українському ринку нема представників китайського бізнесу. Вони вже збудували маслоекстраційний завод та зернову перевалку, мають плани розвиватися… Що ж до сумнозвісного контракту, то КНР очікує від України конструктивних ділових пропозицій щодо подальших перспектив його виконання. Я впевнений, що співпраця України з Китаєм перебуває на самому початку й має величезні перспективи.

Українська зернова асоціація була створена 1998 року. Я працюю в ній із першого дня. Протягом тих 17 років, коли я уважно спостерігаю за роботою держпідприємств у зерновому бізнесі, переконався: що в Аграрному фонді, що в Держрезерві, що в ДАК «Хліб України», що в ГПЗКУ — постійні крадіжки. Багато «керівників» сюди приходили, щоб красти. Я впевнений, що 99% державних підприємств в АПК (а їх сотні) потрібно приватизувати. Багаторічна їх діяльність показала, що це розсадники корупції та крадіжок. Усім, хто хоче мати бізнес, хочу сказати: будь ласка! Бізнесуйте! Проте не за рахунок Державного бюджету та народу України!

 

 

Розмову вела Олена Синюта

Інтерв’ю було надруковано у газеті “АгроМаркет”. Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Поділитись: