Від здобуття незалежності України наш агросектор традиційно називали житницею світу, проте за останні роки це визначення набуло нового, драматичного змісту. Повномасштабна війна не просто пошкодила інфраструктуру — вона докорінно змінила логіку аграрного виробництва, змусивши фермерів перейти від стратегії максимального прибутку до стратегії виживання й адаптації.
Сучасний агробізнес останні роки стикається з кількома критичними дефіцитами:
• Кадровий голод: мобілізація фахівців (трактористів, агрономів, інженерів) змушує компанії інвестувати в автоматизацію та перенавчання персоналу;
• Екологічний терор: забруднення ґрунтів важкими металами потребуватиме десятиліть рекультивації. Агрономія на прифронтових і звільнених територіях тепер має містити обов’язковий етап гуманітарного розмінування й очищення сільськогосподарських угідь;
• Логістичні тупики: обстріли портової інфраструктури й блокування кордонів перетворили доставку зерна на складну спецоперацію, що здорожує кожен кілограм продукції.
Крім того, сезон 2025 року став ще одним підтвердженням, що стабільних аграрних років більше не існує. Для більшості господарств України він запам’ятався браком вологи, весняними приморозками й різкими температурними коливаннями протягом сезону, що спровокувало проблеми з живленням і підвищений тиск хвороб. У таких умовах агроном уже не просто вирощує культуру, а постійно керує стресами рослин. А рослина під стресом — це рослина, що не може реалізувати свій потенціал. І завдання сучасної технології — не усунути їх повністю (це неможливо), а зменшити їх вплив у критичні фази розвитку рослин, дозволивши максимально реалізувати селекційні можливості сорту або гібрида.
Виклики сезону
В умовах стресу — за впливу високих або низьких температур, дефіциту вологи, негативної дії пестицидного шоку в рослин відбуваються складні фізіологічні процеси блокування росту й розвитку, а саме зменшується ріст коренів, розвиток листкової маси, закриваються продихи, знижуючи продуктивність фотосинтезу, знижується активність метаболічних процесів. Рослини фактично економлять ресурси, жертвуючи майбутнім урожаєм. Наслідком цього стає порушення живлення. Навіть за правильно підібраних норм добрив 2025 року часто фіксували:
• слабке засвоєння азоту через занадто сухий ґрунт;
• дефіцит фосфору в холодні періоди після посіву;
• системний брак цинку, бору, магнію тощо.
Усе це прямо впливало на розвиток кореневої системи й генеративних органів, отже, обмежувало закладання й формування врожаю культур.
Як реагували основні культури? На озимих зернових і ріпаку ми стикнулися зі зворотними заморозками в кінці квітня, коли фази розвитку рослин в окремих регіонах уже не дозволяли їм протистояти температурному стресу. На інших посівах озимої пшениці посушливі умови навесні призвели до нерівномірного кущення та зменшення кількості продуктивних стебел. У багатьох господарствах потенціал урожайності було втрачено ще до виходу в трубку зернових і наростання головного пагона ріпаку.
Що стосується кукурудзи, то критичним став період 6–10 листків. Рослини зі слабо розвиненою кореневою системою, які не в змозі були забезпечити себе повноцінним живленням, не витримували температурного навантаження, що відразу позначалося на формуванні качана. Тепловий і водний стреси на соняшнику у фази бутонізації та цвітіння призводив до зменшення діаметра кошика і поганого запилення. На сої дефіцит вологи спричиняв опадання квіток і бобів навіть за достатнього азотного живлення.
На тлі абіотичних стресів зросла сприйнятливість рослин до фітопатогенів і шкідників. Ослаблений імунітет сприяв розвитку кореневих гнилей, листкових плямистостей і пошкодженню сисними комахами. Біотичні стреси 2025 року часто виступали як наслідок первинних порушень фізіологічного стану рослин.
Економічна доцільність та екологічність
Минулого сезону біостимулятори остаточно перестали бути додатком до технології й стали її повноцінною частиною. За нашими даними, найкращі результати за таких умов показали композиційні метаболітні біопрепарати третього покоління Радостим, Регоплант і Стимпо, які отримано біотехнологічним культивуванням in vitro симбіотичного гриба-мікроміцета, вилученого з кореневої системи женьшеню. Він продукує низку біологічно активних речовин — амінокислоти, вуглеводи, жирні кислоти, полісахариди, фітогормони. З подальшим додаванням аверсектинів — комплексних продуктів метаболізму ґрунтових стрептоміцетів формуються унікальні імуномодулятивні й антистресові властивості біопрепаратів.
Важливо, що найбільший ефект отримували ті господарства, що застосовували біостимулятори профілактично у головні для рослин фази розвитку, ще до появи видимих симптомів стресу.
Для кращого розуміння механізму дії біостимуляторів хочу навести результати реєстраційних досліджень, які були проведені 2025 року за методиками Європейського Союзу на ярому ячмені в Словаччині.
Планувалася обробка насіння біостимулятором Радостим (250 мл/т) спільно з протруйниками в захисно-стимуляційному розчині та дві обробки по вегетації (50 мл/га): перша — у фазу кінець кущення — вихід у трубку, друга — по прапорцевому листку (фото).
Урожай на контрольній ділянці за повноцінної системи живлення й захисту становив 8,88 т/га. Дослід із застосуванням біостимулятора Радостим, з обробкою насіння й фоліарним підживленням рослин, сформував додаткові 1,56 т/га — 10,44 т, або плюс 17,55% (рис. 1).
Цікаво було проаналізувати основні показники формування врожаю до та після вирощування промислової культури. Нижче наведено дані рН, гумусу, мінерального азоту, фосфору, калію й кальцію. Що стосується основних показників ґрунту, то рН змінився з 5,35 (кислий) до слабокислого на контролі 6,52 та майже нейтрального 6,55 у досліді. На показники гумусу біостимулятор не вплинув, тому що відновлення органічної речовини, а поготів гумусу, — це досить тривалий період (рис. 2).
Застосування біостимуляторів вплинуло на незначне підвищення вмісту в ґрунті доступного фосфору та калію — до 10–12% (рис. 3).
Цікаві результати показав мінеральний азот (збільшення на 35%, з 7,4 в контролі до 10,00 у досліді) а кальцій показав незначне підвищення показників в порівнянні з контролем. (рис. 4).
Аналізуючи наведені показники, ми можемо підвередити економічну доцільність застосування біостимуляторів і позитивні екологічні наслідки, зокрема покращення доступності основних елементів живлення в ґрунті. Зібравши близько 10 т зерна з гектара, ми лишили в ґрунті більше доступних елементів живлення, ніж було до сівби, й зробили крок до оптимізації показників рН і гумусу ґрунту.
Висновки та підсумки
Отже, як висновок, доцільно наголосити на таких практичних засадах застосування біостимуляторів для аграріїв у сучасних умовах господарювання.
1. Найближчого майбутнього стреси в рослин — це нова норма, а не виняток.
2. Основні втрати врожаю формуються в ранні фази розвитку рослин, вже під час закладання майбутнього врожаю.
3. Біостимулятори — це повноцінний елемент системи, а не швидка допомога.
4. Живлення рослин за умов стресу без урахування температури й вологи не працює.
5. Гнучка адаптивна технологія важливіша за ідеальну схему на папері.
Сезон 2025 року чітко показав: виграють не ті, хто має найдорожчі препарати, а ті, хто краще розуміє фізіологію рослин, має досвід застосування антистресових рішень і вміє працювати на випередження. Аграрний процес в Україні — це більше не про спокійне сіяння та збирання. Це динамічна, високо ризикована діяльність, де успіх залежить від досвіду, знань, гнучкості та здатності працювати в умовах постійної загрози. Український фермер сьогодні — це одночасно підприємець, волонтер і фахівець із кризового менеджменту.
The Ukrainian Farmer
