Сівозміни з овочевими культурами
У сучасному овочівництві роль сівозміни зростає. Адже ні гербіциди, ні фунгіциди не дають змоги повністю позбутися бур’янів і хвороб рослин.
Чинники впливу на ріст і розвиток овочів
Найбільший вплив на ріст і розвиток овочевих культур мають чинники зовнішнього середовища, які об’єднані у чотири групи:
– кліматичні (тепло, світло, волога і склад повітря);
– едафічні (ґрунт, його фізичні властивості, поживний склад, кислотність, вбирна здатність);
– біотичні (макрофлора, мікрофлора, фауна, взаємодія рослин у посівах);
– антропогенні (діяльність людини – внесення добрив, застосування машин, забруднення атмосфери, формування рослин).
Комплекс чинників навколишнього середовища, що впливають на ріст і розвиток рослин, досить різноманітний і непостійний. Він залежить від географічного розміщення посівів, механічного складу ґрунту, експозиції схилу, висоти над рівнем моря, пори року. Вимогливість овочевих культур до умов довкілля упродовж вегетації також неоднакова. Так, для проростання насіння потрібні підвищене зволоження ґрунту і помірна температура та сонячне освітлення.
Один з ефективних чинників в овочівництві – угруповання овочевих культур, що є сівозміною, яку штучно створює людина. Зв’язок овочевих культур у сівозмінах значною мірою визначається біологічною, екологічною та агрономічною сумісністю овочевих культур та їх відповідністю ґрунтовим умовам та рельєфу поля.
У сівозмінах попередня культура сприяє інтенсивному росту наступної. Так, бобові культури не тільки збагачують ґрунт на азот, а й сприяють інтенсивному росту таких овочевих культур, як огірки, помідори, капуста, столова морква.
Капустяні культури є відмінним дезінфікуючим попередником для огірків, помідорів, перцю, баклажанів, картоплі. Виділення кореневої системи кропу та цукрової кукурудзи сприяють інтенсивному росту огірків.
Умови впровадження овочевих сівозмін
Залежно від рівня спеціалізації, ґрунтових і економічних умов у господарствах може бути одна або кілька сівозмін, де вирощують овочеві культури. У сівозмінах із багаторічними травами здебільшого має бути 7–8 полів, без них – 5–6, де можна розмістити по 2–3 основні та 3–4 культури з групи малопоширених. Насичення сівозмін овочевими культурами становить 50–75%.
В овочевих сівозмінах повинно бути таке чергування культур, при якому провідні з них розміщуються після кращих попередників. Інший важливий чинник – збагачення ґрунту органічною речовиною. Найбільшу кількість її залишають багаторічні трави, озима пшениця, пізня капуста. Певне значення має кількість винесених із ґрунту поживних речовин із урожаєм попередників. Багато поживних речовин виносить пізня капуста, помідори, мало – огірки та цибуля. Впроваджуючи сівозміни у зоні Степу та районах недостатнього і нестійкого зволоження зони Лісостепу, овочеві культури в першу чергу розміщують на зрошуваних землях.
У зв’язку з великою різноманітністю біологічних і агротехнічних властивостей малопоширених та пряних овочевих культур необхідне їх правильне угруповання при розміщенні у відведеному полі чи організації для їх вирощування спеціальних сівозмін. Так, в окремих господарствах всі культури зонтичних (петрушка, кріп, селера, пастернак) розміщують на одній ділянці, що дає можливість застосовувати однакові добрива, схеми сівби, засоби захисту від бур’янів, шкідників і хвороб тощо.
Для спаржі, ревеню, хрону, щавлю, естрагону, багаторічної цибулі відводять на родючих ґрунтах окрему ділянку, яка за розмірами має забезпечити в перспективі закладання нових і розширення наявних плантацій багаторічних овочевих культур.
Під час освоєння сівозмін, якщо необхідно, допускають повторні посіви огірків, моркви, цибулі з насіння за доброго фітосанітарного стану ділянок і своєчасного проведення заходів захисту рослин від шкідників і хвороб. Повернення на попереднє місце овочевих культур, які пошкоджуються однаковими хворобами та шкідниками, допускається не частіше як через 3–4 роки, а пізньої капусти – через 5–6 років.
Основною вимогою для впровадження сівозмін та їхнього ефективного використання в овочівництві є відсутність строкатості ґрунту за родючістю та меліоративним станом. Кращим заходом для вирівнювання полів за родючістю може бути впровадження в сівозміну вивідних полів, які при поступовому окультуренні включають в активне чергування на них овочевих культур.
Ефективні ланки овочевих сівозмін
Враховуючи кращі попередники овочевих культур, можна рекомендувати ефективні сівозмінні ланки з овочевими культурами:
– після багаторічних трав: огірки – помідори – цибуля; огірки – капуста – столові коренеплоди; огірки – столові коренеплоди – кукурудза на силос;
– після зернобобових та однорічних трав: озима пшениця – цибуля – помідори; озима пшениця – безрозсадна капуста – огірки; озима пшениця – помідори – капуста;
– після озимої пшениці: цибуля – капуста – столові коренеплоди; помідори – цибуля – капуста – морква; помідори – овочевий горох – капуста; безрозсадна капуста – огірки – помідори; капуста – огірки – столові коренеплоди;
– після ранньої картоплі: озима пшениця – цибуля – капуста; огірки – цибуля – столові коренеплоди; зеленні – огірки – капуста; цибуля – капуста – огірки;
– після кукурудзи на силос: огірки – помідори – цибуля; помідори – капуста – огірки; капуста – огірки – столові коренеплоди.
Овочеві сівозміни для зони Полісся
У зоні Полісся ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування всіх видів капусти, огірків, кабачків, столових коренеплодів, зеленних і пряних культур, помідорів і перцю.
Сівозміни з різним насиченням овочевими культурами для господарств зони Полісся:
I. 1–3 – багаторічні трави, 4 – огірки, 5 – капуста, 6 – столові коренеплоди, 7 – однорічні трави, після збирання яких чистий посів трав багаторічних. Овочеві культури займають 42,9% площі сівозміни.
ІІ. 1 – люпин на силос, 2 – огірки, 3 – капуста, 4 – огірки, 5 – люпин на зерно, 6 – озима пшениця, 7 – столові коренеплоди. Овочеві культури займають 57,2% сівозмінної площі.
ІІІ. 1 – конюшина, 2 – огірки чи кабачки, 3 – помідори, 4 – капуста, 5 – вико-вівсяна сумішка на сіно, 6 – зеленні культури, 7 – ярі зернові з підсівом конюшини. Під овочевими культурами знаходиться 57,2% площі.
ІV. 1–2 – багаторічні трави, 3 – огірки, 4 – столові коренеплоди, 5 – овочевий горох + післяжнивна кукурудза на зелений корм, 6 – огірки, 7 – столові коренеплоди, 8 – ярі зернові з підсівом багаторічних трав. Площа овочевих культур займає 60,5%.
V. 1 – конюшина, 2 – огірки, 3 – зеленні культури, 4 – помідори, 5 – вико-вівсяна сумішка на сіно, 6 – огірки, 7 – столові коренеплоди або капуста, 8 – ярі зернові з підсівом конюшини. Площа овочевих культур становить 62,5%.
Овочеві сівозміни для зони Лісостепу
У зоні Лісостепу ґрунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування огірків, помідорів, столових коренеплодів, цибулі, зеленних культур, кабачків, перцю тощо.
Сівозміни з різним насиченням овочевими культурами для господарств зони Лісостепу:
І. 1, 2 – багаторічні трави, 3 – озима пшениця, 4 – помідори, 5 – зеленні культури, 6 – капуста, 7 – помідори, 8 – ярі зернові з підсівом багаторічних трав. Овочеві культури займають 50,0% сівозмінної площі.
ІІ. 1, 2 – багаторічні трави, 3 – огірки, 4 – зеленні культури, 5 – помідори ранні, 6 – озима пшениця, 7 – цибуля, 8 – ярі зернові з підсівом багаторічних трав. Овочеві займають 50,0%.
ІІІ. 1, 2 – багаторічні трави, 3 – огірки, 4 – помідори, 5 – зеленні культури, 6 – капуста, 7 – помідори, 8 – ярі зернові з підсівом багаторічних трав. Площа овочевих культур становить 62,5%.
IV. 1 – конюшина, 2 – озима пшениця, 3 – цибуля з насіння, 4 – огірки, 5 – капуста, 6 – огірки, 7 – цибуля з сіянки, 8 – озима пшениця з підсівом конюшини. Під овочевими культурами знаходиться 62,5% площі сівозміни.
V. 1 – конюшина, 2 – огірки, 3 – зеленні культури, 4 – капуста, 5 – огірки, 6 – столові коренеплоди, 7 – ярі зернові з підсівом конюшини. Овочеві культури займають 71,5%.
Овочеві культури у польових сівозмінах зони Лісостепу краще розміщувати після озимої пшениці, яку висівають після багаторічних трав або зайнятого пару.
Овочеві сівозміни для зони Степу
Зона Степу є основним постачальником товарних овочів. При зрошуванні тут можна вирощувати всі види овочевих культур, які культивують у країні, але найбільше виробляється тут помідорів, цибулі, часнику, перцю, баклажанів. На південному заході зони у структурі посівних площ основне місце відводять помідорам, на північному сході – помідорам і капусті.
Сівозміни з різним насиченням овочевими культурами для господарств зони Степу:
I. 1,2 – багаторічні трави, 3 – озима пшениця, 4 – капуста, помідори, 5 – помідори, 6 – огірки, 7 – цибуля, 8 – ярі зернові з підсівом багаторічних трав. Площа під овочевими культурами займає 50,0%.
II. 1,2 – багаторічні трави, 3 – помідори розсадні, 4 – зеленні культури, 5 – огірки, 6 – помідори, 7 – овочеві ранні культури, після їхнього збирання – літній посів багаторічних трав. Площа під овочевими культурами становить 71,5%.
Умови застосування короткоротаційних сівозмін
У сучасних умовах рекомендовані раніше багатопільні сівозміни не можуть бути повністю використані, оскільки спеціалізація рослинництва і поява поряд із колективними дрібних селянських (фермерських) господарств виключає різноманіття вирощування культур у кожному господарстві. У світовому сільському господарстві вже давно відмовились від сівозмін із довгою ротацією (6–12 полів). Це викликало скорочення вирощування сільськогосподарських культур у сівозмінах. Змінилось також і традиційне ставлення до підбору попередників – їх вибір розширився. Однак це не зменшує значення попередників і сівозміни в цілому.
У зоні Лівобережного Лісостепу для господарств, які спеціалізуються на вирощуванні однієї-трьох овочевих культур, рекомендуються зрошувані короткоротаційні сівозміни з багаторічними бобовими травами і зерновими із вмістом у структурі посівних площ не більше 50,0% просапних культур і внесенням органічних добрив по 10–15 т/га сівозмінної площі. Це дає змогу підтримувати позитивний баланс гумусу, задовільний фітосанітарний стан і агрофізичні властивості ґрунту.
Як оптимальний попередник у таких сівозмінах використовують: для капусти білоголової, огірків і помідорів – багаторічні трави та оборот пласта трав, а для цибулі та інших дрібнонасінних – озиму пшеницю чи однорічні трави.
Кращим попередником для огірків є удобрена органічними добривами капуста, а також цибуля, для капусти – огірки, вирощені з внесенням органічних добрив. Помідори вирощують після цибулі та всіх інших овочевих культур, розміщених по пласту багаторічних трав. Овочеві культури, вирощені після озимої пшениці, є гарним попередником для цибулі. Моркву при зрошенні вирощують після капусти і цибулі, а столові буряки – після капусти і огірків.
Насичення овочевих сівозмін капустою не має перевищувати одне поле, помідорів та інших пасльонових – не більше двох полів із інтервалом 2–4 роки. Цибулю за необхідності і сприятливого фітосанітарного стану вирощують у одному полі 2–3 роки. За відсутності пероноспорозу огірки також витримують коротку монокультуру. Капуста і помідори не витримують навіть короткої (2–3 роки) монокультури.
Для підвищення продуктивності кормових і зернових культур у сівозмінах передбачають чергування: білоголова пізня розсадна капуста (без застосування гербіцидів) – кукурудза на зелений корм – озима пшениця, помідори або огірки (без гербіцидів) – ячмінь із підсівом люцерни – люцерна – люцерна.
Не бажано вирощувати ячмінь (у тому числі з підсівом люцерни) після капусти. Озиму пшеницю вирощують через 1–2 роки після помідорів і не раніше як через 2–3 роки після капусти чи огірків із застосуванням гербіцидів.
Впровадження короткоротаційних сівозмін
Короткоротаційні сівозміни для спеціалізованих господарств різних форм власності:
I. 1, 2 – люцерна, 3 – капуста, 4 – огірки, 5 – помідори, 6 – ячмінь із підсівом люцерни (овочі – 50,0%, у тому числі огірки – 16,7%, помідори – 16,7%, капуста – 16,7%).
II. 1, 2 – люцерна, 3 – капуста, 4 – цибуля, 5 – помідори, 6 – ячмінь із підсівом люцерни (овочі – 50,0%, у тому числі капуста – 16,7%, цибуля – 16,7%, помідори – 16,7%).
III. 1, 2 – люцерна, 3 – капуста, 4, 5 – помідори, 6 – ячмінь з підсівом люцерни (овочі – 50,0%, у тому числі капуста – 16,7%, помідори – 33,3%).
IV. 1, 2 – люцерна, 3 – огірки, 4 – цибуля, 5 – огірки, 6 – ячмінь з підсівом люцерни (овочі – 50,0%, у тому числі огірки – 33,3%, цибуля – 16,7%).
V. 1, 2 – люцерна, 3 – огірки, 4 – помідори, 5 – огірки, 6 – ячмінь з підсівом люцерни (овочі – 50,0%, у тому числі огірки – 33,3%, помідори – 16,7%).
VI. 1, 2 – люцерна, 3 – огірки, 4 – капуста, 5 – огірки, 6 – ячмінь з підсівом люцерни (овочі – 50,0%, у тому числі огірки – 33,3%, капуста – 16,7%).
VII. 1 – кукурудза на зелений корм, 2 – озима пшениця, 3 – цибуля, 4 – огірки, 5 – цибуля, 6 – ячмінь (овочі – 50,0%, у тому числі цибуля – 33,3%, огірки – 16,7%).
VIII. 1 – кукурудза на зелений корм, 2 – озима пшениця, 3 – цибуля, 4 – ранні помідори, 5 – цибуля, 6 – ячмінь (овочі – 50,0%, у тому числі цибуля – 33,3%, помідори – 16,7%).
IX. 1 – кукурудза на зелений корм, 2 – озима пшениця, 3, 4, 5 – цибуля (овочі – 50,0%, з них цибуля – 50,0%).
У сівозмінах VII, VIII, IX вносять 20 т/га сівозмінної площі органічних добрив.
X. 1, 2 – люцерна, 3 – капуста або помідори, 4 – цибуля, 5 – морква, 6 – ячмінь з підсівом люцерни (овочі – 50,0%, у тому числі капуста – 16,7%, цибуля – 16,7%, морква – 16,7%).
XI. 1, 2 – люцерна, 3 – огірки, 4 – капуста, 5 – морква, 6 – ячмінь з підсівом люцерни (овочі – 50,0%, у тому числі огірки – 16,7%, капуста – 16,7%, морква – 16,7%).
XII. 1, 2 – люцерна, 3 – капуста, 4 – огірки, 5 – столові буряки, 6 – ячмінь з підсівом люцерни (овочі 50,0%, у тому числі капуста – 16,7%, огірки – 16,7%, столові буряки – 16,7%).
XIII. 1, 2 – люцерна, 3 – огірки, 4 – капуста, 5 – столові буряки, 6 – ячмінь з підсівом люцерни (овочі – 50,0%, у тому числі огірки – 16,7%, капуста – 16,7%, столові буряки – 16,7%).
Для подолання несумісності однотипних овочевих культур застосовують рослини-переривачі. Такі посіви пом’якшують несприятливу післядію високої концентрації посівів окремих рослин, збагачують ґрунт органічною речовиною, зменшують засміченість посівів і поліпшують водно-фізичні властивості ґрунту.
Петро Бойко, доктор с.-г. наук, професор
ННЦ «Інститут землеробства НААН»
Наталія Коваленко, кандидат с.-г. наук, ст. наук. співробітник
Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН
журнал “Плантатор” серпень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Планатор” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посиланняна журнал “Плантатор” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому“АГП Медіа” .