Міжнародний практичний форум «ІНТЕНСИВНЕ САДІВНИЦТВО», м.Львів, 20 листопада 2024р.

Садівники всієї країни, попри складні умови, приїхали у Львів обговорити найгостріші проблеми вирощування й шляхи успішного розвитку бізнесу

20 листопада 2024 року у Львові вкотре відбувся Міжнародний практичний форум «Інтенсивне садівництво: зерняткові і кісточкові», який журнал «Садівництво по-українськи» та портал Agrotimes.ua традиційно проводять із 2012 року.

Уже майже три роки ми збираємо людей на цю масштабну та важливу для галузі подію в надзвичайно складних умовах війни. Незважаючи на обставини, сюди приїжджає достатньо виробників, зацікавлених у розвитку садівничої галузі, тих, для кого важливо розвивати аграрний бізнес, створювати продукт для країни й постачати його на зовнішні ринки.

Відповідно, й головною метою форуму було обговорити, як зменшити собівартість продукції в нинішніх умовах ринку; оптимізувати виробництво; реагувати на ринкові та кліматичні виклики сезону, наприклад, такого, який садівники пережили цьогоріч.Звісно, у цьому розрізі учасники форуму ознайомилися і з новими технологіями та засобами агротехніки, захисту, живлення й зберігання врожаю.

У Львові виступили найкращі спеціалісти галузі садівництва: незалежні експерти, консультанти компаній, власники й агрономи успішних господарств.

Уроки року

Головне завдання виробників сьогодні — сконцентруватись на якості та збереженні врожаю в умовах кліматичних змін. Усі відчули, як погодні умови скорегували нинішній урожай яблук. Ця думка червоною ниткою проходила скрізь усі доповіді конференції та питання, які лунали до спікерів із залу.

Форум розпочався з ознайомлення з ринковими трендами, цінами, ситуацією з експортом.Володимир Гуржій, керівник міжнародної трейдингової компанії USPA Fruit, назвав 2024 рік для виробництва яблук найбільш незвичайним, починаючи з 2017-го, коли Україна налагодила системний експорт цього продукту. Навіть першій рік війни не може порівнятись із цим сезоном, адже до воєнного часу галузь усе ж адаптувалася, а до погодних катаклізмів — далеко ще ні.

Гуржій назвав головні ознаки цього року:

• менший урожай;
• дороге яблуко на свіжий ринок і переробку, поступове та постійне підвищення ціни на яблуко від початку сезону;
• конкуренція по всіх каналах продажу.

Садівництво й далі працює в умовах турбулентності — з цього тезису почав свій виступ аналітик плодоовочевого ринку проєкту EastFruit Євген Кузін, який уже традиційно робить на форумі докладний огляд ринку плодів і горіхів із великою кількістю статистики.

«Важкі часи народжують сильних людей, — зазначив він перш ніж занурити зал у цифри й графіки. — Те, що ви витратили кошти й час, щоб приїхати на цей захід, уже свідчить про те, що в залі саме ті сильні люди, які будуть змінювати фруктовий бізнес і завдяки яким він розвиватиметься».

Ринковий аналітик надав уявлення про економічний фон українського фруктового ринку: рівень розвитку української економіки, який чітко показує споживчі настрої й впливає на розвиток ринку фруктів.

Після ринково-аналітичної частини форум рушив до практичної. Перше господарство, яке ознайомило зі своїм найсвіжішим досвідом, — «Грінора Фрут», яке ще зовсім недавно всі знали як «Аграна Фрут Лука». Вінницька компанія змінила назву з приходом нового власника — Misha Fruit International Trading L.L.C. з міста Дубаю (Об’єднані Арабські Емірати). Проте ж нові власники не змінювали провідних спеціалістів із садівництва, один з яких — головний агроном Юрій Овчар працює тут із моменту заснування компанії. Ми запросили його на форум зробити відразу дві доповіді.

Перша стосувалася найбільших викликів сезону для українських садівників — як спеціалісти «Грінори» реагували на природні катаклізми в саду зерняткових і кісточкових. Агроном також проаналізував, що в кінцевому результаті найбільше вплинуло на товарність зібраних яблук, порівнюючи з попередніми сезонами.

Другий виступ Юрія Овчара стосувався вирощування вишні, яке «Аграна Фрут Лука» практикувала з 2002 року. Ця культура була одним із головних продуктів для міжнародного концерну, у який тоді входило українське господарство і який виробляв фруктові наповнювачі. Це був дуже цікавий шлях, каже Овчар, на якому були й подарунки від Господа Бога, і власний кропіткий шлях випробувань, помилок та досягнень. У своїй промові агроном торкнувся особливостей вирощування окремих сортів вишні на певних підщепах, труднощах агротехніки, на формуванні й отриманні якісного врожаю вишні.

Тему кісточкових на форумі продовжив Іван Ярмолюк, власник фермерського господарства «Відродження» з Дніпровщини. Він розповів про сорто-підщепні комбінації, схеми посадки та типи формування сучасного кісточкового саду. Ідея доповіді формувалася із загальної ситуації на ринку кісточкових, зокрема дефіциту вітчизняної продукції деяких культур на полицях магазинів.

«Зокрема, ви не побачите там українських персиків, диплоїдних слив, абрикоси, — каже Ярмолюк, — і з цим треба щось робити, адже потенціал для вирощування культур — великий, проте класичні, але морально застарілі системи кісточкового садівництва, які все ще переважають у країні, в сучасних реаліях уже не забезпечують потреби вітчизняного ринку».

Саме тому експерт говорив про осучаснення схем і методів посадки, нові продуктивніші й цікавіші для споживчого ринку сорто-підщепні комбінації, ефективніші агротехнічні заходи.

Про вплив агротехнологій на якість і використання кісточкових плодів, зокрема черешні, розповіла Моніка Беняш, науковиця Сільськогосподарського університету в Кракові, яка долучається до форуму «Інтенсивне садівництво» вже багато років і дає важливі поради новим поколінням українських виробників.

«Є кілька важливих моментів, про які маємо пам’ятати, коли ухвалюємо рішення посадити черешневий сад або внести зміни у своє господарство, — зауважує експертка. — Черешня — це один із найскладніших видів, якщо говорити про підбір запилювачів. Якщо запилювача немає або він має погану сумісність з основним сортом, якість плодів буде дуже низькою або їх взагалі не буде».

Другий важливий момент — обрізування та підживлення черешні. Нарешті, третій чинник якісного врожаю — зав’язування квіткових бруньок на наступний сезон, який починається у червні-липні поточного року.

У своїй лекції пані Моніка, як завжди, детально розповіла про особливості профілактики та захисту від головних хвороб черешні, про переваги різних сортів цієї культури та важливі етапи догляду за черешневим садом, націлені на отримання якісного врожаю.

Виростити й зібрати плоди — це лише половина справи, завжди кажуть експерти, треба ще зберегти їх та вигідно продати, особливо це важливо для яблук і груш, проте може знадобитись і для кісточкових культур, наприклад, персика. Про особливості зберігання цих фруктів розповів міжнародний консультант зі зберігання плодоовочевої продукції Павло Булгаков.

Експерт розповів про необхідні для цього знання, інструменти й обладнання, дав практичні поради з правильного та ефективного зберігання. У своїх доповідях Павло Булгаков завжди наводить багато прикладів із власної практики по всій Україні та за кордоном, супроводжує розповідь, демонструючи власноруч зробленими фото зі сховищ різних господарств, на яких чітко можна побачити як помилки, так і правильно ухвалені рішення тих чи інших агрономів.

Дуже важливої для садівників теми зберігання також торкнувся і польський спеціаліст Ян Блащик, науковець кафедри садівництва Аграрного університету ім. Гуго Коллонтая, що у Кракові. Тема його доповіді стосувалася чинників, які впливають на якість і лежкість плодів яблуні й груші. Для цього надто важливим є оптимальний строк збирання, адже під час зберігання неможливо усунути наслідки занадто раннього або занадто пізнього збирання.

«Для зберігання підходять тільки високоякісні непошкоджені плоди», — наголосив Ян Блащик. Відповідно, у його доповіді йшлося, як їх отримати, застосовуючи правильні методи живлення (особливу частину доповіді експерт приділив ролі та використанню кальцію), збирання та методи обробки різними препаратами як перед збиранням, так і в перші тижні зберігання, зокрема I-метилциклопропеном та SmartFresh.

Окреме місце на форумі «Інтенсивне садівництво» вже який рік поспіль відводять горіху. І дедалі частіше це саме фундук, інтерес до якого незмінно підвищується, а досвід вирощування збагачується, хоча й не так швидко, як хотілось би. Потреби внутрішнього та зовнішніх ринків у фундуку дають підставу розпочинати цей бізнес із нуля, закладаючи все нові сади. Проте не всім вдається робити це правильно, починаючи з вибору місця та сортів для садіння. Саме цю проблему освітлював у своїй доповіді Макар Терещенко, кандидат наук та власник фундукового господарства Hazelstar у Черкаській області.

Закладання саду — це головна засада того, як надалі складеться бізнес на горісі. Саме тому розповідь пана Терещенка містила детальну інформацію про особливості різних сортів, про пошук і підготовку ділянки, про аналіз ґрунту й води, методи садіння.

Важливо для всіх

Необхідна частина кожного форуму «Інтенсивне садівництво» — виступи партнерів заходу, без яких він не зміг би існувати, а садівничі господарства — працювати. Це компанії, які забезпечують галузь витратними матеріалами й технікою, по суті, забезпечуючи кровоносну систему виробництва плодів.

Крім того, B2B-компанії є потужним джерелом професійних консультацій для виробників. Менеджери успішних і потужних компаній є бажаними спікерами наших заходів. Вони не просто ознайомлюють садівників із новітніми методами захисту та живлення рослин, а й розповідають, як доглядати сад, протистояти погодним негараздам, впроваджуючи передові технології, як правильно поводитись із сучасними препаратами, щоб із їх допомогою отримувати найкращі врожаї.

Генеральним партнером форуму виступила компанія «Сингента». Її менеджер, постійний спікер наших заходів Дмитро Тимошенко, відповідає за технічну підтримку засобів захисту спеціальних культур та винограду. Цього разу він присвятив свою доповідь практичним порадам садівникам, які вирішили викорчувати яблуневі сади й засадити їх кісточкою, вважаючи, що на кісточці дуже мало хвороб і шкідників і можна суттєво економити на захисті.

В Україні збільшуються площі кісточкових садів, констатує Тимошенко: аграрії вже другий рік корчують яблуні — старі або малоефективні й насаджують кісточкові. Експерт також зазначив, що певному переформатуванню галузі посприяли війна і мобілізація, нові погодні умови та притаманна їм інша епідеміологічна ситуація в насадженнях.

«Нікуди ми не дінемось і від погодних умов — заморозків у деяких регіонах, граду, хвороб і шкідників», — резюмував він. Тому подальша доповідь представника «Сингенти» стосувалася основних правил захисту та профілактики кісточкових від моніліозів, клястероспоріозу та кучерявості листя за допомогою новітніх препаратів компанії.

«Спрогнозувати збільшення ціни на яблука цього сезону було не так уже й важко, якщо знати статистику зміни насаджень — скільки посадили й скільки викорчували, а викорчували більше, особливо США багато викорчували, у Китаї досить великі проблеми із садами. Тому садіть сади — ціна буде, може, й не така нечувана, як цього року», — з такої аналітики почав свою доповідь Володимир Воєводін, менеджер з керування компанією ТОВ «БАСФ» — також постійного партнера форуму, який підтримав і цей захід.

Тема його виступу стосувалася основних викликів цього сезону, роботи над агрономічними помилками та підготовки до сезону наступного. Плодові дерева починають готуватись до зими на початку липня, наголошує спеціаліст, і це треба враховувати. Ще одна важлива теза, яку розкрив Воєводін, — підвищення морозостійкості саду, у якої важливу роль відіграє форма крони.

Олег Дубина, директор ТОВ «Родоніт Агро», розповів про рішення компанії для захисту й живлення садових культур, зокрема про мікродобрива, які містять мідь-цинк і кальцій-бор, представив нові марки продукції виробництва Норвегії.

Артур Сіжук, агроном-консультант з ягідних культур компанії Biochem Agro, присвятив виступ тому, як справлятися з ризиками сезону, особливо зосередився на ранньовесняних приморозках. Як препарати, зокрема гібереліни, засоби для прорідження та покращення запилюваності допомогли садівникам подолати виклики весни 2024 року. Навів кейси господарств, з якими компанія працювала цього сезону і які гідно вийшли зі складних ситуацій.

Як збільшити рентабельність садів застосуванням мікробіологічних препаратів — тема, яку розкрила Людмила Білявська, заввідділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України», а тепер за сумісництвом ще й директорка з науки Life Biochem.

Співпраця Інституту і групи компаній Life Biochem має стратегічну мету — впроваджувати інновації в українське садівництво та відновлювати місцеві ґрунти. Для цього партнери використовують власні наукові та промислові потенціали. Про результати цієї роботи й розповіла пані Білявська: йшлося про основні види продукції компанії, розроблені спільно з науковцями, та їх застосування в садівництві, зокрема, мікробіологічні препарати нового покоління.

Андрій Осиковий, провідний спеціаліст із садівництва компанії «Самміт-Агро Юкрейн» та керівник Центрального регіону, виступив із доповіддю про сучасні рішення японських спеціалістів для інтенсивних садів, зокрема, для захисту від найскладніших хвороб садових культур, винограду та ягід. Ішлося про мідьвмісні препарати та біостимулятори. Також Осиковий представив новинку від розробників, яка вийде на ринок 2025 року.

Сесія видалася, як завжди, дуже насиченою й одночасно структурованою за подачею. За словами учасників форуму, вони отримали актуальну і корисну для виробників інформацію, змогли безпосередньо поспілкуватись одразу з багатьма консультантами, експертами, постачальниками. Та й між собою обмінялися досвідом і думками щодо того, як далі будувати бізнес. Слухачі й спікери зазначили незмінно високий рівень організації заходу у Львові. А ми дякуємо всім, хто долучився до цієї значної події в садівництві та вже починаємо думати над новими ідеями для наступного форуму.