Форум «Інтенсивний сад/ягідник. Виклики сьогодення», м.Львів, 31 січня - 1 лютого 2023 року
У Львові 31 січня та 1 лютого відбувся Міжнародний практичний форум «Інтенсивний сад/ягідник. Виклики сьогодення». Це був перший з початку війни масштабний форум для представників промислової галузі садівництва та ягідництва
Журнал «Садівництво по-українськи» вже вдев’яте збирає велику конференцію для своєї читацької аудиторії — представників садівничого та ягідного бізнесів, експертів міжнародних компаній, науковців, представників галузевих асоціацій, органів влади.
Форум проходив у комфортному залі Львова впродовж двох днів. Захід відвідали близько 300 учасників, попри складну ситуацію в Україні. «Інтенсивний сад/ягідник» вкотре підтримав свій міжнародний статус завдяки участі експертів з Німеччини, Італії та Польщі. Генеральним партнером виступила компанія «Байєр».
День плодів
Конференцію відкрила доповідь голови асоціації «Укрсадпром» Володимира Матвійця. Він розповів про те, як господарства спрацювали в умовах війни. За його спостереженнями, з початком воєнної агресії ситуація в садівництві та ягідництві значно погіршилася з точки зору виробництва, збуту та експорту. Збільшилися витрати на матеріально-технічні ресурси та собівартість продукції. Тож виступи форуму плодово-ягідних виробників були направлені саме на мобілізацію внутрішніх ресурсів. Так, наскрізною темою було використання біотехнологічних рішень, які дають змогу мобілізувати фосфор, азот з повітря, враховуючи цінову політику на аміачну селітру та нітроамофоску.
Друга важлива тема, яку обговорювали протягом двох днів конференції, — хід виконання державної грантової програми на закладання садів та ягідників, будування теплиць. Як просувається цей великий проєкт, розповів Андрій Кравченко, заступник директора Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України.
На момент проведення форуму 72 господарства отримали гранти на суму понад 327 млн гривень. Проте реальні гроші на рахунках у повному обсязі мали лише шість господарств. Одне з них «Перлина Поділля». Його власниця Олена Пастух розповіла про свій досвід освоєння грантових коштів. За допомогою гранту «Перлина» суттєво оновила сортовий склад своїх садів і тепер має змогу повернутися до експортних постачань, які припинились у господарства з початку війни.
Так, для закладання саду під грант «Перлина Поділля» використала однорічні некроновані саджанці українського господарства та кніп-баум з польського розсадника. Неперспективні сорти Айдаред, Монтуан, Глостер, Спартан, Симиренка поступово витісняють Гала, Кінг Роат, Ред Делишес, що мають більший попит.
Саме на цьому наголошував у своєму виступі й Володимир Гуржій, керівник компанії «АУСП-Фрут», спеціаліст з експорту. На його думку, фінансову підтримку слід давати насамперед експортно орієнтованим господарствам. «Гранти для насаджень яблук сортів Чемпіон, Симиренко та інших старих, не експортних сортів лише вбивають ринок», — вважає він.
Про важливість вибору нових сортів і клонів у формуванні сучасного інтенсивного саду розповів Матіас Міттермайр, менеджер із продажу та консалтингу компанії Griba, розташованої в Італії. Доповідь досвідченого фахівця з промислового садівництва мала великий успіх та викликала багато запитань із залу.
Особисто приїхав на форум та привітав його учасників власник розплідника Lodder-Unterlagen Штеффен Лоддер. А представник цієї компанії в Україні, консультант в галузі садівництва, Йоганн Зуккау розповів про значення підщепи та вибір сортів для інтенсивного садівництва.
Яскравий дебют на плодово-ягідному форумі як спікера відбувся у директора компанії «Молодіжна аграрна спілка» Віталія Нігалатія. Учасників конференції вразив досвід компанії в організації збирання яблук та масштаби виробництва, які «Спілці» вдається підтримувати, попри складні обставини у країні.
Роберт Сас, консультант із садівництва IPSad (Польща) та частий гість конференцій «Садівництва по-українськи», наголосив, що у сьогоднішній складній ситуації українським виробникам треба мати холодну голову та не приймати рішень поспіхом, особливо стратегічних, які передбачають витрачання грошей. У Польщі також є проблеми з виробництвом, продажами та збільшенням собівартості, наголосив Сас. Тож він присвятив свою доповідь тому, як оптимізувати виробництво зерняткових без втрати якості та ринків. «Можливо, зараз не час інвестувати, але точно важливо не втратити, не робити кроки назад», — резюмував польський експерт.
Друга половина зернятково-кісточкового дня була присвячена оптимізації садівничого виробництва, зменшенню собівартості — темі, яка сьогодні надважлива для виробників. Про механічне обрізування як один зі шляхів оптимізації яблуневого саду розповіла Анна Сахончик, консультант із садівництва, засновник фермерського господарства «Горизонт».
Ще один дебют на великій сцені плодово-ягідних конференцій у Марії Кисляченко, молодого агронома відомої та поважної компанії «Аграна Фрут Лука». За сумісництвом Марія Кисляченко є постійним автором журналу «Садівництво по-українськи». Вона розповіла про пошук та усунення втрат, які створюються та накопичуються під час виробничого процесу. «Спробуйте запитати, що нас дратує? І саме у відповіді на це, на перший погляд, риторичне запитання почуєте, де найбільші втрати», — каже Марія Кисляченко. Одним з таких дратівних моментів є перевиробництво яблук.
«Ми не сильно критикували сорти та навіть окремі культури, якщо йшлося про яблука у порівнянні з ягодами. Ми не задумувалися, що конкретна ділянка може бути тим якорем, який тягне весь потенційний дохід підприємства на дно», — розмірковує представник «Аграни».
Наступна доповідачка, відома садівникам як у Польщі, так і за її межами, — консультантка з кісточкових культур Моніка Беняш. Вона вела мову про технологічні вдосконалення у живленні інтенсивних кісточкових садів для формування якості. Зокрема, експертка розгорнуто розповіла про живлення, формування та відбір сортів черешні для інтенсивного виробництва.
«На ринку триває пошук нових сортів черешні, — наголосила вона. — Подекуди вдається чогось досягнути, деколи ні. Перед тим, як вони з’являться на ринку, проходять роки, тому що нам треба досягнути різних характеристик, а ще додається чинник самоплідності. Та на сьогодні ми в основному базуємося на несамоплідних сортах, тому треба ретельно перевірити, який сорт рекомендують як запилювач».
Кісточкова культура, яка набуває актуальності для висаджування в Західній, Північній та Центральній Україні, — персик. Адже зараз його тимчасово припинили вирощувати на півдні через війну та окупацію. Про свій багаторічний досвід у вирощуванні цієї культури розповів відомий експерт з кісточкових зі Львівської області Любомир Стельмащук. Він завершив перший день форуму, в який висвітлювали теми плодових.
У цей день також свої нові продукти та технології представили міжнародні компанії. Ігор Тарушкин, менеджер з маркетингу препаратів для захисту спеціальних культур компанії «Байєр», представив аудиторії нові пропозиції від компанії для захисту інтенсивних садів у 2023 році. Йшлося про новий препарат проти яблуневої плодожерки, якого досі не вистачало у лінійці «Байєра», що налічує десятки препаратів. ЗЗР «Ваєго» (тетраніліпрол) порушує виведення кальцію у шкідників, викликає судоми, миттєве припинення живлення та веде до загибелі шкідника протягом кількох годин. Препарат діє на цілу групу шкідників плодових: декілька видів плодожерки, грушеву міль, яблуневу міль-малютку, середземноморську муху, дрозофілу сузукі (нещодавно з’явилася в Європі та очікується найближчими роками в Україні).
«Ми очікуємо реєстрацію „Ваєго” у другому кварталі квітня. Його постачання у квітні забезпечить садівникам використання препарату вже на перше покоління плодожерки», — зазначив пан Тарушкин.
Володимир Воєводін, експерт компанії BASF, концентрував увагу аудиторії на оптимізації захисту садів та їх догляду в умовах сьогодення. Дмитро Тимошенко, менеджер з технічної підтримки ЗЗР для спеціальних культур компанії «Сингента», розкрив надважливу сьогодні тему для яблучників: як найдовше зберегти якісний урожай.
Продукт-менеджер компанії «Самміт-Агро Юкрейн» Михайло Полішвайко представив садівникам інноваційне рішення для захисту плодових — унікальний високотехнологічний фунгіцид. Біологічні препарати для сучасних технологій вирощування фруктів — одна з головних тем форуму була представлена українською компанією БТУ-Центр та Володимиром Сіленком, керівником її експертного відділу.
День ягід
Другий день конференції з темою «Інтенсивний ягідник. Виклики сьогодення» відкрила Ірина Кухтіна, президентка асоціації «Ягідництво України». Вона проаналізувала підсумки ягідного сезону-2022 та можливості 2023-го у ягідному бізнесі.
«Я не буду запевняти, що все буде добре, — сказала вона. — У 2023 році буде важче, ніж у 2022-му. Адже частину минулого року ми проїхали на тому, що було підготовлено у 2021-му. У 2022 році нових напрацювань було значно менше».
За прогнозом Ірини Кухтіної, із собівартістю нічого позитивного не станеться — Україні буде важко конкурувати на світовому ринку. Втім, вона прогнозує, що у світі врожай буде не такий хороший, щоб ціни на ягоди затрималися.
Пані Кухтіна вважає, що у ягідників є можливості для відновлення після втрат минулого року і вони з’являтимуться надалі. Йдеться про джерела додаткового фінансування, які відкриваються у вигляді грантів української держави, міжнародних установ, наприклад ФАО, а також органічних проєктів.
Очільниця асоціації дала пораду експортно орієнтованим і не тільки господарствам: «Західні компанії сьогодні не дуже прагнуть працювати з новими клієнтами. Якщо у вас вже є надійні партнери в Європі, намагайтеся пропонувати їм більше, наприклад більші асортимент та обсяги, більші можливості. Цього року це працюватиме краще, ніж пошук нових клієнтів».
У фокусі ягідної галузі в цьому році залишається лохина — тренд зростає і далі. Тому й на форумі цій культурі були присвячені декілька доповідей. Про технологічне удосконалення живлення на промислових плантаціях лохини розповіла Моніка Беняш з університету в Кракові, а про технологію її вирощування, зокрема шляхи оптимізації цього процесу в умовах воєнного часу, — Федір Прима, агроном ягідного господарства «Аграрна компанія „Екопарк”».
Практик наголосив, що у вирощуванні важливим є проведення своєчасного фітопатологічного моніторингу та моніторингу погодних умов, що зменшує витрати на систему захисту. Вибираючи шляхи оптимізації, він пропонує використовувати серед іншого диверсифікацію інших культур. Наводить свій успішний досвід вирощування обліпихи. Цій темі пан Прима присвятив ще й окрему доповідь на конференції.
Іншим прикладом диверсифікації та одночасно більш ефективного використання площ насаджень стало вирощування у міжряддях кавунів та овочів фермерським господарством «Беррі Прикарпаття». Його засновник Богдан Лутчин розповів про успішний досвід вирощування полуниці в закритому ґрунті та перспективи й шляхи додаткового заробітку в умовах війни.
Ягідний день форуму вийшов доволі насиченим, тематично різноманітним. Кожен учасник розповідав про своє. Зокрема, Віталій Ішмурат, власник ТМ «Ягоди Волині», — як влаштовує добробут персоналу, Юрій Гончарук зі СТОВ «Дібрівка Агросервіс» — про збирання, заморожування та експорт малини, Йосип Книжицький, керуючий партнер ТОВ «Беррі Трейд», — про перероблення ягід як шлях до успішного експорту.
Науковець Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН Людмила Білявська тримала увагу слухачів і в перший, і в другий день конференції своїми доповідями щодо використання біотехнологій для отримання екологічної садової та ягідної продукції.
Міжнародні гіганти представили нові рішення для захисту ягідних культур у 2023 році. Ігор Тарушкин, маркетинг-менеджер компанії «Байєр», яка вже багато років виступає головним спонсором форуму, розповів про центральний препарат для захисту ягід біологічного походження — Серенада Асофунгіцид та бактерицид в одному флаконі.
В Україні дотепер діяла реєстрація препарату на суницю, а у другому кварталі цього року до неї додасться реєстрація на лохині. Строк очікування після використання Серенади становить 0 днів, тобто його можна використовувати навіть в день збирання. Він діє на сіру гниль, борошнисту росу та антракноз і абсолютно безпечний для запилювачів, хижаків та ґрунтоутворювальної фауни.
Про актуальні аспекти в системі захисту ягідників у критичних умовах розповів Володимир Воєводін, експерт компанії BASF. Темою Андрія Осикового, керівника центрального регіону ТОВ «Самміт-Агро Юкрейн» були сучасні біологічні рішення для захисту ягід від хвороб та шкідників. Компанія «ФруТек» на чолі з директором Сергієм Змійчуком ознайомила з асортиментом садивного матеріалу ягідних культур для органічних та конвенційних технологій. Сучасним досвідом в розмноженні садивного матеріалу плодово-ягідних та декоративних культур поділився Олег Базюк, директор компанії «Долина-Агро».
Журнал «Садівництво по-українськи» щиро дякує всім за те, що змогли зібратись у цей складний час. Учасники форуму зазначили, що, у порівнянні з минулими конференціями, на цій було багато нових облич плодового та ягідного бізнесів. Невдовзі ми починаємо готувати наступний форум, про місце й час проведення якого обов’язково повідомимо у нашому виданні та на сайті. Бажаємо всім успішного року та скорішої перемоги!