Переформатування
Загальна економічно-політична ситуація в Україні, постійне зростання курсу долара тощо диктує нові правила гри для українського ринку птахівництва. Оскільки бройлерне виробництво в Україні відзначається високим ступенем індустріалізації та наявністю великої кількості вертикально-інтегрованих підприємств (на сьогодні понад 80% курятини виробляють на промислових птахофабриках), у складному становищі насамперед опинилися середні та дрібні гравці, які мають на одночасному утриманні 50–60 тис. голів птиці. От якраз їм доводиться найтяжче, бо, крім іншого, вони не мають ані власних земель, ані власної кормової бази, ані забійних і переробних потужностей, а тому працюють на всьому купованому, залежать від цінових коливань на ринку кормів чи добового молодняку тощо.
Майже на 50% окремі підприємства поскорочували свої потужності, тобто зменшили кількість утримуваного поголів’я. Це, наприклад, «Зборівська птахофабрика», «Волочиська птахофабрика», «Подільська марка». Окремі з підприємств птахівничого напряму залишили поголів’я стільки, скільки їм потрібно для вдоволення своїх власних переробних потужностей.
Ціни
Щодо ціни, то протягом останніх двох років вартість курятини на Україні майже не змінювалися. Це пов’язано насамперед зі збільшенням обсягів виробництва й із низькою купівельною спроможність населення. Ціни на курятину для кінцевих споживачів становили в середньому 21,20–21,80 грн/кг. За теперішньої ситуації, навіть попри зростання собівартості виробництва кілограма курятини, підвищувати відпускні ціни виробники не можуть. Тому єдине, що їм залишається — отримувати збитки й чекати на кращі часи.
Молодняк для комплектації
Крім того, якщо розглянути ринок на квітень-травень 2014 року, то через коливання курсу долара майже вдвічі зросла ціна на добових курчат — від 4,3 до 7,3 грн. Сьогодні спостерігається складна ситуація з поставками якісного добового молодняку, оскількивітчизняніплеміннігосподарстванеможутьуповномуобсязізабезпечитипопит, апоставкиз-закордонумаютьтруднощі, отже,виникаєйдефіцит іздобовиммолодняком.
Західні регіони України завжди отримували молодняк із-за кордону. Тоді достатньо було просто зробити кілька відсотків передоплати і вже після отримання поголів’я сплатити решту по факту. Сьогодні ж більшість компаній, які продають добовий молодняк чи інкубаційні яйця, вимагають 100%-ї передоплати. Дрібні та середні господарства не можуть дозволити собі такого.
До того ж унаслідок втрати такого великого постачальника племінної птиці, як НДППЗімені Фрунзе (АР Крим, м. Саки), ті птахопідприємства, що комплектувалися їхньою птицею яєчного напряму (а це понад 30% внутрішніх виробників яєць), сьогодні переносять свої терміни комплектації з травня на кінець червня.
Корми
Значно подорожчала білкова сировина, зокрема шрот (макуха), який нині коштує 7,9 тис. грн/т проти 5,7 тис. раніше, зернова сировина — кукурудза 2700 грн/т проти 1200 на початок 2014 року. Таким чином, значно зросла собівартість вирощування птиці, проте зростання ціни за живу вагу бройлера не настільки стрімкі й становлять 14–17 грн/кг.
Перспективи
До кінця року Україна планує експортувати 170–180 тис. тонн курятини з урахуванням ринків Європейського Союзу («Союз птахівників України»). А це на 35 тис. тонн більше порівняно з попереднім 2013 роком. Такі прогнози свідчать про нарощування обсягів виробництва, але, швидше за все, у ІІ півріччі, коли економічна ситуація має трохи вирівнятися. Консолідація ринку курятини не сприяє появі нових гравців: 80% ринку займають шість підприємств, лідерами з яких за підсумками 2013 року залишаються ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (МХП), якому належить близько 50% промислового виробництва курятини в Україні, ТОВ «Комплекс «Агромарс» — близько 14%, агропромислова корпорація «Дніпровська» — 7,5%, корпорація «Агро-Овен» — 6%, Володимир-Волинська птахофабрика — близько 3%. Підприємств, що виробляють близько 1 тис. тонн курятини на рік в Україні приблизно 40.
Також, не зважаючи на те, що ринки Митного союзу опинилися під загрозою, сьогодні йдуть активні переговори виробників м’яса птиці про вихід на ринок Китаю, Саудівської Аравії та ПАР.
Віктор Демчишин, провідний консультант із птахівництва ГК «Агровет Атлантик»
журнал “Наше Птахівництво”, травень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Наше Птахівництво та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Наше Птахівництво із гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
