Підживлення пшениці для якості зерна

Для покращення якості зерна пшениці обов’язково виконують кілька підживлень мінеральними добривами.

 

Для забезпечення якісних показників зерна озимої пшениці внесення азотом є обов’язковою умовою. Тому протягом вегетації культури використовують повільнорозчинні добрива або вносять їх роздрібно в кілька прийомів. Оскільки практично всі азотні добрива є легкорозчинними, то їх вносять під час весняних і літніх підживлень у моменти найбільшої потреби культури для росту і розвитку.

 

Для озимої пшениці, вирощуваної на півдні країни, дещо інші рекомендації щодо внесення азотних добрив. На важких глинистих і суглинних ґрунтах, до того ж за недостатньої кількості опадів, вимивання азоту за межі корневмісного шару ґрунту не виявлено. Він може переміщатися в більше глибокі шари, але не безповоротно. За висхідними водами нітратний азот піднімається у верхній шар ґрунту і використовується рослинами. Тому в умовах Степу важливе значення має осіннє внесення азоту, що за даними багатьох дослідників є ефективніше, ніж весняне, особливо пізньовесняне за недоліку вологи. Однак якщо восени добриво не використали, то внесення азоту рано навесні на вологий ґрунт сприяє збільшенню густоти стебел, особливо на рідкі або недостатньо розвинених посівах. При пересиханні верхнього шару ґрунту підживлення рекомендується виконувати прикореневим способом.

 

Аналізуючи всю розмаїтість можливих варіантів внесення азоту, які визначаються факторами агротехніки та клімату, і пов’язаних з ними особливостей росту і розвитку рослин та протікання процесу закладання елементів продуктивності, розроблений ряд систем азотного добрива. Вони можуть складатися з дво-, три- і чотириразових підживлень. Наводимо їх особливості.

 

1. Ранньовесняне (регенеративне) підживлення на ІІ або на ІІІ етапі органогенезу підвищує густоту стеблостою (тому і називається регенеративним), збільшує кількість стебел колосового стрижня. Доза азоту для першого підживлення найбільше залежить від двох факторів: стану посівів і часу поновлення весняної вегетації. На добрерозвинених посівах рекомендується вносити 30% (N30-60) від повної норми азоту. Посіви, які відновляють весняну вегетацію раніше середньої багаторічної дати, добре ростуть у висоту і завдяки посиленому кущінню утворять продуктивний стеблестой, що досягає 600-700 шт./м². Якщо посіви зріджені (200-230 рослин на 1 м²), під час першого підживлення вносять N40-60. При наявності 180-200 рослин на 1 м² дозу азоту для першого підживлення збільшують до N60-90.

 

Норму азоту збільшують у роки з пізньою весною, які характеризуються більше пізнім поновленням весняної вегетації, у результаті чого наростання вегетативної маси зменшується. У роки з провесною (поновлення вегетації наступає в середині березня) на добрерозвинених густих посівах першого підживлення виконувати недоцільно. Найбільша віддача добрив від першого підживлення озимої пшениці забезпечується у випадку прикореневого внесення з використанням тукових або старих зернових сівалок з боронуванням, коли гранули добрив загортаються в ґрунт. Можна використати начіпні розкидання НРУ-0,5; НРУ-0,6, МВУ-900, які вносять добрива на поле рівномірніше, ніж причіпні розкидачі типу РМГ-4.

 

2.Друге підживлення (продуктивне) – найбільше впливає на врожай зерна. Його проводять на початку виходу рослин у трубку (ІV етап органогенезу). Сприяє кращому росту бічних стебел, які за продуктивністю наздоганяють головне стебло. Якщо рано навесні внесли 30% загальної норми азоту, то під час другого підживлення вносять 50%, або N60-90. Норма добрив визначається кількістю азоту, внсеного в перше підживлення. Збільшення дози азоту на ІІ етапі вимагає зменшувати її на ІV етапі і навпаки. Оптимальну норму добрив другого підживлення встановлюють за листовою діагностикою. Друге підживлення – вирішальний фактор роздрібного внесення добрив, тому що найбільше впливає на продуктивність колосся, а значить – і на підвищення врожайності озимої пшениці.

 

3. Третє підживлення (якісне) – вносять інший азот (N30-60) у період від початку фази колосіння до наливу зерна (VІІІ-X етап). Збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу Впливає на врожайність і якість. Чим пізніше проведене підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше – на якість. Як правило, використовують для третього підживлення добрива в сухому виді або водний розчин.

 

 

Дмитро Іваненко

газета “АгроМаркет”, лютий 2012 року 

^{Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».} 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ