Те, як буде проведено обрізування яблуні, матиме вирішальний вплив не лише на обсяг урожаю, а й на його якість.
Передусім слід пам’ятати про те, що головною метою обрізування є забезпечення доступу до всіх ділянок крони сонячного світла – воно має вирішальне значення для якості плодів. Затінена зав’язь інтенсивно опадатиме після хімічного проріджування. Плоди, до яких дістанеться лише 70% обсягу світла, що його отримує незатінена верхня частина крони, не вироблять антоціани і не забарвляться, їх діаметр буде меншим – до бажаних розмірів вони не зможуть вирости. Практика показала: щоб забезпечити рівномірний доступ сонячного світла до середини крони дорослої яблуні висотою 2,3–2,5 м, на дереві має бути не більше 12–16 плодоносних гілок. У кроні дерева висотою 3,3–3,5 м таких гілок має бути 20–24. Спосіб обрізування вибирають залежно від форми крони дерев. У більшості сучасних яблуневих садів надають перевагу кронам у формі стрункого або широкого веретена, отже я зосереджуся на принципах обрізування саме таких крон.
Інтенсивне обрізування можна проводити у роки, коли гілки рясно вкриті квітковими бруньками. Коли ж очікують, що плодоносіння буде слабшим, обрізування слід проводити обережніше. Сади, які ростуть на менш родючому ґрунті, можна обрізати сильніше, аніж ті, які ростуть на дуже родючих ґрунтах.
Класифікація сортів
Кількість сортів, що їх представлено в господарствах наших садівників, є дуже великою. Вони відрізняються як силою росту, так і типами плодоношння. Французький вчений J. M. Lespinasse дуже гарно описав ці закономірності. Він розподілив сорти яблунь на чотири групи, а за диференційну ознаку взяв силу росту дерев і тип плодоносіння.
Група I
Це сорти, які формують квіткові (генеративні) бруньки лише на коротких пагонах 2–3-річних гілок. Сорти цієї групи не утворюють довгих щорічних приростів, відтак плодоношення не зміщується на периферію крони. До групи належать: Болеро, Шарлотта, Макінтош, Гренні Сміт Спур, Голдспур, Макспур, Старкримсон.
Група II
Сорти цієї групи слабко нарощують деревину, квіткові (генеративні) бруньки формують на 2–5-річних пагонах. Інколи у цих сортів квіткові бруньки можуть з’являтися на кінцях однорічних приростів. Типовими представниками цієї групи є сорти Аріста, Ельстар (та підвиди), Чемпіон (та підвиди), Делголлун, Велзі, Королева Ренет, Золотий Ренет, Онтаріо.
Група III
Сорти формують квіткові бруньки переважно у верхній частині крони, на невеликих 1–3-річних гілках. На однорічних пагонах формується лише частина квітів. Переважають довгі пагони, які загущують крону, натомість плодоношення переноситься на її периферію. До групи належать: Гала, Голден Делішес, Джонаголд (та підвиди), а також старіші сорти – Малинова Оберландзька (Malinowa Oberlandzka), Помаранчева Кокса (Koksa Pomarańczowa), Бойкен (Boiken).
Група IV
До цієї групи належать сорти з дуже сильним ростом, які плодоносять на 1–2-річних пагонах. Вони утворюють вільні, розлогі крони з великою кількістю тонких однорічних гілок, які завершуються генеративними бруньками. Коротких пагонів дуже мало! Гілки, особливо старші, швидко припиняють плодоносити, і тоді зона плодоносіння пересувається на периферію крони. До цієї групи належать сорти Пауларед (Paulared), Кортланд (Cortland), Рубін, Рубінола (Rubinola), Ром Бьюті (Rome Beauty), Гренні Сміт, Ліголь.
Із наведеної класифікації напрошується висновок: набагато легше обрізати дерева сортів, віднесених до I і II групи, ніж ті, які належать до IV групи.
Обрізування в перший рік
Перед тим як перейти до обговорення особливостей обрізування крон дерев, які вже виросли та перебувають у фазі максимального плодоношення, варто наголосити на деяких особливостях обрізування дерев у молодому саду на другий рік після посадки. Дуже важливо, щоб із самого початку існування саду обрізування здійснювалося у спосіб, який забезпечував би рівновагу між плодоношенням дерева (генеративна функція) та його ростом (вегетативна функція).
З огляду на ризик пошкодження зайцями, деревця по всій Європі висаджують переважно навесні. З датою висадки не слід поспішати. Закладку саду потрібно робити лише тоді, коли ґрунт на глибині 20 см прогріється до +12 ºC. Коли ґрунт належно прогрітий, коренева система саджанця відразу починає формувати найтонші кореневі волосинки. Завдяки цьому деревце отримує можливість вирівняти диспропорцію розмірів (коренева частина саджанця значно менша за його надземну частину). Коли деревце укоріниться, можна починати його формування. Обираємо 4–6 пагонів першого ярусу, вони становитимуть основу дерева впродовж усього його життя. Обрізаємо кожен із цих пагонів на 2–4 см. Завдяки такому обрізуванню пагони вже в перший рік загрубіють та сформують генеративні бруньки. У майбутньому ці пагони не прогинатимуться та не обвисатимуть під вагою плодів (обвисання ускладнює обробку пристовбурових смуг гербіцидами). Наступним кроком буде обрізування усіх пагонів, які затіняють перший ярус. Це пагони, які ростуть під гострим кутом до осі крони і закінчуються вегетативною брунькою. Такі пагони схильні до сильного розростання та слабкого формування генеративних бруньок. Пізніше вони затіняють вісь, унеможливлюючи формування нових бічних пагонів у середньому ярусі. Останньою дією є підрізання центрального провідника на висоті 40–50 см від розташованого найвище бічного пагона. Прирізку виконуємо на 0,5–1,5 см вище від листяної бруньки, яка розташована з північного сторони. Підрізання центрального провідника в перший від закладки рік забезпечує загрубіння провідника та велику кількість генеративних бруньок на ньому, що, своєю чергою, завдяки фототропізму гарантує отримання дерева з рівним та струнким провіднико.
Другий рік
Починаємо обрізування з верхньої частини дерева. Подібно до того, як це робили в перший від закладки рік, обрізаємо провідник на висоті 40–50 см від розташованого найвище бічного пагона. Прирізку виконуємо на 0,5–1,5 см вище від листяної бруньки, розташованої з північної сторони. Усі пагони, які утворилися впродовж попереднього сезону та ростуть під гострим кутом, а також пагони, що завершуються вегетативною брунькою, обрізаємо до довжини 2–4 см. Обрізування проводять або у формі циліндра (якщо сад закладено на малородючих ґрунтах), або у формі сідельця (якщо сад закладено на родючих ґрунтах). Щодо гілок, які складають перший ярус: після минулорічного обрізування на їхніх кінцях з’являються 2–4 коротких пагони. Залишаємо один (найближчий до провідника) і вкорочуємо його на 2–4 см (як це робили в перший рік). Також усуваємо на цих гілках усі минулорічні прирости, що є довшими за одноручний секатор.
Третій та наступні роки
У третій рік обрізування також слід починати з верхньої частини крони. На провіднику в, як правило, маємоз’являються 3–4 спрямовані догори однорічні пагони. Обрізаємо два або три з них, обираючи ті, що розташовані найвище. Залишаємо один, розташований найнижче, і обрізаємо його за третьою або четвертою листяною брунькою, якщо рахувати знизу. Знову обрізаємо усі пагони з попереднього сезону, які виросли під занадто гострим кутом або завершуються вегетативною брунькою. Переходимо до заміни гілок між першим ярусом і верхньою частиною крони. Кожного року ми повинні замінити 3–4 гілки віком 3–4 роки. Обрізаємо їх так, щоб залишилося 3-4 см від провідника, або у формі сідельця. Метою цієї заміни є проріджування крони, забезпечення доступу світла до кожного її сегмента та отримання високоякісних плодів. Слід пам’ятати: найкращі плоди визрівають на одно-, дво- і трирічних коротких гілках. На старіших пагонах плоди будуть дрібнішими. На залишених дво- і трирічних гілках зрізують всі прирости, що є довшими за одноручний секатор. Після цього переходимо до обрізування гілок першого ярусу. Вони, як правило, завершуються трьома або чотирма короткими однорічними пагонами. Обрізаємо 2–3 з цих пагонів (спрямовані назовні крони). Залишаємо один пагін, найближчий до провідника, і укорочуємо його за третьою або четвертою генеративною брунькою. На гілках першого ярусу усуваємо усі бічні прирости, що є довшими за одноручний секатор.
Найбільша помилка
Найбільшою помилкою, яку тільки можна допустити, є вкорочення пагонів на 2-річному дереві. Після такої «стрижки» впродовж наступного вегетаційного сезону на решті гілок не буде сформовано жодної генеративної бруньки, а також це призведе до численних приростів «вилок», спрямованих вертикально. Вони сильно затінятимуть крону, а плоди будуть дрібними і не вибарвленими.
Додаткові примітки
Представлений вище спосіб обрізування підходить для більшості сортів яблунь. Однак у двох випадках ми повинні діяти інакше. Перший стосується сортів IV групи сортів: Пауларед, Кортланд, Рубін, Рубінола, Ром Бьюті, Гренні Сміт та Ліголь. Це так зване «підрізування», яке передує появі плоду. Його проводять між 5-м і 15-м червня. Тоді підрізують усі цьогорічні прирости за другим листком (справжнім, що відповідає листку, а не прилистком). Після цього обрізування вибиваються два пагони довжиною по 15–25 см кожен (по одному з кожної пахвини листків, що залишилися), які до кінця липня повинні завершитися квітковою (генеративною) брунькою. Під кінець липня перевіряємо, чи це дійсно так. У окремі роки 15–20% цих нових пагонів не завершується квітковою брунькою. Тоді ми прирізуємо їх за третім або четвертим листком. До кінця вегетаційного сезону з пахвин між листяним хвостиком і пагоном виростуть короткі, довжиною 3–5 см пагони, які завершуються квітковою (генеративною) брунькою. Таке прирізування проводять, починаючи з першого року після висадки. Завдяки цьому отримують не лише набагато більші врожаї цих сортів, але також уникають періодичності плодоношення.
Другий випадок стосується дрібноплідних сортів Голден Делішес, Гала, Чемпіон та ін. Щоб отримати більші плоди, на 3–4-річних гілках (але лише тих, які наступного року напевно замінять), обрізають усі однорічні прирости.
Адам Фура,
директор сільськогосподарського консультативного центру в м. Сандомир (ŚODR O/Sandomierz), Польща
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Садівництво по-українськи та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Садівництво по-українськи із гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
