Захист саду від звичайного павутинного кліща
В усіх зонах вирощування плодових культур одні з основних фітофагів за поширенням і шкідливістю — це павутинні кліщі з надродини тетраніхоїдних (Tetranychoidea): звичайний павутинний (Tetranychus urticae Koch.), глодовий (Amphitetranychus viennensis Zacher.), червоний плодовий (Panonychus ulmi Koch.), бурий плодовий (Bryobia redicorzevi Reck.), садовий павутинний (Schizotetranychus pruni Oudms.), плодова плоскотілка (Cenopalpus pulcher Can et Fanz.), а також представники еріофіїд (Eriophyidae). При масовому розмноженні цих видів спостерігаються загальне ослаблення дерев, зменшення величини плодів і погіршення їхньої якості, сповільнення процесу утворення плодових бруньок, що призводить до суттєвих утрат урожаю — 30–65 %.
У зоні Лісостепу в структурі акарокомлексу яблуні домінантний вид — звичайний павутинний кліщ. Навесні його вихід із місць зимівлі починається при температурі +12…14 °С. Самиці відкладають яйця на спідній бік листків. За 2–3 тижні кожна самиця відкладає 70– 150 яєць. Відроджені личинки, німфи й імаго надалі трапляються на листі одночасно, тобто відбувається змішування структури популяції. Кліщі частіше заселяють спідній бік листків яблуні, проколюють епідерміс і губчату паренхіму та висмоктують їхній вміст. Пошкоджені листки поступово знебарвлюються і засихають. Утрата рослинами листя призводить до їх пригнічення й зниження урожаю. Розвивається звичайний павутинний кліщ у різних зонах у 4–6 генераціях. Цикл розвитку залежно від температури і вологості повітря триває 12–20 днів. Оптимальні умови для життєдіяльності: температура в межах +29…31 °С, відносна вологість повітря 35–55 %. Вологість 80–85 % і температура вища за +32…35 °С пригнічують розвиток звичайного павутинного кліща — сприяють загибелі яєць і зниженню плодючості самиць.
Великої шкоди звичайний павутинний кліщ завдає не лише плодовим, а і ягідникам та багатьом іншим культурам відкритого й захищеного ґрунту.
В останні роки спостерігається масове розмноження шкідника в насадженнях яблуні. Чисельність його набагато перевищує ЕПШ, зросла кількість генерацій. Цьому спалаху сприяють погодні умови, особливо жарка погода, а також відновлення багаторазових обробок яблуневих насаджень так званими «аналогами». Головна проблема регулювання чисельності кліщів у саду — вироблення у них стійкості (резистентності) до пестицидів сумнівної якості. Основний спосіб подолати це явище — чергувати акарициди з різних хімічних груп та використовувати якісні препарати відомих компаній.
Один із найперспективніших препаратів для захисту плодових культур від кліщів — Вертимек®. Діюча речовина препарату — абамектин — належить до групи авермектинів і є аналогом природних абамектинів, що їх продукують ґрунтові гриби. У Вертимек® чітко виражена кишкова і помірна контактна дії. Він швидко (через 2 год.) повністю проникає в тканини рослин і вже через кілька годин після застосування препарату шкідники припиняють живлення. Інсектоакарицид нефітотоксичний, має мінімальний вплив на корисну ентомофауну.
У лабораторних умовах було проведено низку токсикологічних дослідів з вивчення дії Вертимек® на імаго звичайного павутинного кліща.
Токсичну дію інсектоакарициду вивчали на першу, третю, сьому й чотирнадцяту добу після обробки. Препарат випробовували у двох нормах, рекомендованих для використання в саду, — 1,0 і 1,5 л/га, які було переведено в концентрації у відсотках по діючій речовині. Робочі рідини розводили за правилом «хреста». Із вільних від кліщів листків квасолі робили висічки діаметром 2,5 см, які пінцетом занурювали на 3–4 секунди в токсичну рідину. Для кожної концентрації брали чотири повторності. Контролем служили чотири висічки листків квасолі, занурені у воду. Висічки після підсушування переносили в заздалегідь підготовлені чашки Петрі зі змоченою у воді ватою. В одну чашку клали чотири висічки, на кожну висічку під бінокуляром підсаджували 10 самиць кліща за допомогою препарувальної голки. Обліковували смертність кліщів через 24 години.
Встановлено, що смертність самиць у проведених дослідах коливалася в межах 97,5– 100 % і не знижувалася навіть на чотирнадцяту добу. Отже, на сьогодні Вертимек® — один із найефективніших препаратів для регулювання чисельності павутинних кліщів у саду, у якого найдовший серед акарицидів період захисної дії.
Дмитро Тимошенко, технічний менеджер компанії «Сингента»
За матеріалами Інституту захисту рослин НААН