Сіра гниль — актуальна проблема тепличного виробництва
В умовах сучасного овочівництва закритого ґрунту виробники постійно стикаються з численними викликами, серед яких особливе місце посідає сіра гниль. Це захворювання, спричинене грибним патогеном Botrytis cinerea, Є одним із найнебезпечніших для тепличних культур. його глобальний вплив на сільське господарство вражає — щорічні збитки перевищують 10 млрд дол. у світовому масштабі. І Україна не є винятком у цій сумній статистиці.
2025 р. виявився особливо сприятливим для поширення хвороби, передусім у Західному і Центральному регіонах України, де тривалий період понижених температур та опадів навесні створив ідеальні умови для активності патогену. Найбільших втрат зазнали господарства з неопалюваними теплицями.
Наразі, коли томати та огірки в закритому ґрунті все ще продовжують плодоносити, різкі перепади нічних і денних температур разом із підвищеною вологістю повітря створюють сприятливі умови для розвитку хвороби. Це ставить перед аграріями важливе завдання — як ефективно захистити врожай від такого підступного патогену.
У цій статті ми розглянемо біологію збудника, умови його розвитку та комплекс заходів, спрямованих на попередження появи і стримування поширення Botrytis cinerea, а також ефективні методи боротьби з цим захворюванням.
Життєвий цикл та умови розвитку
Botrytis cinerea є типовим некротрофом, тобто він виділяє сполуки, які вбивають рослинні клітини, а потім використовує їх вміст у якості поживних речовин. Процвітає цей патоген у прохолодних, вологих умовах, особливо в середовищі з обмеженою циркуляцією повітря та вологим листям, що робить рослини в теплицях більш вразливими, ніж у відкритому ґрунті.
Життєвий цикл B. cinerea включає міцелій, конідії (для поширення) і склероції (для виживання). За сприятливих умов міцелій проростає та утворює конідії (спори), які переносяться повітряними потоками або бризками води. Надалі, після того як спора потрапляє на рослинну тканину, для її проростання потрібна краплинна волога (від 6 до 8 год), певний температурний режим і поживні речовини. Якщо з вологою все зрозуміло (це може бути як поливна вода, роса, конденсат, так і клітинний сік після зрізування листків або зривання плодів), то стосовно температури все набагато складніше. Споруляція B.cinerea на інфікованій тканині має досить вузький температурний оптимум (від +13 до 17 °C) з незначним утворенням спор за температури нижче ніж +10 °C або вище за +22 °C. Крім того, одну з вирішальних ролей для споруляції відіграє вологість повітря. Так, рясна споруляція можлива лише при відносній вологості понад 85 %. Розвиток епідемічних захворювань у культури більш імовірний, коли умови сприяють як інфекції, так і споруляції.
Інфекція також може виникати в умовах із сонячними теплими денними температурами і низькими нічними, коли може відбуватися конденсація та гутація (виділення вільної води з країв листя) наступного ранку.
Спори грибка можуть залишатися життєздатними до кількох тижнів залежно від температури, вологості та впливу денного світла. Найбільша виживаність спостерігається за низьких температур і в темряві. За нормальних умов спори залишаються життєздатними протягом кількох днів. Що ж стосується склероцій (структур спокою), то вони здатні виживати в рослинних залишках та в ґрунті до кількох років і проростати, утворюючи спори для розсіювання або грибкові нитки, які можуть призвести до інфекції.
Вплив температури й вологи на проростання спор B. cinerea, інфекцію, споруляцію та поширення конідій значною мірою пояснює, чому сіра гниль є більш проблематичною у неопалюваних або частково опалювальних теплицях після періодів стійкої вологої погоди, у старих теплицях із невеликою висотою над культурою, де є протікання вентиляційних отворів або жолоби, що капають, і в теплицях з поганою циркуляцією повітря.
Симптоми ураження
Сіра гниль здатна уражувати всі надземні частини рослин, при чому симптоми відрізняються залежно від органу, де розвиватиметься збудник.
• На листках і черешках з’являються блідо- або темно-коричневі плями, які швидко розростаються, часто з характерними концентричними зонами (фото 1 а). Типовим симптомом є V-подібні некрози на кінчиках листків. У вологих умовах на уражених тканинах формується густе сіро-коричневе спороношення, яке при струшуванні утворює характерні хмари спор.
• Квіти при ураженні буріють і засихають, не формуючи плодів. Особливу небезпеку становить ураження чашолистків та плодоніжок, оскільки це призводить до загнивання плодів як під час вирощування, так і при зберіганні (фото 1 в).
• Вкрай небезпечним є ураження стебел, де інфекція часто розвивається в місцях обрізки або механічних пошкоджень (фото 1 б). Патоген здатен повністю оперізувати стебло, що призводить до загибелі всіх частин рослини вище місця ураження. При масовому ураженні в теплиці можуть утворюватися значні прогалини, що ускладнює догляд за культурою та негативно впливає на якість плодів сусідніх рослин.
• На плодах хвороба проявляється у двох основних формах. Перша — це характерні «плями-привиди», які формуються при ураженні зелених плодів. Такі плями мають некротичний центр, оточений світлим ореолом, що робить продукцію непридатною для реалізації. Друга форма проявляється як типова гниль, що починається з дрібних сіро-чорних, злегка водянистих плям, які швидко розростаються у великі круглі ураження з характерним сірим спороношенням у вологих умовах (фото 1 г).
Шляхи зараження
Botrytis cinerea, як класичний ранезбудник, проникає в рослину переважно через рани та старіючі тканини. При цьому наявність вологи та цукрів у пошкоджених тканинах активно стимулює ріст патогену, створюючи сприятливі умови для його розвитку надалі.
Основними шляхами проникнення інфекції є:
• Черешки та пеньки, що залишаються після видалення листя. На місці пошкодження гниль стебла може розвинутися як відразу після зараження, так і через декілька тижнів. Це пояснюється тим, що спори Botrytis здатні проникати в стебло разом із гутаційною рідиною, що виділяється після видалення листя, та поширюватися з клітинним соком. Після латентного періоду, що може тривати до кількох тижнів, стеблова форма інфекції проявляється у вузлі вище точки початкового зараження.
• Тріщини від видалення пасинків також можуть слугувати місцями прямого зараження стебла.
• Листя з опіками на кінчиках, старіюче листя, залишки листя після обрізки та застряглі бічні пагони, що потрапили в крону рослини, є іншими поширеними місцями зараження, які можуть призвести до гнилі стебла, спричиненої Botrytis.
• Відцвілі плодові китиці піддаються некрозу і стають вразливими до зараження B. cinerea, що призводить до розвитку стеблової гнилі. Крім того, старіючі квітки, що затримуються на листках або плодах, можуть стати додатковим джерелом інфекції.
• Гниль плодів може розвинутися після інфікування пошкоджених чашечок, через невеликі тріщини в шкірці на кінці чашечки або через пошкодження під час збору врожаю.
Зараження здорової зеленої тканини конідіями B. cinerea трапляється відносно рідко. Єдиним винятком є «плями-привиди», коли спори заражають незрілі зелені плоди з матовою поверхнею, але не викликають гниття. Цей симптом частіше зустрічається на великоплідних сортах через їх повільніше прогрівання та довше утримання конденсату.
Основними джерелами інокулята є заражені рослини томатів та рослинні залишки. Додатково спори B. cinerea поширюються повітряними потоками від інших рослин-господарів. Забруднені ящики для збору можуть спричинити післязбиральне зараження плодів, а інфіковані ножі для обрізки та не продезінфіковані тепличні конструкції здатні переносити хворобу між сезонами.
Боротьба з сірою гниллю
Основою успішного контролю сірої гнилі є комплексний підхід, що поєднує управління мікрокліматом, агротехнічні заходи та хімічний захист. Без належного контролю середовища вирощування і своєчасного застосування засобів захисту рослин сіра гниль продовжуватиме розвиватися та поширюватися.
• Управління мікрокліматом
Вентиляція та циркуляція повітря відіграють одну з ключових ролей у запобіганні розвитку сірої гнилі. Необхідно забезпечити постійний повітрообмін як вдень, так і вночі. Важливо уникати різких температурних коливань, які можуть призвести до конденсації вологи на рослинах. Температуру повітря вранці слід підвищувати поступово, не більше ніж на 2 °C на годину.
Ключові параметри мікроклімату:
– Відносна вологість нижче ніж 85 %
– Запобігання тривалим періодам підвищеної вологості (понад 6 год)
– Рівномірна циркуляція повітря
– Контроль температури стебла й повітря
Використання вентиляторів та системи повітропроводів забезпечує рівномірний температурний режим і запобігає утворенню холодних зон, із яких найчастіше починається розвиток хвороби. Особливу увагу необхідно приділяти ділянкам поблизу зовнішніх стін, де ризик конденсації значно вищий.
При управлінні вентиляцією слід уникати раптового потрапляння холодного повітря, яке може призвести до некрозу країв листя і створити додаткові умови для зараження Botrytis.
У похмурих умовах рекомендується залишати щілину для вентиляції, проте вентиляцію з вітряного боку потрібно використовувати обережно через ризик опіків листя і зниження рівня CO2. На особливу увагу заслуговують періоди після прохолодних ночей, коли ризик конденсації та гутації найвищий.
Регулярний моніторинг вологості та своєчасне коригування налаштувань клімат-контролю дають змогу підтримувати оптимальні умови та запобігати розвитку захворювання.
• Агротехнічні заходи
Важливо дотримуватися оптимальної густоти висаджування рослин для забезпечення належної освітленості та провітрювання. Регулярне видалення відмерлого листя, бічних пагонів і рослинних решток зменшує ризик розвитку інфекції.
При обрізці рослин необхідно:
– Робити чисті зрізи гострим інструментом
– Видаляти листя без залишення пеньків
– Проводити обрізку в ранкові години для швидкого підсихання ран
– Своєчасно видаляти уражені частини рослин
• Моніторинг та раннє виявлення
Регулярний огляд рослин є критично важливим для своєчасного виявлення перших ознак ураження сірою гниллю.
При проведенні моніторингу особливу увагу необхідно приділяти:
– Місцям проведення обрізки
– Механічно пошкодженим рослинам
– Старіючим тканинам рослин
– Ділянкам із поганою вентиляцією
– Зонам поблизу зовнішніх стін та кінцевим секціям системи опалення (для теплиць, що отоплюються)
• Хімічний захист
Традиційно для боротьби з сірою гниллю використовують хімічно синтезовані фунгіциди, проте в умовах закритого ґрунту контроль цього захворювання ускладнюється досить розтягнутим у часі періодом збору плодів, що значно обмежує можливості використання хімічних засобів захисту рослин через встановлені терміни очікування. Крім того, зростаюча стурбованість щодо залишків пестицидів у продуктах харчування, розвиток резистентності патогенів та посилення екологічних норм створюють додаткові виклики для виробників. Рішенням цієї проблеми є впровадження інтегрованих систем захисту рослин, що поєднують обробки синтетичними та біологічним засобами захисту, які можуть доповнювати один одного і забезпечувати комплексне рішення для захисту рослин від хвороб, гарантуючи якість та безпечність с.-г. продукції. До того ж таке поєднання завдяки синергічній дії здатне уповільнювати розвиток у цільових об’єктів стійкості до хімічно синтезованих препаратів і продовжити їх життєвий цикл на ринку. Комбінація біопродуктів та хімічно синтезованих є не лише ефективною, ресурсоощадною, але й безпечною для навколишнього середовища. Саме тому її можна розглядати як оптимальне рішення для використання у сільському господарстві.
Одну з таких інтегрованих схем захисту томатів закритого ґрунту від сірої гнилі було успішно випробувано у 2023–2024 рр. на дослідній станції компанії «Сингента» в Білій Церкві. Рослини, штучно інокульовані Botrytis cinerea, були оброблені препаратом Світч® у нормі 1 л/га, а далі, з інтервалом у 8–10 днів, проведено дві послідовні обробки біофунгіцидом Таегро™ (0,37 кг/га).
Ця схема продемонструвала високу ефективність у комплексному захисті томатів від сірої гнилі в умовах закритого ґрунту. Вона забезпечила надійний контроль патогену на вегетативних органах рослин, зав’язях і плодах, що дозволило зберегти повноцінний урожай томатів, який відповідає сучасним вимогам щодо екологічної безпеки та якості продукції.
Отже, резюмуючи все сказане, успішний захист рослин від сірої гнилі в тепличних господарствах можливий лише за комплексного підходу, що поєднує контроль мікроклімату, дотримання агротехнічних заходів та застосування ефективних засобів захисту рослин. Лише за умови суворого дотримання всіх параметрів вирощування і своєчасного проведення профілактичних заходів можна досягти надійного захисту томатів від цього небезпечного патогену та забезпечити високу якість і кількість урожаю.
Авторка: Галина Павленко, канд. с.-г. наук, експертка з технічної підтримки засобів захисту рослин для овочів та картоплі, компанія «Сингента»