Професійне та якісне проєктування дає змогу заощадити кошти на всіх етапах промислового будівництва
Вдалий проєкт — запорука успіху
Професійне та якісне проєктування дає змогу заощадити кошти на всіх етапах промислового будівництва.
Протягом тринадцяти років група компаній Agricon з центральним офісом у Тернополі реалізує в Україні та за її межами агропромислові проєкти різної складності — елеваторні та тваринницькі комплекси, зернові термінали, млини, насіннєві й переробні заводи, охоплюючи практично всю агроінфраструктуру. І все це — з повним супроводом кваліфікованих фахівців на всіх етапах: від професійного проєктування до повної реалізації об’єкта з нуля «під ключ». Прийшовши в компанію з однією лише ідеєю, на виході замовник отримує готовий об’єкт із повним пакетом документів, де дотримано всі актуальні регламенти й законодавчі норми, що наразі важливо як ніколи, адже контроль у сфері будівництва істотно посилився.
ТОНКОЩІ ПРОЄКТУВАННЯ
Будь-яке будівництво починається з ідеї, яку інженери й проєктанти окреслюють у проєктній документації. І саме цей етап замовники дуже часто недооцінюють, уважаючи його тільки даниною бюрократії. А часом і взагалі вдаються до самочинного будівництва, намагаючись зекономити. Насправді ж професійно розроблений проєкт, що відповідає не лише законодавчим вимогам, а й ураховує сучасні практики будівництва, надалі заощадить чимало і часу, і коштів.
«Перші витрати, які має замовник на початку будівництва, — це витрати на проєктну документацію. І дуже часто саме на цьому етапі починають економити. Насправді ж у масштабі всього будівництва їхня частка — незначна і становить усього 0,5% загальної вартості об’єкта. Однак від того, як розумно буде створений проєкт, залежить успіх усієї роботи. Саме вибір кваліфікованої проєктної групи компанії забезпечує правильний підбір матеріалів і грамотне оформлення документів, що в перспективі гарантує «приємний бонус» у вигляді заощаджених коштів і запобігає «нервовим зривам» під час будівництва, кожна неточність в проекті несе незаплановані витрати на будівельному майданчику і відтермінування запуску. Чітко продумані технологічні маршрути та правильно підібране обладнання — оптимізують операційні витрати під час експлуатації об’єкта», — розповів Сергій Грошко, начальник відділу по роботі з клієнтами.
За словами головного інженера проєктної групи Agricon Наталії Гудзь, тут важливий комплексний підхід, коли всі етапи роботи виконує одна компанія з якісно налагодженою комунікацією між усіма ланками — від проєктантів та інженерів до будівельників.
«Іноді до нас приходять клієнти з готовою проєктною документацією і не завжди її зроблена добросовісно. Проєктанти, які обіцяють зробити все швидко й дешево, зазвичай роблять це неякісно, з примітивними кресленнями. Так, цього достатньо для проходження експертизи й отримання Дозволу на початок будівельних робіт, але потім виникатимуть проблеми на кожному з етапів реалізації цього проєкту. Проєктанти не відповідають за остаточний результат, тож це дуже впливає на якість роботи. Відповідальність лягає на того, хто будує. А для нас важливо зробити якісно свою роботу, тож часто доводиться допрацьовувати проєкт, на що витрачається багато часу, який можна було б заощадити», — пояснила Наталія Гудзь.
Перевага командної роботи ще й у тому, що це дає змогу вписатися в часові рамки, які ставить замовник, адже вся команда працює на один результат. Беручи в роботу той чи інший об’єкт, фахівці Agricon розробляють графік робіт. І якщо якийсь із відділів вибивається з графіка, вся команда разом шукає рішення: які процеси можна зробити паралельно, хто кому і чим може допомогти, щоб запустити проєкт вчасно.
«Нашою важливою перевагою є постійний моніторинг ринку будматеріалів та співпраця з постачальниками. Це допомагає постійно мати під рукою актуальну інформацію про матеріали, що є на ринку, і що ми можемо закласти в проєкт. Тобто це дозволяє нам працювати на перспективу, адже коли є розуміння, що потрібний нам сортамент є на ринку в потрібній кількості, то можна не сумніватися, що труднощів для реалізації проєкту не виникне, бо в проєкті можна «закласти» будь-який матеріал згідно з розрахунком, але питання, чи реально дістати той чи інший матеріал та чи раціонально це все реалізувати», — додала Наталія Гудзь.
ГРА НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ
За останні кілька років у сфері будівництва відбулося чимало змін. Головна з них — запровадження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Багато процесів вона спростила і зробила прозорішими. Наприклад, дозвіл на будівництво чи введення об’єкта в експлуатацію можна отримати через ЄДЕССБ.
Ця система створила певний алгоритм дій: технічне завдання (завдання на проєктування), створення проєктної документації, отримання реєстраційного номера, потім проєкт проходить експертизу, далі замовник має затвердити проєкт, а вже потім створюється авторський нагляд, технагляд і укладається договір підряду. Тільки після цієї послідовності дій замовник отримує дозвіл на виконання будівельних робіт. І що важливо — нині відповідність готового об’єкта проєктній документації суворо контролюють, тому не можна у проєкті намалювати одне, а збудувати інше.
«Державні будівельні норми постійно змінюються, тому я і наші фахівці, проєктанти, інженери, регулярно навчаємось, підвищуємо кваліфікацію, адже нам потрібно постійно бути на крок попереду і знати не лише поточні норми й вимоги, а й ті, що плануються, щоб вчасно зорієнтувати замовника. Бо він не повинен вдаватися в усі ці процеси, в нього є свої компетенції, а в нас — свої», — розповідає Наталія Гудзь.
За її словами, важливо зважати також на нововведення до державних будівельних норм, пов’язані з воєнним станом. Наприклад, нині деякі об’єкти вже обов’язково повинні мати укриття або сховище. Так, об’єкти класу відповідальності СС-1 (до 50 людей) не потребують обов’язкового укриття, а вже СС-2 й СС-3 — потребують. А щоб зробити укриття, потрібно написати лист у ДСНС, уже маючи на руках містобудівні умови й обмеження ділянки, назву об’єкта проєктування, кількість людей, яких буде залучено в експлуатації об’єкта, тощо. Фахівці Agricon допомагають замовнику написати таку заяву, а вже потім ДСНС висуває свої умови, виходячи з наданого пакета документів: чи це має бути укриття, чи сховище, на яку кількість людей розраховане, які додаткові параметри треба застосувати в проєктуванні.
«Усі ці вимоги ми враховуємо під час проєктування, детально аналізуємо, де краще розташувати сховище, — розповідає Наталія Гудзь. — Більшість замовників хочуть, щоб підвальне приміщення слугувало укриттям, але тут важливо зважати на рівень ґрунтових вод: якщо він зависокий, то виникнуть проблеми в експлуатації, або ж це мають бути інші умови виконання об’єкта, що значно вплине на його вартість. Тоді ми як один із варіантів пропонуємо зробити незалежне укриття поряд з основним об’єктом і вкрити його насипом. Усе це проговорюємо із замовником і тільки тоді спільно ухвалюємо остаточне рішення».
З АКЦЕНТОМ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Повномасштабна війна змінила багато процесів в українському агропромисловому комплексі. Зміни в запитах клієнтів помітили і в Agricon. За словами керівника департаменту продажу Олександра Клака, аграрії почали акцентувати на додану вартість, відтак зросла потреба в глибокій переробці. За час війни компанія реалізувала багато успішних проєктів, як-от тваринницькі комплекси, насіннєві лінії, переробні заводи (виробництво борошна, круп, комбікормів, олії, цукру тощо). Здебільшого такі запити викликано логістичними проблемами, низькими цінами на зерно й неможливістю вигідно реалізувати вирощену продукцію.
«Багато хто починає з нуля будувати пташники, свинокомплекси й паралельно комбікормові заводи, щоб продавати вже тваринницьку продукцію, а не зерно як сировину. Тобто ми поступово відходимо від ролі сировинного додатка, і я думаю, що ця тенденція збережеться. Беремо вектор руху в напрямі переробки й доданої вартості. Нині, хто має переробку — той на коні», — зазначив пан Олександр.
Ще одна тенденція, на яку зауважили в компанії, — більший інтерес аграріїв до кооперації. Якщо раніше кожен був сам за себе, то нині, не маючи змоги вигідно збути продукцію, вони почали кооперуватися, щоб, наприклад, збудувати переробний завод. Група Agricon за час війни мала також досвід будівництва овочесховищ, фруктосховищ, комплексів із заготівлі ягід (наприклад, заморожування чи сушіння). І багато такого аграрії створюють саме в кооперації один з одним. Особливо після окупації регіонів, де найбільше вирощували овочів, такі речі нині популярні на Заході України.
Натомість зростання попиту на зберігальні потужності в компанії не відчули, адже багато своїх потреб щодо зберігання українські сільгосппідприємства закрили завдяки міжнародним програмам підтримки. Тож альтернативою__ для багатьох стали рукави для зберігання зерна. І навіть трейдери змінили свої підходи — серед них підвищився попит також на безкаркасні склади, які з часом можна легко демонтувати й перемістити в інше місце. Також через велику кількість пошкоджених унаслідок російських обстрілів об’єктів нині є потреба у їх відновленні.
Продовжила під час війни компанія роботу й на зовнішньому ринку. Утім, якщо раніше планували експортувати виготовлене обладнання, то нині змінили акцент на будівельні послуги. Зокрема, мають за минулий рік реалізовані проєкти з перевалювання зерна в Румунії та Молдові, досягнуто домовленості із замовниками щодо співпраці та реалізації спільних проєктів також у Польщі, Італії, Литві та Німеччині.
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД
Agricon реалізує проєкти як для невеликих підприємств, так і для агрохолдингів. Серед клієнтів групи такі компанії як, МХП, «Кернел», «Епіцентр», «Контінентал», «Радехівський цукор», «Лан-Оіл», «Агросем», «Ерідон», «Укрелко» та інші. Завдяки комплексному й гнучкому підходу до роботи команді Agricon до снаги найрізноманітніші проєкти й побажання замовника.
Окрім проєктувального й будівельно-монтажного напрямів, тут мають також бетонний завод і власне виробництво, пов’язане з металообробкою різної складності. Велика частка у виробництві належить також реалізації індивідуальних замовлень, наприклад, щодо вдосконалення обладнання або виготовлення деталей за зразком. Отримуючи технічне завдання від замовника, конструкторський відділ береться за його розробку, а потім за відповідними кресленнями виробничий цех реалізовує поставлене завдання. Трапляється й таке, що індивідуальне замовлення йде в серійне виробництво, якщо фахівці компанії вловлюють попит на нього на ринку. Та все ж індивідуальний підхід до кожного клієнта — це такий собі козир компанії, тому що не кожен виробник візьметься за таку відповідальну роботу. Налагодити серійне виробництво і працювати за шаблоном — завжди простіше.
«Принцип роботи компанії такий: якщо ми беремо в роботу нове замовлення, для якого потрібне специфічне обладнання, то ми купуємо його, щоб полегшити роботу наших фахівців, пришвидшити роботу або підвищити її якість, — розповідає Олег Гоф, директор з технічних питань по аспірації Agricon. — Тобто матеріально-технічна база компанії щороку оновлюється і, відповідно, розширюється спектр можливостей. А така велика кількість напрямів роботи, яку ми охоплюємо, дає нам змогу диверсифікувати власні фінансові ризики й надавати послуги комплексно. А саме на комплексні рішення нині є найбільший попит, адже час — це гроші, а зекономлений час — це зекономлені гроші».
Виробничий департамент компанії — окрема структура, що спеціалізується на виготовленні як обладнання та механізмів, так і на металообробці. Виготовляється не лише сертифіковане обладнання, важливим є комплексний підхід, тому виробництво здатне виготовити, змонтувати, запустити та обслуговувати цілі системи: вентиляційні, аспіраційні, транспортні для широкого переліку галузей промисловості. Про цей напрям обов’язково буде окремий матеріал, який розкриє повністю послуги виробництва та лінійку продукції.
І на здачі об’єкта «під ключ» спектр послуг Agricon не завершується. Компанія має власний сервісний підрозділ і пропонує сервісний супровід окремого обладнання, так і цілого комплексу, залежно від того, що буде прописано в контракті, укладеному із замовником. До того ж сервісний супровід стосується не лише гарантійного терміну, а й постгарантійного.
Усе — задля максимального комплексного задоволення потреб клієнта.
Анжела Гаврилюк