Диплоїдна слива простіша в догляді за традиційну, має стабільно високу врожайність, добру лежкість

Революція слив

Диплоїдна слива простіша в догляді за традиційну, має стабільно високу врожайність, добру лежкість і є надзвичайно перспективною для українського та європейського ринків.  

Коли ми дивимося на ціни чи в торгівельних мережах, чи на ринку, округлі сливи, а саме такими є диплоїдні, у кілька разів дорожчі за звичайні типу «угорка». Уже із цього економічного погляду цей продукт заслуговує на увагу українських садівників. Усе, що має високу ціну, те шукає ринок, тобто він ще не насичений цим продуктом. Диплоїдної сливи на ринку так мало, що майже жоден український садівник не може забезпечити серйозну партію для торгівельних мереж — просто немає таких садівничих потужностей. До того ж й імпортної сливи на полицях теж обмаль — вона тільки починає набувати поширення у Європі. 

Окрім економічних є ще й значні переваги з боку агротехнології. Наприклад, диплоїдну сливу практично не уражує шарка. Також сорти диплоїдної сливи, які можна збирати пізньої осені, наприклад Анжеліно, Октобер Сан і Рубі Кранч, можуть зберігатися від двох до чотирьох місяців у невибагливих умовах — без РГС, просто в холоді +6…+8 °C. Таку продукцію можна реалізовувати на ринку, коли на вулиці вже мете хуртовина — у грудні, січні й лютому. До Нового року така слива може лежати просто в підвальних приміщеннях. 

Диплоїдні сливи дуже врожайні. За правильного навантаження вони не мають періодичності плодоношення, а на відповідних вегетативних підщепах в інтенсивних і напівінтенсивних садах не здивують урожаями 40–65 т/га і це не стеля. Звичайна слива може дати 50 т/га в урожайний рік, але через періодичність у деякі роки цей показник знижується до 10 т/га або врожай взагалі буде відсутній. 

ПІДЩЕПА ВИРІШУЄ 

У нашому розпорядженні було понад 20 сортів диплоїдної сливи, з яких ми відібрали шість і внесли їх до Державного реєстру сортів разом із відповідними підщепами. Усі вони іноземної селекції з доволі широкою географією — від США до Нової Зеландії, включно з Францією та Італією. Найкращі підщепи для диплоїдної сливи — середньорослі, адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов України. 

Як правило, сливу в Україні, як і за кордоном, вирощують на сильнорослих підщепах. Їхні характерні ознаки роблять бізнес менш привабливим: пізній вступ у промислове плодоношення (тільки на 5–6 рік), виражена періодичність (згадане падіння врожайності в окремі роки), а також високорослі дерева, що потребують інтенсивного обрізування й ускладнюють збирання врожаю. 

Середньорослі підщепи, навпаки, розмножуються вегетативно, а не кісточкою, що забезпечує швидкий перехід у повне плодоношення: перші плоди з’являються вже на другий рік після посадки, а на третій-четвертий отримуємо промисловий урожай, який значно легше збирати. В Україні та Європі середньорослі підщепи майже не використовують, адже їх просто не виробляють — вони не «розкручені». На наш ринок вони потрапили тільки завдяки нашому господарству. Переважно сливу вирощують на жерделі (дика абрикоса) й аличі. У Європі популярна вегетативна підщепа Міраболано 29С, але вона всього на 10% слабша за «дикунів» і не належить до середньорослих. До речі, саме ми її також внесли до Державного реєстр.  

Середньорослі підщепи ми почали випробовувати близько 20 років тому, придивлялися до результатів і нещодавно запустили їх у розсадник для масового виробництва. Нині на ринках України майже неможливо знайти українську диплоїдну сливу, навіть на південних. Наш споживач ще не звик до цих великих круглих плодів різних кольорів. До речі, на Буковині вона вже досить популярна — звідти її найбільше постачають. Її дефіцит — один із чинників високої ціни, але не єдиний: це ще й результат чудових смакових якостей, доброї лежкості (2–4 місяці проти 1–2 тижнів у «угорок») і транспортабельності. Тому на полицях супермаркетів ви майже не побачите угорських сортів — вони не цікаві для торгівельних мереж, як і абрикоси. Диплоїдна слива має значний потенціал, адже тільки починає завойовувати український та європейський ринки. Через кілька років вона може витіснити звичайні сорти, бо попит зростає, а пропозиції майже немає. Протягом наступних 5–10 років у цьому сегменті збережеться безконкурентне середовище для садівників. Цього часу цілком достатньо, щоб зробити потужний ривок і накопичити досвід — хай потім інші наздоганяють тебе, а не ти їх.  

СЛИВА НА НОВИЙ РІК 

Серед сортів диплоїдної сливи для вирощування в Україні фермери можуть звернути увагу насамперед на ранні Ерлі Квін, середні — Дофі Сандра, Блю Джаєнт, середньопізні — Ті-Сі Сан, а з пізніх — Рубі Кранч, Октобер Сан і Анжеліно. 

Сорт Блю Джаєнт достигає до середини серпня, плоди досягають 7 см у діаметрі. Вони мають дуже темне, майже чорне забарвлення з яскраво-золотистим м’якушем і маленькою кісточкою, що легко відділяється. Сорт вирізняється високою врожайністю і придатний як для споживання свіжим, так і для переробки. 

Дофі Сандра — середній сорт, дозріває наприкінці червня. Плоди темно-сині, кісточка легко відділяється. Сорт поєднує щільність і соковитість, має добру лежкість — у прохолодних умовах зберігається до місяця. Дуже транспортабельний. 

Анжеліно — один із найпізніших сортів, збирають його залежно від зони вирощування, але найпізніше — наприкінці жовтня, коли яблука вже зібрано. Що довше плоди лишаються на дереві, навіть до початку листопада, то більшими й солодшими вони стають. Лежкість — до чотирьох місяців. 

Диплоїдну сливу, як і звичайну домашню, можна вирощувати майже в усіх регіонах України. Головне — вміти захистити дерева від приморозків, використовуючи ті самі методи, що й у звичайних садах. Диплоїдна слива дає якісний урожай не лише за умови дотримання належних агротехнічних заходів, а й завдяки поєднанню перелічених сортів із нашими середньорослими підщепами. Ми пропонуємо те, чого раніше не було в Україні, — підщепно-прищепну комбінацію.

Підщепи можуть бути шпалерні та безшпалерні, інтенсивні й неінтенсивні. Найкращим сезоном садіння диплоїдної сливи, як і всієї кісточкової групи, ми вважаємо осінь, у крайньому разі — ранню весну. Мінус закупівлі закордонних саджанців, порівнюючи з українськими, у тому, що вони надто потужно ростуть (через сильнорослі підщепи) і придатні тільки для весняного садіння. Європейські розсадники можуть постачати садивний матеріал тільки у грудні, коли садити кісточкові вже запізно, а до весни ще далеко. 

Ми ж знайшли не лише правильне поєднання сортів і підщеп, а й оптимальний тип формування, який визначив і схему посадки. Висаджуємо міжряддя до 3,5 м — це дає змогу замінювати яблуневі насадження кісточковими без демонтажу попередньої інфраструктури: шпалера та система зрошення від яблунь лишаються на місці. 

ЕКОНОМІЧНА КУЛЬТУРА 

Економіку диплоїдної сливи можна назвати, без перебільшення, унікальною. Це пояснюється відкритим ринком в Україні та Європі, великим попитом і майже повною  відсутністю пропозиції. В урожайний рік диплоїдна слива коштує від 30–40 грн/кг від виробника із саду, тоді як «угорка» — 8–12 грн/кг (що майже дорівнює собівартості). Водночас витрати на догляд за садом в обох типів слив приблизно однакові. Але ж окупність диплоїдної сливи настає вже на третій рік після посадки. А рентабельність, починаючи з 3–4 року після виходу на повне плодоношення, сягає 300%, а за зберігання й реалізації у зимовий період — всі 600%. 

Диплоїдні сорти мають також чудову експортну перспективу, адже європейський ринок ними не насичений, а їхня транспортабельність і лежкість цьому тільки сприяють. 

Звичайні сорти, що вирощують в Україні, досягають споживчої стиглості одночасно з технічною. Тобто немає можливості їх зібрати раніше, адже плоди не досягли товарного вигляду. А дочекавшись його, плоди не матимуть належної щільності, відповідно, лежкості й транспортабельності. У диплоїдних сортів споживча зрілість настає через 7–10 днів після технічної, і вони добре зберігаються в торговій мережі ще 10–20 днів, залежно від сорту. Це означає, що сливу можна зірвати й відправити на полицю магазину, де вона ще дозріє, набираючи цукрів, тощо. По суті, вона достигає вже на полиці або навіть у споживача вдома. Тому диплоїдна слива — це безумовно велика перспектива.   

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ