Передбачуваний результат
Якість товарного поголів’я залежить від догляду, годівлі та ветеринарного обслуговування, які були забезпечені птиці в перші 10 днів життя, вважає СергійКот, головний ветлікар ТзОВ «Маяк-3».
Здорова птиця, а також відмінна, кондиційна тушка бере свій початок від першої доби вирощування. Тому знання основних правил належного транспортування та розміщення курчат у пташнику, а також грамотного ветеринарного супроводу убережуть господаря від зайвих витрат на ветеринарні препарати й вибраковку хворих і ушкоджених особин. Отже, перші дні життя курчат задають тон усьому циклу вирощування бройлерів.
Сергію Володимировичу, розкажіть про найперші кроки у вирощуванні бройлерів: як правильно транспортувати й розміщувати курчат у пташнику?
— Під час транспортування можна відмітити два основні моменти, що негативно впливають на подальший розвиток курчат: перегрів — (транспортування за високої температури) і переохолодження (транспортування за низької температури), що веде до зниження приростів. Як наслідок — переохолодження можуть спричинити хвороби органів дихання та запалення жовткового мішка. Причиною переохолодження також може бути недостатньо прогріте приміщення.
Якщо така проблема виникне, птиця матиме проблеми зі здоров’ям до кінця життя. Тому я рекомендую перед посадкою курчат прогріти пташник як мінімум протягом 24-х, а краще 48 годин у холодну пору року. Температура в приміщенні має бути доведена до +32…+33 оС. Саме такий час прогріву дасть змогу прогріти не лише повітря в приміщенні, а й стіни та підстилку. Таким чином, пташенят поміщають не лише в тепле приміщення, а й на теплу підстилку. Часто це виробники випускають із виду, орієнтуючись на внутрішню температуру в приміщенні. А курчата, що потрапляють у частково прогрітий пташник (де встигає прогрітися лише повітря), збиваються у великі кучі, не п’ють воду та не їдять корм. Саме споживання води та корму є необхідною умовою повноцінного розвитку організму.
Для підстилки беремо солому. До того ж не слід забувати, що рослинна сировина часто буває ушкоджена різного роду грибами та їх спорами. Тому її обов’язково досліджуємо в лабораторії на нашому підприємстві.
Приміщення вважається готовим до посадки курчат лише тоді, коли в ньому проведено такі роботи:
– механічне очищення (видалено стару підстилку та послід);
– миття гарячою водою температури +70…75 ˚С під високим тиском;
– волога дезінфекція методом піноутворення:
– побілка розчином свіжогашеного вапна;
– вкрито підлогу соломою шаром 5–7 см;
– якісна аерозольна дезінфекція;
– лінії поїння промиті й заповнені дезрозчином (сід 2000, дезокс, екоцид-с тощо).
Тільки через 24 години після аерозольної дезінфекції приміщення вважається готовим до посадки курчат. Із першого до останнього дня вирощування птиці солому в пташник більше не підсипаємо (за винятком неординарних ситуацій, які призводять до намокання підстилки). Також більше жодних дезінфекцій у присутності птиці не здійснюємо.
Як густо можна садити птицю, щоб максимально використати простір і запобігти травматизму?
— Це дуже актуальна проблема. Густа посадка птиці може призводити до збільшення випадків травматизму серед поголів’я. Це впливає на якість тушки, бо тушка забитої птиці з механічними ушкодженнями (травми, крововиливи) може бути призначена тільки для переробки. Аналогічно, якщо зменшувати густоту посадки, знижується рентабельність, отже, використання площі економічно не обґрунтовано. Тому іноді краще, можливо, втратити пару десятків тушок, але посадити 30 тис. за один раз, а не 25 тис.
Нині в нас розміщено порядку 21,5 голови на квадратний метр. Із 32-го дня ми вже птицю починаємо вибирати. Робимо це через те, що бройлери дуже ліниві: із 28-ї доби вони починають менше рухатися, лінуються підходити до годівниці, більше відпочивають. Якщо у цей час не почати проріджувати пташник, у птиці зменшуватимуться прирости. Тому на 33-му дні вирощування з 30 тис. бройлерів забираємо приблизно 5 тис., а іншу птицю тримаємо до 42–43-го дня.
Також для зменшення випадків захворювання важливо, щоб була дуже якісна система вентиляції. Як тільки підмокне підстилка (на що впливатиме, приміром, підвищена вологість повітря) у птиці одразу почнуться проблеми з кінцівками тощо. Якщо трапляються якісь форс-мажорні обставини, приміром вимкнення електроенергії, птиця може травмувати одна одну.
Як привчаєте курчат швидше знаходити корм?
— Протягом першої доби життя курчатам більш важливо напитися вдосталь води (це дозволить запобігти дегідратації організму), а не спожити корм. Напувалки слід розташовувати на зручній для курчат висоті.
Щоб привчити курчат швидше знаходити корм, ми розташовуємо його на аркушах паперу поблизу ліній напування. Для цього папір простеляємо по обидва боки від напувалок. Аркуш від аркуша кладемо на відстані 5–6 см, щоб вода з напувалок не потрапляла на них. На папір кладемо у шаховому порядку картонну горбикову прокладку. Розкладаємо її на відстані 3–5 см від лінії поїння з розрахунку 1 прокладка на 100 голів. Прокладку переміщаємо на 8-10 см щоденя в напрямку від поїлки до годівниці. Годівниці в приміщенні ми опускаємо якнайнижче, щоб пташенята легше потрапляли до них і знаходили корм. Папір тримаємо 3 дні (видаляємо на 4-й), картонну прокладку 6 днів (видаляємо на 7-й день).
Для розкладання корму бажано брати папір 100-ї щільності, бо за 75-ї він не витримує зазвичай і 2-х днів: рветься, комбікорм потрапляє в солому, що призводить до його надмірної втрати та підвищення конверсії корму.
Випоюєте додатково вітаміни, чи, можливо, згодовуєте їх тільки в складі вітамінно-преміксної групи?
— Додатково вітаміни птиці не даємо. Вони містяться тільки в складі вітамінно-преміксної групи. Іноді можемо випоювати аскорбінову кислоту в періоди вірогідного стресу (транспортування, високі температури, вакцинація, прорідження). Під час літньої спеки різко збільшується ймовірність теплового стресу, тому зазвичай підвищується попит на аскорбінову кислоту, що може призводити до суттєвого зростання ціни на цей продукт.
Розкажіть про профілактику вірусних захворювань на ТзОВ «Маяк-3».
— Вірусні захворювання контролюємо за допомогою вакцинації. Для цього застосовуємо метод випоювання. У віці 4–5 днів беремо кров курчат для дослідження на рівень батьківських антитіл. На даних отриманих результатів складаємо схему вакцинації. Так, для інфекційного бронхіту та хвороби Ньюкасла бажано, щоб титри знизилися до нуля або були близькі до цього значення.
Якщо не проводити лабораторні дослідження, а вакцинувати птицю просто по графіку, можна припуститися купи помилок. Якщо не дочекатися нульових титрів антитіл по бронхіту, хворобі Ньюкасла, витратиш даремно вакцину й отримаєш незахищене стадо.
По хворобі Гамборо інша ситуація. Як правило, вакцинацію проводимо дворазово. Визначення дня вакцинації залежить від рівня батьківських антитіл і пробивного титру вакцини, яку застосовуємо для вакцинації. Якщо титри батьківських антитіл більші за пробивний титр вакцини, вакцина його «не пробиває». Відбувається реакція антиген-антитіло, що призводить до нейтралізації препарату. Поголів’я на виході буде не захищеним і виходить, що гроші просто викинуті на вітер. Лабораторія дає чіткі вказівки, на який день проводити вакцинацію та ревакцинацію.
Перший раз вакцинуємо птицю, коли титри в 25% поголів’я впадуть (знизяться) до пробивного рівня вакцини та нижче. За першої вакцинації від хвороби Гамборо охоплюємо 25% поголів’я, за другої — 75%.
За 2 години до початку вакцинації піднімаємо напувалки, щоб обмежити птиці доступ до води. Випоюємо вакцину протягом півтори години. За цей час пташниця проходить біля напувалок, щоб відігнати птицю, яка вже попила й полегшити доступ до напувалок із водою іншій.
Для контролю того, чи вся птиця отримала разом із водою вакцину, у воду додаємо барвник авіблу. На 35–42-й день перевіряємо кров у лабораторії на наявність антитіл. Якщо профілактика проведена правильно, жодних несподіванок до кінця вирощування виникати не повинно.
Не малу роль у розповсюдженні інфекцій відіграє мікроклімат. Як ви регулюєте систему вентиляцій у приміщеннях?
— За неврегульованого мікроклімату в пташнику значно підвищується відхід птиці від інфекційних захворювань. Особливо небезпечно це для пташенят, у яких процеси терморегуляції ще недосконалі.
Якщо в пташник мало подається кисню, в організмі птиці погано проходитимуть окисно-відновні реакції. Якщо зробити більший обдув узимку — у приміщення потраплятиме багато холодного повітря й, оскільки в пташнику температура +32…+33 оС, виникатиме конденсат, що призводитиме до намокання підстилки. Тому ми перейшли з постійної вентиляції на циклічну. Тобто якщо цикл триває 360 с, то з них лише 60 с працює вентилятор. Таким чином за цей час надходить небагато повітря, яке встигає швидко прогрітися. Якщо більше включати вентиляцію, більше коштів доведеться використовувати на обігрів пташників.
Вигідно застосовувати для обігріву пташників генератор інфрачервоного обігріву. Він хоч і дорогий, проте споживає приблизно на 40% менше газу, ніж класичні теплогенератори. У сучасних умовах таке капіталовкладення вважаю виправданим. Великим плюсом генераторів інфрачервоного обігріву є те, що за їх роботи продукти згорання викидаються на зовні. Не менш важливим також є те, що він гріє не повністю повітря в пташнику, а конкретну поверхню.
Загалом же, якщо підбити підсумок, можна сказати, що основні зусилля мають докладатися фахівцями саме в перші дні життя бройлера. Якщо в цей час буде правильно відрегульована система мікроклімату в пташнику, пташенят посадили в достатньо прогріте приміщення, а також якщо буде якісно проведена антибіотикотерапія (на 1–5-й день вирощування) і вакцинопрофілактика, проблеми із бактеріальними та вірусними інфекціями до останніх термінів вирощування не виникатимуть.
Вікторія Дичаковська
журнал “Наше Птахівництво”, травень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Наше Птахівництво та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Наше Птахівництво із гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
