У сучасних умовах землеробства абіотичні стреси перестали бути поодинокими погодними аномаліями. Вони перетворилися на системний чинник ризику, що регулярно знижує реалізацію генетичного потенціалу культур навіть за дотримання повної агротехнології. До основних абіотичних стресів належать:
• посуха та підвищений дефіцит вологи повітря (VPD);
• теплові хвилі;
• низькі температури й різкі температурні коливання;
• засолення ґрунтів;
• фітотоксичні навантаження, пов’язані з хімічними обробками.
Особливістю абіотичних стресів є те, що їх дія не завжди призводить до миттєвої загибелі рослин, але майже завжди знижує ефективність фотосинтезу, порушує баланс ростових процесів і, як наслідок, зменшує майбутній урожай.
Холодовий стрес і його наслідки
Холодовий стрес виникає за тривалих періодів нижчих оптимальних температур, наприклад, менше за +10 °C — для сої, кукурудзи або раптових приморозків, особливо в критичні фази розвитку культур — проростання, цвітіння. Для ярих культур, зокрема сої, критичним є період кінця травня — початку червня, коли рослина вже зійшла, але ще перебуває на ранніх фазах вегетативного розвитку.
Навіть без приморозків низькі температури спричиняють так званий chilling-стрес, який має кілька важливих фізіологічних наслідків. Один пов’язано зі зміною властивостей клітинних мембран, коли за низьких температур мембрани стають менш пластичними, що порушує транспорт іонів і метаболітів.
Інший результат chilling-стресу — дисбаланс фотосинтезу, коли світлова фаза фотосинтезу може працювати, тоді як темнова ферментативна різко сповільнюється. Це призводить до надлишку енергії й утворенню активних форм кисню.
Холодовий стрес також спричиняє фотопригнічення й ушкодження листкового апарату, що спостерігається, коли холодні ночі чергуються з яскравими сонячними днями.
Наслідком chilling-стресу є пригнічення роботи кореневої системи, внаслідок чого виникає «фізіологічна посуха», що обмежує надходження до рослини води й елементів живлення, навіть якщо в ґрунті є волога. Причина — низькі температури, що сповільнює роботу коренів. Це призводить до того, що корені всмоктують воду повільніше, ніж вона випаровується (транспірація), порушуючи живлення й розвиток рослини.
Нарешті холодовий стрес порушує формування архітектури рослини. Адже саме на ранніх фазах закладається кількість вузлів, гілок і майбутніх репродуктивних позицій. Тому холодовий стрес часто впливає не на наливання, а на кількість бобів.
Як зменшити вплив стресу
Ефективним рішенням для підвищення стійкості рослин до холодового стресу є застосування біостимуляторів. Вони допомагають рослинам адаптуватися, захищаючи клітинні мембрани й активуючи захисні механізми, завдяки компонентам на кшталт амінокислот, гідролізатів білка, що покращують їх виживання, плодоношення й загальну життєздатність під час низьких температур.
Важливо усвідомлювати: біостимулятори не усувають сам стресовий чинник, проте можуть зменшувати ступінь пошкоджень фотосинтетичного апарату, активізувати захисні й антиоксидантні механізми, пришвидшувати відновлення росту після стресу.
У застосуванні біопрепаратів доцільно розглядати два підходи:
• праймінг — підготовка рослини до очікуваного стресу;
• recovery-стратегія — підтримання рослини після стресу.
Польове дослідження
2025 року компанія «Агротека» провела польове спостереження на посівах сої, які зазнали холодового стресу наприкінці травня — на початку червня. Для визначення впливу біостимулятора на рослину, яка зазнала холодового стресу, застосовували БіоАктивум — високоефективний біологічний ад’ювант природного походження зі стимулятивним й антистресовим ефек том для сільськогосподарських культур. Засіб покращує поглинання й засвоєння листкових добрив, знижує стресове навантаження від погодних умов, гербіцидних обробок і стимулює фізіологічні процеси росту й відновлення рослин. Препарат швидко проникає в рослину через листкову поверхню й переміщується в тканинах, забезпечуючи антистресовий і стимуляційний ефект уже протягом кількох годин після внесення.
Під час досліду порівнювали три варіанти:
• стресова ділянка без застосування біостимулятора (контроль);
• стресова ділянка з обробкою БіоАктивум у нормі 0,5 л/га;
• ділянка без проявів стресу (референтний варіант).
У результаті отримали такі результати. На ділянці, де після холодового стресу було застосовано БіоАктивум, зафіксовано більшу кількість бобів на рослину й більшу масу насіння на одну рослину. Розрахункове збільшення біологічної врожайності після застосування БіоАктивум становило +0,58 т/га (+16,2%), як порівняти зі стресконтролем.
Структурний аналіз урожаю показав, що основний внесок у прибавку врожаю зробило збільшення кількості бобів, що узгоджується з механізмом кращого відновлення рослин після раннього холодового стресу.
Практичні висновки для господарств
На основі результатів проведеного дослідження та досліджень інших науковців можна дійти висновків:
• холодовий стрес на ранніх фазах має довгий вплив на врожайність;
• основні втрати часто пов’язано не з наливання, а з обмеженням кількості репродуктивних органів;
• біостимулятори доцільно розглядати як елемент системи керування ризиками, а не як заміну агротехнології;
• найбільшу ефективність має застосування перед прогнозованим похолоданням або у перші дні після стресової події.
Таким чином, комплексне розуміння фізіології абіотичних стресів дає змогу агрономам ухвалювати точніші рішення. Практичний досвід застосування біостимулятора БіоАктивум 2025 року демонструє потенціал такого підходу для зменшення втрат урожаю в умовах холодового стресу та підвищення стабільності виробництва.
The Ukrainian Farmer
