Чи вміємо ми ходити? Я багато ходжу пішки й близько десяти років тому встановив власний рекорд: за 8 год пройшов 19 кілометрів піщаним узбережжям. Чинний чемпіон світу зі спортивної ходьби Судзукі Юсуке подолав 20 км за 1 год 16 хв, тобто у 6,6 раза швидше за мене.
Чи вміємо ми вирощувати пшеницю? В Україні її вирощують із діда-прадіда, але іноді в господарствах технологія нагадує те, як я йду по пляжу, а не те, як чемпіон долає дистанцію. Як у ходьбі, так і у вирощуванні пшениці ми маємо значні резерви для покращення. Щороку ми, як фахівці з агротехніки, відкриваємо в цій культурі багато нюансів, яких раніше не помічали навіть у власній практиці.
Сьогодні розповім про два наші тогорічні досліди у Харківській і Черкаській областях. Це дві різні локації та різні умови вирощування озимої пшениці, але і в першому, і в другому випадку ми отримали цікаві результати.
Сантиметри якості
Осінь 2024 року на Харківщині була вкрай посушливою. Озиму пшеницю сіяли 12 вересня по силосній кукурудзі після триразового дискування, фактично висушивши в нуль верхній шар ґрунту. Під обробіток внесли 200 кг/ га карбаміду для прискорення мінералізації.
Основну площу засіяли нормою 4,5 млн насінин/га, а на додатковій дослідній ділянці 5 га — 3,2 млн/га. За глибиною також заклали два варіанти: 4 см на загальній площі та 2,5 см у досліді. Стартові добрива вносили 100 кг/га у міжряддя — на 2 см глибше за насіння.
Одинадцятого листопада ми оцінили сходи на трьох варіантах техніки: сівалках із дисковим і анкерним сошниками (обидві — конкурентні) та посівному комплексі Pöttinger Terrasem.
Провели агроскаутинг з оцінюванням польової схожості та фактичного дотримання глибини. На пшениці це визначити просто: уся біла частина рослинки, яка не бачила сонця і не фотосинтезувала, до переходу в зелений відрізок — це і є реальна глибина висіву (табл. 1).
Порівняти польову схожість у чотирьох варіантах сівби ви можете на фото. Агроскаутинг показав дуже чітку залежність схожості від точності глибини: коли відхилення сягало 1 см, показник різко падав. Посуха й інтенсивний передпосівний обробіток додали сухості, а подальші дощі промочили ґрунт лише на невелику глибину.
У результаті анкерний сошник (планова глибина посіву — 4 см, відхилення майже 1 см) дав 24% польової схожості. Дводисковий (відхилення 0,55 см) — 33,6%. Pottinger Terrasem із відхиленням 0,38 см за планової глибини 4 см і 0,41 см на плановій глибині 2,5 см забезпечив 52,8% на глибині 4 см. І — увага! — за глибини 2,5 см ми отримали 83,2%.
Ще один агроскаутинг провели 29 квітня. Через запізнення ми оцінювали вже остаточне кущення пшениці — не продуктивне, а загальну кількість пагонів. Результати також наведені на фото.
Дослід показав чітку залежність кущення озимої пшениці від ширини міжряддя (табл. 2). Навіть нижча польова схожість на інших сівалках не компенсувала негативний вплив широкого міжряддя. За міжряддя майже 19 см коефіцієнт кущення становив 1,9; за 15 см — 2,19. На Terrasem з міжряддям 12,5 см за норми висіву 4,5 млн/га коефіцієнт кущення перевищив 3, а за 3,2 млн/га — сягнув 4,25.
Десятого липня, після обмолоту, результат виявився не рекордним, але закономірним. Анкерний сошник дав 42 ц/га, дводисковий — 44 ц/га, Terrasem за тих самих умов — 49,3 ц/га. Terrasem зі зменшеною нормою висіву та меншою глибиною посіву забезпечив 52,7 ц/га.
Висновок із цього експерименту простий: навіть у посуху не бійтеся сіяти неглибоко і за зниженими нормами — якщо дата сівби та норма висіву між собою узгоджені. Коли осіннього тепла достатньо для кущення, нижчі норми можуть дати помітно кращий результат.
Експериментувати з меншою глибиною посіву варто лише тоді, коли ви впевнені, що реально витримаєте 2–2,5 см. Якщо сівалка, налаштована на 2 см, залишає на поверхні 50% насіння, доведеться ставити налаштування трохи глибше. Усе, що лягає на глибину до 1 см, фактично не є посівом.
Зменшувати глибину посіву можна лише тоді, коли середньоквадратичне відхилення не перевищує 0,5 см. Для цього сівалка має якісно копіювати поверхню. Якщо ширина агрегату понад 4 м, бажано, щоб крила мали окрему свободу руху, адже поперек ходу поле часто залишається нерівним. Паралелограмна навіска поки що є найкращим рішенням для стабільного дотримання глибини вздовж руху.
Цифри в рядок
Усі аграрії знають: живлення потребує значних вкладень, тому добрива намагаються використовувати з максимальною віддачею. А їхнє розміщення в ґрунті безпосередньо впливає на ефективність. Саме це ми перевірили у другому досліді на Черкащині.
Якщо класти стартові добрива в рядок і забезпечувати контакт із насінням, польова схожість озимої пшениці знижується. Водночас така близькість добрив стимулює кущення, натомість у міжрядді цей ефект слабший. Завдання — знайти золоту середину.
Озиму пшеницю сіяли 1 жовтня після сої: норма — 4,5 млн/га, глибина — 2,5 см. Стартові добрива вносили 100 кг/га. У варіантах з внесенням у міжряддя їх закладали на 4,5 см — на 2 см глибше за насіння. Вологозабезпечення й температура були помітно кращими, ніж на Харківщині.
Сьомого березня оцінили польову схожість і коефіцієнт кущення. Побачили чітку залежність між схожістю та часткою добрив у рядку. Коли всі 100 кг/га внесли в міжряддя, отримали 93,3% схожості. Схема 25/75 знизила її приблизно на 10%. За внесення 50/50 схожість трохи не дотягнула до 80%, а варіант 75/25 дав 75%.
Навіть добрива з низьким сольовим індексом у прямому контакті з насінням знижують польову схожість, і що сухіший ґрунт, то сильніше це падіння. Водночас внесення добрив у рядок стимулює кущення: без добрив у рядку коефіцієнт кущення становив 2,75, а зі зростанням їх частки цей показник збільшувався (табл. 3).
Ми помножили польову схожість на коефіцієнт кущення в кожному варіанті й отримали 11,5; 11,9; 12,0 і 11,9 млн стебел/га. Найвища густота стебел сформувалася за розподілу добрив 50 на 50.
Сьомого липня, перед обмолотом, оцінили біологічну врожайність. Вибірка була великою: 128 точок у полі (по 16 на кожній із 8 ділянок). На кожній точці відбирали зразок з 1 м² і підраховували колосся, продуктивні й непродуктивні стебла, масу колоса та зерна. Усі варіанти скинули 53–54% стебел і вийшли на 46–47% продуктивних. Навіть там, де густота сягала 12 млн стебел/га, втрати не були більшими: у підсумку сформувалося 5,75 млн колосів.
На всіх ділянках висівали 4,5 млн насінин/га, але зі збільшенням частки добрив у рядку польова схожість рівномірно знижувалася. Максимум за густотою стебел, і ця сама перевага до кінця вегетації збереглася саме на схемі 50 на 50: там сформувалося найбільше колосів і зафіксували найвищу врожайність.
Середня маса колоса на всіх ділянках становила 1,2 г із відхиленням ±6%. Оскільки маса й кількість зерен у колосі формуються на пізніших фазах, стартові добрива впливають на них слабше. У нашому досліді врожайність на 98% визначалася кількістю колосів.
Висновок такий: будь-які добрива — навіть РКД — знижують польову схожість під час контакту з насінням. Що вищий сольовий індекс, норма внесення, частка добрив у рядку і що сухіша погода, то сильніше падатиме схожість. Водночас добрива в рядку активніше стимулюють кущення. На Черкащині за нормального забезпечення вологою оптимальним виявився розподіл 50 на 50. Однак це не означає, що такий самий оптимум буде на Волині чи Харківщині. У сухіших регіонах логічніше класти добрива в міжряддя без контакту з насінням, у вологіших — краще працюватиме схема 50 на 50.
За нестабільної погоди в період наливу зерна (М1000) і формування кількості зерен у колосі варто робити ставку на кількість колосів на квадратний метр — це головний чинник врожайності.
Наші нові концепти посівного комплексу дають змогу технічно реалізувати 100% добрив у міжряддя, 100% — у рядок або розподіл 50 на 50. Тому агроном може закладати добрива туди, де їхній ефект буде найвищим — залежно від вологості осені та умов регіону.
The Ukrainian Farmer
