Конференція «Елеватор Плюс», м.Київ, липень 2020
Цьогорічна конференція «Елеватор Плюс» відбулася із запізненням, але зібрала рекордну кількість учасників — спеціалістів галузі.
Початок жнив ранніх культур і старт нового зернового сезону 2020/21 журнал The Ukrainian Farmer і Видавничий дім AGP Media відзначили проведенням традиційної конференції спеціалістів ринку зернозберігання і суміжних галузей «Елеватор Плюс». Другого липня цього року конференція пройшла вже вдев’яте, і тепер, по її завершенні, можна відверто сказати, що в поточних і досить складних умовах усі десятки людей, які над нею працювали, зробили все можливе й навіть трохи більше, аби вона відбулася.
У столиці й по всій Україні
Кожний форум, який організує наш журнал і Видавничий дім має свій сталий час проведення. Так, елеваторна конференція зазвичай відбувається наприкінці березня. Саме в останній декаді місяця вона мала пройти й цього разу, але за два тижні до запланованої дати проведення через початок епідемії коронавірусу уряд оголосив загальнодержавний карантин, у рамках якого було заборонено проведення будь-яких масових заходів. Сподіваючись на швидке завершення карантинних обмежень, організатори конференції спочатку перенесли її на квітень, потім — на травень, а коли вже стало остаточно незрозуміло, що коронавірус так швидко не здолати, повстало питання або взагалі відмовитися від проведення заходу цього року, вибачившись перед усіма, хто на нього чекав, або ж відшукати інший формат, який би дозволив зібрати всіх максимально безпечно й до цього ж комфортно.
І такий формат, врешті, було знайдено на перетині офф- і онлайну, «живого» заходу та його трансляції через сучасні засоби масових комунікацій.
Журнал The Ukrainian Farmer уперше провів «гібридну» конференцію, де спікери й частина учасників зібралися в Києві, у відкритому павільйоні дендра-готелю ONOVO, а решта — переважна більшість — брала участь у заході через інтернет. Вони дивилися пряму трансляцію конференції на сторінці видавничого дому Agrotimes.ua або окремому YouTube-каналі й через чат брати участь в обговоренні порушених тем і ставили запитання спікерам. Запитання також можна було передати телефоном, усі вони надалі ретранслювалися модератором в, так би мовити, «студії», а відповіді спікерів лунали в «прямому ефірі». Таким чином, можна сказати, що конференція «Елеватор Плюс. Ефективне зерносховище» тільки частково проходила в Києві — зрештою, вона проходила всюди, де її з екранів своїх гаджетів дивилися понад 250 учасників із різних сіл, міст, областей України. І це рекордна кількість людей, які взяли участь у заході за всі роки його проведення.
Зберігати не більше, а продуктивніше
Відкрив конференцію заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький, який окрім вітання учасникам стисло розповів про сучасний стан елеваторного ринку України та діяльність уряду, зокрема, щодо забезпечення прозорості й відстежуваності обсягів зберігання збіжжя на вітчизняних елеваторах.
«Нині в нас у рамках дерегуляції немає обов’язкового інформування чи реєстру. Ми готові запровадити систему, що забезпечить можливість бути всім відкритими й прозорими. Втім, це не буде повернення до обов’язкового державного регулювання, яке дуже часто не працювало», — зазначив Тарас Висоцький.
За його словами, слід насамперед створити платформу приватних реєстрів, щоб усі мали доступ до даних і були впевнені у своїх партнерах. А першочерговим завданням для українських елеваторів, наголосив Тарас Висоцький, є не нарощення обсягів зберігання в абсолютному значенні, а збільшення його ефективності.
«В Україні досі 60–70% навантаження на інфраструктуру та логістику припадає на перше півріччя. Це створює нездорові перекоси і з погляду вартості послуг, і з боку їх доступності. Саме інвестування в технології, які даватимуть змогу якісно зберігати збіжжя протягом усього року, дозволить нам ці перекоси виправити», — зазначив заступник міністра.
Є над чим подумати, чи не правда?
З чого починається ефективність
Перший тематичний блок конференції було присвячено будівництву й реконструкції елеваторів. Адже якщо говорити про ефективність, то її передумови потрібно закладати ще на етапі зведення або навіть ще раніше — під час проєктування нового або виготовлення проєкту модернізації наявного зерносховища.
Суттєвим чинником є сам термін виготовлення проєкту й будівництва. На цьому, зокрема, у своїй доповіді наголосив директор департаменту інжинірингу компанії «Варіант Агро Буд» Юрій Люшня.
Так, створення проєкту невеликого фермерського сховища забере близько чотирьох місяців. Щодо великого елеватора, то на створення його якісного проєкту потрібно вдвічі більше часу. Будівництво може ж починатися після отримання дозволу й тривати від трьох місяців і до року залежно від багатьох чинників, найперше — своєчасного й достатнього фінансування робіт і закінчуючи отриманням технічних умов на приєднання об’єкта до електричних, газових мереж тощо. «Була історія, коли елеватор і залізниця побудовані, але залізницю вводили в експлуатацію десь пів року. Тобто бувають різні ситуації», — зазначив Юрій Люшня.
Про комплексний підхід у сучасному елеваторному будівництві на конференції розповів Іван Дралюк, голова представництва в Україні компанії «Конвекс Інтернешнл ГмбХ». А директор компанії «ТЕФФ» Юрій Фаренюк зупинився на економічних та екологічних аспектах використання залишків елеваторного виробництва. Велика кількість елеваторів ще досі утилізує такі залишки на звалищах разом з іншими відходами виробництва, тоді як інші вже навчилися отримувати з них додатковий зиск, реалізовуючи відсіяне бите зерно на корм для тварин, а сепаровану сміттєву домішку — частки рослин, оболонки зернин і відібраний у процесі аспірації зерновий пил використовують як природне добриво або альтернативне пальне, наприклад, для сушарок.
Другий блок конференції було присвячено сучасним технологіям й устаткуванню для елеваторного виробництва і видався дуже насиченим. Зокрема, в цьому блоці представник французької компанії — виробника обладнання для очищення зерна Schneider Jaquet Петро Печкуров і керівник науково-дослідного центру вітчизняної компанії «ОЛИС» розповіли про нові можливості очищення зернових культур завдяки останнім, потужнішим і ефективнішим розробкам сепарувальних машин. Спільна доповідь директора компанії «Торнум» Олександра Холода і головного інженера проєктів цієї ж компанії Віталія Фіцика була присвячена новим підходам до сушіння зерна, зокрема, застосуванню штучного інтелекту в системі керування найпродуктивнішими сушарками шведського виробника. А найбільше запитань від учасників конференції, зокрема, їх інтернет-частини, пролунало до Михайла Косюхна, директор ТОВ «Сожам Україна», який розповів про препарат для холодної небулізації зерна «Пірігрен», що став безпечною, доступною й ефективною альтернативою фумігації. Цікавились усім — від можливості використання «Пірігрену» в підлогових сховищах до часу, потрібного для доставки й монтажу обладнання для впровадження цієї технології на сучасному силосному елеваторі.
Зустріч не закінчилася — вона триває
Післяобідня частина конференції також складалася з двох блоків. У першому йшлося про новації державного регулювання зернозберігання й організацію контролю за безпечністю зернових продуктів, а також можливості самоорганізації учасників елеваторного ринку з метою визначення та забезпечення якості українського зерна. З цих питань виступили начальниця відділу Держпродспоживслужби Оксана Новохатня, голова правління ГО «Аналітичний центр Аграрного союзу України» Лариса Старікова й генеральний директор ГО «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль.
Ірина Кравець, керуючий партнер CleverAgri, розповіла про інформаційні технології та цифрові рішення в зернозберіганні. Велику цікавість викликала доповідь заступника директора департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерія Ткачова, присвячена діяльності найбільшого перевізника зернових вантажів з метою збільшення обсягу і підвищення ефективності перевезень. Зокрема, він повідомив що наразі докладаються зусилля, щоб доопрацювати рейтинг-аналіз роботи малодіяльних станцій, за підсумками якого з 530 залізничних станцій, що працюють із зерном, 259 було визнано малодіяльними, 212 — маршрутними (такими, що за добу можуть відвантажити понад 44 вагони). Це призвело до певного переформатування елеваторного ринку, тому що окремі підприємства зернозберігання опинилися в більш виграшному становищі, тоді як чимало інших були вимушені скоротити обсяги роботи. У доповіді йшлося також про вартість тарифу на залізничні зерноперевезення, коригування плати за користування вагонами-зерновозами відповідно до ринкової ситуації й чимало інших питань, що хвилюють елеваторників.
Фінальний блок конференції був присвячений практиці підвищення ефективності виробництва на підприємствах зернозберігання. В цій частині з доповідями виступили керівник відділу розвитку групи компаній «Імператив» Валерій Ільченко, який розповів на прикладі реальних об’єктів, як заощадити кошти на проєктуванні й будівництві зерносховищ, а також Ярослав Штика, член правління «Асоціації елеваторів України», чия доповідь була присвячена розвитку фермерських елеваторів. Про практику модернізації старих підприємств зберігання і можливості оптимізації процесу розповів керівник проєктів Дмитро Шкорупєєв. А завершила конференцію доповідь директора Білозаводського елеватора, який поділився досвідом економії часу та ресурсів на доробці й довготривалому зберіганні соняшнику.
Кожний блок конференції завершувався запитаннями до спікерів і їх відповідями. Треба зазначити, що учасники конференції — як ті, що були присутні на ній безпосередньо, так і ті, хто брав участь через інтернет, — проявили високу активність: інколи кількість запитань перевищувало пару десятків. Наприклад, у першому блоці сесія запитань і відповідей замість передбачених 20 хвилин тривала вдвічі довше.
Конференція «Елеватор Плюс. Ефективне зерносховище» отримала схвальні відгуки і учасників, і спікерів. Так, директор Капітанівського ХПП із Кіровоградщини Дмитро Бобров зазначив, що попри все приїхав у Київ, бо була цікава не лише сама тема конференції, а й можливість уперше після початку карантину поспілкуватися з колегами. А Ірина Кравець, керуючий партнер CleverAgri, зауважила, що змішаний формат проведення конференції довів, що аграрії завжди знайдуть вихід із складного становища. «А все тому, що в нас завжди багато різноманітних викликів — від турбулентності на ринках і аж до мінливої погоди», — наголосила вона.
І наостанок хотілося б зазначити ще одну деталь. За три дні після завершення конференції, коли дописується цей матеріал, її відеозапис на каналі YouTube вже переглянуло майже 900 користувачів, і надалі їх кількість ще більшатиме. А це означає, що конференція, яку ми провели 2 липня, не закінчилася — вона триває.