Про захист вишнево-черешневих насаджень у виробничому сезоні 2020
Загальновідомим є значення продукції кісточкових культур. Їх плоди мають високі смакові якості, є цінним дієтичним продуктом харчування, джерелом органічних цукрів (переважно глюкози та фруктози), вітамінів, органічних кислот, клітковини, макро і мікроелементів.
Нині в Україні площа насаджень кісточкових культур становить близько 25 тис. га, в т. ч. вишні та черешні — 12 тис. га.
Значних збитків у промислових вишнево — черешневих насадженнях майбутньому врожаю впродовж фаз «зеленого конуса» — «білого пуп’янка» завдають шкідники з числа членистоногих, а саме: кліщі (червоний плодовий, звичайний павутинний, бурий плодовий, садовий павутинний, глодовий), горбатка — буйвол, цикадка розанова, попелиці (велика персикова, вишнева), щитівки (каліфорнійська, устрицеподібна, акацієва несправжня), трубкокрути (букарка, казарка), довгоносики (кісточковий, вишневий, сірий бруньковий або брунькоїд), листовійки (брунькова, розанова, мінлива плодова), молі (плодова чохликова, звійниця листкова). Отже, навесні (до фази «цвітіння») для зниження шкідливої дії багатьох вищезгаданих фітофагів у промислових насадженнях вишні та черешні варто проводити наступні обприскування:
• у фазу «набрякання бруньок» (за температури повітря не вище +5 °С) проводити обприскування — промивання дерев 1,5% розчином препарату Кодасайд® 950, м.е. (рослинна олія) або 1,5–2% розчином Препарату 30-Д, КЕ (рослинна олія) проти зимуючих стадій шкідників (яйця плодових кліщів, попелиць, листовійок, личинок щитівок) із додаванням 0,1% розчину препарату на основі діючої речовини тіофанат-метил, 700 г/кг (як профілактичний захід проти ураження кори дерев грибними та бактеріальними хворобами (в місцях зрізів);
• у фази «зеленого конуса» — «білого пуп’янка» для зниження шкідливої дії членистоногих проводити обприскування препаратами з числа піретроїдів, неонікотиноїдів чи комбінованих препаратів на основі їх або з фосфорорганічними сполуками. За рахунок контактної чи контактно – кишечної дії цих інсектицидів можна ефективно контролювати чисельність більшості видів з числа листогризучих, попелиць, трубкокрутів , довгоносиків, листовійок, молей.
Особливо значних збитків у цих насаджень в фази «формування плодів» — «дозрівання плодів» завдають шкідливі комахи, а саме: попелиці велика персикова та вишнева, трачі слизистий та блідоногий вишневий, довгоносики кісточковий та вишневий, вишнева муха.
Щодо особливостей біології цих видів:
• попелиця велика персикова третього та подальших поколінь (після закінчення фази «цвітіння») оселяється з нижнього боку скелетних гілок, утворюючи колонії, за період вегетації розвивається 8–10 поколінь.
• у попелиці вишневої впродовж весняно — літнього періоду розвивається 9–12 поколінь безкрилих партеногенетичних самиць, що заселяють листя зісподу, яке чорніє і всихає, набуваючи вигляду обпаленого, пагони викривляються. Часто шкідник переходить на плоди, забруднюючи їх екскрементами і шкірками від линянь, різко знижуючи їхню товарну якість.
• у трачів слизистий та блідоногий вишневий масове відродження личинок відбувається після цвітіння, які пошкодують листя дерев, вигризаючи м’якуш невеличкими плямами та скелетуючи його.
• у довгоносика вишневого після цвітіння жуки паруються і розпочинають відкладати яйця, що триває 25—30 діб, до затвердіння кісточок. Самиця вигризає в оплодні круглий отвір, дно якого закінчується просторим заглибленням на поверхні ще м’якої кісточки, і в цю яйцеву камеру кладе одне яйце. Після цього вона вигризає навколо кільцеподібну борозенку і заповнює отвір пористим корком з огризків плода і екскрементів. Пористий корок забезпечує доступ повітря до яйця і личинки і разом з тим перешкоджає заростанню отвору. У зв’язку з тим, що жуки після відкладання яєць не підгризають плодоніжку, пошкоджені плоди не опадають і не всихають. Личинка відроджується через 9–12 діб, проникає усередину кісточки і впродовж 23–30 діб живиться ядром. Завершується живлення личинок одночасно з достиганням вишні. Закінчивши живлення, личинки залишають плоди, падають на землю та зариваються в ґрунт.
• у вишневої мухи літ відбувається з середини травня до середини червня впродовж 20–28 діб. Самиця відкладає яйця по одному під шкірочку плодів, що починають дозрівати, черешні і вишні середніх і пізніх строків достигання. Через 7–10 діб відроджуються личинки, які впродовж 15–25 діб живляться м’якушем плодів навколо кісточки. Завершивши розвиток, вони залишають плід, падають на ґрунт, заглиблюються в його поверхневий шар, де заляльковуються і зимують. За рік розвивається одна генерація.
В чинних національних «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (Київ, 2018р.) і «Доповнення до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» (Київ, 2019 р.) в насадженнях черешні та вишні в цей період вегетації (від закінчення їх цвітіння до збору плодів) для обмеження шкідливості цих небезпечних шкідників дозволено використання інсектицидів на основі діючої речовини піриміфос-метил, 500 г/л (0,8—1,2 л/га), тіаклопрід, 480 г/л (0,2–0,3 л/га) та Ексірель® (0,75 л/га).
Враховуючи останні токсикологічні вимоги щодо отримання плодів черешні та вишні, які є в першу чергу продуктом дієтичного та дитячого харчування, збільшенням обсягів експортних продажів їх в країни ЄС, питання застосування інсектицидів на основі діючої речовини піриміфос-метил, 500 г/л (0,8–1,2 л/га), тіаклопрід, 480 г/л (0,2–0,3 л/га) є таким, що їх застосування буде заборонене найближчим часом.
Діюча речовина інсектициду Ексірель® (циантраніліпрол, 100г/л) має зовсім інше, відмінне походження порівняно з інсектицидами, що є нині на ринку України, ефективно контролює чисельність жуків, сисних, листо-гризучих видів і вишневої мухи в насадженнях вишні та черешні впродовж 10—12 діб, знижує їх шкідливість, сприяє збільшенню їх врожайності та покращенню якості плодів (їх розміри, забарвлення інше).
Важливим моментом у стратегії захисту цих культур від попелиць, трачів, довгоносиків і особливо вишневої мухи є те, що їх шкідлива дія на рослини триває водночас з розвитком їх листкової поверхні та плодів (від закінчення їх цвітіння до збору плодів) і в часі складає не більше 28–30 діб, що співпадає з тривалістю дії цього препарату за рахунок його двократної обробки насаджень.
За матеріалами проведених нами досліджень впродовж 2017– 2019 р.р. в дослідному господарстві УНУС (Черкаська область), ТОВ «АГРАНА ФРУТ ЛУКА», «Дари садів» (Вінницька область), ТОВ «Перспектива» (Донецька область) технічна ефективність дворазового застосування інсектициду Ексірель® (0,75 л/га) проти вишневої мухи складала 92,4–94,8 %, проти вишневого довгоносика — 94,3–96,1 %, а пошкодження ними плодів не перевищувала 1,6–1,9 % та 1,1–1,4 % відповідно. Загибель попелиць та трачів складала 95,3—97,8 % відповідно.
Система хімічного захисту промислових насаджень черешні та вишні від основних шкідників (попелиці велика персикова та вишнева, трачі слизистий та блідоногий вишневий , довгоносики кісточковий та вишневий, вишнева муха) після закінчення фази «цвітіння» в фази «формування плодів» — «дозрівання плодів» інсектицидом Ексірель® в нормі 0,75 л/га є достатньо обґрунтованою. Так, рівень рентабельності застосування цього препарату складає 110,2–135,6%, а чистий прибуток — 142,5—379,3 тис. грн./га.
Доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри захисту і карантину рослин Уманського національного університету садівництва МОН України Ю. П. Яновський