Під сонцем Вінниччини
Якщо всі рядки цього саду вишикувати в одну лінію, вона простягнеться на півтори тисячі кілометрів. Це майже стільки, як від Києва до Варшави і назад. Скільки кілометрів проїхали по Європі фахівці цього господарства у пошуках досвіду, годі й полічити. Тепер є чого повчитися і в них самих.
До саду ТОВ «АгроЕталон», що у Тиврівському районі на Вінниччині, я завітала перед самим збором врожаю яблук. Садівники, з якими мені випадало спілкуватися, усі як один згадували це господарство добрим словом: там, мовляв, чудова організація виробництва, сучасні технології та гарні фахівці. Олександр Дмитраш, начальник садового комплексу підприємства, люб’язно погодився на мій приїзд і провів мені кількагодинну екскурсію усіма підрозділами садівничого господарства. Я навіть побувала на нараді для агрономів. Нижче – розповідь про те, що я побачила під час відвідин.
Про господарство
Підприємство засноване 2006 року на землях трьох колишніх колгоспів. Загальна площа угідь – 4,6 тис. га, з них під садом 580 га, решту 4 тис. га відведено під вирощування зернових і технічних культур.
Спеціалізуються як на вирощуванні яблук і груш, так і на виробництві саджанців. 2012 року обсяг зібраного врожаю яблук становив 12 тис. т, на майбутнє планують збирати 17 тис. т. Потужність плодорозсадника становить 1,4 млн саджанців на рік, їх вирощують у Вінницькій області (200 тис. шт./рік) та в Якимівському районі Запорізької області (1,2 млн шт./рік). Південь Запорізької області гарантує саджанцям триваліший період вегетації, тому з часом розсадник буде зосереджений саме там.
Господарство має власне тваринництво м’ясного напряму – 600 голів овець та 200 голів свиней. Вирощене м’ясо використовують для харчування працівників у їдальні.
У 2011 році побудували сучасне сховище для тривалого зберігання яблук на основі технології РГС ємністю 17,7 тис. тонн.
Підприємство має 450 постійних працівників.
Як починався сад
Закладкою саду Олександр Дмитраш керував від самого початку, вже тоді він мав солідний досвід: 11 років працював науковим співробітником в Інституті садівництва та 2 роки заступником директора Подільської дослідної станції садівництва.
Перші 150 гектарів (110 га яблуні та 40 га груші) посадили 2007 року, саджанці купували в Нідерландах та Італії. Того ж року створили маточники підщеп (М9 та ММ106) і вже 2008 року почали виготовляти власні саджанці.
Схему закладки обрали інтенсивну – 3,5 х 1 м, формування крони – струнке веретено, сорти – з тих, що користуються попитом у споживачів: для яблуні – Ренет Симиренка, Голден Делішес, Джонаголд, Фуджі, Чемпіон та сорт-запилювач Айдаред; для груші – Ноябрська, Конференція, Аббат Фетель та сорт-запилювач Вільямс. Усі ділянки саду відразу обладнали крапельним зрошенням.
Сучасний сад
Нині сад складається з кількох масивів. Найбільший розтягнувся на 2,5 км та має площу 300 га. Чільне місце в саду відведено сорту Ренет Симиренка – аж 170 га. На підщепі ММ106 без шпалери закладено 100 гектарів яблуні, майже половина – Ренет Симиренка, у якого використання цієї підщепи дозволяє уникнути жовтого забарвлення плодів. Є і кісточкові: 20 га черешні та 8 га сливи, ці породи вирощують без зрошення.
Сад також має ділянки з насадженнями яблуні імунних сортів Ремо і Ревена, які закладено за схемою 5 х 2 м. Пояснення просте: ці сорти дають кислі, призначені лише для переробки яблука. Збирання на ділянці може бути механізованим, а комбайни потребують широких міжрядь.
Сад щороку розширюється. За час існування закладку не здійснювали тільки одного року. Зі свіжих оновлень – закладені 2013
року 60 га яблуні.
2012 та 2013 року на окремих сортах вже вдалося досягти врожайності 40 т/га. Щороку на ділянках, що вступили у товарне плодоношення, збираються отримувати врожайність на рівні 40–50 т/га, продуктивний вік насаджень розрахований на 15–20 років. Планують, що на одному місці буде як мінімум дві ротації саду: розкорчованим ділянкам дадуть два роки відпочити, а під час наступної закладки лінію нового ряду змістять у старе міжряддя. Система крапельного зрошення слугуватиме двом ротаціям саду.
У найближчих планах – створення власної переробки яблук на сік. Справа в тому, що передпродажна підготовка передбачає щоденну вибраковку яблук. Денна потужність збуту – 100 тонн, 5% цього обсягу становитимуть нестандартні плоди. Саме вони щодня слугуватимуть сировиною для соку. Лінія виготовлятиме соки прямого віджимання із невеликим терміном зберігання.
Техніка
Мають 28 тракторів із шириною колії 1,2 м потужністю 83–95 к. с., якої цілком вистачає як для роботи техніки в ролі навантажувача, так і для агрегатування з вентиляторними (чи гербіцидними) обприскувачами. Вісім тракторів потужністю 35–50 к. с. використовують лише під час збирання. Також на час збирання для перевезення яблук наймають 20 малогабаритних тракторів у населення (ця техніка заїздить на територію підприємства у переддень збирання і залишає її, коли збирання завершене). Власні трактори потужністю 83–95 к. с. під час збирання теж використовують. У саду є 25 вентиляторних та вісім гербіцидних обприскувачів, два подрібнювачі гілок, сім косарок і комплект культиваторів для догляду за міжряддями, а також – по одному розкидачеві органічних і мінеральних добрив. Зазначеного комплекту техніки достатньо для якісного догляду за садом площею 580 га. У подальшому створюватимуть свій парк тракторів для збирання.
До переліку техніки слід додати ще й мопеди – кожен із агрономів має власного залізного коня.
Дещо про технології
Розробляючи систему захисту, надають перевагу оригінальним препаратам – прагнуть, щоб хімічні обробки були максимально щадними для довкілля. 2013 року на всіх сортах було проведено 14 обприскувань, із них лише п’ять інсектицидних. Один раз на 3–4 роки у пристовбурну смугу вносять 5 т/га органічних добрив (курячий послід).
Технологію ведення саду прагнуть зробити якомога більш інтенсивною. Закладаючи нові ділянки, дотримуються принципу: краще менше, але інтенсивніше. Якості саджанців, наявності зрошення та правильному підбору хімічного захисту приділяють велику увагу.
Вже два роки поспіль на площі у 30 га випробовують роботу контурних обрізчиків ротаційного типу. Мають поки що два таких агрегати, вони вже показали добрі результати під час весняного обрізування. А от застосування цих агрегатів для зеленого (літнього) обрізування виявилося менш результативним – аналіз показав, що із зеленим обрізуванням краще справляються обрізчики сегментного типу. Продуктивність роботи одного контурного обрізчика сягає 2 га/добу, вручну дерева на цій площі за один день зможуть обрізати аж 14 робітників. Ділянка із яблунею сорту Ренет Симиренка (посадка 2007 року), на якій два роки поспіль застосовували контурне механізоване обрізування, впродовж обох років забезпечувала 40 т/га врожаю. У найближчих планах – значне збільшення парку обрізчиків: і з ротаційними, і з сегментними робочими органами.
Щоб вдосконалити технологію вирощування, господарство залучає європейських консультантів. Такі послуги є недешевими, однак у ТОВ «АгроЕталон» переконані: готовність платити за інтелектуальний продукт – шлях до успіху.
Персонал
За садом закріплено 140 постійних працівників. У сезон збирання врожаю там працюють 400 робітників, 250 з яких є сезонними. На роботу з’їжджаються люди з 16-ти навколишніх сіл, доставляють їх автобуси господарства.
Всі роботи тарифікуються за відрядним принципом, кожен собі заробляє гроші окремо. Єдиний виняток – збирання яблук. Там залік роботи здійснюють побригадно, а вже у бригаді збирачі самі розподіляють зароблене. Платять не лише за обсяг зібраного, а й за його якість. Працівників цінують. У господарстві п’ятиденний робочий тиждень, середня зарплата робітника (20 робочих днів) – 3,5–5 тис. грн, у механізаторів, які виконують хімічну обробку, зарплатня значно вища.
У підпорядкуванні начальника садового комплексу є сім агрономів-бригадирів, а також фахівці інженерної служби та агрономи із захисту, обліковці. Разом із Олександром Дмитрашем агрономічна служба налічує 15 працівників, усі вони мають вищу освіту.
Продаж вирощеного
Завдяки сховищу з РГС врожаєм 2012 року вдалося торгувати аж до початку травня. Врожай 2013 року розраховують продавати до квітня. Мають власну оптичну сортувальну лінію, яблука фасують у поліетиленові пакети, сітки та картонні ящики. Є також пакування у пластикові лотки, по чотири чи шість яблук. До 20% яблук продають роздрібним мережам, переважно це АТБ та «Ашан», решту збувають оптовим покупцям та посередникам.
Конкуренція
Розповідає Олександр Дмитраш: «Конкуренції не боялися і не боїмося. Закладали сад на «чистих» землях – раніше на них садівництво не велося. Вінниччина – це садівничий регіон, і тутешні садівники дуже ревниво поставилися до нашої появи, мовляв, дорога у їхні сади пролягає повз наш, тож ми заберемо собі всіх покупців. Вони довго ходили з каменем на серці. Я із тим не погоджувався та переконував їх, що місця під сонцем вистачить усім. Саме так і сталося – і до нас ідуть по яблуко, і до них! Вони (сусіди) це зрозуміли лише зараз, а я знав і тоді: чим більше яблук буде в регіоні, хай хоч і усю Вінниччину ними засадять, тим краще, бо сюди, як у місце великої концентрації виробництва, приїде безліч покупців. Скільки ми тут працюємо, проблем із реалізацією ні у нас, ні в сусідів ще жодного разу не було!
На те, наскільки Вінницькі яблука будуть захищеними від конкуренції, впливають і кліматичні умови регіону: вони в нас такі, що яблука мають підвищену кількість цукрів та кислот, тож їхній смак насиченіший, аніж у яблук з Європи чи Китаю».
Леся Каделя
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Садівництво по-українськи та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Садівництво по-українськи із гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».