Агрономія

Як реагувати на зміну клімату

Поділитись:
Як реагувати на зміну клімату

Навесні 2020 року в Україні фіксували найбільші площі посівів кукурудзи. Проте на рекордні врожаї вже ніхто не очікує.

Складний сезон

Мало хто міг передбачити й підготуватися до кліматичної ситуації 2020 року. Безсніжну зиму змінила аномальна, затяжна, суха і холодна весна. Перший місяць літа запам’ятався сильними дощами й різким приростом температури. Потім посуха, яка особливо відчутна на Полтавщині, Черкащині – традиційних регіонах вирощування кукурудзи.

Останні кілька років кукурудза була рентабельною культурою, а два попередніх сезони — найуспішнішими: фермери отримували стабільні 8–9 т/га, дехто мав по 11–12 т/га, а врожайність на зрошенні сягала 14 т і вище. Успіх зіграв злий жарт з аграріями: вони й далі працювали за звичною технологією, не враховуючи застереження щодо зміни клімату.

«Глобальне потепління — неминуче. І  якщо сільгоспвиробники не вноситимуть зміни в технологію вирощування кукурудзи й не замисляться над установленням зрошення в найближчій перспективі, то можуть забути про стабільність отримання врожаю», — упевнений доктор сільськогосподарських наук, директор із розвитку проектів Компанії «Маїс» Юрій Пащенко.

Качан чи дірка від бублика?

«Компанія Маїс» — найбільший український центр селекції кукурудзи. Селекціонери компанії створюють гібриди у посушливих умовах Дніпропетровщини і чудово розуміють виклики, які несе посуха. Тому, аби допомогти фермерам розкрити потенціал своїх гібридів, щороку закладають ділянки з агрономічними дослідами — щоб мати змогу показати, як та чи інша технологія вирощування позначається на врожаях. Зазвичай результати експериментів презентують на Дні поля. Цього року карантин змусив змінити формат — нині фермери можуть оглянути посіви й отримати відповіді на свої запитання на проведеннях індивідуальних презентацій.

Індивідуальний День поля (зліва направо): Юрій Пащенко, Руслан Попрожук і Микола Федько

На індивідуальну екскурсію на науководослідний полігон «Маїсу» приїхав і Руслан Попрожук, керівник компанії «Пігрейн» (Дніпропетровська обл.). Агропідприємство має у сівозміні п’ять культур, а наступного року планує відвести 500  га угідь під вирощування кукурудзи на крапельному зрошенні. «Виклики погоди та кон’юнктура ринку змушують нас коригувати сівозміну, вкладати кошти в  зрошення, — зазначив пан Руслан. — Я побував на полі у «Маїс» й отримав усю інформацію: про особливості технології вирощування кукурудзи на краплі, про те, які гібриди краще обрати для наших умов і їх потенціал, про спосіб поливу, потреби у воді». Для тих, хто не має змоги завітати особисто, науковці компанії дають поради щодо змін у технології вирощування кукурудзи.

По-перше — строки сівби треба пов’язувати з температурою ґрунту й  агрометеорологічним прогнозом.

«Аргументи на кшталт „вологи мало — треба сіяти чим швидше”, „уже терен і абрикоси зацвіли” не мають підґрунтя, — зауважує Юрій Пащенко. — Скажіть, ви коли востаннє вдосталь їли абрикос? Дерева цвітуть, а потім повертаються заморозки. То будемо орієнтуватися на абрикоси чи на температуру ґрунту?»

Для пошуку оптимального рішення компанія досліджує розвиток рослин гібридів за різних строків сівби. Наприклад, випробування холодостійкого середньораннього гібрида ДМС Прайм показали, що за сівби 10 і 20 квітня посіви зійшли практично одночасно, але польова схожість тільки в нього була на рівні 93–94%, в інших гібридів вона не перевищувала 78–84%. То чи варто сіяти занадто рано?

По-друге — змінити підхід до оцінювання групи ФАО.

«Фермери Півдня переконані, що треба сіяти кукурудзу з ФАО 400–450. Це помилка», — наголошує Микола Федько, генеральний директор Компанії «Маїс», кандидат сільськогосподарських наук з селекції рослин. Адже середньоранній гібрид у незагущених посівах дасть кращий урожай: у нього менша асиміляційна поверхня, менші потреби у волозі, він здатен сформувати врожай за посухи й конкурувати за рентабельністю з  ячменем. Загалом ситуація нерівна: на Півдні не хочуть відмовлятися від пізніх гібридів і переходити на ранні, а на Півночі — переходять на пізні й відмовилися від ранніх.

По-третє — визначити послідовність висівання гібридів.

«Чимало фермерів у гонитві за продуктивністю не зважають на стабільність вирощування врожаю, — зауважує пан Юрій. — Але якщо скоростиглі гібриди щороку даватимуть урожай, — нехай не такий високий, як пізньостиглі, але стабільний за роками, — то продуктивні гібриди пізніх груп стиглості в посушливі роки можуть не добирати необхідної для себе вологи й не сформують високий урожай». Для нівелювання ризиків треба вирощувати гібриди різних груп стиглості в рівних пропорціях: ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі й середньопізні. Також починати сівбу треба з пізніх гібридів і закінчувати ранніми. За пізньої сівби (наприклад, за пересівання озимої пшениці) варто використовувати тільки скоростиглі гібриди.

По-четверте — проаналізувати характеристику гібридів щодо посухостійкості.

За відсутності вологи «горять» усі гібриди, адже кукурудза — не кактус. Але посухостійкі гібриди протримаютьсядовше в спеку й мають більше шансів дочекатися дощу і дати врожай.

По-п’яте — дотримуватись рекомендованої норми висіву.

Не демоділянках «Маїсу» гібриди сіють із різною густотою: 40, 50, 60 і 70 тис. рослин на гектар. Якщо скоростиглий гібрид ще здатен витримати загущення, то пізньостиглий не добере вологу через внутрішньовидову конкуренцію. Так, оптимальна густота для гібридів із ФАО 300 в зоні північного Степу становить 40–45 тис. рослин, за якої посіви сформують 5–6 т/га (за висіву ж 60–70  тис./га можна зібрати не більше як 3–4 т/га). «Деякі фермери не усвідомлюють впливу густоти стояння рослин на врожайність, — розповідає Юрій Пащенко. — Тому для наочності ми під час Дня поля візуалізували це: перед кожним гібридом установили інсталяцію, на яку нанизали качани з рослин, що сформували врожай, а замість безплідних рослин — бублики. Тобто, загустив посіви — отримав дірку від бублика». Так, за густоти рослин 70 тис./га 10–12% із них не сформували качанів — це втрачені гроші на старті й  не отримані на фініші. Тому на кожному мішку зі своїм насінням Компанія «Маїс» розміщує табличку, у якій по кожному гібриду вказана густота стояння рослин для різних кліматичних зон.

По-шосте, не зациклюйтеся на одному виробникові.

Але, коли обираєте оригінатора гібриду, звертайте увагу на селекцію: де і як створюють гібриди, які вам пропонують. Якщо підприємство справді веде селекцію, а не лише пише про це на сайті, то у нього завжди є про що розповісти. Цікавтеся продуктом, який обираєте.

По-сьоме — не переплачувати за насіння і придбати його в оригінаторів гібридів. Крім того, так можна зменшити ризик придбати фальсифікат.

Цей рік показав, що успіх вирощування кукурудзи в умовах зміни клімату залежить від багатьох умов, чільне місце серед яких посідають дотримання технологій вирощування та вдалий вибір гібридів. Насіннєвий ринок України пропонує їх понад тисячу — як із такої кількості обрати найоптимальніший варіант саме для свого господарства?

«Обирайте нові гібриди», — наголошує генеральний директор НВФГ “Компанія Маїс” Микола Федько. Адже, кожен новий гібрид кращий, стабільніший за попередні.

 Наступного сезону Компанія «Маїс» запропонує українським аграріям 10 новинок. Як доводять дослідження компанії, новий гібрид, порівнюючи з 10-річним, дає в середньому на 5 ц вищий урожай. «Цьогорічні виклики дали нам змогу переконатися в правильності обраного вектора стратегічного руху в селекційному напрямі», — зазначив гендиректор «Компанії Маїс».

Традиційний День поля НВФГ «Компанія Маїс»

Нові гібриди НВФГ «Компанія Маїс»

ДМ Ліберті — ФАО 220, на межі ранньостиглої та середньоранньої групи. Для південних кліматичних зон України може номінуватися як ранньостиглий, а для центральних і північних — як середньоранній. Має високий потенціал продуктивності, стабільний за врожаєм зерна.

ДМС Оріон — ФАО 300, підвищена посухостійкість і жаростійкість. В умовах жорсткої посухи довше за інших гібридів зберігає функціональним листковий апарат і краще витримує гідротермічний стрес.

ДМ Регламент — ФАО 280, гібрид для високоінтенсивних технологій із максимальним мінеральним і достатнім водним ресурсозабезпеченням. Потенціал реальної продуктивності в кукурудзяному поясі України — до 15 т/га. Зубоподібний, білострижневий, що є маркерною ознакою для цього гібрида.

ДМ Домінанта — ФАО 260, зерновий, один із найпластичніших для всіх кліматичних зон України, технологій вирощування та строків сівби. Збалансований за структурними характеристиками качана. Має відносно тонкий стрижень, довге зерно, виповнену верхівку, високий вихід зерна.

ДМС Бонус — ФАО 420, універсальний на зерно та силос. В умовах гідротермічного стресу може зберігати кращі показники врожаю зерна і заміщувати більш ранні гібриди, які не витримали посухи. Силос високої якості, оскільки підвищений уміст поживної зернової частини.

ДМ Внесок — ФАО 400, високорослий з еректоідним типом кріплення листків. Рекомендується для силосу, але має виражений ремонтантний ефект (Stay green), швидке висихання зерна, може бути конкурентним для вирощування на зерно.

Лариса Степанушко

mais-seeds.com

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями