Власники елеваторів знову починають дивитись у бік альтернативних джерел енергії
Альтернатива знову в моді
У час, коли вартість газу стрімко зростає, власники елеваторів знову починають дивитись у бік альтернативних джерел енергії
На сьогодні конкуренція між елеваторами посилюється, і в деяких регіонах стає неможливим знайти достатньо зерна і робити по 3–4 оберти за сезон. Зменшувати весь час вартість послуг неможливо — рано чи пізно буде досягнуто поріг економічної доцільності, і цінова перевага зникне. Інші чинники не є такими критичними для фермерів, тому треба шукати способи для зменшення собівартості технологічних процесів.
Найбільший заробіток елеваторники отримують із сушіння зерна. Саме тут найбільша витрата ресурсів й одночасно максимальний прибуток. Зі зростанням цін на природний газ собівартість сушіння зростає до меж, коли доводиться суттєво збільшувати цінник. Така поведінка елеваторників є вимушеною, але це аж ніяк не подобається клієнтам. Вони шукають меншу ціну й, відповідно, повезуть зерно туди, де ціна на сушіння буде помітно нижчою. Знизити витрати на сушіння власники елеваторів можуть тільки одним способом — перейти на альтернативне пальне, бо абсолютно невідомо, чи буде в Україні газ дешевим.
В Україні працює компанія «Греко Груп», що виготовляє теплогенератори на альтернативному пальному й має великий досвід переоснащення сушарок різної потужності. Тож ми поспілкувались із директором цього підприємства Іваном Корженком, який розповів багато цікавих деталей про те, як елеваторники можуть зменшити свої витрати, використовуючи щепу, пелети або відходи від зернових для сушіння зерна.
— Пане Іване, розкажіть про вашу компанію: що вона може запропонувати українським аграріям і яку вигоду вони отримають від співпраці?
— Ми є українським виробником, наші потужності розташовано у Вінниці. Виготовляємо обладнання для переобладнання зернових сушарок, що працюють на природному газі, на альтернативне пальне. Це можуть бути сушарки потужністю до 20 МВт — саме у цих межах ми можемо забезпечити потрібну продуктивність сушіння іншими видами пального. Щороку силами наших спеціалістів переобладнується 30–40 об’єктів.
Крім виготовлення, встановлення, гарантійного та післягарантійного обслуговування допомагаємо клієнтам в організації логістики, складування тощо для досягнення собівартості сушіння від 1 до 4 грн на зняття 1 тонно-відсотка.
— Унаслідок яких особливостей вдається досягти такої економії?
— Наші теплогенератори працюють без теплообмінника, до того ж як сушильний агент використовується повітря з навколишнього середовища, яке змішується з допаленими газами, що виділяються під час спалювання твердого пального. Багато хто може згадати старі карбюраторні машини радянського зразка, які ще й сьогодні трапляються на дорогах. Коли їдеш за ними, практично завжди відчуваєш неприємний запах відпрацьованих газів цих машин. Зовсім інша справа з вихлопом сучасних автомобілів, який практично не має запаху. Наші теплогенератори спроєктовані так, що дим, який утворюється, не має шкідливих домішок і сажі. На виході з топки маємо тільки СО2 і водяну пару. Проходячи крізь зерно, ці речовини не лишають нічого шкідливого, і навіть зерно не має запаху диму.
— Чи може фермер просто придбати теплогенератор і самостійно встановити й ввести в експлуатацію?
— Конструкція наших теплогенераторів не є суперскладною. Але якщо його не адаптувати до наявної сушарки з урахуванням усіх особливостей підприємства, нічого не працюватиме. Це все одно, що придбати двигун від хорошої машини повністю розібраним з інструкцією до складання. Доклавши купу зусиль і витративши небачену кількість часу, можна зібрати цей двигун, однак ціна не варта результату. Так само і з установленням теплогенератора — врешті-решт він буде встановлений і запрацює як треба, але скільки на це піде часу, зусиль і нервів, а також якими будуть потенційні втрати від некоректної роботи або просто сушарки в сезон — важко навіть уявити. Тому в тут я категорично не раджу навчатися на власних помилках, установлюючи теплогенератор самостійно. Для цього треба мати багато досвіду, штат спеціалістів і відповідний сервіс.
— Якою на Вашу думку є основна перевага місцевого виробництва?
— Власне виробництво дає змогу не чекати жодних постачальників упродовж тривалого часу. Усе, що треба, може бути виготовлено в найкоротший час і відправлено замовнику. Слід розуміти, що зламатись може будь-яке обладнання — навіть найдорожче й найвідоміше на весь світ. Тож важливо, щоб виробник не просто реагував на запити клієнтів, а робив це оперативно, у дуже стислі строки.
— На якому пальному можуть працювати теплогенератори «Греко Груп»?
— У нас є багато об’єктів на Заході України, які працюють на щепі. Однак більшість використовує соняшникові пелети, а також відходи зернових. У цьому разі замовник обирає сам, з яким типом пального він працюватиме. У Вінницькій області є клієнти, що вчасно закуповують пелети, і в них вартість зняття тонно-відсотка виходить 2,88 грн. Однак є такі компанії, де вартість зняття тонно-відсотка сягає 8 грн, що за нашої технології вже занадто. Але таке може бути, якщо сушити ту саму кукурудзу не до 14–14,5%, а до 12,6–13%. До того ж вони пробують зняти всю вологу за один прохід. Окрім значного погіршення економіки сушіння сильно потерпає й продуктивність процесу. Слід ураховувати, що за таких режимів продуктивність падає нелінійно, і кожен наступний відсоток вологості знімається довше і потребує більших витрат енергії.
— Які труднощі виникають із переобладнанням сушарок?
— Ми можемо переобладнати практично будь-які сушарки, що працюють на природному газі. Щодо труднощів, то ми намагаємось їх уникати ще в процесі підготовки й виробництва обладнання. Для кожного клієнта — індивідуальне рішення, бо типових елеваторів не існує.
Нещодавно трапився клієнт, у якого за температури навколишнього середовища +5 °С під час сушіння неможливо було збільшити температуру сушильного агента понад 80 градусів — бракувало продуктивності газової магістралі. Він думав, що нічого не зробиш, і сушарка протягом тривалого часу працювала не на повну потужність. Але завдяки нашому обладнанню ми вийшли на повну продуктивність сушарки внаслідок стабільності температурного режиму.
— Закордонні виробники складають конкуренцію?
— Я б так не сказав. Існують європейські виробники, які намагаються робити схоже обладнання, але поки що в них немає моделей теплогенераторів великої потужності. Ми вже маємо приклади переобладнання сушарок на 14 і 20 МВт, які стабільно працюють і показують чудову економіку. Інші виробники такого не демонструють.
— Як переобладнання сушарки може вплинути на економіку елеватора?
— Кілька років тому у Вінницькій області всі елеватори тримали ціну на зняття тонно-відсотка вологості 55–60 грн, була сувора конкуренція. Наш клієнт після встановлення теплогенератора поставив ціну 36 грн на зняття тонно-відсотка й збільшив кількість потенційних клієнтів і прибуток.
Нині конкуренція суттєво посилилась, і Вінницький регіон є досить насичений елеваторними потужностями. Я знаю елеватори, які раніше приймали по 150 тис. тонн на рік, а тепер ледве 100 тис. тонн находять. Якщо різниця собівартості сушіння становить 40 грн на тонні, аграрій найшвидше намагатиметься відвезти зерно на елеватор із дешевшим сушінням, навіть тимчасово зберігаючи зерно вологим.