Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Пневмовірус птиці

Поділитись:
Пневмовірус птиці

Вакцинація курчат-бройлерів від метапневмовірусної інфекції вакциною, що містить живий атенуйований вірус підтипу B, виділений від курей, сприяє покращенню стану птиці та показників вирощування.

Пневмовірус птиці, або метапневмовірус птиці (aMPV), є збудником інфекційного ринотрахеїту і синдрому опухлої голови. Збудник належить до родини Paramyxoviridae. Геном вірусу представлений негативною одноланцюговою несегментованою РНК. Цей вірус є збудником інфекційної хвороби верхніх дихальних шляхів у курей та індиків будьякого віку. Рання поява клінічних ознак хвороби в курей та індиків залежить від різних чинників (ступені вірулентності патогену, рівень біобезпеки та менеджменту, проблеми із санітарією у господарстві тощо). 

Вперше aMPV виділений від індичок у 1978 році в ПАР. Крім того, в кінці 70-х років в ПАР вперше були описані випадки хвороби SHS (синдром опухлої голови) у курей. Водночас виявлено перші випадки цієї хвороби в індичок. Вперше виділити метапневмовірус вдалося вченим у 1987 році під час спалаху синдрому опухлої голови в курей. Виділяють один єдиний серотип. При цьому за допомогою аналізу нуклеотидних послідовностей зв’язувального білка (G) і нейтралізації моноклональними антитілами розрізняють 4 субтипи вірусу ( підтип А, B, C, D). 

Вірус передається горизонтально шляхом прямого або непрямого контакту. Цим пояснюється висока сероконверсія у курчат і несучок, хоча у курчат вона не завжди супроводжується клінічними симптомами. Клінічні симптоми у курчат пов’язані з респіраторними проявами, які виникають у віці від 20 до 35 днів і спостерігаються, як правило, тільки у верхніх дихальних шляхах (трахея, носові ходи, хоани, інфраорбітальні синуси). Можуть бути такі симптоми: чхання, кашель, виділення з носових ходів, кон’юнктивіт і набряк інфраорбітальних синусів. 

Спричинена вірусом aMPV інфекційна хвороба створює сприятливі умови для розвитку й клінічного прояву вторинних респіраторних інфекцій у курей та індиків, що доведено на прикладі кількох респіраторних патогенів, наприклад, Avibacterium paragallinarum. 

Таким чином, класична клінічна картина може ускладнитися вторинними бактеріальними агентами, наприклад, E. coli, O. rhinotracheale тощо, які призводять до погіршення перебігу хвороби і значних економічних втрат внаслідок лікування і зниження показників продуктивності (коефіцієнт конверсії корму, смертність, середня вага тіла). 

Контролювати перебіг хвороби можна кількома способами, оскільки на захворюваність курчат-бройлерів впливають різні чинники. Однак, враховуючи збитки, яких завдає інфекція, доцільно проводити вакцинопрофілактику. 

Дослідження ефективності вакцинації 

Метою роботи було оцінити ефективність вакцинації курчат-бройлерів від метапневмовірусной інфекції. Це дослідження проведено на одній із ферм в Бразилії з використанням живої атенуйованої вакцини, що містить вірус підтипу В, виділений від курей, штам 1062 (HIPRAVIAR® SHS), для імунізації курчат-бройлерів із респіраторними клінічними проявами, характерними для метапневмовірусної інфекції (синдром опухлої голови). Метапневмовірус уражував верхні дихальні шляхи у курчат-бройлерів у віці від 28 до 35 днів, перебіг хвороби ускладнювався респіраторною бактеріальною інфекцією, що призводило до значного зростання смертності. Проведено лікування антибіотиками. Через 1–2 дні після антибіотикотерапії збереженість знову знижувалася. Для експерименту птицю було розділено на групи: до вакцинації і в період вакцинації (DV1 і DV2 — дві партії, вакциновані відповідно до схеми, наведеної у таблиці, за матеріалами роботи Хавьєр Х.С. 2017 рік). 

Таблиця. Схема вакцинопрофілактики

ДеньБез HIPRAVIAR®
SHS (AV1, AV2)
З HIPRAVIAR® SHS
(DV1, DV2)
Спосіб
введення
0ІВV Н120ІВV Н120Спрей
1HIPRAVIAR® SHSСпрей
7ІВDV
варіантний штам
ІВDV
варіантний штам
Питна вода
14ІВDV
варіантний штам
ІВDV
варіантний штам
Питна вода

Загальна тривалість дослідження становила 8 місяців: два цикли без вакцинації від метапневмовірусної інфекції — контрольна група (AV1 і AV2); два цикли з вакцинацією від МПВІ (DV1 і DV2). За один цикл вирощували 240 тис. курей у шести пташниках. Проведено оцінку 917 тис. курей, результати наведені у вигляді середніх значень по шістьох пташниках. За допомогою прямого аналізу варіаційних даних (ANOVA) виявлено значущі відмінності P ≤ 0,05, при цьому показники з однаковим верхнім індексом сильно не відрізнялися, P ≤ 0,05. 

Проведено порівняння середнього показника смертності у всіх пташниках і для кожної партії. Показник смертності контрольної групи без вакцинації (AV) розрахований як середнє значення для двох партій (AV1 — 6,23% і AV2 — 4,08%) і становив 5,15%. При цьому смертність у вакцинованих партіях: DV1 — 3,05%, DV2 — 3,53%. Рівень смертності, як порівняти з контрольною групою, знизився на 2,6 %, що є достовірним. 

Рис. 1. Показник смертності серед вакцинованих
та не вакцинованих курчат, %

Середньодобовий приріст ваги (GMD) птиці невакцинованих партій (57,21 і 55,09 г/день) значно відрізнявся від відповідного показника у птиці вакцинованих партій: DV1 — 61,66 г/день і DV2 — 59,86 г/день. Збільшення приростів у птиці з вакцинованих партій порівняно з контрольними становило 5,14 г/день і 3,34 г/день відповідно. 

Стандарт конверсії встановлений на рівні 2 кг, згідно з формулою: (Середня маса в грамах — 2000) . 0,33 = Y. IC 2000 = IC – Y. 

Зниження коефіцієнта конверсії корму спостерігали серед курчат дослідної групи, вакцинованої від метапневмовірусної інфекції. Поліпшення цього показника безпосередньо пов’язано з відновленням стану здоров’я курчат у циклі вакцинації, оскільки нормалізувалася функція респіраторного тракту, який безпосередньо впливає на рівень споживання корму та його засвоюваність. 

Рис. 2. Середньодобовий приріст ваги курчат, г

На 41-й день середня вага курчат в обох вакцинованих партіях/циклах збільшилася на 170 г, що більше, ніж в контрольних турах без вакцинації на 7%. 

Введення вакцин проти aMPV в рамках програми вакцинації завжди слід здійснювати залежно від достовірного визначення збудника хвороби, клінічних, серологічних і, за можливості, молекулярних даних. Проте у зв’язку зі швидким вирощуванням курчат-бройлерів і коротким життєвим циклом у багатьох випадках не проводиться діагностика. 

Досить часто хворобу плутають з іншими, більш поширеними хворобами (орнітобактеріоз, гемофільоз, навіть хвороба Ньюкасла). Дихальна система має найважливіше значення для м’ясного кросу, тому вкрай важливо підтримувати дихальні шляхи птахів здоровими. Після вакцинації стан здоров’я птахів покращився, що безпосередньо позитивно вплинуло на виробничі показники. У багатьох публікаціях автори стверджують, що головним чинником захисту від вірусу aMPV є клітинний імунітет. Інфікування підтипами А і В індукує тимчасове збільшення кількості T CD4 + лімфоцитів, а також підвищення експресії IFN-γ в гардеровій залозі. Дослідження показало наявність у найбільш чутливих до інфекцій птахів, курей та індиків, індукованого вакциною імунітету, за відсутності реєстрованої серологічної відповіді (гуморальний імунітет) на фоні контрольного зараження вірулентним штамом вірусу aMPV. Це припущення пізніше було підтверджено за допомоги експериментального дослідження, в рамках якого кури та індички отримували живу атенуйовану вакцину, а також лікування циклофосфамідом, для того щоб викликати делецію В-лімфоцитів (без сероконверсії). У такої птиці зберігався імунітет на фоні контрольного зараження вірулентним штамом aMPV. 

Таким чином, використання вакцини, що містить живий атенуйований вірус підтипу B, виділений від курей (HIPRAVIAR® SHS), сприяло поліпшенню стану птиці, про що свідчить значне покращення зоотехнічних показників і економічних результатів. Схему вакцинації курчат-бройлерів проти aMPV слід складати індивідуально для кожної фабрики з урахуванням сезонності хвороби, результатів серологічного дослідження й аналізу ступеня клінічних/ патолого-анатомічних проявів. 

Олексій Нечипуренко, спеціаліст з технічної підтримки,
Laboratorios Hipra, S.A.

журнал «Наше Птахівництво», травень 2020 року

Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Поділитись: