Вітчизняні овочівники за умов незалежності навчилися не лише виживати, а й упроваджувати самотужки передові технології, робити доступні інвестиції в розвиток власної не лише сировинної бази, а й системи зберігання, післязбиральної доробки та навіть власної переробки. Про перспективи росту вітчизняного овочівництва, про нові неординарні рішення розповідає комерційний директор ТОВ «Толсма-Україна» Олесь Капітанчук.
Експортні перспективи
Не секрет, що внутрішній овочевий ринок непогано забезпечений українською продукцією. Так, у багатьох виникають нарікання з приводу якості представлених у супермаркетах овочів. Проте це питання швидше до представників торгових мереж, а не до власне фермерів. В Україні також вистачає господарств, які отримали відповідні сертифікати якості, що відкривають їм шлях на ЄС-ринок.
Мало хто з виробників може похвалитися знанням європейських вимог для постачання овочів у зарубіжні торгові мережі. Тож спробуємо зрозуміти, що і в якому вигляді потребує світовий ринок.
Серед найперспективніших — свіжа українська цибуля, більшість обсягів якої вирощується на півдні держави. Швидше за все, проблем із її логістикою через вітчизняні порти не буде. Типовий приклад: Нідерланди в міжсезоння фахово скуповують новозеландську цибулю, фасують її і продають на ринку Європи, а в сезон експортують власну продукцію в Індонезію, Малайзію тощо. Торгівля цибулею постійно розвивається, тож українські фермери, що посідають IVмісце у світі з виробництва цієї культури, мають нарешті зайняти свою нішу.
Привабливим видається експорт моркви. У сезоні-2014 кілька українських господарств уклали контакти на постачання її в Німеччину. Зрозуміло, основна передумова таких бізнес-угод — підвищення якості сировини до євростандартів.
Зберігання у Європі й Україні
У деяких європейських країнах популярним бізнесом є надання послуг зі зберігання овочів, їх миття, фасування, логістики тощо. Саме за такою схемою працюють чеські овочівники, які зосереджуються виключно на вирощуванні, а ведення суміжних видів бізнесу делегують родинам чи фірмам, що надають логістичні послуги.
У Нідерландах ситуація інша. Більшість сховищ перебувають у власності фермера. Типова нідерландська система зберігання виглядає так: невелике за потужністю сховище на 1000 чи 2000 т, що розділене не більше ніж на чотири камери з вентиляцією. Господар сам опікується завантаженням продукції й упродовж сезону спостерігає за якістю товару, планує продажі та попередню перед збутом доробку продукції.
Хотілося б розвінчати популярний серед наших фермерів міф, що в Україну збувають суперпередові та вартісні зарубіжні технології, які європейці не купують, а користуються більш доступними засобами. Зазвичай нашим овочівникам, які відвідують із робочими поїздками європейські країни, показують господарства, де системи збереження були встановлені в 90-х рр. минулого століття, коли відбувся економічний сплеск у розвитку європейського овочівництва, і фермери активно інвестували у власний бізнес. Змонтовані тоді системи збереження й нині є сучасними, надійними, підлягають безпроблемній експлуатації не менше ніж 20–30 років. Фермери їх оновлюють поступово, докуповуючи та встановлюючи нове обладнання, інноваційні рішення, не заощаджуючи на цьому. Це дозволяє господарствам підтримувати рівень, який експерти вважають взірцевим.
Найбільші овочеві сховища були збудовані в Україні у 2010–2011 рр. Якщо подивитися на досвід роботи «Толсма-Україна», то портфель замовлень компанії за 5 років роботи мав такий вигляд: 50% — будівництво сховищ під картоплю, 20% — під цибулю, по 10% під моркву, капусту, столові буряки.
У сезоні-2012/2013 українські овочівники здебільшого будували сховища під картоплю, у 2014 році акцент змістився на збереження моркви. За прогнозами «Толсма-Україна», у найближчій перспективі вітчизняні господарства робитимуть основну ставку на збереження цих двох культур.
В Україні є величезний брак потужностей з якісного зберігання овочів, зокрема моркви. Якщо нині проаналізувати вітчизняний ринок і його потужності зі збереження, то наші господарства й досі зберігають товар у необлаштованих приміщеннях. Втрати за такого способу зберігання досягають 20–30% ваги, закладеної на зберігання: наприклад, моркви. Та й якість овочів суттєво знижується.
Втрати продукції за сезон її зберігання подеколи сягають половини вартості обладнання для збереження овочів. Якби господарства не лінувалися обліковувати абсолютно всі виробничі втрати, то наочно побачили би реальні прибутки від упровадження сучасних методів господарювання. В’яла морква часто продається на вітчизняному ринку, а це означає, що фермер втрачає до 10–15% прибутків лише на волозі. Як тільки українські господарі над цим замисляться, тим швидше вони ризикуватимуть інвестувати в будівництво сховищ.
Цілком імовірно, що наступний бум із розвитку потужностей зі збереження овочів, придбання сучасного обладнання та сучасних технологічних рішень станеться тоді, коли у фермерів буде можливість брати дешеві кредитні ресурси.
А поки що невеликим господарствам, які планують будувати сховища, є сенс звернути увагу на будівництво камер під профільну культуру потужністю по 400–500 т — це мінімально-оптимальний обсяг зберігання продукції з погляду окупності інвестицій.
Переробка овочів
Картопляний експорт з України у Європу мало реальний — українцям доведеться стикнутися не лише з карантинними заборонами, а й із багаторічними європейськими традиціями та високою конкуренцією. Європа має свої специфічні традиції споживання, глибоку та якісну переробку, до якої нам працювати й працювати. Й основним питанням є собівартість переробки картоплі, що виходить дуже дешевою. Відтак, українським картоплярам є сенс подивитися в інший бік.
По-перше, незважаючи на загальну невисоку якість картоплі по всій Україні (засилля механічних ушкоджень впливає на товарну якість, провокує гниття під час збереження, якщо вчасно не просушити), у 2014 році кілька фахових господарств реалізували доволі великі її партії в колишні республіки СРСР.
По-друге, варто подумати про переробку вітчизняної картоплі: наприклад, на сухе пюре — продукт міжнародної торгівлі, що довго зберігається й легко транспортується. Сухе картопляне пюре має неабиякий попит у харчовій промисловості — для виготовлення ковбас, хліба, соусів, у громадському харчуванні, може продаватися пакетованим у супермаркетах (достатньо залити будь-чим, навіть холодною водою, і страва готова).
Якби кілька провідних компаній могли сьогодні взяти кредит під незначний відсоток, то вже сьогодні в Україні були б заводи з виробництва картопляного пюре, бо на ринку вистачає низькоякісної вітчизняної сировини, придатної для переробки на високоякісний експортний продукт. Звичайно, ідеться про будівництво заводу, устаткованого високотехнологічним обладнанням мінімальною вартістю не менше 3 млн євро з продуктивністю на 400 кг/год готового продукту. Обладнання нідерландської компанії Kiremko, представником якого в Україні є «Толсма-Україна», — оптимальне рішення для будівництва такого підприємства. Його ефективність залежить від вартості енергоносія. В Україні вже виконано обчислення виробництва сухого картопляного пюре — його окупність за роботи на природному газі в межах 5–7 років, але існує можливість використання альтернативного палива, що значно скоротить термін окупності.
На світовому ринку є доволі високий інтерес до картопляного пюре, зокрема з боку азійських країн. Ідеться про потенційне постачання тисяч тонн цього товару! Крім того, нещодавно були проведені переговори із швейцарською компанією, яка згодна взяти під контракт на продаж будь-який обсяг картопляного пюре. Це реальні запити світового ринку, що варті уваги.
На експортний успіх мають шанси заморожені овочі. В Україні є гравці, що готуються постачати подібний товар на європейські ринки, зокрема в Польщу. Вони готують відповідні сертифікати, розробляють стратегію та тактику виходу на ринки Європи, де розташовано чимало підприємств, що потребують різноманітної нарізки замороженої моркви, цибулі, перцю, а також горошку, солодкої кукурудзи, різних видів капусти.
Цілком реально, що в Україні з’являться й інші підприємства з переробки овочів, наприклад, фасування митих й очищених овочів. Такі овочеві сегменти не дуже популярні в українських споживачів, відповідно й пропозиція перебуває на низькому технологічному рівні. Проте сегмент чищеної картоплі й інших овочів для продажу в супермаркетах, системі HoReCa зростатиме — це питання не далекої перспективи. Окупність проекту миття та пакування овочів — 4–5 років. Найдоступніше фінансове рішення для переробки картоплі для виробництва незамороженого фрі в маленьких обсягахдля HoReCa коштує близько 35 тис. євро в Нідерландах. Доставка його в Україну, установлення, сервісний супровід збільшить вартість близько на 30%.
Перспективним є використання слайсів, кубиків тощо. Обладнання для виробництва корейської моркви (жульєну) є дешевшим. Моркву можна також мити, шинкувати кружечками або нарізати у вигляді маленьких морквинок (типу «бейбі керотс»). Такий бізнес в Україні вже відкрили кілька господарств, що спеціалізуються на вирощуванні моркви тощо. Вони мають досвід розвитку власної переробки й укладання контрактів із європейцями.
На Заході ресторани, фаст-фуди тощо охоче споживають нарізку свіжої цибулі, яка продається в поліетиленових мішках по 3 та 5 кг. Є варіант заморожування — нарізана й очищена цибуля.
Так, європейські, зокрема, польські фермери, відверто побоюються конкуренції з боку українських фахових господарств. Цього не можна сказати про голландських, іспанських, італійських виробників, які вміють оперативно переорієнтовувати підприємства — наприклад, на масове виробництво насіння картоплі, яку згодом збуватимуть тим самим українським картоплярам, що вироблятимуть товарну картоплю.
Про потенціал вітчизняного овочівництва та суміжної йому переробної галузі свідчить уважне спостереження за нашими реаліями з боку низки голландських компаній, які знаходяться на низькому старті й готові за сприятливих ринкових умов вийти на український ринок.
Новинки від Tolsma
Tolsma — одна з найбільших інноваційних європейських компаній, що має власне сучасне технологічне виробництво, відділ розвитку та досліджень. Вона надає комплексні рішення, забезпечує розробку, встановлення та супровід господарствам з будівництва й облаштування овочесховищ, забезпечуючи їх системами зберігання, доробки та переробки сировини.
Tolsma презентує технологію зберігання за допомогою надувних подушок, що додає зручності й ефекту просушування, особливо для цибулі та картоплі. Також компанія радить звернути увагу на таке рішення для охолоджувальних камер, як гліколева система, що нині вважається найкращою за традиційну фреонову, коли потрібно досягнути високого рівня вологості в камері зберігання. Ця система має мінімальну дельту Т, що дозволяє мінімізувати втрати вологи зі сховищ, зберігаючи овочі в ідеальному стані. Ще компанія активно впроваджує системи енергоефективності. Наприклад, усе більше й більше у виробництві вентиляторів використовуються економічні електродвигуни з контролем частоти обертання.
Особлива гордість Tolsma — зручний у користуванні комп’ютер клімат-контролю Vision Contro — мультифункціональне рішення, завдяки якому крім, власне, управління можна повністю проаналізувати стан зберігання продукції у сховищі, порівнюючи його з даними попередніх років.
Tolsma пропонує унікальну автоматизовану систему контролю за оборотом продукції в сховищі. Вона дозволяє відстежувати рух продукції від певного виробника, конкретного поля, гібрида тощо до кінцевого споживача.
У 2014 році завод Grisniсh (є частиною Tolsma-Grisnich group) розробив і запустив у виробництво машину для мийки овочів надвисокої потужності для великих підприємств, що зможе наповнювати контейнери до 100 т/год. І для цього треба лише один навантажувач!
Почався продаж нової лінійки повітрозмішувальних (QML) й охолоджувальних машин (QCC), які відповідають викликам сучасності та орієнтовані на максимальний вихід повітря чи «холоду» з мінімальними витратами електроенергії.
ТОВ «Толсма-Україна» також є представником низки передових європейських заводів із виробництва обладнання для переробки овочів:
– Sormac — виробник машин для миття, очищення овочів тощо;
– FAM — виробник машин для різноманітних варіантів нарізання овочів й інших продуктів;
– Concept Engineers — виробник оптичних сортувальних машин;
– Jasa — виробник високоякісних пакувальних машин;
– DUOL — рішення для мобільних сховищ.
Tolsma справедливо посідає провідні позиції на більшості ринків Європи, зокрема в Німеччині та Нідерландах.
Олесь Капітанчук, комерційний директор ТОВ «Толсма-Україна»
Рішення Tolsma орієнтуються на максимальний вихід продукції наприкінці зберігання овочів, а не на здешевлення вартості обладнання. Обчислюючи вартість проекту, ми пропонуємо фермерові кінцевий варіант його прибутку. Якщо порівняти різницю у вартості нашого обладнання з обладнанням конкурента, то ця різниця (у разі якщо ми дорожчі) окупиться вже за перший рік експлуатації завдяки більшої кількості виходу якісної продукції в кінці терміну зберігання.
Якщо сьогодні порівнювати обладнання Tolsma з легковими автомобілями, то це в жодному разі не Bentley (ними є швидше газові сховища для овочів), не Mersedes Benz, і не відомі кожному з дитинства «Жигулі». Tolsma — це добротний Volkswagen, який по кишені розумному виробникові. Фермер, придбаваючи подібну автоматику, не переплачує зайвого й отримує робочу конячку на багато років надійної безперебійної роботи.
Володимир Євтушенко
журнал “Плантатор”, січень 2015 року
Плантатор
