У Єврокомісії виступають за збереження «транспортного безвізу» з Україною

У Єврокомісії виступають за збереження Угоди про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС, яка звільняє українських водіїв від необхідності отримувати дозволи для міжнародних перевезень.

Про це за підсумками Ради ЄС на рівні міністрів інфраструктури та транспорту заявила профільна єврокомісар Адіна Велян, передає Радіо Свобода.

«Цей пінг-понг між Україною та Єврокомісією – несправедливий. А тим часом на кордоні страждають люди, а наші зовнішні кордони Євросоюзу стають заручниками. Тож ідея повернення дозволів є неприйнятною, оскільки саме з цією метою ми відмовилися від дозволів. Дозволяти операції під різними номерами та різною кількістю дозволів у ЄС було нежиттєздатним», – наголосила високопосадовиця.

Велян також зазначила, що Угоду між ЄС та Україною, дію якої подовжено до червня 2024-го, вона налаштована відстоювати, попри вимоги польських протестувальників.

«Я твердо вирішила захищати цю угоду, продовжувати пояснювати її переваги як для європейського ринку, так і для України та Молдови. Направду сподіваюся, що органи влади в державах-членах і на передовій лінії серйозно сприймуть свою відповідальність», – зауважила Велян.

Водночас єврокомісар підтримала засідання спільного комітету, ініційоване Польщею, в межах якого можна обговорити проблеми, пов’язані з дією Угоди, втім, ці дискусії Адіна Велян вважає доречними «після вирішення критичної ситуації на кордоні», у затягуванні якої знову розкритикувала польську владу.

«Вважаю неприйнятним, щоб уряд умивав руки в Польщі, кажучи, що це щось між місцевою владою та Єврокомісією врешті-решт та Україною. Ми як центральна влада не маємо до цього відношення – у нас зв’язані руки. Я не вважаю, що це прийнятне пояснення. З іншого боку, я беру до уваги той факт, що в Польщі відбулися вибори, вона зараз – у процесі формування нової більшості, і я з нетерпінням чекаю на співпрацю з наступним урядом, щоб якомога швидше вирішити проблему», – резюмувала єврокомісар.

Представник польського Мініфраструктури за підсумками засідання зауважив, що Варшава все ж сподівається на підтримку Єврокомісії в питанні повернення дозволів.

«Я дуже задоволений підтримкою Угорщини і Словаччини. Не тільки за підтримку включення цього пункту до порядку денного, але і за висновки, які ми сьогодні висловили. І цей висновок – повернення до дозволів на дорогах. Ми очікуємо, що Європейська комісія в рамках Спільного комітету, який буде скликаний відповідно до статті 7 Угоди (про лібералізацію вантажних перевезень між Україною та ЄС – ред.), перегляне цю угоду… Ми наводимо дуже конкретні дані, які вказують на те, що завдяки цій угоді, а також за рахунок зниження фінансового та юридичного навантаження українські перевізники, застосовуючи недобросовісну конкуренцію, здобувають усе більший обсяг транспортного ринку», – зазначив держсекретар Мінінфраструктури Польщі Рафаль Вебер.

Вебер наполягає, що проблема існує і з часом поглиблюватиметься, а відтак її «не можна замітати під килим», наводячи статистику, за якою до запровадження «транспортного безвізу» польські компанії здійснювали майже 40 відсотків перевезень між Польщею й Україною, а нині – вчетверо менше.

«Ми не проти продовжувати підтримувати Україну. Ми були лідером на цьому фронті від самого початку. Від 24 лютого минулого року громадяни Польщі прийняли мільйони біженців під своїм дахом, відкрили свої серця, відкрили свої будинки як частину солідарності та відповідальності. Польська держава та органи місцевого самоврядування підійшли до цього завдання. З іншого боку, ми не можемо допустити, щоб усі допоміжні заходи Європейської комісії здійснювалися за рахунок польських компаній, в даному випадку польських автомобільних перевізників. Звідси наша чітка та однозначна позиція… повернутися до оформлення дозволів на дорогах для подорожей між Україною та окремими країнами ЄС», – резюмував Вебер.

Нагадаємо, Україна та Польща погодили декілька рішень щодо розблокування роботи пунктів пропуску. Також ми писали, що через страйки польських перевізників обсяги експорту скоротились майже на 40%.