Як урегулювати трудові відносини на період воєнного стану
Зупинити – не звільнити, або Як урегулювати трудові відносини на період воєнного стану
Збройна агресія ворога позначилися на всіх сферах нашого життя. Відтак Україна вимушена швидко адаптувати норми трудового законодавства до умов воєнного часу – руйнувань бізнесу роботодавця, існування в умовах бомбардувань, боїв, окупації, поранень, каліцтва, смерті. Цій потребі підпорядковано й низку нових норм закону № 2136-ІХ щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану. Передбачено, зокрема, й призупинення трудового договору.
Дозволили «призупинити трудовий договір»
Відповідно до ч. 1 ст.13 Закону № 2136-IX, призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Далі наводимо ключові положення ст.13 «Призупинення дії трудового договору» Закону №2136-IX:
– дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
– призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
– призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
– відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Звертаємо увагу, що норми Закону № 2136-IX діють виключно протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 цього Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.
Роботодавець, як бачимо, отримав дієвий інструмент, аби вирішити питання з неможливістю забезпечити роботою своїх працівників, відмовою (неможливістю) надати заяву про відпустку за свій рахунок, необхідністю виплачувати зарплату у розмірі 2/3 окладу у зв’язку з вимушеним простоєм. Щоправда, виникла ціла низка неврегульованих питань, на кшталт, як відображати таких працівників у звітності? чи треба вести облік не нарахованої заробітної плати, податків, ЄСВ? як відбувається соціальне страхування і як рахується страховий стаж працівників, з якими призупинено трудовий договір? чи не виникне після закінчення воєнного стану зобов’язання виплатити компенсацію неотриманого заробітку працівникам, з якими призупинено трудові договори.
Проаналізуймо позиції контролюючих та регулюючих органів, що мають вплив на функціонування трудових відносин в Україна, щодо порядку дій та наслідків припинення трудових відносин, викладені в їхніх листах та офіційних роз’ясненнях.
Позиція Мінекономіки
1. У зв’язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи,
Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов’язків, передбачених трудовим договором.
2. Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник. Водночас з метою усунення правової невизначеності, рекомендуємо сторонам повідомляти один одного про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.
3. Оскільки призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов’язків, передбачених трудовим договором, вважаємо, що при призупиненні трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ)
Оскільки під час призупинення трудового договору виплата заробітної плати роботодавцем не буде здійснюватися, то відсутня база нарахування ЄСВ, а відповідно ЄСВ не сплачується.
При цьому вважаємо, що роботодавець також повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якщо такого призупинення трудового договору не було б.
Відшкодування цих платежів на час призупинення дії трудового також буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Позиція Фонду соцстрахування
Оскільки в період призупинення дії трудового договору з припиненням виплати заробітної плати факт втрати заробітку через хворобу або травму відсутній, це тягне за собою також припинення права на компенсацію втраченого заробітку через тимчасову непрацездатність – за рахунок роботодавця та коштів Фонду соціального страхування України (важливий виняток – виплати по вагітності та пологах: декретні допомоги ФССУ профінансує незалежно від призупинення дії договору).
Водночас, компенсація усіх втрачених працівником внаслідок нападу росії коштів покладається на державу-агресора. росія зобов’язана відшкодувати українцям понесені збитки, у тому числі за час тимчасової непрацездатності.
Це передбачено Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136, який набув чинності 24.03.2022: відшкодування заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат працівникам у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Юридична позиція
Протягом періоду призупинення дії трудового договору працівник може звільнитися з інших підстав, наприклад, за власним бажанням, за угодою сторін, і навіть за певних підстав з ініціативи роботодавця (наприклад, у разі скорочення чи ліквідації — головне, дотримання процедури).
Якщо дія трудового договору була призупинена на цілий місяць, або частину місяця, а іншу частину місяця працівник перебував у відпустці без збереження зарплати чи не з’являвся на роботі з нез’ясованих причин, то база нарахування ЄСВ дорівнює нулю. Відповідно, ЄСВ не нараховується, додаткову базу нарахування ЄСВ визначати не потрібно. Якщо в місяці, у якому призупинена дія трудового договору, є нарахування зарплати, лікарняних, декретних, виплат за договором ЦПХ, то для основних працівників без інвалідності суму нарахувань порівнюйте з МЗП, за необхідності визначайте додаткову базу нарахування ЄСВ.
Положення ч. 3 ст. 13 Закону № 2136. Відповідно до неї «відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України». Як саме це відбуватиметься, невідомо.
Для подальшої реалізації зазначеної норми роботодавцю необхідно фіксувати:
1) суми зарплати та компенсаційних виплат, які б отримав працівник, якби дію трудового договору не було призупинено;
2) розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум зарплати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якщо б не було призупинення дії трудового договору (ці витрати теж має відшкодувати країна-агресор).
Зауважте, що таке фіксування не відображається на рахунках в бухобліку (Кт 661 та 651 (ЄСВ); для бюджетної сфери Кт 6511 та 6313 (ЄСВ)), основна мета — мати дані про суми, що будуть підлягати відшкодуванню (в будь-який зручний спосіб).
Рішення складне, оскільки впливає на матеріальний стан та може поранити людину в складний час. Але – в багатьох випадках – єдино можливе. Отже, як мовиться, є над чим поміркувати!