Конференція «День агронома: прибуткова агрономія», м.Київ, лютий 2020

Про підвищення маржинальності в умовах глобальних кліматичних змін говорили на конференції «День агронома: прибуткова агрономія»

Вітчизняний агросектор, безсумнівно, може пишатися тим квантовим стрибком, який було здійснено за десятиліття. Втричі зросла врожайність основних культур, учетверо — експорт. Технопарки господарств оснащено найсучаснішою технікою. Аграрії впевнено освоюють передові технології й виводять країну у світові лідери. Утім, несприятлива кон’юнктура ринку та незворотні кліматичні зміни вимагають ще й майстерного планування видатків і прибутків. Тож у пріоритеті сьогодні синергія агрономічних та економічних компетенцій. Про це, зокрема, йшлося на конференції «День агронома: прибуткова агрономія» журналу The Ukrainian Farmer. У репортажі — ключові тези учасників форуму.

Навчитись планувати

Чимало уваги було приділено агрономічному плануванню, навичкам прогнозування можливих ринкових ризиків і вчасному їх запобігання. Бренд-менеджер компанії «Пьотінгер Україна» Володимир Мірненко у своїй доповіді порівняв досвід вирощування озимої пшениці в Україні та Східній Німеччині, де собівартість її виробництва вдвічі вища, ніж у нас (утім, і врожайність теж – 8 т/га проти українських 4 т/га). Експерт упевнений: собівартість сільгоспвиробництва в Україні також буде збільшуватись і порадив аграріям звернути увагу на збільшення ефективності використання вологи, що є одним із чинників високої врожайності озимої пшениці в Німеччині. Так, німецькі фермери з 1 мм опадів формують 18–20 кг пшениці, тоді як вітчизняні — 6–12 кг.

Представник компанії «Євраліс Семенс Україна» Сергій Тимошенко розповів про новітню генетику для сільгоспвиробників України. За його прогнозами, ціни на високоолеїновий соняшник наступного маркетингового сезону зростуть через збільшення площ під культурою майже вдвічі: з 370 тис. гектарів у 2019 році до 600–700 тис. — у 2020-му.

На циклічність цін під час формування структури посівних площ порадила зважати директор із продажу агрохолдингу HarvEast Тетяна Алавердова. Особливо це стосується нішових культур, загальний портфель яких в агрохолдингу наразі становить приблизно 8% (переважно горох, сочевиця, нут). У плануванні площ посівів під горохом доцільно враховувати обсяги його виробництва в Індії (ця країна – найбільший імпортером українського гороху). Зокрема, несприятливі погодні умови можуть вплинути на зростання ціни на культуру.

Директор ТОВ АФ «Ольвія» Анатолій Тиховод порадив не обмежуватися у сівозміні основними культурами, вводячи одразу кілька нішових (оскільки така диверсифікація у зоні ризикового землеробства дає більше шансів на кращий урожай). Крім того, господарство завжди має напоготові насіння для пересіву, бо часто не отримує сходи озимини.

Для досягнення максимальної прибутковості виробництва аграрні компанії обирають різні шляхи. Відтак учасники конференції мали змогу дізнатися про унікальні кейси. Так, власник компанії «Лоретта Агро» Ігор Мельник репрезентував кейс першого експортного досвіду: господарство має в обробітку 900 га і торік уперше поставило кукурудзу до Китаю, Єгипту й Іспанії. Підприємство, попри незначний земельний банк, від самого заснування мало намір вийти на зовнішній ринок (керівник «Лоретта Агро» вважає цю стратегію найбільш виграшною).

Головний агроном «Агро-Регіон Бориспіль» Василь Мельник поділився досвідом ефективного вирощування кукурудзи, яка наразі є основною. Зокрема, в компанії провели дослідження й встановили, що найбільшу врожайність ця культура дає після попередника сої — в середньому 100,6 ц/га, тоді як після пшениці озимої — 96, ярих зернових — 94,6, кукурудзи — 90,3, соняшнику — 90,1 ц/га.

Головний технолог проєкту Open Agribusiness компанії «Кернел» Віталій Андрющенко нагадав про переваги кооперативної діяльності та вміння налагоджувати партнерські відносини заради прибутковості агробізнесу.

Зі зрошенням чи без?

Чи не найбільше уваги учасники «Дня агронома» приділили кліматичним змінам і їх впливові на ефективність господарювання. Про виклики, які у зв’язку з глобальними кліматичними змінами постають перед агрономами, говорили, зокрема, незалежний консультант Case IH із ґрунтообробної техніки (Австрія) Йоханн Татцбер і керівник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко. За словами експертки, протягом останніх тринадцяти років в Україні побито абсолютні рекорди температури повітря (+41 °С) практично по всій території, збільшилася кількість так званих стресових температур. До цього додається також дефіцит опадів, що посилює ризики виникнення посух. Оскільки надалі такі зміни будуть тільки прогресувати, пані Тетяна порадила аграріям уже нині адаптуватися до них.

У таких умовах надзвичайно актуальним є питання зрошення. Саме воно викликало найжвавішу дискусію серед учасників конференції, адже вже тепер у південних областях України без зрошення неможливо отримувати врожаї більшості культур. А площ із достатнім зволоженням в Україні вже майже не лишилося. Змістовний кейс про свій досвід зрошення репрезентував очільник ПСП «Альфа-Агро» Ігор Брагінець, у якого з 1,7 тис. гектарів оброблюваних земель на Херсонщині 1,4 тис. — на зрошенні. Оскільки водних ресурсів в Україні для поливу угідь надзвичайно мало, перш ніж інвестувати у зрошення, експерт радить ретельно вивчити, звідки  господарство братиме воду й чи її достатньо.

Фермер також розповів про переваги та недоліки різних типів зрошення. Наприклад, дощування, за його словами, відрізняється простотою експлуатації, як порівняти з крапельним зрошенням, невисокими первинними інвестиціями, можливістю внесення добрив і ЗЗР, а також можливістю регулювання відносної вологості повітря. Разом із тим його недоліками є неможливість використання за поганої топографії та складній схемі поля, неекономне використання води, неможливість поливу у разі сильного вітру тощо.

Безкоштовні помічники

На тому, що ефективне ведення сільського господарства в сучасних умовах неможливе без Digital-кейсів, наголосила член експертного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України, партнерка-керівниця компанії CleverAgri Ірина Кравець. Вона, зокрема, розповіла учасникам конференції про останні IT-розробки для агро. За її словами, діджиталізацію господарства можна розпочати саме з безплатних мобільних додатків (вимірювання полів, карти відбору проб ґрунтів, розрахунки зміни ваги збіжжя на елеваторах під час досушування, вбудований ідентифікатор рослин, розрахунок потреби ключових поживних речовин для рослин тощо).

На конференції також було розкрито питання захисту посівів в умовах зростання популярності у світі екотрендів. Зокрема, про те, як ефективно боротися із соняшниковим вовчком, розповів Дмитро Шацман, директор компанії «Євросем». А ентомолог, доктор біологічних наук (Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України) Олексій Гумовський поділився результатами дослідження щодо застосування трихограми, які показали: внесення її малою авіацією, що найпоширеніше в Україні, є малоефективним.

Цікаво було поспілкуватися з учасниками конференції в кулуарах. Тут жваво обговорювали техніку, технології і можливості подальшої взаємодії. Кейси дрібних і середніх сільгоспвиробників виявилися корисними представникам агрохолдингів. Чи не найбільше дискусій і запитань збурила тема зрошення, яке стоїть на порядку денному в багатьох господарствах. Аграрії були одностайні в тому, що найбільш інформативними й корисними є доповіді, де теорія підкріплюється практичним досвідом.

Загалом у конференції взяли участь понад 170 представників фермерських господарств й агрохолдингів, виробників насіння, засобів захисту рослин і сільськогосподарської техніки.

Дякуємо за підтримку нашого генерального партнера — компанію «КУН Україна», а також партнерів Precision Planting, BERTHOUD, ALFA Smart Agro, СASE IH, «Євросем», «Пьотінгер Україна» і Euralis, представники яких також виступили з корисними й інформативними доповідями.