Всеукраїнський практичний форум DIGITAL FARMING 2022, м.Київ

Щорічний Всеукраїнський практичний форум DIGITAL FARMING, організований 18 серпня профільним журналом The Ukrainian Farmer, об’єднав експертів і практиків галузі навколо актуальних питань цифровізації агровиробництва у буремні часи випробувань – воєнної агресії «східного сусіда», економічної нестабільності й зниження маржинальності сільгоспвиробництва. Простих відповідей на питання, що постали перед аграріями в цей непростий для всієї країни період, не існує. Втім, дискусійні панелі, що відбулися в AgriLab, охопили широкий спектр наявних у галузі рішень і тенденцій. Ішлося про перевірені часом технології, тактику керування агрономічними процесами, цифрову гігієну, ризик-менеджмент і не тільки.

«Агроринок і агровиробництво сьогодні суттєво переформатовується. Тож підвищення ефективності може бути навіть у тих питаннях, на які раніше не надто зважали», — зазначив Тарас Пилипака, регіональний менеджер із продажів компанії Trimble — Генерального партнера форуму DIGITAL FARMING-2022. Як наголосив експерт, перші системи точного землеробства з’явилися в Україні близько десятиліття тому, і вже нині чимало прогресивних агропідприємств застосовують диференційну сівбу, диференційне внесення, картографування тощо. Втім, є й новачки — невеликі фермерські господарства, що прагнуть розвиватися, але допоки тільки на початку свого шляху в точне землеробство. І для тих, і для інших ринок наразі пропонує дієві рішення, як, зокрема, можливості вдосконалення уже запровадженої системи чи технології (наприклад, завдяки екосистемі Trimble), так і простих елементів, скажімо, навігації чи переоснащення наявного обладнання.

Загалом сьогодні всі стратегічні виклики в агро зводяться до одного — як вижити в умовах війни. «Ще пів року тому ми всі працювали над раціональним збільшенням витрат, щоб отримати оптимальний урожай, щоб більше заробляти з гектара. Сьогодні аграрії вимушено налаштувалися на режим виживання», — наголосив Ярослав Бойко, очільник і співзасновник компанії AgriLab, репрезентуючи учасникам форуму технології мінімізації витрат в умовах кризи та розповідаючи про можливість безплатного користування дієвими цифровими інструментами. На його переконання, диджитал-технології в умовах кризи актуальні як ніколи, і дають змогу не лише раціонально керувати ресурсами, а й суттєво заощаджувати.

Про захист даних від кібератак розповідала учасникам форуму Ірина Кравець, член Комітету з розвитку сфери штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України та керуючий партнер CleverAgri. Вона наголосила на необхідності навчання працівників основ кібербезпеки, інформаційної гігієни та потреби системного контролю потоку інформації. Втім, саме завдяки використанню даних, зокрема їх накопиченню — із забезпеченням належного захисного механізму — й приведенню до певного якісного показника, як переконаний Сергій Сичевський, менеджер із розвитку бізнесу ТОВ «Байєр», агровиробництво може досягнути сталого розвитку та бути успішним. Експерт репрезентував комплексні рішення, що поєднали великий обсяг агрономічних даних на платформі FieldView і в результаті забезпечили користувачам очікувану економічну ефективність.

Безумовно, економічний результат є очевидним свідченням ефективності запровадження тої чи іншої інновації. Тож саме це стало своєрідним рефреном у виступах фахівців провідних українських агрокомпаній. Про потенціал диференційного внесення в умовах воєнного часу та можливість нівелювати втрати розповів Богдан Кривіцький, заступник генерального директора з інновацій ІМК. Говорив про пошук резервів ефективності виробництва в польових даних і Євгеній Сапіженко, заступник директора Агробізнесу з інноваційного і цифрового розвитку «Кернел». А Тарас Корнієнко, заступник начальника департаменту агровиробництва «Агрейн», зосередив увагу на викликах точної агрономії та їх реалізації. Запорукою успішного застосування тієї чи іншої технології завжди було і буде глибоке знання предметної галузі. Тож саме у цій сфері ще є чимало викликів як для розробників, так і для користувачів цифрових продуктів. Учасники форуму зійшлися на думці, що сільгоспвиробництво — це надскладна відкрита система із силою-силенною природних чинників. А тому саме нюанси визначають результативність в умовах економічно й кліматично нестабільного сьогодення. Про це, зокрема, наголошували у своїх виступах на форумі учасники-науковці. Андрій Литовченко — канд. економ. наук, в. о. директора ДП «Міжвідомчий науково-технологічний центр „Агробіотех”» НАН та МОН України — зауважував на ефективності біотехнологій,  що активізують корисні грунтові мікроорганізми. Рейчел Ратс — PhD з мікробіології, РАЛКО (США) — говорила про сучасні американські технології оздоровлення ґрунту й оптимізації систем живлення.

Цифрові інноваційні рішення сьогодні створено практично для кожного агротехнологічного процесу — від планування посівної до зберігання врожаю та його подальшої логістики. Про ефективність застосування просапних культиваторів Steketee як інструмента оптимізації витрат на форумі розповів Олександр Киянець, фахівець із підтримки продажів «Лемкен-Україна». Тарас Рубанка, спеціаліст з агрономічних проєктів компанії «FMC Україна», репрезентував переваги безплатного інструмента Arc™ farm intelligence для моніторингу розвитку шкідників у посівах кукурудзи в режимі реального часу, а також розповів про продукти із захисту рослин, представлені компанією на українському ринку. Олександр Ярошенко, керівник B.T.A. Group, що є офіційним дилером MZURI в Україні, репрезентував економічні переваги технології MZURI Pro-til. Що важливо: ощадний підхід до ґрунтообробітку має неабиякий потенціал як у контексті зменшення карбонового сліду, так і на шляху до запровадження карбонової економіки в Україні. Із засадами такого тренду слухачів форуму ознайомив Володимир Нехай, консультант проєкту IFC «Розвиток фінансування кліматично орієнтованого сільського господарства». Схоже, не така це вже й далека для українського агросектору перспектива — сертифікація вуглецевих викидів і можливість отримати додаткове фінансування з розрахунку на гектар завдяки кліматичній ефективності. Втім, допоки в цьому напрямі господарства ще мають час на адаптацію. Натомість керувати цілою низкою ризиків — а про це детально розповів на форумі Роман Горобець, співзасновник СФГ «АСТРА.» — доводиться «тут» і «вже». Причому мова не тільки про великі агрокомпанії, що ведуть діяльність у прифронтовій зоні чи зазнали збитків через бойові дії. З потребою ретельно рахувати кожну копійку (читай — оптимізуватися) зіткнувся сьогодні кожен, хто обробляє землю, і не має змоги ефективно реалізувати своє збіжжя. Тому повний цикл точного землеробства, як переконаний Андрій Капріца, керівник і власник фермерського господарства «Флора А.А», — це в наш час альтернатива без альтернативи. І що більше даних — то краще (а систематизувати їх здатна одна з фарм-менеджмент систем, що представлені сьогодні на ринку).

— Інновації потрібно запроваджувати в бізнес саме тепер, — переконаний і Валерій Яковенко, співзасновник і керуючий партнер DroneUA. Бездіяльність у кризовий час, на його думку, є найбільшою помилкою. Бо саме тоді, коли важко, бізнес має всі шанси зміцнитися й вирости. Розповідаючи про агродрони й робототехніку, а відтак – і про зміну моделі ведення агробізнесу, він передусім зосередився на його ефективності.

Команда журналу The Ukrainian Farmеr дякує всім учасникам DIGITAL FARMING-2022 за плідну й цікаву дискусію! Жваві обговорення порушених тем ще раз підтвердили їх актуальність. Сподіваємося, що цьогорічний форум надихнув учасників на нові інноваційні ідеї і став наступним кроком до нових звитяжних результатів.