Точка зору

Як перемогти ваточник сирійський у кукурудзі

Як перемогти ваточник сирійський у кукурудзі

Ваточник сирійській (Asclepias syriaca) походить із Північної Америки, росте повсюди і на всіх континентах світу, виявлений майже в 70 країнах світу, де забруднює посіви близько 40 сільськогосподарських культур, серед яких: кукурудза, соя, сорго, цукрові буряки, овочі, зернові культури та ін.

 В Європу ваточник сирійський був завезений у XVII ст. як технічна культура і досить швидко поширився в Німеччині, Франції та інших європейських країнах. Приблизно в той самий час він потрапив і до Московії. Як декоративна культура, ваточник сирійський (тут і далі — ваточник) тоді не викликав до себе цікавості: його використовували переважно для виробництва грубих тканин, обшивки меблів, виготовлення шпагату. Пізніше з ваточника намагалися отримати каучук, оскільки в його білому соку віднайшли компоненти каучуку і смоли. Однак його виробництво виявилося високозатратним, трудомістким, і каучук виходив низької якості.

В Україні ваточник набуває дедалі більшого поширення. З початком виробництва штучного каучуку він залишився на наших полях як багаторічний бур’ян. Зважаючи на те, що ваточник — дуже злісний бур’ян, який важко піддається і хімічному, і механічному знищенню, завдяки чому швидко розмножується, це становить серйозну загрозу українським полям. Розмножується не тільки насінням, але й вегетативно, ділянками кореня, який може сягати до 1 м. Припускають, що раніше в посівах ваточник не з’являвся через надмірну хімізацію, нинішні ж пестициди вважаються лояльнішими до навколишнього середовища (джерело — Інтернет).

Багаторічна практика боротьби з ваточником показала, що доцільно з ним боротися саме на кукурудзі. Так, звісно, можна застосовувати також гербіциди у післязбиральний період, але чіткої рекомендації щодо ефективного знищення цього злісного бур’яну до сьогодні не існує. Тому повертаємося до кукурудзи. Коли у 2011 р. компанія «Сингента» виводила на ринок гербіцид Елюміс®, ми припустили, що, оскільки він завдяки мезотріону працює по фотосинтезу, то зможе контролювати і ваточник. Багаторічний досвід використання гербіциду це підтвердив. Проте на початку це фіксувалося, коли ваточник був, швидше, декоративною рослиною і траплявся на полях переважно Сходу чи Півдня України. Станом на сьогодні ваточник дуже поширився по всій території України і становить неабияку загрозу культурним рослинам. Зараз будь-яка компанія-конкурент, яка виводить на ринок новий гербіцид для кукурудзи, одразу прописує у своїх рекомендаціях контроль цього злісного бур’яну, який серед інших багаторічних бур’янів є найбільш складноконтрольованим. Звичайно, не можна говорити, що тільки Елюміс® контролює ваточник, інші відомі гербіциди також його контролюють, а от наскільки якісно, це ми і з’ясуємо в цій статті. Зауважимо, що йдеться про контроль тільки вегетуючої частини бур’яну.

Рис. 1. Ефективність гербіцидів проти ваточника сирійського, 15/42 ДПО, BBCН 15, Київська обл., 2025 р.

У 2025 році ми заклали спеціальні досліди на декількох локаціях, щоб перевірити. наскільки якісно післясходові гербіциди широкого спектра дії контролюють ваточник. Обліки проводили через 15–16 днів і на 42–45-й день після обробки (ДПО). Це зроблено для того, щоб з’ясувати, чи буде відбуватися відростання цього бур’яну протягом тривалого часу. На рис. 1 ми бачимо, що серед усіх відомих гербіцидів тільки Елюміс® мав високий результат, який все одно не досяг 90–100 %, але був досить високим у порівнянні з конкурентами. При цьому інший наш гербіцид Рейкер® Екстра хоч трохи і програє Елюміс®, особливо на 42-й ДПО, але все ж контролює ваточник на високому рівні.

Рис. 2. Загальний вигляд ваточника сирійського до обробки, Київська обл., 2025 р.

На рис. 2 ми бачимо, яким за розвитком був ваточник на момент обробки — і великий, і маленький, тобто різний. На рис. 3. можна побачити характерну на полі картину після обробки гербіцидами, яка викликає радість у всіх агрономів.

Рис. 3. Візуальна ефективність гербіцидів проти ваточника сирійського, 16 ДПО, Київська обл., 2025 р.

При цьому на центральній частині фото ваточник біліший і складається враження, що саме тут гербіцид попрацював краще, ніж на ділянках з боків центральної частини. Це трохи хибне враження, адже білий колір на фоні загального зеленого поля сприймається просто більш контрастним, ніж жовтий. По центру було застосовано конкурентний трикетон у максимальній нормі разом із сурфактантом, тимчасом як по боках це були Рейкер® Екстра та Елюміс®. Однак, коли ми почали вивчати висоту пригнічених рослин ваточника і загальну кількість його біомаси, стало зрозуміло, що картина сильно відрізняється.

Рис. 4. Розвиток ваточника сирійського, 16 ДПО, Київська обл., 2025 р.

На рис. 4 показано розвиток ваточника через 16 ДПО. Зокрема, ми бачимо, що рослини на конкурентному трикетоні ще росли після обробки і навіть викинули суцвіття, на відміну від ділянок, оброблених гербіцидами Елюміс® та Рейкер® Екстра.

Рис. 5. 16 ДПО

На рис. 5 зображено порівняння контролю ваточника за допомогою Елюміс® і Рейкер® Екстра — після першого гербіциду видно, що бур’ян має більше лимонного кольору на листках, ніж після другого, і загалом розвиток рослин ваточника в 1-му випадку нижчий, ніж у 2-му.

Рис. 6. 16 ДПО

На рис. 6 проведено порівняння трикомпонентного гербіциду на основі римсульфурону + нікосльфурону та дикамби з Рейкер® Екстра на 16 ДПО. Бачимо, що, незважаючи на дикамбу, ваточник трохи пригнічено, є характерні для гормональної складової препарату вигини верхньої частини стебла, але при цьому після Рейкер® Екстра контроль виглядає значно краще.

Рис. 7. 16 ДПО

На рис. 7 продемонстровано ефективність конкурентного піразолону та головного конкурента на наш Елюміс® у порівнянні з Рейкер® Екстра. Конкурентний піразолон містить у своєму складі також дикамбу і вбудований сурфактант, але попри це все ріст та розвиток злісної рослини залишаються порівняно більшими. Головний конкурент на Елюміс® — типова трикомпонентна сульфонілсечовина, яка має характерні ознаки, притаманні цим гербіцидам, а саме пригнічення точки росту, яка пожовтіла, але про контроль рослин тут у цілому не йдеться.

Рис. 8. 16 ДПО

На рис. 8 показано порівняння новітнього трикомпонентного гербіциду від американської компанії з Рейкер® Екстра. Як бачимо, цей конкурентний гербіцид взагалі не контролює ваточник. А далі переходимо до більш цікавих рисунків, які відображають, як веде себе ваточник через 45 ДПО.

Рис. 9. 45 ДПО

На рис. 9 продемонстровано порівняння контролю бур’яну гербіцидами Елюміс® та Рейкер® Екстра. Після Елюміс® ваточник залишився в нижньому ярусі кукурудзи, не ріс далі, мав стебла, як пружні дроти. Його не було знищено, але при цьому він уже не створював конкуренції для культури до збирання. Ситуація на ділянці з Рейкер® Екстра була приблизно така ж сама, єдине, що ваточник тут почав трохи гілкуватися і спробував відновити вегетацію, хоча до збирання кукурудзи йому також це не вдалося.

Рис. 10. 45 ДПО

На рис. 10 бачимо порівняння ефективності Елюміс® зі своїм головним конкурентом — на останньому через 45 ДПО ваточник повністю відновив свою вегетацію.

Рис. 11. 45 ДПО

На рис. 11 видно, що рослина також відновила свою вегетацію на ділянці з конкурентним трикетоном у порівнянні з Елюміс®.

Рис. 12. 45 ДПО

Рис. 12 ілюструє повне відновлення вегетації на новітньому американському гербіцидові.

Рис. 13. 45 ДПО

На рис. 13 бачимо те саме на конкурентному піразолоні. І нарешті, на рис. 14 продемонстровано відростання ваточника на ділянці з генериком на Елюміс®. Ми завжди всім говоримо і неодноразово пишемо про те, що на генеричних гербіцидах відбувається відростання бур’янів приблизно через 2 тижні після внесення, а іноді й раніше. Так сталося і цього разу.

Рис. 14. 45 ДПО

Підсумовуючи все вищенаведене, варто зазначити, що найкращий контроль ваточника в посівах кукурудзи забезпечує Елюміс®, потім за ним іде Рейкер® Екстра, а вже потім — інші гербіциди. Елюміс®, як і 14 років тому, довів, що саме він був і залишається найбільш ефективним рішенням контролю найшкодочиннішої рослини на полях України.

Автори:

Володимир Максимович, головний технічний експерт з підтримки гербіцидів на польових культурах, компанія «Сингента»
Віктор Самозвон, старший агроном-дослідник, компанія «Сингента»

Поділитись:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ