Уже третій сезон поспіль у рамках проекту «Розвиток полуничних кооперативів» на полях кооперативу в с. Лосятин Кременецького району Тернопільської області компанія «Данон» за підтримки партнерів Фонду «Данон Екосистем», компанії DanTrade та міжнародного благодійного фонду «Добробут громад» вирощує полуницю для потреб власного виробництва.
Про найбільші труднощі в роботі першого такого кооперативу в Україні та про перспективи поширення досвіду тернополян газеті «АгроМаркет» розповів очільник кооперативу «Лосятинське молочне джерело» Микола Новосад.
— Від започаткування проекту минуло 3 роки. Які суттєві зміни для вас відбулись за цей час?
— Наш проект було офіційно відкрито у червні 2012 року, й у той самий рік було посаджено перші 10 га суниць садових. Проект діє на базі СОК «Лосятинське молочне джерело» в с. Лосятин Кременецького району Тернопільської області. Кооператив надає своїм членам послуги з вирощування, зберігання та збуту суниць садових як на спільному полі, так і на власних ділянках. Найголовнішою цінністю, як на мене, є те, що ця ініціатива дуже сильно згуртувала громаду та забезпечила робочі місця. Стабільна робота — це те, чого так бракує місцевим мешканцям.
— Чому було обрано саме цю місцевість у Тернопільській області?
— Річ у тому, що саме Лосятин, а також села навколо нього здавна були своєрідним «полуничним раєм»: тут люблять і вміють вирощувати полуниць — завдяки природним кліматичним умовам у неї неймовірний смак й аромат. Якщо подивитися на карту області далі, то на решті території полуниць не є, так би мовити, «профільною» культурою. Сьогодні в нашому кооперативі під полуницями 24,5 га площ, решта — понад 6 га — під зерновими культурами в сівозміні. Раз на 3–4 роки полуниць треба пересаджувати, щоб вона приносила стабільні врожаї. Врожай із наших полуничних полів дозволяє повністю забезпечити потреби компанії «Данон» у цьому виді продукції.
— Чи збільшується кількість охочих стати членами кооперативу?
— Зацікавленість безумовно є. Сьогодні в лавах кооперативу близько 250 членів, і щорічно їх кількість зростає. Люди вже бачать результати нашої роботи й хочуть доєднатися до нас. Величина кожного паю кооперативу невелика — в середньому 1,5 га. Крім усього іншого, наші працівники можуть отримувати сучасні знання щодо вирощування полуниць — до нас часто приїздять фахівці з Італії та Голландії. Застосовуючи новітні технологічні рішення, ми маємо змогу бути більш конкурентними на ринку. Тож сподіваюся вже незабаром зможемо передати досвід іншим охочим.
— Наскільки реально поширити досвід вашого кооперативу на решту території України?
— Я думаю, що головне — це бажання самої громади об’єднатися й отримати прибуток. Сьогодні ми бачимо, що частина наших громадян уже не їздять на заробітки в Польщу, як це було популярно ще 10 років тому, а це означає, що створення нових робочих місць як ніколи є актуальним. Заробіток на власній землі іноді не менший, ніж за кордоном.
— Скільки можна заробити за сезон на збиранні полуниць?
— Усе залежить від індивідуальних особливостей кожної людини. Хтось збирає по 50 кілограмів на день, а хтось у рази більше. Які будуть результати цього року, мені важко сказати, а ось минулого ми навіть запровадили спеціальний приз для подружжя рекордсменів — вони щодня збирали полуниць на 1000 гривень!
— «Данон» виступає із ініціативою створення крім кооперативів іще й сімейних ферм. На вашу думку, чи реально буде в Україні зробити їх масовим, а не поодиноким явищем?
— Так, у нашому регіоні вже є п’ять таких ферм. І я впевнений, що на них чекає велике майбутнє. Наприклад, у сусідній Польщі таких ферм дуже багато. Цей бізнес може давати кращі результати, адже він має ще більшу мотивацію — заробити гроші для потреб родини. Звичайно, підтримуючи таку ініціативу, «Данон» виконує ще й соціальну функцію, створюючи нову касту фермерів-початківців. Я задоволений тим, що співпраця із сімейними фермерами дає результат — наприклад, ті, родини, що приєдналися лише минулого року вже збирають і передають на переробку перші врожаї, за якістю ягід нічим не поступається кооперативу. Окрім грошей, отриманих у рамках проекту, власники сімейних ферм вкладають і свої гроші: проводять на поле електроенергію, пробивають свердловини, купують потрібне обладнання — таким чином проект дає лише поштовх для розвитку.
— Полуничне поле розиашоване досить далеко від переробних потужностей компанії «Данон». Як ви розв’язуєте логістичну проблему і наскільки вона є гострою?
— Так, полуниця — це товар, який потребує дуже дбайливого транспортування. І якщо з вирощуванням та збиранням проблем немає, то з транспортуванням виникають серйозні труднощі. Досить часто значна частина врожаю гине саме через недогляд у післязбиральний період і під час транспортування в непристосованих для цього автівках.
У нас сучасні підходи до логістики — нещодавно було зроблено капітальний ремонт приміщення під камеру охолодження та встановлено холодильне обладнання. Одночасно в камері може зберігатися до 20 т полуниць. Саме приміщення знаходиться всього за 2 км від поля. Крім того, 2013 року було закуплено термо-автомобіль вантажопідйомністю 5 т полуниць для доставки врожаю на переробку. Щодня ми збираємо та відвантажуємо 5–7 т полуниць. Такий підхід до роботи дозволяє нам поставляти максимально свіжу попередньо охолоджену ягоду на переробне підприємство у Вінницьку область, ну а далі готові наповнювачі транспортують на заводи компанії «Данон» по Україні.
— На яку врожайність полуниць ви очікуєте цього року?
— Як кажуть, що було — бачили, а що буде — побачимо. Відповідати на це запитання слід наприкінці сезону, тобто в середині липня. Щодо минулого року, то урожайність була на рівні 13 т. Нині погодні умови сприяють отриманню добрих результат, але все ще можуть скоригувати наші очікування.
— Які сорти цього року показують себе найкраще?
— У рамках проекту передбачається забезпечення членів кооперативу високопродуктивною розсадою фріго. Ми вирощуємо італійські сорти Полка та Хоней, а також експериментуємо з низкою інших — хочемо дізнатися, які із сортів максимально підходитимуть до тернопільських кліматичних умов. Цього року непогану врожайність показує новий для нас сорт Сирія.
— Які шкідники та хвороби допікають найбільше?
— Оскільки плантація молода, а сорти сучасніші, великих проблем із цим немає. Ми застосовуємо спеціальний гербіцидний обприскувач і боремось із бур’янами лише у міжряддях, тому на ягоду препарати не потрапляють. Також проти борошнистої роси застосовуємо системні фунгіциди. Торік ми мали невеликі проблеми з кліщем і личинкою хруща, тож застосовували біологічний інсектицид.
— Які найбільші проблеми з вирощуванням полуниць, на ваш погляд, існують у загальноукраїнському масштабі?
— Найбільший біль будь-якого виробника — це ринок збуту. Полуничний сегмент висококонкурентний і насичений. Найбільшою перевагою тут може бути саме якість продукції та її товарний вигляд, адже споживач стає все вибагливішим. Звичайно, те, що майже всю вирощену нами продукції ми продаємо компанії «Данон», дуже сильно нам допомагає. Ми можемо зосередитися на польових проблемах.
— Ви поставляєте компанії «Данон» 80% вирощеної продукції. Куди збуваєте решту полуниць?
— Двадцять відсотків вирощеної продукції ми маємо право продати на свіжий ринок. Сьогодні працюємо над отриманням сертифіката міжнародного зразка, і тоді можна буде думати навіть над експортом продукції за кордон.
— Наскільки важко сертифікувати ягідне підприємство відповідно до європейських вимог? Чи є відмінності між сертифікацією кооперативу та звичайного виробника?
— До кінця поточного року ми плануємо отримати сертифікат GlobalG.A.P. Процес підготовки до сертифікації, а також виконання всіх вимог — процес тривалий, адже включає повний порядок як на полі, так і в паперах підприємства. Кожен етап виробництва має бути простежуваним — у цьому сенсі треба бути максимально «чистим» починаючи від купівлі саджанців до доставки продукції кінцевому споживачеві. Різниці між кооперативом і підприємством в отриманні сертифіката немає — правила одні й ті самі для всіх. Проте отримання сертифіката означає зелене світло для виходу на міжнародні ринки.
Окремий пункт, на якому я хотів би зупинитися, це — якість нашої продукції. Наприклад, уміст нітратів у ній удвічі нижчий за норму. А вибракування продукції — всього 1,5%. Товарність ягоди також контролюється на всіх етапах, починаючи від збору, коли спеціальні фахівці контролюють ретельність збирання, відсутність гнилих ягід, і до відповідності їх стандарту (не менше за 80% стиглості).
— На вашу думку, як має виглядати державна підтримка діючим сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам?
— Єдиного рецепта тут бути не може — слід підходити індивідуально. Адже комусь потрібна техніка, комусь інші засоби. Ми скористувалися державною програмою у 2010 році й узяли трактор — дуже ним задоволені.
— Яким чином ви будете будувати співпрацю із компанією «Данон» далі?
— Завдяки допомозі компанії «Данон» ми закупили дизельний генератор, термоавтомобіль, усе сучасне обладнання, обприскувачі, техніку для обробітку ґрунту, устаткування для крапельного зрошення тощо. Тобто внесок компанії я вважаю незаперечним. Далі в планах є розвиток взаємовідносин і розширення території кооперативу, в ідеалі до 50 га. Крім того, ми поступово передаємо наш досвід іншим районам області, щоб там також могли заснувати кооперативи на зразок нашого.
— Спочатку «Данон» розвивав молочні кооперативи, далі прийшла черга ягідних. Кооперативи яких напрямів, на вашу думку, можуть бути перспективними?
— Вважаю що перспективи за багатопрофільністю, тобто най успішнішими будуть кооперативи, що працюватимуть не в одному напрямі, а в декількох одразу. Така діяльність буде більш прибутковою, адже надання кількох видів продукції чи послуг привабить більшу кількість клієнтів і споживачів. Та й експлуатація обладнання може бути ефективнішо.
Коментарі
Марек Войтина, генеральний директор «Данон Україна»
Головне для нас — це смак і якість нашої продукції, адже ми як ніхто інший є відповідальними за здоров’я споживачів. Саме вони є стимулом, що підштовхує «Данон» робити такі спільні проекти, як «Розвиток полуничних кооперативів». Сьогодні завдяки підприємству в Лосятині ми на 100% забезпечені найкращими українськими полуницями для потреб компанії. Загалом, із початку проекту у 2012 році компанія разом із партнерами вклала в його розвиток 1,4 млн євро. Завдяки підтримці громади та працівників кооперативу ми змогли разом побудувати потужне конкурентне господарство. Сьогодні розвиваємо навколо кооперативів ще й так звані сімейні ферми, які також зможуть на вигідних умовах працювати з компанією «Данон». На мій погляд, саме розвиток сімейних ферм стане однією з важливих форм господарювання на українській землі. «Данон» розпочинає співпрацю з першими п’ятьма сімейними фермами, що вирощуватимуть полуниці відповідно до міжнародних стандартів ягідництва та забезпечуватимуть нас високоякісною сировиною для виробництва йогуртів.
Світлана Кебалюк, директор кооперативного підприємства «Екофрукти»
У рамках проекту «Розвиток полуничних кооперативів» за підтримки Данон в Україні та партнерів — фонду «Данон Екосистем», компанії DanTrade та міжнародного благодійного фонду «Добробут громад» — уже було започатковано відразу декілька сімейних ферм на загальній території 7 га. Сімейні ферми відкриті в Кременецькому, Лановецькому та Заліщицькому районах Тернопільської області та Перемишлянському районі Львівської області. Загальні площі полуничних насаджень, ураховуючи потужності кооперативу та сімейних ферм, становлять 35 га. Із цієї території, якщо все буде гаразд, за поточний сезон ми плануємо зібрати не менше як 350 т ягід.
Ірина Глотова
газета “АгроМаркет”, липень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
