Агрономія
Головне:
Агрономія

Робота на результат

Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Для отримання добрих урожаїв осіннього внесення добрив недостатньо — потрібне підживлення й під час вегетації. Звісно, що перевага рідких добрив очевидна, але й спосіб внесення також має значення.

За останні десять років практично вся територія України стала зоною ризикованого землеробства. Навіть у західних регіонах спостерігаються нетипові умови: на заміну дощами приходить посуха, і навпаки. Тому до виконання деяких технологічних процесів потрібно підходити по-новому. Особливо це стосується живлення рослин — в екстремальних умовах поживні речовини або не доходять до коренів, або промиваються рясними опадами. Аграрії змушені шукати оптимальні способи «доставки» добрив, і деякі сучасні розробки справді допомагають позбутися цієї проблеми.

Ми відвідали ТОВ «Агрофірма «Хліб України», що на Київщині, й  поспілкувались із власником підприємства Юрієм Демцюрою. На землях підприємства за останні роки спостерігалися дуже різні умови, тому було цікаво дізнатися тут відбувається підживлення.

Насамперед слід зазначити, що основним добривом для більшості культур уже багато років є КАС. Його вносили у великих обсягах одразу після сівби, і цього зазвичай вистачало на весь період  вегетації. Однак зміна погодних  умов підштовхнула до пошуку інших способів унесення через те, що посуха повторювалася з року в рік усе частіше, і ефективність старих технологій поступово знижувалася. Брак  вологи вимагав розділяти внесення азотного живлення на кілька етапів, щоб рослини гарантовано отримували «харчування» в періоди формування врожаю. Також загальне подорожчання добрив, пального, насіння та  ЗЗР, збільшення орендної плати за землю змусили інакше поставитися до витрат.

На початку року керівник відвідав конференцію компанії «АГРОТЕРРА», де спеціалісти технологічного проекту FreeFARM компанії спільно з американськими експертами докладно розповіли про переваги технології стрічкового живлення. Тож було вирішено випробувати її на власних полях. Для цього придбали спеціальне обладнання Y-Drop, яке встановили на самохідний обприскувач, і підживили кукурудзу у фазу 7–10 листків. Підживлення провели нормою 300  кг/га КАС 32 + 9 кг/га сірковмісного препарату (тіосульфат амонію)— рідке добриво вливали безпосередньо в прикореневу зону рослин. Проникнення добрив в ґрунт підсилювалося росою, яка утворювалася на рослинах вночі, і на ранок стікала по стовбуру на ґрунт. Таким чином, було забезпечено достатню концентрацію поживних речовин в зоні найбільш насиченій кореневою системою. Взагалі ж система живлення кукурудзи складалась із внесення 100 кг комплексних мінеральних добрив під час сівби і 100 кг КАСу, який внесли безпосередньо після цього за допомогою обприскувача.

Юрій Демцюра, власник ТОВ «Агрофірма Хліб України»

«Уже багато років як ми перейшли до рідкого живлення. Щодо карбаміду й селітри, то я не пам’ятаю, які вони на вигляд. У господарстві застосовується КАС, і до останнього часу його вносили відразу після сівби (до 450 кг/га). Сьогодні ситуація кардинально змінилася: добрива разом з іншими витратними матеріалами дорожчають, і настав час думати про зменшення витрат. Зрозуміло, що заощаджувати на добривах ніби неправильно, бо це може негативно вплинути на врожайність. Однак, якщо вносити їх більш технологічно, це не позначиться на розвитку рослин й урожайності. А  ми зможемо скоротити витрати на 20–30%. Перший досвід використання системи Y-Drop це довів.

Також хочу зазначити про ще одну перевагу використання КАСу. В сезон це добриво має значний попит, і, починаючи із зими (грудень, січень), воно буде дорогим. А на кінець травня та в червні КАС нікому не потрібен, і ціна в цей період найнижча. Ми маємо можливість зберігати КАС у себе, тому купуємо за найнижчими цінами. Якщо в січні він коштує 9500 грн за тонну, то у червні можна взяти по 6500–6800 грн. Тобто економія — до 3000 грн на тонні, та відповідно до 900 грн/га!

З твердих мінеральних добрив ми вносимо тільки по 100 кг хлористого калію під осінню оранку. Фосфору в ґрунті достатньо, тому його вносити не потрібно. Щороку робимо аналіз ґрунту й визначаємо, скільки чого потрібно додати для забезпечення рослин поживними речовинами. Також вносимо тверді органічні добрива, бо в господарстві є свині (500 голів) і ВРХ (300 голів дійного стада). Норма внесення — 60 т/га, і щороку від 100 до 200 га удобрюється саме органікою. Звісно, віддачу від такого підходу ми відчуваємо відразу. Наприклад, кукурудза на щойно удобрених полях дає на дві тонни більше. Тому, незважаючи, що робота з органічними добривами є досить затратною щодо грошей й інших ресурсів, ми не збираємося зупинятись».

Розпочинати працювати з технологією було не так просто, особливо не маючи відповідного досвіду. Коли пристрої Y-Drop для прикореневого внесення рідких добрив встановили на обприскувач Case IH і почали працювати, відразу наразилися на першу проблему: на ділянках із нерівним рельєфом обприскувач наїжджав на рядки кукурудзи й ламав рослини колесами. Не допоміг навіть точний сигнал для навігаційної системи автопілоту. В результаті кількість рослин трохи зменшилась, і  хоча відсоток втрат незначний, усе одно було неприємно. Тож через неможливість установлення системи точного ведення по міжряддю господарство розглядає варіант придбання самохідного обприскувача іншого виробника, який забезпечить точнішу роботу навіть в  умовах горбистого рельєфу.

Одразу заклали велику кількість дослідів, у  яких вивчали вплив на врожайність різних норм КАС із різними мікроелементами. Було використано кілька сумішей із різними компонентами, вносили як в один, так і  в  кілька заходів. Під час збирання стане зрозумілим, які рішення мають найкращу ефективність, і на наступний рік можна буде їх застосовувати на всіх площах.

Після підживлення кукурудзи пристроями Y-Drop відчутних візуальних змін не було помітно, але протягом сезону рослини мали добрий вигляд, активно росли й  демонстрували високий потенціал. Початок збирання на одному з найгірших полів продемонстрував урожайність на рівні 95 ц/га (гібрид Monsanto 4014). Ураховуючи не найкращі погодні умови наприкінці вегетації (буревій і дефіцит вологи) можна говорити про пристойний результат.

Переобладнання обприскувача системою Y-Drop не було складним. На це знадобилося 3–4 години. Значно складніше було досягти точного ведення по рядку, щоб не травмувати кукурудзу. А  в умовах горбистого рельєфу це досить не просто. Швидкість обприскувача не перевищувала 9–10  км/год. За ніч встигали підживити 100–120 га за ширини захвату 20 м. Штанга хоч і має більшу ширину, але перевантажувати крайні секції додатковим обладнанням не варто. Тому вирішили встановити тільки 28  стійок, щоб забезпечити нормальне копіювання та вчасне реагування на зміни відстані до поверхні ґрунту.

Владислав Олійник

+38 (095) 57-67-777

a-tera.com.ua

www.facebook.com/FreeFarmUA

газета “АгроМаркет”, жовтень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Поділитись: