Доповнена реальність дозволяє оцінити проєкт і детально його розглянути до початку будівельних робіт
Побачити майбутнє або Будівництво в смартфоні
Доповнена реальність дозволяє оцінити проєкт і детально його розглянути до початку будівельних робіт
Навіть в ідеальних, на перший погляд, проєктних кресленнях закрадуться помилки, які в авральному режимі потрібно виправляти. Директор компанії «Активпроект» Богдан Поперечний уперше в елеваторній галузі України розробив інструмент доповненої реальності, завдяки якому елеватор у всіх деталях можна побачити на етапі проєктування й виправити усі помилки ще до їх виникнення.
Інноваційна технологія
Доповнена реальність дозволяє детально розглянути майбутній об’єкт до початку будівельних та навіть проєктних робіт і внести зміни на етапі концепції. Наприклад, навівши телефон на реальну ділянку будівництва, ви можете відчути масштаб запланованого об’єкта й оцінити, як він розташований до наявних споруд, урахувати можливість зведення другої черги. Також ви побачите, як рухатиметься транспорт за умов нарощування потужностей підприємства в майбутньому.
Увімкнувши режим рентгену, технологія дозволяє навіть пройти скрізь силос і побачити, що всередині: який вигляд матимуть фундаменти, аероканали тощо.
Під час монтажу самопливного та транспортного обладнання доповнена реальність допоможе обрати правильне розміщення самопливів і прорахувати оптимальний рух працівників у тому чи іншому відділенні. За потреби монтажники зможуть внести зміни в марші чи розташуванні металоконструкцій.
ЕКСПЕРТНА ДУМКА
«Багатьох важливих моментів не можна побачити навіть на 3D-моделі»
Сергій Щербань, заступник генерального директора ТОВ «СОЛАГРО»
Коли на ринку з’явилося 3D-проєктування, усі відчували ейфорію, а доповнена реальність перевершила навіть ці почуття. Уперше Богдан Поперечний презентував цю технологію на конференції наприкінці 2022 року та продемонстрував основні можливості. Переваги цієї технології відчули ті, хто на практиці реалізує проєкти. Та й замовник на стадії ухвали архітектурних рішень може вийти на майданчик і подивитися на їхнє втілення у телефоні ще до будівництва. Доповнена реальність допомагає уникнути помилок і не витрачати час та зайві гроші.
Особливо цінною доповнена реальність є за потреби розширювати підприємство й прив’язуватися до наявної інфраструктури. Це важливо, як примкне вузол, чи буде він сумісний, чи це правильне рішення. До того ж, коли проєкт уже реалізується, будівельники чи монтажники можуть безпосередньо детальніше подивитись на кожен свій вузол й ухвалити найефективніше його виконання. Наприклад, як найкоректніше розрити котлован, подивитися, чи правильно розташовано самопливи. Багатьох важливих моментів не можна побачити навіть на 3D-моделі, а тільки за допомогою інструменту доповненої реальності.
Ми скористалися доповненою реальністю на кількох із наших проєктів, які наразі перебувають на стадії погодження.
Один проєкт зводимо з нуля, що значно спрощує його реалізацію. На майбутньому об’єкті є тільки жорстке прив’язування до залізничної колії та вхідної групи. Тому було дуже важливо за допомогою доповненої реальності подивитись, як вагони та машини маневруватимуть у вузько обмежених умовах: чи вистачає проїздів, проходів тощо.
А ось на об’єктах, де планується реконструкція, все набагато серйозніше. Адже в будівлях уже є конструктивні елементи, які неможливо чіпати й додатково спиратися на них. Коли ти в просторовій реальності накладаєш на наявне приміщення майбутні зміни й дивишся на них з позиції наявних елементів, одразу можна спрогнозувати виконання тих чи інших рішень.
Зокрема, завдяки доповненій реальності ми знайшли кілька помилок у виконанні підземної прохідної галереї, невиправлення яких фактично зруйнувало б фундамент наявної будівлі. На кресленнях небезпечність цього рішення також було видно, але не так чітко. Довелось відійти від таких рішень через ризик і навіть неможливість їх виконання.
До того ж є такі особливості будівництва, які креслення не покаже: що, наприклад, котлован потрібно буде розкопати глибше. Доповнена реальність допомогла нам із масштабуванням вузлів, які в проєкті були вдалими й доречними. Виявилось, що конструкторські рішення громіздкі й захоплюють багато місця, а запланована конструкція незручно пересувається вздовж майбутніх рейок.
Спосіб подання зерна на певні агрегати на етапах планування також мав дуже гарний вигляд. Проте, коли ми підійшли за допомогою доповненої реальності до цього вузла, виявилося, що людина не зможе підійти до нього з жодного боку, бо там заважають ферми, балки та колони, частина крівлі тощо. Тому ми змінили технологічні й будівельні рішення, у деяких моментах навіть кардинально, і це дуже важливо.
«Віртуальна реальність допомагає уникнути помилок і похибок»
Юрій Люшня, керівник проєктів будівництва елеваторів (2017–2022)
Помилки та похибки існують у будь-якому проєкті будівництва. На виправлення помилок витрачається багато часу, а подекуди він найцінніший за гроші. Наприклад, елеватор уже майже побудований, лишились деякі роботи, а в норійній вежі треба змонтувати самопливи. Ти розумієш, що за строками мусиш встигнути до приймання зерна. Однак коли починаєш монтувати самопливи, то бачиш, що в реальності, на відміну від 2D-проєкту, на різних рівнях норійної вежі розбіжність стикування самопливів становить 2–3 метри. І самопливи доводиться переробляти, втрачаючи багато часу. Те саме — по балках, зв’язках біля сепараторів й іншого обладнання. За застосування 3D-моделювання такої помилки взагалі не могло бути. Адже у 3D-просторі майбутнього об’єкта всі конструктивні вузли пов’язано один з одним. Тому традиційна проєктна документація з кресленнями та 3D-модель об’єкта — це небо і земля.
Неможливість своєчасного введення об’єкта в експлуатацію через конструктивну невідповідність цих самопливів кутам і розмірам, б’є по власниках господарства. Адже вони натрапляють на проблему розміщення законтрактованого зерна, й втрачають багато часу, щоб довести конструкції до належного вигляду.
Ми застосовували 3D-моделі, коли я будував елеватори за програмою «Зерно Астарти». Доповнена реальність дає менше похибок і помилок через те, що майбутній об’єкт можна розкласти до найдрібніших подробиць.
В «Астарті» та АСТ ми також у будівництві деяких елеваторів застосовували 3D-моделювання й інструмент доповненої реальності. І така візуалізація об’єкта нам дуже допомогла — адже в інтерактивному просторі можна детально роздивитися елеватор у тому вигляді, яким він з’явиться за деякий час. Плюсом є те, що доповнена реальність допомагає у проєктуванні з прив’язуванням до місцевості. І це — вищий пілотаж. Богдан Поперечний запровадив застосування доповненої реальності в проєктуванні елеваторів, що значно спростило розроблення проєктів.
Така опція стане у пригоді й тоді, коли новий об’єкт потрібно вмонтувати в наявну інфраструктуру елеватора.
Проте варто урахувати, що найсучасніші технології не допоможуть, якщо агропідприємство надає неправильно прописане технічне завдання для проєктування об’єкта. На жаль, це спільна проблема багатьох великих і малих агропідприємств. Наприклад, коли власник господарства хоче побудувати елеватор на Вінниччині на 150 тис. тонн одночасного зберігання, не знаючи, де він візьме таку кількість зерна й орієнтуючись на сусіда, який робить три оберти на 10-тисячнику, — це зовсім інші завдання та рішення. У багатьох випадках технічні завдання прописують так, що елеватор просто не може запрацювати. Наприклад, прописують чотири лінії залізничного відвантаження й водночас ставлять транспортне обладнання на рівні 100 годин на годину. Умовно кажучи, на добу вони розраховували завантажити у вагони до 2 тис. тонн збіжжя, а можуть транспортувати партії потягами! Тобто логіки тут немає. І таких питань дуже багато. Тому потрібно дуже ретельно проробляти технічні завдання, щоб елеватор запрацював. Бо коли ти припишеш умови на папері і їх втілять у проєкті, потім буде дуже складно переробити, до того ж на це піде певний час. Якщо буде неправильно прописано технічне завдання, то доповнена реальність, яка дозволяє прибрати технічні помилки та недоліки, вже не допоможе.