Всеукраїнський практичний форум «ДЕНЬ АГРОНОМА», м.Львів, 21-22 лютого 2024 року
Вирощування якісного врожаю зернових і технічних культур в умовах воєнного стану стало темою Всеукраїнського практичного форуму «День агронома. Вирощуємо на експорт».
Традиційно напередодні весняної посівної кампанії журнал The Ukrainian Farmer виступив організатором події та зібрав свою читацьку аудиторію, щоб у рамках Всеукраїнського практичного форуму День агронома обговорити нагальні питання аграрного виробництва в новому сезоні. Цього разу представники агропідприємств, компаній, що забезпечують засобами виробництва галузь рослинництва, експерти ринку, зібралися у Львові на дводенний захід, щоб подискутувати, як в умовах воєнного стану, браку обігових коштів на дотримання технологій, збільшення прямих витрат на виробництво виростити якісний урожай зернових і технічних культур для подальшого експорту. Адже іншого виходу для українського аграрного бізнесу, який би забезпечив його рентабельність, не існує. Відтак тема формування світових цін на агропродукцію, зниження її собівартості з метою підвищення маржинальності бізнесу була у фокусі всіх доповідей.
За минулі два роки канали збуту сільгосппродукції через блокування чорноморських торговельних шляхів зазнали значних змін. Зокрема, у своїй доповіді брокер компанії Spike Brokers Дмитро Руденко зазначив: якщо в січні-лютому 2022 року основний експорт агропродукції йшов через порти Одеси (57%) та Миколаєва (40%), то під час воєнного стану в Україні через одеські порти було експортовано 38%, а Миколаїв втратив своє портове значення, натомість з’явився новий експортний шлях через порти Дунаю (33%). Водночас різко зросла інтенсивність залізничного експорту (з 2 до 19%) і помітно автомобільного (з 1 до 8%). Разом із тим транспортні експортні ланцюжки не лише трансформувалися — вони мають потенціал до здешевлення. Тож надалі фахівець радить, ухвалюючи рішення про шляхи експорту своєї продукції, порівнювати напрямки для збуту, визначати логістику відносно ринків збуту, змінювати структуру виробництва під найближчі ринки, сертифікувати виробництво і продукцію (gmp+, redcert, iscc), адаптувати виробничі процеси до європейських «зелених норм».
Оптимальні технології
Зростання логістичних витрат — ще один привід для агровиробників зменшити собівартість виробленої продукції. Кожен має власні напрацювання, як цього досягнути. Так, у МХП ставку роблять на точне землеробство, до того ж не лише в рамках поля, а й у межах кожної ділянки поля з різним потенціалом продуктивності. За минулі два роки в компанії зробили комплексний агрохіманаліз 110 тис. гектарів ріллі, склали електронні контури полів, диференційовано вносять добрива та проводять сівбу, картографують урожайність. За словами керівника науково-інноваційного відділу дирекції з агробізнесу МХП Віктора Марценюка, диференціація по зонах продуктивності поля дала змогу отримати вищий урожай кукурудзи на 0,31 т/га та зменшити затрати на її виробництво.
Принципу зонування полів за групами продуктивності та зволоження дотримуються і в компанії «Контінентал Фармерз Груп», що дає змогу визначити оптимальний рівень затрат й урожайність основних культур. Надалі в холдингу будуть розраховувати цільову врожайність для кожного поля окремо. За словами керівника управління виробництва Степана Андрушка, ця величина дорівнюватиме середній бюджетній урожайності культури, помноженої на потенціал поля/культури. Окрім того, в компанії планують проаналізувати результати аналізу ґрунту, типу ґрунту й рельєфу та провести відповідні корегування.
У СТОВ «Васюти» з 2016 року поетапно впроваджують точне землеробство, почавши з GPS-моніторингу, впровадження Track Control + BITrek 3, які дали змогу зробити цифрові контури полів, контролювати стан техніки в реальному часі для ухвалення оперативних рішень. Диференційоване внесення NPK, сівба, картографування врожайності дали змогу за останні п’ять років збільшити середню врожайність культур: ріпаку — на 7,5 т/га, на 11,1 т/га, соняшнику — на 3,4 т/га, кукурудза за чотири роки — на 16,8 т/га.
У господарстві «Західний Буг» для отримання бажаної врожайності сконцентрувалися на роботі з ґрунтами. Щороку на поля вносять 80 тис. тонн різних органічних добрив, що дає змогу на 30% зменшити використання міндобрив і поліпшити родючість і структуру ґрунту, його вологоутримувальну здатність. Таким чином забезпечують урожайність і наступних у сівозміні культур.
«Ми не будемо зменшувати витрати, що впливають безпосередньо на врожай. Ми не можемо зменшувати кількість добрив, але можемо підвищити їхню ефектність, провівши вапнування ґрунту і вносячи органіку. Наша мета — вирівнювати ґрунти щодо родючості», — зазначив головний агроном господарства Володимир Петрунів.
Не зменшують витрати на внесення міндобрив і в компанії «Агропродсервіс». Ефективності досягають за допомогою «швидкого» азоту. Засвоєнню добрив сприяє достатня кількість опадів. За словами заступника директора з рослинництва Олега Чалика, цього року в компанії починають працювати зі стартовими добривами на кукурудзі — тогорічний експеримент дав змогу отримати додаткові 3 ц/га.
Широко застосовують органічні добрива і в компанії «Епіцентр Агро», зокрема у формі компостів. За словами агронома відділу агрохімічного супроводу Валерія Скорика, цього року в компанії планують виробити 20–25 тис. тонн компосту, застосовуючи в рецептурі компоненти для ефективнішої фіксації азоту й фосфору (дефекат, фосфоритне борошно, біопрепарати). Бурти закладатимуть із використанням соєвої та ріпакової соломи.
Справжніми експертами компостування є фахівці агрофірми «Колос». Тут виготовляють компости з гною ВРХ з додаванням ставкового мулу (сапропель), дефекатного бруду, курячого посліду чи торфу; торфомінеральний компост; компост із побутових відходів, з відходів сільгоспвиробництва; вермикомпост.Економічні переваги внесення компостів очевидні: за словами заступника директора з наукової роботи агрофірми Володимира Багатченка, якщо норма внесення гною становить 40–60 т/га, то компосту — 10–20 т/га. До того ж без шкідливих домішок — насіння бур’янів, гельмінтів й інших паразитів.
Також цікавий досвід має агрофірма щодо внесення відпрацьованих газів і залучення атмосферного азоту під основний обробіток ґрунту. Це покращуєстан і структуру ґрунту, підвищуючи його вологоутримувальну здатність, стійкість культур до ураження шкідниками, засвоєння ними кальцію й фосфору, що підвищує стійкість рослин до засолення ґрунту.
Тему біотехнологій у виробництві сільгоспкультур продовжив керівник науково-дослідного відділу «Контінентал Фармерз Груп» Олег Фурманець. Він наголосив: «Висівання травосумішок поліпшує поживний режим ґрунту, підвищує доступність валових форм елементів живлення, сприяє переведенню сполук в органічну форму, підтягує елементи живлення вверх по профілю, стимулює ґрунтову біоту». Окрім того, за допомогою сидерації можна подолати надлишкове ущільнення ґрунту та поліпшити аерацію, зменшити ерозійні процеси. Проведений дослід доводить економічну вигоду вирощування травосумішок: витративши на насіння, пальне та сівбу 2740 грн, отримали прибутку 3720 грн (в перерахунку на вартість основних елементів мінерального живлення NPK).
Оптимізоване живлення
Правильний розрахунок норм міндобрив — реальна економія витрат на отримання запланованої врожайності, особливо на неоднорідних щодо продуктивності та рельєфу полях. У компанії «Епіцентр Агро» натрапили саме на цю проблему. Відтак склали алгоритм розрахунку норм добрив на основі максимальної врожайності культури за природної родючості поля. «Групування полів дасть змогу оцінити потенційний урожай у кожному полі, а досліди щодо живлення для кожної культури в певних ґрунтово-кліматичних зонах дають змогу краще розуміти, як реагують культури на ті чи інші добрива, та правильно підбирати формулу добрива й спосіб внесення», — зазначив керівник відділу аграрних досліджень компанії Павло Янін. Тільки після такого аналізу в компанії переходять до диференційованої сівби та внесення добрив.
Обов’язковий хімічний аналіз передує диференційованому внесенню міндобрив і в ТОВ «Володимирівське». Тут практикують дробне внесення залежно від росту й фаз розвитку рослин з урахуванням особливостей родючості ґрунту. У результаті середня рентабельність вирощування культур (кукурудза, соняшник, пшениця озима та ріпак озимий) торік становила 114,7%. Звісно, застосовували оптимальну схему захисту рослин.
Своєю чергою, виробники добрив постійно вдосконалюють виробництво, щоб підвищити їхню ефективність. Зокрема, компанія Yara виробляє концентрати суспензії, де розмір частинок становить від 1 до 10 мікрон — менші частинки засвоюються відразу, а більші — мають довгий ефект. Водночас, як наголосив менеджер з регіонального розвитку ТОВ «Яра Україна» Михайло Чубарик, завдяки змочувачам у суспензії збільшується поверхня контакту продукту з листком і підвищується її поглинання.
Нова лінійка комплексних гранульованих добрив на основі полісульфату компанії ICL забезпечує внесення фосфору і калію разом із сіркою, магнієм і кальцієм за одне застосування — п’ять поживних речовин в одній гранулі. Водночас економії додає технологія контрольованого вивільнення поживних речовин із гранули — у певний час і за певної температури. «Добрива з контрольованим вивільненням дають змогу знизити вплив на довкілля та підвищити ефективність використання поживних речовин, зменшити втрати азоту й підвищити врожайність культур», — наголосив керівник ICL Growing Solutions в Україні Роман Сластьон.
Культури в тренді
Через світову кон’юнктуру цін, зростання собівартості, логістичні проблеми збуту коливається й рентабельність культур. Нині найбільший попит мають цукрові буряки та олійні. Утім, за правильної технології зернові також дають прибуток. У цьому переконували й учасники практичного форуму.
Так, керівник групи з технічної підтримки зернових культур компанії «Сингента» Ігор Ковальчук наголосив: «Цикл вирощування кукурудзи має бути оптимізований і збалансований за інвестиціями: кожна деталь має значення. Зокрема, не рекомендується сіяти кукурудзу, якщо на обстеженій площі виявлено 10 шт./м² і більше личинок коваликів та личинок чорнишів. Якщо є первинні вогнища західного кукурудзяного жука, висівати кукурудзу можна тільки через три роки». Основний етап технології — якісна сівба, адже саме тоді закладаються основні складові врожаю, які не можна компенсувати: щільність, однорідність посіву. Головне завдання— отримати дружні, вирівняні та рівномірні сходи й до фази п’ять листків захистити їх від бур’янів, адже сильна забур’яненість може знизити врожай кукурудзи до 70–80%, а то й взагалі призвести до повної втрати зерна».
Чи не найбільшою загрозою для кукурудзи нині є західний кукурудзяний жук. Компанія FMC пропонує технологію 3rive 3d® як один із методів боротьби з личинкою діабротики. Завдяки пінній формуляції продукт вкриває не лише кожну насінину, а й весь рядок, тим самим гарантуючи безперервну захисну зону для коріння рослини. За словами менеджера проєктів компанії Вікторії Балас, сівба з 3RIVE 3D® технологією на 23% швидша за сівбу з гранульованими інсектицидами та на 10% економніша, враховуючи витрати на пальне, робочу силу, ремонт, амортизацію та вплив підвищеної врожайності на 1 га.
Здорове стебло для ріпаку — це основа майбутнього врожаю, адже всі необхідні речовини (вода, мінерали, продукти фотосинтезу) переміщуються через стебло. Натомість такі хвороби стебла, як циліндроспоріоз, фомоз, вертицильоз унеможливлюють цей рух. Компанія «Лімагрейн» у новому сезоні виводить гібриди ріпаку лінійки STEM HEALTH (здорове стебло), а також пропонує стійкі до склеротиніозу гібриди лінійки SCLERO-FLEX та N-Flex гібриди — відмінне рішення для ефективного використання азоту. За словами продукт-менеджера з ріпаку озимого та зернових культур компанії «Лімагрейн» Артема Юр’єва, нові гібриди ріпаку показали високий рівень врожайності та олійності, стійкість до розтріскування стручків, високу толерантність до вертицильозу, циліндроспоріозу, фомозу та зимостійкість.
Компанія ж «Хімагромаркетинг» пропонує комплексні заходи для боротьби зі склеротиніозом на різних культурах — обробку насіння біостимулятором, а по вегетації — фунгіцидами та за потреби десикантом. «Профілактичні заходи передбачають багатопільну сівозміну, запобігання перезволоження полів, ретельний ґрунтообробіток із перевертанням скиби на глибину понад 15 см та знищення бур’янів (рослин-господарів збудника склеротиніозу). Для сівби потрібно використовувати сорти й гібриди з підвищеною стійкістю до склеротиніозу. Застосування ціанаміду кальцію залежно від умов зимівлі з кінця лютого до початку березня дає можливість зменшити інфікування через зниження проростання склероцій, — наголосив директор із роботи з ВІП-клієнтами Олександр Фещук.
Для сої важливим чинником підвищення врожайності та зменшення витрат на удобрення є забезпечення належних умов для азотфіксації бульбочковими бактеріями. З досвіду головного агронома агрофірми «Дзвони» Ярослава Бая для цього треба добитися оптимальної реакції ґрунту (pH 6–7), інокулювати насіння, провести якісний обробіток ґрунту (забезпечити його аерацію, щільність, вологозбереження), дотримуватися рекомендованої густоти висіву, ширини міжрядь, захистити посіви та забезпечити елементами живлення під час вегетації. У результаті рослини сої за оптимальних умов можуть отримати до 400 кг/га азоту, а це врожайність близько 5 т/га, а після збору сої в ґрунті лишається від 40 до 150 кг/га азоту для наступної культури. І все це за мінімальних витрат. Адже, за словами манеджера-управителя в оптовій торгівлі ГК «Біонорма» Мирослави Мілової, вартість інокулянту на 1 га за норми висіву 120–150 кг/га в середньому становить 134–167 грн. Ось така вигідна економіка.
Як доводить практика, біопрепарати — дієвий інструмент підвищення врожайності та зменшення витрат на виробництво. Їхнє основне завдання — зупинити деградацію та відновити родючість ґрунтів, що безпосередньо впливає на показники здоров’я рослини — активний фотосинтез, високий урожай, стресо- та хворобостійкість. Як це зробити, розповіли директор ДП «МНТЦ “Агробіотех”» НАН та МОН України Андрій Литовченко, завідувачка відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології ім. Заболотного Людмила Білявська, продакт-менеджер відділу добрив і мікродобрив компанії «Агро Експерт» Олександр Карнаух.
Зокрема, Андрій Литовченко зазначив: «Нині ми вивчаємо та експериментуємо із системою керування живленням і захистом рослин «Агробатеріум» на основі живих мікробних комплексів, яка моделює програму переходу з живлення рослин до живлення ризосферного мікробіому ґрунту». Своєю чергою, Людмила Білявська наголошує: «Застосування мікробних препаратів дає змогу створити високу концентрацію корисних форм м. о. в потрібному місці й у потрібний час та запустити відповідні позитивні процеси відновлення, зайняти екологічні ніші, які надають їм рослини, а також захищають м. о. від несприятливих чинників довкілля». Водночас на основі наукових досліджень і виробничих результатів застосування продуктів для розкладання органічної речовини Олександр Карнаух конкретизує: «Ферментні комплекси ефективніші за продукти на основі суто мікроорганізмів за екстремально високих і низьких температур і тоді, коли бракує вологи».
Утім, щодо дієвості хімічних обробок посівів не посперечаєшся. Про взаємодію різних діючих речовин у ЗЗР, які підвищують ефективність захисту сої, розповів директор R&D департаменту ALFA Smart Agro Сергій Кнечунас, викликавши жваву дискусію серед присутніх аграріїв. Окрім того, наголосив на перевагах нових препаративних форм препаратів: «Олійна дисперсія — це принципово новий і сучасний вид препаративних форм, що сприяє швидкому та повному змочуванню робочої поверхні, забезпечує формування надійного ґрунтового екрана. Поєднання двох діючих речовин в одній формуляції гарантує однорідність розподілення активних інгредієнтів у шарі ґрунту й підвищує їхню активність».
Технічні новинки
Як зазначали чимало доповідачів — представників господарств, від якісної роботи техніки й ступеня її модернізації залежить левова частка витрат на виробництво. Ґрунтообробіток, підготовка та сівба, внесення добрив і ЗЗР — усе впливає на кінцевий результат, а зменшення кількості проходів полем суттєво економить кошти. Так, технологія strip-till від Mzuri Pro-Til дає змогу за один прохід полем виконувати одночасно три операції: обробіток ґрунту, внесення добрив і висів насіння без попередньої підготовки ґрунту. «Навіть за умови висіву в сухий у верхніх шарах ґрунт і за повної відсутності опадів з’являються дружні сходи», — наголосив Олександр Ярошенко, керівник групи компаній BTA Group, офіційного дилера Mzuri в Україні.
Понад 80 років досвіду у створенні інноваційних технологій та ефективних рішень і машин преміумкласу для обприскування має нідерландська компанія Agrifac. Нині компанія виводить на український ринок обприскувачі, які працюють за картами-завданнями, точково та посмугово, що значно економить час і ресурс. «Завдяки новітнім технологіям, зокрема системі HighTechAirPlus, підвищується якість обприскування, оскільки обприскувач є менш чутливим до впливу вітру», — наголосив керівник Agrifac в Україні Ігор Поліщук.
Після поглинання компанією LEMKEN південноафриканської компанії Equalizer німецький виробник значно розширив лінійку навісних знарядь для сівби. Зокрема, продукт-спеціаліст EQUALIZER компанії «ЛЕМКЕН-Україна» Олексій Антонов зазначив: «Просапні сівалки Precision CII Narrow 8X700, 12X500 мають різні варіанти конфігурації бункерів для добрив і насіння, зокрема поліетиленові бункери придатні як для рідких, так і для сухих гранульованих добрив».
Надмірне зволоження чи брак вологи — основні обмежувальні чинники продуктивності культур. Натомість за допомогою ефективної техніки можна забезпечити оптимальну кількість вологи. «Наші компактомати Farmet розробляють посівне ложе, ущільнюють ґрунт, щоб до покладеного насіння зверху був доступ повітря, а знизу — вологи, вони рівномірно ущільнюють ґрунт, тож волога влітку буде досяжна для рослин», — наголосив координатор компанії Farmet в Україні та Молдові Олег Приходько. Водночас strip-till техніка Farmet може вносити два види добрив на дві глибини, забезпечуючи рослину пролонгованим живленням.
Підбити підсумки практичного форуму можна словами одного зі спікерів — Оксани Бобрової, керівниці проєкту Agrohub Benchmarking компанії Agrohub, яка проводить дослідження виробничих практик агровиробників та презентує оптимальні щодо співвідношення витрат і врожайності: високі витрати ресурсів не гарантують досягнення високої врожайності та низької собівартості; низька собівартість не завжди забезпечує високу віддачу з 1 га землі; потрібно шукати баланс між витратою ресурсів та собівартістю на 1 га; варто тримати у фокусі уваги витрати, яким належить висока питома вага в структурі собівартості.
Журнал The Ukrainian Farmer висловлює подяку за участь у Всеукраїнському практичному форумі «День агронома. Вирощуємо на експорт» генеральному партнеру — компанії «Сингента», а також партнерам: ГК BTA Group (офіційний дилер Mzuri в Україні), ТОВ «Яра Україна», ГК «Біонорма», ICL Growing Solutions, «Агро Експерт», Agrifac, EQUALIZER, «Хімагромаркетинг», Farmet, ALFA Smart Agro, FMC, ДП «МНТЦ “Агробіотех”», «Лімагрейн», «Innvigo Україна».