|
Каховське ТОВ «Алан і Ко» у плівкових весняних теплицях без обігріву встигає отримати два ранні врожаї: редиски та перців. Щоб виправдати теплиці, украй важливо отримати врожай обох культур якомога раніше.
Труднощі стимулюють рішення
— Через безвіз промислово вирощувати перці й баклажани стало проблематично, розповідає агрономічний консультант «Алан і Ко», директор компанії «Агроаналіз» Вадим Дудка. — Робітників не вистачає, рентабельність не завжди дозволяє платити більше. Механізувати збирання неможливо. Оскільки баклажанів стали вирощувати менше, в «Алан і Ко» звільнилися розсадні теплиці. Вирішили зробити в них нехитру сівозміну. Торік висадили томати чері, цього року навесні посіяли редиску, після цього був висаджений перець. Висаджувати цю культуру почали в ті самі терміни, що й у відкритому ґрунті: 26 квітня. Навіть у такі терміни в теплицях отримують урожай на три тижні раніше, ніж у полі, не кажучи вже про обсяг врожаю та якість продукції.
Крім того, польові перці цього року на значній частині площ побив град, тоді як тепличні такої проблеми не мають. Залежно від рівня цін, перець або буде вирощуватися до листопада, або в теплиці зроблять ще один оборот. Як варіанти для третього обороту розглядають редиску і молоду картоплю.
Прості теплиці
Теплиці в «Алан і Ко» — найдешевші, але мають всі потрібні елементи для успішного вирощування. Для провітрювання частина плівкових смуг збирається гармошкою, тож гаряче повітря має змогу виходити нагору, при цьому зберігається тепличний мікроклімат.
Під час дощу теплиці не закривають. Це роблять тільки у разі приморозків, за півтори години троє людей закривають 16 теплиць.
Господарство відмовилося від високої шпалери на перцях. Рослини підв’язують до дерев’яних невисоких тичок, як на Закарпатті. Майже не займаються формуванням, обламують лише верхівку, тим самим мінімізують ризики перезараження. Суть у тому, що чим більше обламувати паростки, тим більшим буде ризик поширення грибних, вірусних та бактеріальних хвороб.
Солона вода
У вирощуванні перців у теплицях основна проблема — засоленість ґрунтів. Вона може виникати через високий уміст солей у воді, але підвищити засоленість можуть і самі власники через надмірне внесення добрив або перегною. Найбільша проблема господарства — жорстка вода, яка має ЕС 2,2. Раніше за таких показників води від вирощування перців відмовлялися. Для боротьби із засоленням проводять цілу низку заходів, яка включає визначення правильного режиму зрошення, стратегію збалансованого живлення, підбір солестійких сортів.
Зрошення має бути оптимальним. Розрахувати його за формулами складно, адже в кожного регіону є маса нюансів. Для відкритого ґрунту це робити простіше: якщо є цифрова метеостанція, можна провести розрахунок за сумарним випаровуванням. У теплицях складніше. Вони напівприкриті, випаровування так просто не прораховується. Використовують тензіометри українського виробництва, які коштують недорого — 700 гривень. Для перців вистачає одного такого приладу на всі теплиці.
— Зрошуємо поливними нормами, а для боротьби із засоленням раз на шість днів проводимо промивний полив: даємо води на 35% більше, — ділиться Вадим Дудка. — У такий спосіб вимиваємо солі в нижні горизонти. Щоб ці солі вимивалися й не поверталися, між теплицями викопані дренажні траншеї. Це ази меліорації, які викладають в інститутах, але всі про них забувають.
Добрива теж підбирають такі, що не містять баластних іонів. Для цього постійно проводять аналізи.
Солестійкий гібрид
Методом проб та помилок обрали гібрид перцю Цинтія F1 від Moravoseed. Він стійкий до підвищеного умісту солей, ранньостиглий і дуже дружно дає першу китицю плодів, а це — найважливіше. Перші 200 грамів із куща, приблизно три плоди, зірвані 17–18 червня і продані на 20 днів раніше, ніж на ринку з’являється ґрунтовий перець, перекривають собівартість. Ціна в цей час — близько півдолара за кілограм. Подальші вибірки працюють на прибуток.
Окрім ранньостиглості, в тепличних перців є ще одна вагома перевага — у кілька разів вища врожайність. На 12 червня на рослинах зав’язалося по 9–10 плодів, крім того, вони мали по 15–30 квіток.
Хвороби та шкідники
В «Алан і Ко» намагаються не вирішувати проблеми, а попереджати їх. Якщо тут і застосовують хімічні препарати, то мінімальну їх кількість. Одна з основних проблем у вирощуванні перцю — фузаріоз. Він, подібно до інших грибних хвороб, накопичується через відсутність сівозміни. Тож розширення асортименту вирощуваних у закритому ґрунті культур — це питання не тільки маркетингу й освоєння нових ніш. Це питання культурообороту, зменшення навантаження від хвороб і шкідників.
У теплицях, які спеціалізуються на вирощуванні перців багато років поспіль, проблема фузаріозу та вертицильозу стоїть дуже гостро. Її неможливо вирішити тільки хімічними методами. Треба згадувати інтегровану систему захисту рослин і використовувати всі методи: підбір стійких сортів, сівозміну, агротехнічні прийоми, біопрепарати й хімічні засоби.
Якщо у відкритому ґрунті перцям найбільше шкодять бавовняна совка та карадрина (помідорна совка), то в теплицях інші шкідники виходять на передній план. Тут найбільший ворог — теплична білокрилка.
Теплиця — більш-менш замкнена система. Плівка пропускає значно менше ультрафіолету, тому препарати розкладаються довше, тож їх застосовують у менших дозах, ніж у відкритому ґрунті. Основні препарати проти шкідників — інгібітори синтезу хітину: Матч, Інсегар тощо. Для людини вони практично нешкідливі.
— Виробники пишуть, що термін дії цих препаратів — до 40 днів. Це було б правдою, якби рослини не росли. Але щотижня на рослині додається по 8 нових листків, і всі вони не вкриті препаратом, тому на практиці обробки доводиться робити кожні два тижні, — уточнює Вадим Дудка.
Улітку в спеку може з’явитися павутинний кліщ, щоб не проґавити його, щоденно проводять моніторинг. Для цього працівниці озброюються великими лупами й починають шукати пошкодження.
— Найчастіше внаслідок ураження кліщами на листках з’являються дрібні білі цятки, ніби їх присипали пудрою, — пояснює керуюча теплицями Ія Картавцева. — Зі зворотного боку видно самих кліщів і тоненьку павутину, яку вони виробляють. Дуже важливо знати, що кліщ — це не комаха. Багато овочівників цього не знають, застосовують проти кліщів інсектициди й не отримують ефекту. У господарстві «Алан і Ко» ми застосовуємо інсектоакарицид Вертимек.
— За 30 років хімія стала менш токсичною, — переконує агрономічний консультант Вадим Дудка. — Раніше, коли я починав працювати агрономом, у нас були препарати І та ІІ груп токсичності й навіть сильнодіючі отруйні речовини. Зараз більшість препаратів належать до ІІІ–ІV груп токсичності. У деяких випадках овочі й фрукти, вирощені за органічною технологією, можуть бути більш небезпечними для здоров’я, ніж вирощені за звичайною конвенційною схемою. Кілька років тому в Європі кишкова паличка на органічних салатах та огірках викликала масові отруєння.
Довідка
«Алан і Ко» вирощує овочі з 2001 року. Мають значні обсяги, контракти з усіма основними мережами супермаркетів. Охоче йдуть на експерименти, пробують вирощувати незвичайні для Херсонщини культури. Наприклад, вирощували Ялтинську цибулю. Експеримент був вдалим, мали значні обсяги виробництва, але після 2014 року постало питання насіннєвого матеріалу. Насіння залишилося в окупованому Криму. Була вдалою спроба вирощувати батат, отримали шалену рентабельність.
Деякі експерименти виявилися менш успішними. Спаржеву квасолю вирощували пару років, але виявилося, що витрати праці тут високі, а ціна реалізації — не дуже.
Вирощували салати: листкові та головкові. Згодом з’ясувалося, що логістика занадто складна та витратна. Нині виробництво салатів перемістилося під Київ, ближче до розподільних центрів торговельних мереж.
Геннадій Гнип
журнал “Плантатор”, липень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
