Використання різних елементів точного землеробства дозволило великому агропідприємству значно оптимізувати виробництво сільгосппродукції.
Елементи точного землеробства стають сьогодні важливим фактором загального вдосконалення аграрного бізнесу, вписуючись у різні технології вирощування сільгосппродукції. Великі та середні аграрні підприємства, кожне за власним баченням, намагаються впроваджувати низку різних сучасних технологічних рішень, що суттєво оптимізують їхню діяльність і зменшують колосальніперевитрати таких дорогих нині ресурсів і коштів. Практичний досвід упровадження цих рішень одного з прогресивних агрогосподарств Західної України ПП «Західний Буг» свідчить про його вагомі переваги та перспективи. Ми побували нещодавно на полях базового підрозділу цієї агрокомпанії в с. Розворяни (Золочівський р-н Львівської обл.) й переконалися у цьому самі.
Випробувальний майданчик
Підрозділ агрокомпанії в с. Розворяни став таким собі майданчиком для відпрацювання технологічних рішень. На його машинному дворі сьогодні можна побачити сучасні трактори «Джон Дір» і «Челленджер», самохідні обприскувачі «Джон Дір», посівні та ґрунтообробні агрегати «Хорш» й іншу сучасну техніку. Зі слів керівника проектів із навігації Ігоря Демчука та старшого агронома підрозділу Андрія Куриласа, елементи точного землеробства у цьому підрозділі почали впроваджувати ще 2010 року.
Сьогодні всього в «Західному Бузі» працює близько 100 одиниць сільгосптехніки з навігаційним обладнанням. У підрозділі с. Розворяни техніки з десяток одиниць, але вона обробляє 6000 га. Тут вирощують цукрові буряки, сою, яру пшеницю, озимі ріпак і ячмінь, кукурудзу. На всіх культурах, крім кукурудзи, під час сівби встановлюють технологічні колії.
Основною причиною переходу на ці рішення в господарстві назвали потребу в оптимізації виробництва сільгосппродукції, правильного застосування техніки, створених технологічних колій на посівах культур, зменшення використання робочої сили та оптимізацію робіт, збільшення продуктивності всіх агрегатів. Типовим прикладом стало застосування навігаційних автопілотів у темний період доби.
Починали з 3–4 одиниць простих курсовказівників Trimble EZ-Guide 250 на техніці кожного з підрозділів. А потім перейшли на дисплеї з повним автопілотом Trimble CFX-750. Для їхньої роботи спочатку використовували платні сигнали Omnistar, напрацьовуючи досвід. 2013 року придбали та почали експлуатувати перші RTK-станції та 10 повних автопілотів Trimble CFX-750. Далі ще додатково було придбано 7 автопілотів Trimble CFX-750. Нині кожен з 8 підрозділів агрокомпанії користується 19 системами паралельного водіння.
У цьому підрозділі все відпрацьовується за повного керування навігаційного обладнання. Фактично запрограмовані виконання технологічних операцій тепер не просто ведуть польовий агрегат по лініях А-В, а й повністю ведуть пілотування. Оператор лише контролює виконання технологічних операцій.
Один із самохідних обприскувачів також працює на повному автопілотуванні, застосовуючи автоматичне керування секціями для внесення робочого розчину пестицидів. Крім того, нещодавно в агрокомпанії придбали новий розкидач міндобрив, що може працювати за повного автопілотування.
Результати не примусили на себе довго чекати, і сьогодні показники врожайності сільгоспкультур тут поєднуються з реальним зменшенням витрат ресурсів на їхнє виробництво. Середня врожайність 2014 року становила: цукрові буряки — 680 ц/га, озима пшениця — 76, яра пшениця — 63, озимі ріпак і ячмінь — 42 і 56 відповідно, кукурудза — 96 ц/га. Практично кожна технологічна операція тепер під контролем, навіть удалося суттєво зменшити крадіжки пального. Проте й без проблем не обійшлося.
У пошуках точності
На підприємстві нині послуговуються базовими станціями: одна встановлена у с. Андріївка Бузького району, друга — у с. Жвирка Сокальського району. Їх установлено таким чином, щоб кожна з них обслуговувала по чотири виробничих підрозділи агрокомпанії, що охоплюють радіус подачі сигналу по 40–50 км. Важливим фактором є те, що в разі переїзду техніки з одного підрозділу на другий, трактор або обприскувач перемикається на сигнал іншої станції для кращої якості виконання агротехнічного заходу. Однакспочатку не все вдавалося.
Планувався інший тип їхнього використання: думали, що одна станція буде стаціонарною, а ще кілька — переносними в полях. На кожному полі мали бути збудовані певні точки з чітко визначеними координатами, де встановлювалися б переносні станції. Однак через місцевий неоднорідний рельєф полів точний радіосигнал подавався лише на відстань не більшу як 10 км, часто втрачаючись таперериваючись. Тому вже 2014 року перейшли на модеми GSM-зв’язку VS-300 із залученням лише стаціонарних базових станцій, установлених на промислових об’єктах підрозділів. Найбільша на сьогодні проблема — неякісний мобільний зв’язок, що іноді зникає під час роботи агрегатів у полі. До цього вже пристосувалися та намагаються враховувати цей чинник у роботі.
Людський чинник
Вплив людського чинника на застосування навігаційних технологій у «Західному Бузі» майже нівельовано. Щороку в господарстві проводять курси підвищення кваліфікації всіх спеціалістів й операторів, які працюють з обладнанням. Усі оператори ретельно опрацьовують нову техніку, обладнання та програмні рішення, щоб чітко розуміти, що і як працює в полі. За результатами навчання працівники отримують певні рівні кваліфікації, що безпосередньо впливає на їхню зарплату. Тому погано навчатися резону немає нікому.
У навчальному центрі встановлено навіть макет посівного комплексу «Хорш» із сошником, що імітує роботу сівалки в полі. Завдяки цьому оператори фактично на імітаторі навчаються правильно реагувати на проблеми, що можуть виникати під час сівби.
На практиці жоден із механізаторів під час роботи не має подорожніх листів. Агроном підрозділу видає їм лише карту поля із зазначенням норм виконання певних операцій — і все. Решту виконує програмне забезпечення, а оператор у тракторі лише контролює дотримання вказаних норм. Наступного дня агроном тільки контролює онлайн фактично виконану роботу цього агрегата.
Далі всю інформацію обробляють у спеціальній програмі, що адаптована з 1С.8 і вдосконалена під місцеві потреби. Розрахунки відбуваються автоматично — витрати палива, норми виконання обсягів робіт, навіть визначення розміру зароблених коштів, якості виконання робіт, доплата за приїзд на роботу власним автотранспортом.
Власна лабораторія
Окрема мова про місцеву агрохімічну лабораторію. Її створювали 2011 року для внутрішньогосподарського користування агрохімічним супроводом підприємства. Насамперед для аналізу ґрунтів, потім — для підтримки листкової діагностики. Лабораторія була започаткована за вітчизняними стандартами, але нині послуговується закордонними методиками ведення діагностики. Всього лабораторія розташована на 220 м², на яких проводять повний аналіз не лише NPK, а й гумусу, гранулометричного складу ґрунтів і мікроелементів, аналіз кормів і зерна.
Плани розвитку
Уже на всіх полях підприємства проведено заміри полів і їхніх контурів, а також ці дані внесено в загальну електронну базу. Далі спеціалісти господарства розробляють оптимальні лінії руху агрегатів по полю, враховуючи конфігурацію полів, наявність природних і штучних перешкод на полях для створення «трамвайних колій» на віддаленні 36 м. Це дозволить упорядкувати рух по поляхусіх агрегатів, які на ньому працюють, для найменшого ущільнення ґрунту. Також у господарстві максимально переходять на гусеничну тягу, тільки самохідний обприскувач по «трамвайних коліях» працюватиме на колесах, усе решта — гусениця із шириною агрегата кратною 6. Надалі планується, що під час виконання технологічних операцій взагалі мінімізують вплив сільськогосподарської техніки на ґрунт. Машини та агрегати працюватимуть лише по технологічних коліях, а близько 70% площ не матимуть жодного сліду гусениці або колеса. В поєднанні з безвідвальним обробітком ґрунту це створить оптимальні умови для розвитку й росту коренів рослин на глибинудо 40 см. Також буде впроваджуватися диференційоване внесення мінеральних добрив на базі карт забезпеченості, які сьогодні розробляються в агрохімічній лабораторії, технічне забезпечення вже в господарстві є.
Володимир Євтушенко
журнал “The Ukrainian Farmer”, травень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
