Овочі-Ягоди-Сад

Вирощування огірка в другому обороті

Вирощування огірка в другому обороті

Перспектива використання теплиць після останнього збирання врожаю зимово-весняного обороту постала тоді, коли вирощування овочів у захищеному ґрунті набуло промислових масштабів. Розвиток гідропонних теплиць спростив підготовку споруд до нового сезону, з’явилося більше часу від останньої вибірки до нового сезону. Саме тоді й виникла ідея другого обороту огірків, тим більше, що обігрів і досвічування цього часу їм не потрібні.

Вирощування огірка в другому оборотіДругий оборот практикують, щоб подовжити період збору високотоварних плодів огірка, зробити невелику перерву в експлуатації теплиць улітку, не витрачати трудові й фінансові резерви в період наявності дешевих овочів із відкритого ґрунту. Другий оборот асоціюється в основному з огірком, оскільки перець солодкий і баклажан у нас не вирощують у два обороти через порівняно триваліший вегетаційний період і меншу затребуваність цих культур.

Ефективність другого обороту, його економічна складова, залежать від географічного положення теплиці, її оснащеності й бажання овочівника отримати додатковий дохід.

Однією з головних умов отримання позитивного результату в другому обороті є підбір сортів і гібридів, здатних формувати повноцінний урожай у разі зміни інтенсивності природного освітлення й скорочення світлового дня. У другому обороті рослини мають рости й плодоносити у світлий час доби, що постійно скорочується, тому далеко не всі з них придатні для цього періоду вирощування.

Ще одна особливість другого обороту — відсутність строго визначених термінів, тобто час початку й кінця обороту диктуються не лише біологічними особливостями культури, а й виробничими, технологічними та комерційними чинниками. Наприклад, у першому культурообороті вирощувався середньоплідний бджолозапильний огірок.

На початку червня самі рослини огірка слабшають і стають менш продуктивними, крім того, товарність плодів із бокових пагонів значно нижча, ніж з основного стебла, на якому до цього часу вже не утворюються зав’язі. 

Подовження вегетаційного періоду таких рослин трудомістке, а якість продукції та її вартість нестримно знижуються через конкуренцію з продукцією з весняних плівкових теплиць.

Вирощування овочів у літньо-осінньому (другому) обороті стримується кількома проблемами: 

•вирощування розсади (середина липня, у південних районах — серпень), отримання продукції восени (звідси назва обороту) відбувається в найжаркіші місяці. Працівники теплиць виходять на роботу в цей період із 5:00–6:00, щоб до 9:00 закінчити технологічні процеси;

•після попередника субстрат (ґрунт) теплиці слід дезінфікувати, щоб патогенні організми, що залишилися, не пошкодили молоді рослини. Оскільки дезінфекція поверхні субстрату часто проводиться полум’ям пальника, можна уявити, як жарко в теплиці, плюс ще й літнє сонце та продукти згорання метану, до складу якого входять різні домішки (мінеральний пил, вищі вуглеводні, сірка).

Виходом є використання мікробіологічних препаратів, наприклад препарату Екстрасол, який добре блокує в ґрунті шкідливі патогени, переводить у доступні форми поживні елементи, що були раніше накопичені у вигляді баласту.

•спекотне літнє сонце призводить до того, що всі параметри мікроклімату суттєво відхиляються від оптимальних для рослин. Це спричиняє перегрівання, осипання квіток і зав’язей, збільшення кількості пустоцвітів, погане запилення, і як наслідок — посилене ураження хворобами та шкідниками. Тобто виникає необхідність створення спеціальних сортів (гібридів) для таких умов обороту;

•у кінці літа й восени за меншого світлового дня бджоли стають менш активними, збільшується ризик виходу нестандартної продукції, осипання генеративних органів.

І найголовніше: цього часу з поля поступають свіжі огірки, що дешевші за тепличні. Якщо овочі з поля дешевші, чи купуватимуть тепличні? Із цієї причини в якийсь період другий оборот застосовувався дуже мало, а найпопулярнішим став зимово-весняний, який називається подовженим. 

Лише останнім часом розширилися можливості до використання другого обороту. Розвиток гідропонних теплиць ліквідував одне з джерел патогенів — ґрунт. Тепер достатньо пропарити субстрат — і потрапити на рослину вони можуть лише з-поза меж теплиці. Застосування сучасних конструкцій голландського типу із зашторюванням і досконалішою вентиляцією вирішують і це питання. Головне, під час пропарювання ретельно обробляти щілини й внутрішні елементи споруди, в яких може бути інфекція.

Нарешті, вирощування нових гібридів із формуванням додаткових пагонів, стійкіших до коливань мікроклімату, який нині контролюється клімат-комп’ютерами, застосування фітомоніторов істотно поліпшили фітосанітарний стан у теплицях. Усе це разом узяте обумовлює хороший стан рослин у літній період, дозволяючи збирати урожай із до середини жовтня. 

Вирощування огірка в перехідний період 

Мета фахового овочівника — отримання плодів огірка у несезонний період (листопад-червень).

Для цього періоду використовують сильнорослі партенокарпічні гібриди F1. Підготовку теплиці починають улітку. Особливу увагу приділяють дезінфекції теплиць і субстрату. 

Вирощування огірка в другому оборотіНайкращий термін висадки розсади на постійне місце — перша декада липня, граничний термін — кінець липня – початок серпня. Кожен тиждень запізнювання — це втрата врожайності на понад 1 кг із м2. Зміщення термінів висадки рослини із серпня, першої половини вересня на жовтень у разі зміни термінів посіву насіння й висадки розсади можливе, але втрати врожаю неминучі. Це пов’язано зі значним зменшенням надходження сонячної радіації. Так, якщо взяти надходження сонячної радіації в липні за 100%, то в серпні вона становитиме 74%, а у вересні — усього 48%. До того ж зменшується й тривалість світлового дня, що також позначиться на урожайності.

Основна проблема у вирощуванні розсади для літньо-осіннього обороту — дотримання комплексу фітосанітарних заходів (для звичайних теплиць). 

До вирощування розсади для другого обороту в теплицях відбувається накопичення збудників борошнистої роси, фузаріозу, бактеріальних хвороб, а також шкідників, що залишилися від зимово-весняної культури огірка.

Вік розсади не має бути більшим за 15–18 днів від сходів. Рослини повинні мати 3–4 листки, добре розвинену кореневу систему. Така розсада швидко вкорінюється й рушає в ріст. Посадку розсади краще вести в другій половині дня чи в похмуру погоду. Необхідно звести до мінімуму в’янення листків у висаджених рослин, інакше може статися зараження рослин гнилями у разі сильного стресу, який рослини отримують під час пересадки на постійне місце.

У другому обороті за сильного поширення справжньої борошнистої роси бажано перед садінням розсади на постійне місце провести профілактичну обробку рослин, навіть якщо осередки зараження на молодих рослинах не помічено. Одна обробка одним із препаратів (Топаз 0,025%, Байлетон 0,003%, Квадріс 0,05%, Стробі 0,02%, Тіовіт джет 0,2%) знімає проблему борошнистої роси на весь сезон. Додавання до цих препаратів під час обприскування регулятора Силк (0,010,02) посилює ефект їх дії. Профілактична обробка розсади проводиться за 1–2 дні перед посадкою на постійне місце.

У літньо-осінньому обороті велика вірогідність другого зараження рослин огірка вірусом зеленої крапчастої мозаїки та вірусом огіркової мозаїки. Ці захворювання можуть бути наявні в рослинах огірка, що вирощуються в першому обороті чи у відкритому ґрунті. До того ж симптоми їх наявності в рослинах можуть не проявлятися. Нижні 7–8 листків у хворих рослин звичайного забарвлення, оскільки вони здорові, а вище по стеблу проявляється мозаїчне забарвлення листків. До появи вірусу у фазі розсади необхідно провести профілактичну обробку рослин препаратом Фармайод-3 у концентрації 0,02%. Своєчасно проведена обробка добре стримує поширення вірусів.

Густина посадки

Велику роль у формуванні врожаю відіграють густина стояння рослин, орієнтація та площа листка. Якщо створюються хороші умови зволоження ґрунту до початку плодоносіння, то в огірків можуть подовжуватися черешки листків, а листові пластинки збільшуються в розмірі, що створює додаткове затінювання. Це призводить до погіршення поливу плодів і передчасного пожовтіння нижніх листків.

Виходячи із цього рекомендовано густина стояння рослин в літньо-осінньому обороті плівкових теплиць — 2,0 рослини на 1 м2. У разі ранніх термінів вирощування, коли освітленість вища, густину стояння рослин можна збільшити до 2,2 рослин на 1 м2. 

Оптимальна густина посадки рослин забезпечує добру освітленість і провітрювання агрофітоценозу, що зменшує ураження рослин хворобами, поліпшує наливання плодів і їх забарвлення.

Формування рослин

У разі посадки в липні в коротко-плодових партенокарпічних гібридів засліплюють нижні 3–4 вузли основного батога. 

Бокові пагони відпускають із 6–7-го вузла основного батога, прищипуючи їх у нижньому ярусі на 1 листок, у середньому та верхньому ярусах — на 2–3 листки. Нормування зеленців не проводять. Основний батіг прищипують над 5–8-м листом вище за шпалерний дріт або, обкрутивши головне стебло навколо шпалери, відпускають його вниз на 50–80 см і прищипують.

У пізніші терміни посадки засліплюють нижні 4–5 вузлів основного батога; у пазухах наступного листка головного стебла, починаючи з 6–8-го вузла й до середини стебла, бокові пагони прищипують на 1 листок, у пазухах наступного листя — на 2 листки. 

Верхівку основного батога прищипують над 3–5-м листком вище за шпалерний дріт. Така відносно рання прищипка основного батога знімає ефект апікального домінування, стимулюючи активніше відростання бокових пагонів і наливання зеленців.

Вирощування огірка в другому оборотіЗа кліматичних умов, що погіршуються, в осінній період (світловий день, що коротшає, похмура холодна погода, активізація захворювань) у гібридів огірка, навіть із генетично сильно вираженою партенокарпією, може спостерігатися зниження її міри й тому сповільнюватися наливання зав’язей. Для збільшення ступеня партенокарпії та швидкого наростання зеленців в осінній період необхідно забезпечувати оптимальне мінеральне живлення, контролювати рівень СО2, підвищувати нічну температуру повітря, не допускати переохолодження рослин й утворення на них конденсату в ранкові години. Рано вранці слід включати ґрунтовий обігрів для підсушування рослин і створювати конвективний рух повітря (трохи відкриваючи фрамуги), що активізує транспірацію та фотосинтез.

Денну температуру повітря в теплицях підтримують залежно від кількості сонячної радіації, з поступовим її зниженням від серпня (24…27 °С — сонячно, 22…24 °С — похмуро) до листопада (21…22 °С — сонячно, 19…20 °С –похмуро).

Температуру ґрунту знижують із 22…24 °С у серпні до 20…21 °С у жовтні. Нічну температуру повітря також слід плавно знижувати в процесі вегетації з 19…20 °С до 17…18 °С; до того ж змінюючи нічну температуру повітря, як і в зимово-весняній культурі, можна регулювати темпи плодоносіння. За 2–3 тижні до закінчення культури нічну температуру повітря можна підняти на 1…2 °С із метою посилення відтоку асимілятів у зав’язі, що формуються, і прискорення віддачі останнього урожаю.

Улітку необхідно контролювати вентиляцію й здійснювати освіжні поливи, дозою 0,5–1,0 л/м2. У зимово-весняний період підтримують вологість субстрату 75–80%, весняно-літній (спека, висока освітленість) — 80–90% НВ. У період вегетації проводять підживлення дозами, згадуваними раніше. Протягом вегетації необхідно стежити за появою шкідників і хвороб. Плодоношення триває із жовтня по липень. За дотримання елементів технології отримують до 30 кг/м2 плодів, за раннього урожаю (до 1 квітня) — 10–12 кг/м2.

Сорти (гібриди)

Тепличні сорти огірка поділяються на дві групи — партенокарпічні та бджолозапильні. На відміну від бджолозапильних огірків гібриди, що зав’язують плоди без запилення, називають партенокарпиками. Для парників краще підходять саме вони.

Слід зауважити, що для осінньої культури гібриди, що слабогалузяться, малопридатні, оскільки в умовах нестачі світла рано затухає ріст їх основного батога. Таким чином, не всі весняні партенокарпіки підходять для другого обороту. До осіннього вирощування найбільш пристосовані сильнорослі гібриди з середньою або вище за середню інтенсивністю галуження (за наявності 2-го типу саморегулювання галуження). Із них найпридатнішими є тіньовитривалі гібриди, які спеціально створюють для літньо-осінньої культури.

Такі гібриди з успіхом можна вирощувати й у весняно-літньому обороті.

У гібридів із сильною генетичною партенокарпією активне галуження не знижує міру партенокарпії. Тому у веденні культури з початку липня до початку листопада перевагу краще віддавати сильнорослим гібридам, що добре галузяться. Для коротшої культури підійдуть гібриди з менш активним галуженням.

Найвідоміші рекомендовані партенокарпічні гібриди огірка для літньо-осіннього обороту російської селекції (фірма «Гавриш») — Кураж F1, Вояж F1, Брейк F1; голландської — Анджеліна F1 (компанія «Нунемс»), що мають стійкість до грибних хвороб, особливо борошнистої та неcправжньої борошнистої роси.

Вояж F1 — дуже скоростиглий (вступає в плодоношення на 40–45-й день), партенокарпічний гібрид, переважно жіночого типу цвітіння, який призначений для вирощування у плівкових теплицях. Рослина сильноросла, пагоноутворювальна здатність середня. Зеленець невеликий, без гіркоти, завдовжки 10–12 см, горбкуватий, діаметром 3,0–3,5 см, масою 100–110 г, забарвлення зелене зі світлими смугами, шипи білого кольору. Плоди універсального використання. Відрізняється підвищеною стійкістю до несприятливих умов довкілля й до основних захворювань огірка. Щільність посадки 2,5–3,0 рослин на 1 м2.

Зозуля F1 — скоростиглий (вступає в плодоношення на 45–50-й день після сходів) бджолозапильний гібрид із частковою партенокарпією, жіночого типу цвітіння. Призначений для вирощування у плівкових теплицях. Рослина середньоплетка, галуження слабке. Посів на розсаду — у кінці квітня. Висадка в ґрунт у кінці травня – на початку червня у фазі 3–4-го справжнього листка. Посів безпосередньо в теплицю — у середині травня. Схема посадки 50 × 50 см. Плоди циліндричної форми, без гіркоти, завдовжки 14–24 см, слабобугорчаті, шипи білі. Переважно салатного призначення, молоді зеленці добре придатні для засолювання. Відрізняється дружнім плодоносінням. Гібрид стійкий проти плямистості та вірусу огіркової мозаїки. Урожайність до 40 кг/м2.

Зять F1 — скоростиглий (45–48 днів від сходів до плодоносіння) партенокарпічний гібрид жіночого типу цвітіння. Призначений для вирощування у відкритому ґрунті й плівкових теплицях. Посів на розсаду в кінці квітня. Висадка в ґрунт у кінці травня – на початку травня у фазі 3–4-го справжнього листка. Посів безпосередньо в теплицю — у середині травня. Схема посадки 50 × 50 см. Зеленець завдовжки 10–12 см, без гіркоти, діаметром 3,0–3,5 см, масою 90–100 г, горбкуватий, із білими шипами. Можна збирати на пікулі та корнішони. Забарвлення плоду темно-зелене зі світлими смугами.

У пазусі листка утворюється 2–4 зав’язі (максимум до 6–8 штук). Використання плодів універсальне (свіжими, для засолювання та маринування). Гібрид стійкий до кореневої гнилі, справжньої борошнистої роси, витривалий до несправжньої борошнистої роси. Урожайність однієї рослини — 5,0–7,0 кг.

Кураж F1 — скоростиглий партенокарпічний гібрид (від сходів до плодоносіння 45–50 днів), жіночого типу цвітіння, призначений для вирощування в плівкових теплицях. Рослини сильнорослі, пагоноутворювальна здатність середня. У вузлах утворюється по 2–4 зав’язі (до 5–6 штук). Зеленець темно-зелений зі світлими смугами, без гіркоти, завдовжки 12–15 см, масою 120–130 г, горбкуватий, шипи білі. Універсального використання. Смакові якості високі. Щільність посадки 2,5–3,0 рослин/м2. Відносно стійкий проти основних захворювань огірка. Урожайність 6–8 кг із рослини.

Анжеліна F1 — суперранній партенокарпічний гібрид для свіжого використання. Рослина відкритого типу, формує по три плоди в одному вузлі. Добре витримує умови недостатнього освітлення. Плоди світло-зеленого кольору, довжиною 10–12 см. Стійкий проти борошнистої роси, переноспорозу. Призначений для вирощування в теплицях і відкритому ґрунті.

 

 

Владислав Кравченко, академік, 

Юрій Носенко, кандидат с.-г. наук,

Національна академія аграрних наук України

журнал “Плантатор” серпень, 2013 року 

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Планатор” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.

 При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посиланняна журнал “Плантатор” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому“АГП Медіа” .

 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ