Попри рекордний урожай зерна у 2013 календарному році обсяг перевалювання зернових у портах скоротився на 4,6%, а перевезення зерна залізницею — на 1,7%. Чим зумовлені такі показники та які регіони відвантажили залізницею на експорт збіжжя найбільше.
Через низькі ціни на зерно та дощову осінь залізничники й портовики недорахувалися прибутків від перевезення зернових. «Минулого року через складні погодні умови збирання кукурудзи почалося із запізненням на місяць, що відтермінувало початок масового експорту, і відповідно, доставку кукурудзи в порти залізницею. Це було основною причиною спаду перевезень зерна у 2013 календарному році до 2012-го року», — пояснює консультант ЦТС-Консалтинг Андрій Товстоп’ят.
Утім, саме зернові, як прогнозують аналітики, стануть основним драйвером росту перевезень на залізниці та перевалювання в портах поточного року. Цьому сприятимуть істотне зростання виробництва збіжжя й відкладені поставки за кордон. «Експорт зерна у 2012/13 МР становив 22,8 млн тонн, у 2013/14 МР експорт очікується на рівні 32–33 млн тонн, що забезпечить 40–45% приросту. Це стало можливим завдяки зростанню виробництва зерна з 46,2 млн тонн у 2012-му до 63,7 млн тонн у 2013 році», — пояснюють у ЦТС.
Приватні компанії, які займаються перевалюванням у портах, уже активно роблять ставку на зерно. Цікавим є приклад порту «Ніка-Тера» (контролюється Д. Фірташем). Ключовим вантажем цього спеціалізованого на хімічній (!) продукції термінала, що належить найбільшому в Україні хімічному холдингу, стало зерно. Вантажообіг порту «Ніка-Тера» 2013 року становив 3,7 млн тонн, із них більша частина припала саме на зернові культури.
У той же час в Україні прослідковується чітка тенденція до збільшення перевезення зерна автомобільним і річковим транспортом. У 2012 році, згідно з даними АПК-Інформ, у порти залізницею поступило 60% зерна, автотранспортом — 36%, річковим транспортом — 3% (близько 1 млн тонн). Якщо проаналізувати плани експортерів, то стає очевидним, що річки й автотранспорт надалі лише нарощуватимуть свою частку ринку у транспортуванні збіжжя..
Такі компанії, як «Нібулон» та «Гермес-Трейдинг» активно вводять в експлуатацію власні річкові термінали, а виробники, які знаходяться у зоні меншій ніж 300–400-кілометрова відстань від портів, починають робити ставку на власний автопарк. Так, в агрохолдингу «Укрлендфармінг» стверджують, що вивчають ринок далекомагістральних машин для перевезення зерна. «У зв’язку з тим, що вагонів-хоперів катастрофічно не вистачає, для нас актуальним цього року буде наявність власних машин для перевезення зерна. На сьогодні ми обираємо постачальників цих машин і закуповуватимемо понад 200 автомобілів. Економічно на 300–400 км возити автомобільним транспортом — доцільно», — розповідає операційний директор холдингу Галина Ковток.
Про те, що залізниці у 400-кілометровій зоні доводиться конкурувати з іншими видами транспортування зерна видно на інфографіці. Згідно з даними ЦТС-Консалтинг у 2013 році серед регіонів України найбільше залізницею зерна на експорт відправила Полтавщина — 3,5 млн тонн. До того ж частка зернових у загальній вантажній базі Укрзалізниці регіону була найбільшою на Тернопільщині — 41%, Черкащині — 32%, Вінничині — 30% і Київщині та Хмельниччині — по 24%. Регіони, що знаходяться південніше (тобто ближче до портів), під час експортування зерна користуються послугами Укрзалізниці в значно менших обсягах.
У чотирьох областях частка зернових у загальній базі вантажів Укрзалізниці у 2013 році перевищила 30%. Лідером за цим показником стала Тернопільщина – 41%. Найбільше ж залізницею зерна на експорт відправила Полтавщина – 3,5 млн.т.
 |
Яна Жовнірук
Усі авторські права на інформацію розміщену в газеті АгроМаркет та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на газету АгроМаркет з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
