Чи потрібна мікоризація плодових рослин – таке запитання дедалі частіше виникає серед садівників
Що ви знаєте про мікоризацію саду?
Чи потрібна мікоризація плодових рослин – таке запитання дедалі частіше виникає серед садівників. Зважаючи на особливості росту та розвитку дерев і кущів у специфічних багаторічних садових біоценозах, можна стверджувати – так, звісно, потрібна!
Мікориза має особливу значимість у забезпеченні оптимального росту й формуванні урожаю плодових. Такі культури, як лохина, журавлина, брусниця без мікоризи буквально животіють. Причин цього зазвичай кілька, але чи не головною є непідготовленість ґрунту для нормальної роботи кореневої системи, а саме – відсутність у ньому звичної для цих рослин мікрофлори, головним чином, грибної, тобто мікоризи. Дається взнаки те, що коренева система цих рослин росте і розвивається в агресивному кислому ґрунтовому середовищі на одному місці 10 і більше років, на відміну від польових культур. Звичайно ж, виконувати основну функцію – живлення за допомогою мікоризних грибів кореням значно легше.
Завдяки такому симбіозу збільшується поверхня всмоктування кореневої системи, сполуки мінеральних речовин надходять усередину коренів у легкодоступній формі. Для садівництва південних регіонів важливим є те, що мікориза виконує функцію забезпечення рослин вологою. Крім того, гриби, які беруть участь у мікоризі, виконують захисну функцію, тобто перешкоджають ураженню іншими шкідливими грибами. Тому вивчення дії різних за походженням та складом препаратів на мікоризну діяльність різних плодових культур вельми актуальне.
Ефективність мікоризації вивчали, зокрема на прикладі горіха волоського, фундука, чорниці високої, смородини, порічок, аґрусу, суниці садової та винограду.
У цих дослідах випробовували комплексний препарат, одержаний шляхом мікробіологічного синтезу, де активним інгредієнтом є суміш ефективних мікроорганізмів: Glomus, Trichoderma harz ianum. Гриби родини Glomus утворюють облігатну (обов’язкову) форму мікоризи. Ймовірно, сапрофітний гриб Trichoderma теж продукує мікоризу, але факультативну (необов’язкову форму). Суть дії грибів така: за кореневого внесення спори потрапляють у ризосферу – прикореневу зону – там проростають, вростають гіфами в корінь, проникають у глибокі його тканини і поступово вступають у симбіоз, утворюючи мікоризу, після чого починають «працювати», розчиняючи нерозчинні для рослин фосфати ґрунту тощо.
Крім трофічної функції, гриби Glomus, а особливо Trichoderma, як і всі симбіотичні гриби, мають дуже сильну протимікробну та протигрибну дії.
Отже, мікоризний препарат призначений для:
• активного заселення кореневої та прикореневої зони рослин корисними грибами й бактеріями;
• вироблення природних антибіотиків заселеними грибами та бактеріями й пригнічення розвитку збудників хвороб (фузаріоз, фітофтороз, альтернаріоз, бактеріоз чорний та базальний, кореневі й плодові гнилі, макроспоріоз, парша та ін.) і шкідників (ураження нематодами тощо);
• збільшення площі поглинання кореневої системи рослин завдяки розвитку мікоризи; прискорення відновлення ґрунтів після руйнівного впливу техногенних факторів;
• постачання рослинам вітамінів, фітогормонів, амінокислот, тобто культури мають отримувати збалансоване мінеральне живлення (азот, фосфор, калій, кальцій тощо);
• забезпечення кращої схожості насіння та приживлення розсади.
Препарат вносили в прикореневу зону ґрунту двічі, а через 15–20 днів після останньої обробки проводили відбір та аналіз кореневої системи.
Наочно ефект від дії мікоризного препарату зображено на фотографіях оброблених коренів рослин у порівнянні з контролем. Чітко помітним є світлий наліт на коренях чорниці (фото 1).
За 160-кратного збільшення можна навіть побачити гіфи грибів на оброблених коренях. Також добре видно, що у контрольному варіанті (фото 2, 3, 4) їх немає або ж вони наявні в значно меншій кількості.
Як показують результати досліджень, у садових рослин на корінні формуються як ендотрофна, так і ектотрофна та ектоендотрофна види мікоризи. Всі вони утворюють суцільне сплетіння гіфів (фото 5).
За утворення ектотрофної (зовнішньої) мікоризи міцелій гриба огортає кінці молодих корінців, формуючи подобу чохлів, і проникає в міжклітинні простори, не руйнуючи клітини (фото 6). При цьому кореневих волосків немає, а кореневий чохлик перетворюється на один-два шари клітин. Ектотрофна мікориза спостерігається у багатьох дерев. На кореневій системі однієї рослини формувати мікоризу можуть один або навіть кілька видів грибів. Але частіше якомусь виду вищої рослини у рослинних угрупуваннях відповідає певний гриб-симбіонт.
Володимир Сіленко, канд. с.-г. наук, керівник експертного відділу БТУ-ЦЕНТР