Агрономія
Головне:
Агрономія

Удосконалюємо технологію захисту соняшнику

Поділитись:
Удосконалюємо технологію захисту соняшнику

Соняшник — одна з максимально прибуткових культур. За даними FAO, за обсягом виробництва насіння соняшнику Україна посідає друге місце у світі після Росії. У 2020 році посівні площі соняшнику в Україні становили 6,37 млн га, що на 523 тис. га більше за аналогічний показник минулого року. Про це свідчать дані Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. На жаль, потенційні можливості сортів і гібридів соняшнику не завжди вдається реалізувати, і врожайність його в Україні вдвічі нижче, ніж у Франції, Німеччині, Чехії, Угорщині.

Крім того, останнім часом спостерігаються суттєві порушення технології вирощування соняшнику, коригування 8–9-пільних сівозмін і запровадження 3–4-пільних. Науково обґрунтовані розміри площ під соняшником для України (не більше як 1,5–1,7 млн га) набагато перевищено. А ще не завжди доцільне втручання людини в агроценози — це далеко не всі чинники, на які сьогодні треба зважати. Погодні умови кількох останніх років працюють радше на користь шкодочинних організмів, аніж культури. За останні роки кількість шкідників на соняшнику і їхні різновиди суттєво перевищили показники економічної шкодочинності. Особливу небезпеку в умовах України останнім часом становлять шкідники сходів, більшість із яких багатоїдні.

Починаючи з 2013 року, ми провели низку наукових досліджень, щоб розібратися, як сучасні умови вирощування сільськогосподарських культур вплинули на розвиток і популяцію ґрунтових шкідників. Нас цікавили передусім дротяники, адже саме їх сільгоспвиробник називає основними шкідниками посівів усіх культур. Протягом 2013–2020 років зусиллями наукових установ ми проводили розкопки на території. Отримані дані свідчать, що останні вісім років популяція дротяників на території України залишається десь на однаковому рівні.

Слід зазначити, що життєвий цикл і заселеність ґрунтовими шкідниками дуже залежать від рівня зволоженості ґрунту. Тобто жоден шкідник не вестиме активне життя і не харчуватиметься в сухому ґрунті. І в тих регіонах, де поверхневий шар ґрунту висихає швидше, популяції менш чисельні. Проте в цьому випадку один шкідник становить більшу небезпеку, бо навіть мінімальні пошкодження рослин призводять до їх загибелі. Середньовиважена картина заселеності окремих господарств на території України має такий вигляд.

Рис. 1. Кількість дротяників у розкопках по території України (середньовиважені дані за 2013–2020 роки)

На підставі проведених досліджень можна зробити такі висновки.

1. Порівняльна оцінка показує, що популяція дротяників залишається стабільною (2014–2020).

2. Збільшення чисельності дротяників залежить від погоди і попередника більше, ніж від застосування інсектицидів.

3. Максимальна кількість шкідників спостерігалася на полях, де попередньою культурою були багаторічні трави або злаки. На це треба звернути особливу увагу, адже в Україні більшість виробників не вважають дротяників шкодочинними для зернових культур.

4. Під час оцінки в личинках дротяників 1–2 років розвитку домінували ~70 % популяції. Це свідчить про те, що самостійно оцінюючи рівень небезпеки, ми не можемо побачити цілу проблему. Як правило, личинки 1–2 віків не помітні для виробника.

5. У разі тривалої атаки шкідників системні продукти (соло) не захищають урожай на прийнятному рівні (на основі спостережень 2020 року)

Рис. 2. Склад популяції дротяників в Україні

Доцільність захисних заходів ми зазвичай визначаємо так званим ЕПШ. Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) — це показник чисельності шкідливих організмів (штук на 1 рослину, штук на 1 м2 тощо) в посівах культурних рослин, при якому величина очікуваної втрати врожаю вища, ніж загальна вартість процедур захисту рослин.

Розгляньмо показник і його складники детальніше. Пороги шкодочинності дротяника залежать від різних чинників, як-от ґрунт, вирощувана культура і спосіб її висіву. У літературі наводиться поріг шкодочинності 3 личинки на 1 м2 . Зважаючи, що продуктивна густота соняшнику становить 5,5 рослин на 1 м2 , то три з цих рослин буде пошкоджено або знищено. Це десь 60 %. А кщо взяти до уваги, що за наявності вологи в поверхневому шарі ґрунту одна личинка здатна пошкодити три, іноді до п’яти рослин, то яким має бути показник ЕПШ в умовах України? Так, правильно, в наших умовах він коливається залежно від зони вирощування, ґрунту і погоднокліматичних умов. У середньому цей показник може становити 1–3 личинки/м2 . Тобто можна говорити, що залежно від попередника в усіх регіонах цей показник перевищено.

Тепер розгляньмо основні рішення в контролю шкідників соняшнику на початкових етапах росту культури. Асортимент багатий, — скажете ви, та чи справді це так? Донедавна всі інсектициди для обробки насіння соняшнику належали до групи неонікотиноїдів. У цієї групи є свої переваги, головна з яких — швидке проникнення діючої речовини в рослину і пересування її всередині разом із ростом рослини. Це позитивна властивість на ранніх термінах розвитку рослини. Ми розуміємо, що всі органи токсично впливатимуть на шкідників, але головний нюанс цієї хімічної групи — шкідник повинен спожити свою летальну дозу. Отже, поки один дротяник загине, він повинен досхочу наїстися і відповідно пошкодити 1–3 рослини. Тож якщо частину рослин на полі втрачено, це сталося не тому, що продукт для обробки насіння не спрацював, а тому що переважають личинки старших віків, яким потрібно набагато більше рослинного субстрату, щоб задовольнити свої життєві потреби і померти ситими.

Рис. 3. Лускун смугастий Agriotis lineatus

Крім того, внаслідок тривалого застосування будь-якого інсектициду у шкідливих комах поступово виробляється резистентність у тому чи тому ступені. Це стосується і хімічної групи неонікотиноїдів. Сьогодні вже добре відомо, що для ефективної роботи інсектицидного протруйника з цієї хімічної групи треба використовувати більше діючої речовини. Компанія «Сингента» пішла іншим шляхом. Ми покращуємо ефективність продуктів для обробки насіння за рахунок поєднання хімічних сполук із різних класів та пропонуємо на ринку України й інших країн новий рівень інсектицидного захисту для насіння кукурудзи й соняшнику. Це продукт Форс Зеа для кукурузи та поєднання двох продуктів — Круїзер і Форс — для захисту соняшнику. У цих препаратах ми поєднали неонікотиноїд із синтетичним піретроїдом.

Рис. 4. Лускун посівний Agriotis sputator

Тіаметоксам належить до класу неонікотиноїдів. Його дія на комах, які гризуть листя або висмоктують поживні речовини з рослин, — це наслідок високої системної активності. Тіаметоксам потрапляє в молоді сходи двома шляхами: швидко проникає з поверхні насіння, формуючи високу концентрацію активної речовини в сім’ядолях, одночасно вивільнюється з насіння в ґрунт, звідки теж поглинається корінням і додатково розподіляється по рослині, що забезпечує тривалий захист. Тривалість захисної дії тіаметоксаму залежить від швидкості наростання вегетативної маси, яка, своєю чергою, залежить від наявності доступної для рослин вологи і температури повітря. Тривалість захисної дії становить від 14 до 30 діб.

Тефлутрин — інсектицид із класу піретроїдів. Унікальна особливість, яка відрізняє тефлутрин від усіх інших піретроїдів, — це утворення активної газової фази навколо обробленого насіння. Це газове середовище утворює захисну сферу на відстані 2–2,5 см від насінини. Завдяки цьому ґрунтові шкідники гинуть ще до того, як устигають завдати шкоди насінню, проростку або кореню. Триваліст захисної дії тефлутрину залежить від механічного складу ґрунту, його відносної вологості й температури і становить від 20 до 45 діб.

Поєднання цих двох діючих речовин дає змогу проконтролювати більшу частину шкідників, які живуть у ґрунті і можуть завдавати шкоди вегетативній масі та кореневій системі соняшнику. Виняток становлять шкідники з родини лускокрилих, контроль яких можливий тільки частково.

Завважмо, що в разі суттєвого перевищення ЕПШ в посівах соняшнику, обробленого поєднанням препаратів Круїзер і Форс, буде помітно пошкодження рослин, що може вплинути на кінцеву густоту їхнього стояння.

Форс® постачається лише на перевірені спеціалістами компанії «Сингента» насіннєві заводи, тому що препарат потребує спеціальних умов застосування.

Сьогодні бакова суміш Круїзер + Форс — це максимально ефективний захист насіння соняшнику від ґрунтових і надземних шкідників в усіх зонах вирощування соняшнику.

Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, технічний менеджер з підтримки й розвитку протруйників, ТОВ «Сингента»