У фокусі – оцінка ризиків
Прискіпливо аналізуючи ключові показники діяльності потенційних партнерів, інвестори зважають і на вміння кризового менеджменту пристосовуватися до нових викликів.
Зниження світових цін на агропродукцію, високий рівень девальвації гривні, зміни в системі оподаткування сільгоспвиробників, недостатній рівень державної підтримки та погіршення доступу до зовнішніх джерел фінансування — ось вони, об’єктивні реалії чи не єдиної вітчизняної галузі, що в нинішніх непростих умовах наповнює бюджет валютними надходженнями. А разом із тим потерпає від скорочення ліквідності (збільшення потреби в робочому капіталі), зниження рівня прибутковості, капіталізації та чистого грошового потоку. Ключові показники діяльності (Key Performance Indicators, чи КПІ), за якими потенційні інвестори оцінюють ризики компаній, самі компанії інтерпретують по-різному: ключові індикатори діяльності, ключові показники успіху, ключові параметри росту, ключові показники динаміки, ключові показники ефективності. Створення такої системи координат «для внутрішнього користування» багато в чому залежить від рівня розвитку бізнесу. І, нехай там що кажуть скептики, наявність індикаторів — це неабияка допомога для аналізу співвідношення цілей перетворень у сьогоденні зі стратегічними ініціативами в довгостроковому періоді. Про те, чи змінилися КПІ в умовах економічної кризи, як аналітики оцінюють їхню пріоритетність і чи мають вони вплив на управлінські рішення, «АгроМаркет» поцікавився в експертів.
У кожного сегмента агробізнесу — свої KPI: зокрема, скорочення витрат на одиницю освоєних коштів, кількість працівників на один гектар або одиницю продукції, ну й, звісно, врожайність, надій на корову, прирости. На рівні підприємства — його ефективність, репутація та рівень менеджменту, співвідношення витрат і доходів. І, власне, аналізуючи ці та інші ключові показники діяльності бізнесу, інвестори й оцінюють подальші перспективи своїх вкладень. Але чи доцільно вимірювати діяльність агробізнесів різних розмірів за єдиною шкалою? Що змінилося в оцінюванні КПІ у часи економічної кризи? Як компанії вибудувати індикатори «для власного користування»? Про це ми запитали в експертів.
Олена ВОЛОШИНА, керівник діяльності IFC в Україні:
— Ключові показники ефективності аграрних підприємств (KPI) не змінилися. Як і раніше, інвестори оцінюють операційну ефективність, вивчають фінансові результати, команду, хочуть бачити чітке розуміння розвитку бізнесу. Змінилося лише ставлення до оцінки ризиків. Інвестори набагато обережніші та прискіпливіші, тому фінансування доступне тільки найкращим компаніям. Також інвестори зважають на вміння компаній пристосовуватися до нових викликів, а також на їхні навички кризового менеджменту.
Наразі IFC напряму фінансує лише великі підприємства. Наш інвестиційний проект починається від 5 млн дол., тому ми проводимо велику експертизу перед видачею кредиту, маємо значний досвід в оцінюванні великих підприємств. Ми дивимося на їхні показники, порівнюючи ефективність цих компаній на регіональному та глобальному рівнях. В українському агробізнесі є досить багато компаній, які успішно конкурують на глобальному рівні.
Щодо середніх і малих підприємств, то ми можемо їх фінансувати через банки-партнери. Сьогодні найбільший попит мають інструменти з розподілу ризиків. Коли ми говоримо про фінансування малих сільгосппідприємств, то питання оцінювання ризиків — одне з ключових. В Україні у нас працює консультативна програма з розвитку агрофінансування, один із основних напрямів діяльності якої — допомога банкам в тому, щоб адекватно оцінювати ризики кредитування в агробізнесі.
Головними показниками KPI в сучасних економічних умовах, на мою думку, мають бути фінансові результати. Крім того, обов’язково варто враховувати такі показники продуктивності: урожайність, використання добрив, води й інших ресурсів, якість і структура землі, ефективність персоналу, рівень механізації, рівень запасів, рівень відходів і кількість операційних помилок, якість їх вирішення Нині для українського агробізнесу також важливими є готовність та розуміння того, як упроваджувати нові технології, а також гнучкість.
Антон ФЕДУН, партнер консалтингової компанії «Український аграрний центр»:
— Для будь-якого бізнесу, зокрема й аграрного, кризовий період є ідеальним для об’єктивного оцінювання власного бізнесу: які взагалі активи є в компанії, оптимізувати бізнес-процеси, мінімізувати виробничі й інші втрати, позбутися (продати) неефективні напрями бізнесу, переоцінити кадрову політику тощо. В часи економічного підйому основними KPI для аграрного бізнесу є номінальні темпи зростання бізнесу. Його, зокрема, оцінюють за такими критеріями: наскільки збільшено земельний банк, чи зросло стадо ВРХ, яка динаміка валового виробництва продукції тощо. Водночас у кризовий період на перший план виходить ефективність бізнесу, починається пошук балансу між кількістю вкладених коштів і швидкістю їх повернення.
В такі часи агробізнес менше цікавиться власними «рекордами», зосереджуючись на тому, як менше витратити й більше заробити. Загалом часи кризи для українського агробізнесу не мають критично негативного характеру. Так, неефективним гравцям тяжко, дуже часто вони сходять із «дистанції», але це змушує інших відповідальніше підійти до своєї справи. Ба більше, багато власників агробізнесу навіть змушені повертатися до персональної участі в оперативному керуванні своїм бізнесом, що здебільшого йде їм на користь.
Артем КОВБЕЛЬ, партнер компанії Kreston GCG:
— Ключові показники ефективності роботи агропідприємств в часи кризи залишилися незмінними. Серед них можу виділити такі: обсяги продаж, EBITDA на гектар, переукладені договори оренди землі з пайовиками, дебіторська заборгованість, збільшення експортних операцій у відсотковому співвідношенні у структурі виручки компанії, зменшення витрат (заощадження), збільшення про да жів в розрізі маржинальності продукції підприємства, залучення нових клієнтів тощо. Ефективність роботи великого, середнього та малого господарств можна розглядати й за показником прибутку/витрат на 1 га. Цей показник є уніфікованим незалежно від розміру агрокомпанїї.
Микола ВЕРНИЦЬКИЙ, директор консалтингової компанії «ПроАгро»:
— Оцінювати ефективність компанії за показником EBITDA не можна, оскільки він не показує всієї картини. Найраціональніше оцінювати ефективність аграрного бізнесу по прибутку на вкладення. На мою думку, розглядати ефективність бізнесів усіх розмірів, зокрема й аграрних, за єдиною шкалою цілком правильно. У визначенні ефективності роботи агрокомпанії є дві обтяжливих обставини, пов’язаних із політикою. Перша — це так зване забезпечення продовольчої безпеки країни. Проте, враховуючи, що Україна виробляє агропродукції куди більше, ніж сама споживає, а продукти часто взаємозамінні (наприклад, ніхто не помре, якщо раптом не стане гречки), оцінка компанії за вкладом у продбезпеку країни актуальна тільки для політиків. Друга — малий бізнес на селі.
Сьогодні це спосіб виживання, тому це далеко не завжди бізнес і навіть не хобі, а просто спосіб заробітку. Оцінювати такий бізнес за економічними показниками не можна, а ось за якістю продукції, що виробляється, — і можна, і потрібно. Оцінювати такий бізнес потрібно за його значущістю для забезпечення соціальної політики держави. І тут навіть можна закрити очі на те, що ця діяльність в селі може бути збитковою. Кожному сегменту — свої KPI. Скорочення витрат на одиницю освоєних коштів, кількість працівників на один гектар або одиницю продукції, ну й окремі показники: врожайність, надій на корову, прирости тощо. Показників може бути багато, але фактично потрібно вимірювати співвідношення витрат і доходів — і це головний показник.
Олександр ЦАРАПІН, віце-президент фінансової компанії SP Advisors:
— У період економічної кризи пріоритетом для аграрних компаній стає не розширення бізнесу чи зростання показників прибутковості, а передусім боротьба за збереження ринків збуту. Внутрішній суттєво скоротили девальвація національної валюти та зниження купівельної спроможності населення. Ускладнення торгових відносин із Росією (одним з основних торгових партнерів України у недавньому минулому) змусило компанії переорієнтовуватися на альтернативні експортні ринки. Відповідно, ключові показники ефективної діяльності (КПІ) відбиватимуть збереження частки внутрішнього ринку та зниження валютних ризиків шляхом нарощення частки експортної виручки. На цьому етапі питання маржинальності бізнесу є важливим, проте не першочерговим. Має значення й розмір компанії. В період кризи ускладнюється доступ до фінансових ресурсів, банки урізають кредитні програми, критерії відбору позичальників стають в рази жорсткішими. Тут виграють великі компанії, стабільність діяльності яких пов’язана з нижчими ризиками проти малих господарств. Відтак великим господарствам отримати вигідні умови фінансування значно легше. Наприклад, класичне банківське кредитування для малого виробника нині практично відсутнє, а міжнародні фінансові інституції (EBRD, IFC, World Bank) часто відмовляються розмовляти, якщо EBITDA компанії нижче за 5 млн дол.
Роман ТОПОЛЮК, аналітик інвесткомпанії Concorde Capital:
— На часи кризи, яку можна умовно окреслити з 2014 року, агрохолдинги припинили агресивне збільшення земельних банків. Нині фокус їх діяльності зосереджено на підвищенні ефективності земельних банків, що є в розпорядженні. Тому увага власників більше концентрується на грошовій віддачі від кожного окремого господарства чи кластера. Не думаю, що KPI сильно змінилися з попередніх часів, якщо говорити про врожайність, собівартість на гектар, потребу в поточних капіталовкладеннях для всіх видів компаній. Просто сьогодні більше уваги приділяється тому, чи заробляє окреме господарство, чи воно збиткове. Багато хто з агрохолдингів розглядає можливість продажу окремих ділянок, які або не ефективні, або замало заробляють. На мою думку, важливим показником ефективності роботи підприємства є швидкість збирання врожаю й проведення посівних робіт. Правильний таймінг впливає на врожайність: пару тижнів згаяв, і вже не встиг зібрати заплановані обсяги.
Наталія ПОРВІНА, директор департаменту підтримки агробізнесу «Креді Агріколь Банк»:
— Показники ефективності підприємств не змінилися, але стали жорсткішими через зниження світових цін на агропродукцію, високий рівень девальвації гривні, зміни в системі оподаткування сільгоспвиробників, недостатній рівень державної підтримки та погіршення доступу агровиробників до зовнішніх джерел фінансування. Результатом негативного впливу перелічених чинників є скорочення ліквідності (збільшення потреби в робочому капіталі), зниження рівня прибутковості та капіталізації, зниження чистого грошового потоку фермера. Є велика різниця в діяльності агрохолдингів, середніх господарств і фермерів. Ця різниця стосується як можливостей щодо реалізації продукції (зовнішній або внутрішній ринок, розмір партій продукції до реалізації), отримання привабливих цін для закупівлі ЗЗР, насіння, добрив, наявності потужностей зі зберігання готової продукції, так і доступу до зовнішніх джерел фінансування. Відповідно показники ефективності для великих, середніх і малих підприємств істотно відрізняються. Основними чинниками у фінансуванні підприємства попри його розмір є ефективність, репутація та професійний менеджмент. Пріоритетними показниками KPI, на мою думку, є достатній рівень прибутковості та ліквідності, високий рівень власного капіталу, низькі показники боргового навантаження плюс добра репутація та високоякісний менеджмент.
Оксана Пирожок, спеціально для газети «АгроМаркет»
газета “АгроМаркет”, вересень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».