Затяжні дощі та затримання жнив пізніх зернових у більшості регіонів спричинять активізацію роботи сушарок, адже збіжжя доведеться досушувати. На відміну від попередніх «сухих» сезонів вартість газу значно підвищилась. І якщо на початку року блакитне паливо коштувало 19,2–20 тис. грн/т, станом на жовтень його вартість підвищилась до 26,1– 30 тис. грн/т із ПДВ. Як свідчить практика, слідом за газом підвищились у ціні й інші джерела палива. А постійні атаки ворога по енергетичній інфраструктурі вже змушують елеваторників запускати генератори.
Зменшуючи витрати газу
Цінові коливання на газ не є чимось новим для українського ринку. Тож агровиробники ще під час вибору сушарки приділяють максимальну увагу її ефективності, надійності й водночас ощадливому використанню ресурсу.
Зокрема, компанія «Захід Агропром» на Малинському та Костопільському елеваторах установила й експлуатує сушарки Brice-Baker, які безперервно працюють упродовж сезону.
За словами директора обох елеваторів Олександра Якуби, низька температура і висока вологість навколишнього повітря вимагають більших енерговитрат. Тож питання помірного використання газу стояло доволі гостро. Зупинивши свій вибір на продукції KMZ Industries, елеватори «Захід Агропром» на зняття одного тонно-відсотка витрачають 1,6–1,9 м³ блакитного палива.
Система рециркуляції гарячого повітря в сушарках KMZ Industries також дозволяє суттєво зменшити використання газу.
За словами директора «Ланнівська МТС» Романа Підгайного, де експлуатують автоматизовану сушарку BriceBaker (модель SCN 12/48) для доробляння кукурудзи, завдяки рециркуляції витрати газу не перевищують 1,1–1,2 м³ на зняття тонно-відсотка. Це позитивно позначається на економіці підприємства навіть у період високих цін на блакитне паливо.
Здешевлення «альтернативних» витрат
Сушарку для елеватора, яка працювала б на біовідходах, у ТОВ «Агро-Рось-Інвест» прискіпливо обирали кілька років. Знаючи, що сумісна робота із твердопаливним котлом може призвести до зниження продуктивності, у компанії наполягали на забезпеченні заявленої потужності сушильного обладнання й збереження високої якості зерна. KMZ Industries виконала всі вимоги агровиробника. А система рекуперації тепла, якою обладнали сушарку Brice-Baker, знизила витрати палива до 30%.
Підхід до мінімізації витрат доведення зерна до кондиції в кожного господарства індивідуальний. Так, у ТОВ ім. Мічуріна експлуатують найменшу сушарку Brice-Baker 06/240 з лінійки KMZ Industries для доробки кукурудзи, площі під якою не перевищують 300 га.
За словами директора підприємства Анатолія Шаргала, сушарку дообладнали твердопаливним котлом, який у середньому споживає 2,1–2,5 кг пелет на зняття тонно-відсотка.
— Комбайн у середньому молотить до 250 тонн зерна на день. Тож ми жнивуємо кукурудзу три доби поспіль, а на четверту експлуатуємо сушарку. Адже запускати її кожну зміну — нераціонально, недоцільно й неефективно. Це здешевлює собівартість сушіння, — акцентував він.
Анатолій Шаргал наголошує: просту й надійну конструкцію сушарки розраховано на збільшення потужностей. Тож компактність обладнання не має вводити в оману: воно стане у пригоді як малим, так і середнім господарствам.
Керівник відділу продуктового маркетингу KMZ Industries Олександр Ткаченко наголошує, що сушарки BriceBaker мають продуманий конструктив, який безперервно покращується.
— Зокрема задля зменшення до 15% витрат палива ми обладнали її системою рекуперації повітря. KMZ Industries подбав про повне утеплення не лише зернової шахти, а й шахти відпрацьованого повітря і даху сушарки. Така термоізоляція забезпечує добрий захист від втрат тепла, — наголосив він.
Робота в темряві
Цілеспрямовані атаки ворога по об’єктах української енергетичної інфраструктури вже призводять до аварійних вимкнень електроенергії. Найшвидше, у певний період у країні знову запровадять графіки віялових вимкнень. Щоправда, 2022 рік змусив елеватори подбати про дизельні генератори, які забезпечують безперебійну роботу підприємств під час перебоїв із електрикою.
Проте генератори не можуть забезпечити живленням усі об’єкти на елеваторі. Адже залежно від обсягів зберігання й продуктивності сушарок підприємство щодоби може споживати до 5–12 тис. кВт. І саме сушарка «тягне» найбільше електроенергії.
Тож цілком логічно, що елеватори частково заживляють основні вузли, а сушити воліють усе ж таки в умовах безперебійного енергопостачання.
Проте, якщо блекаут настав, коли в сушарці було зерно, керівник відділу продуктового маркетингу KMZ Industries Олександр Ткаченко радить вимкнути пальники й після цього протягом 10–40 хв вентилювати зерно, щоб вирівняти температуру. Щоб запобігти накопиченню вологи, варто проводити коротке вентилювання кожні 12 год. Якщо мережеве електропостачання не відновили протягом двох діб, сушарку краще розвантажити й провіяти зерно, доки не з’явиться можливість відновити сушіння.
Генератор у фокусі
За словами експерта елеваторного ринку Сергія Щербаня, найчастіше на підприємствах працюють два генератори: середньої та великої потужності. Коли елеватор повинен виконувати мінімальні технічні завдання, він працює на генераторі 250–300 кВт. Якщо ж підприємству потрібно виконати більш енерговитратні операції, під’єднують потужніший генератор на 500–750 кВт.
— Ми помітили, що на класичному генераторі до 250 кВт електроенергія дорожча, як порівняти з мережевою. А за потужності генератора від 300– 400 кВт і вище, виробництво електроенергії рентабельніше, ніж мережеве. Тобто що потужніший генератор, то економічно вигіднішим стає кВт, — розповідає фахівець.
Інженер-проєктувальник АСУ відділу автоматизації елеваторів KMZ Industries Сергій Шишкін нагадує, що оптимальне навантаження на генератор не має перевищувати 35–60% номінальної потужності, заявленої виробником обладнання. Проте, коли запускають у роботу сушарку або вентилятори силосів, йдеться вже про пікові потужності, які зазвичай значно перевищують номінальні. Тож, щоб генератор витримав такі навантаження, потрібно чітко визначити потужність кожного вузла, що під’єднуватимуть в умовах відсутності електропостачання. Також бажано проводити поетапне ввімкнення устаткування — такий метод дозволить запустити всі пристрої, не зашкодивши генератору.
Сергій Шишкін також радить елеваторам в умовах браку кадрів або ж відсутності постійного штату звернути увагу на можливість запуску генератора в автоматичному режимі. Адже автоматика зреагує на вимкнення електроенергії й на холостому ходу прогріє двигун до потрібного режиму роботи. Водночас усе навантаження перемикається з основної мережі на дизель-генератор. Коли ж подача електроенергії відновиться, АВР автоматично переведе елеватор на мережеве живлення.
The Ukrainian Farmer
