Цінова кон’юнктура не сприяє активізації продажів урожаю відразу після збирання. Тож аграрії воліють закласти збіжжя на зберігання в очікуванні кращої ціни. Проте, щоб не втратити якість вирощеної продукції, варто подбати про захист зерна від шкідників. Адже що довше агропродукція перебуватиме в силосах чи складах, то загроза втрат унаслідок «бенкету» непроханих гостей тільки збільшується.
Не втратити зерно
Щорічні втрати агропідприємств від шкідників під час зберігання в складах та силосах становлять близько 10–20% залежно від виду продукції, клімату, технологій тощо. Для кукурудзи відсоток ушкодженого зерна добре корелює з втратою маси (зокрема 20% ушкодженого збіжжя зіставно із близько 5% втратами ваги).
Наукові огляди для країн, що розвиваються, демонструють загрозливішу статистику: у разі застосування неадекватних технологій післязбиральні втрати можуть сягати до 50–60%, тоді як наукові методи зберігання знижують втрати до 1–2%.
Проте навіть консервативні 2–6% втрат маси та/або якості від шкідників у добре керованих системах — це відчутні гроші. Ураховуючи, що пшениця в портах Чорного моря торгується по 200–230 дол./т, навіть 3% втрати маси та/або якості зерна від шкідників завдадуть елеватору потужністю 10 тис. тонн одночасного зберігання втрати на суму 66 тис. дол./рік.
Якщо ж згадати про промислові стандарти для торгівлі, де діє політика «нульової толерантності» до живих комах, наявність шкідників спричинить не лише штрафи, дисконт або відмову в прийманні партії, а й вдарить по репутації агровиробника.
— Сьогодні екосистема зберігання зерна визначає конкурентоспроможність аграріїв в Україні не менше, ніж технології вирощування чи збуту, — зазначив директор ТОВ «Сожам Україна» Михайло Косюхно.
Технологія змін
Тривалий час агровиробники загалом спиралися на фосфін-фумігацію та менше на рідкі емульсійні засоби. Коли 13 років тому на українському ринку з’явився Sojam (представництво ТОВ «Сожам Україна») із технологією небулізації, чаша терезів дедалі більше схиляється в бік сучасних технологій. Адже за допомогою ULV (Ultra Low Voltage) розпилювачів, які пропонує французька компанія, обробка зерна рідкими препаратами є ефективнішою: мікрокраплини завбільшки 2–20 мкм створюються завдяки форсунці й тиску повітря, що забезпечує рівномірне розподілення діючої речовини без зволоження зерна. Це дозволяє інтегрувати обробку в логістику елеватора й працювати «на прийманні» через розпилення зареєстрованих в Україні та ЄС інсектицидів, які активно застосовують агровиробники в дуеті з ULV розпилювачами.
Зокрема Пірігрен, ХТ застосовують для обробки зернових таких культур, як пшениця, ячмінь, овес й ін. Препарат має реєстрацію, його виготовляють, а також ним користуються у ЄС. Максимальна допустима концентрація у цих зернових культурах, зокрема у ЄС, становить 5 мг/кг, а за максимального дозування вміст не перевищує 4 мг/кг.
А ось для експорту кукурудзи в країни Євросоюзу «Cожам Україна» представила українському ринку новинку — готовий до використання препарат Бенк, УР із діючою речовиною дельтаметрин. Ним обробляють зерно пшениці й кукурудзи перед закладанням на зберігання та для експорту у ЄС. Якщо потрібно обробити складські приміщення, а також для кукурудзи рекомендовано застосовувати препарат Гранпротек, КЕ (концентрат емульсії). Він відповідає нормам Євросоюзу щодо залишкового вмісту (2 мг/кг): навіть за максимального дозування залишковий уміст діючої речовини — близько 0,5 мг/кг, і тому ним можна обробляти зерно, зокрема, для продажу у ЄС.
Реальні переваги
В Україні понад 350 елеваторів є партнерами Sojam. Застосовуючи технологію небулізації, підприємства навіть подумки не хочуть повертатись до інших видів боротьби зі шкідниками.
На Бродівському елеваторі, який входить до структури групи компаній «Західний Буг», уже три роки обробляють пшеницю препаратом Пірігрен, ХТ.
— На елеваторі змонтували розпилювач ULV. Установка переносна, і це дуже зручно: її можна встановити на будь-якій норії чи обладнанні, бо на нашому підприємстві є різні варіації завантажень зерна, — розказала директорка Бродівського елеватора Вікторія Пертак.
За її словами, препарат можна застосовувати за температури до –10 °С без втрати ефективності. До того ж він швидко вивітрюється і є цілком безпечним для персоналу.
— Перевіряли зерно, оброблене Пірігрен, ХТ, у портах — збіжжя чисте, а залишковий уміст діючої речовини не перевищує допустимі норми. До того ж, порівнюючи з фумігацією, технологія небулізації в рази вигідніша. Якщо витрати на фумігацію 350 т зерна становили 68 тис. гривень, то холодне розпилення під час приймання або відвантаження зменшує цю суму в рази, — зауважила Вікторія Пертак.
Елеватор підприємства «Гранд Інвест Лімітед» експлуатує бетонні силоси й співпрацює з компанією Sojam чотири роки, застосовуючи мобільну переносну установку для проведення холодної небулізації «Тенор» (Tenor). Небулізація дозволяє обробляти зерно під час завантаження на склади, коли воно потрапляє на норії, шляхом подачі стисненого повітря одразу з інсектицидом.
За словами керівниці елеватора Тетяни Марчук, ранню зернову групу (пшеницю, ячмінь, овес) обробляють препаратом Пірігрен, ХТ, пізню, як-то кукурудза, — Гранпротек, КЕ. А нині на підприємстві активно тестують новинку — Бенк, УР.
— Засоби Sojam знищують як твердокрилих, так і лускокрилих комах. Ми обробили збіжжя й на пів року забули про шкідників. Тож можемо вільно відвантажувати зерно як по Україні, так і на експорт. Препарати Sojam дозволено для використання у Європі, тож оброблене ними зерно можна переробляти на корми чи борошно, — наголосила вона.
Керівниця елеватора «Гранд Інвест Лімітед» підкреслила й економічний ефект від застосування французької технології: витрати на знезараження зерна скоротилися на близько 30%, як порівняти з фумігацією, яку доводилось застосовувати по кілька разів, щоб повністю обробити збіжжя.
Також небулізацію проводять на складах підприємства після зберігання зернових.
— Після обробки препаратами Sojam змітки по складах не виявляють шкідника. Це великий плюс, коли після олійної ранньої культури, такої як ріпак, ми заклали пшеницю, а згодом після пшениці (чи вівса, ячменю, кукурудзи) засипаємо вже наступний урожай ріпаку, шкідника у місткостях немає, — додала Тетяна Марчук.
The Ukrainian Farmer
