Елеватор
Головне:
Елеватор

«Не знав», «забув», «не встежив»

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:

Успіхами своїх елеваторів їх керівники завжди завдячують очолюваним ними робочим колективам. І це так само правильно, як і те, що в абсолютній більшості негараздів, які трапляються на зерносховищах, також винні представники цих самих колективів, а нерідко і самі керівники. Негативний вплив персоналу можна умовно поділити на дві частини, причому достеменно невідомо, яка з них більша: недбалість через відсутність достатньої кваліфікації й недотримання правил безпеки, чи навмисна шкода, зокрема крадіжки й шахрайство.

Автоматика не втомлюється

Повалений позаторік буревієм силос на елеваторі «Нібулон» на Черкащині — наслідок руйнівної сили стихії, але й вона не порівняється з непереборною деструктивною силою людського чинника. Десятки силосів на українських елеваторах за останні роки впали через те, що їх просто… неправильно розвантажували. Але ж на елеваторі кожному новачку розповідають про те, що розвантажувати силос через бічні отвори потрібно рівномірно (зсипаючи спочатку трохи зерна через один отвір, потім — через протилежний, щоб не утворювався збільшений тиск зернової маси на одну з його стінок). І все одно хтось десь не встигне або просто знехтує цим правилом. Тож під тиском нерівномірно розподіленої ваги силос падає.

Багатомільйонні збитки в агросекторі спричиняє й загоряння зерносушарок. Причина — знову ж таки «людський чинник»: коли оператор відволікся і не встежив за критичним підвищенням температури в ній. Щоправда, сучасні сушарки з автоматикою просто не допустять перегріву. А от засипати в силос з продовольчою пшеницею фуражну, а то й взагалі до ячменю додати кукурудзу — таке щосезону стається на багатьох елеваторах, коли диспетчер «не знав» чи просто «забув», що в нього де лежить. Якщо потім вдається розділити зерно прогоном через сепаратор, то можна вважати, що і диспетчер, і елеватор відбулися легким переляком.

Елеватори підлогового зберігання (а таких на наших теренах понад половина) не падають і зерно зазвичай не перемішується. Проте на таких складах поширені інші проблеми. Найчастіша — псування зерна через відсутність температурного контролю (а це збитки на десятки тисяч гривень).

Не допустити більшості людських помилок дозволяє автоматизація виробничих процесів. Що глибша автоматизація на елеваторі, то надійніше захищене зерно й обладнання. Виникнення більшості нештатних ситуацій автоматика просто не допустить, а про решту своєчасно інформує й призупинить той чи інший процес до розв’язання проблеми.

Оборудки і змови

Йдеться не про банальні крадіжки, а про витончені махінації з ТМЦ. Наразі махлюють на зерновому складі з чим завгодно — будівельними матеріалами, запчастинами, хімзасобами. Втім, найбільша кількість оборудок крутиться навколо головного ресурсу — зерна. І спокуси в нечистих на руку працівників з’являються вже на етапі приймання збіжжя від виробників («підрегулювати» ваги, щоб вони показували трохи меншу вагу прийнятої партії, на пару відсотків занизити показники якості — вміст вологи та сміттєвої домішки, і вже за рахунок цього на кінець сезону можна отримати чималий залишок необрахованого зерна).

Шахраї, яким не до снаги махлювати відсотками, вигадують більш масштабні схеми. Так, керівник одного з агрохолдингів розповідав про викриту оборудку з багаторазовим прийманням на елеваторі одного й того ж зерна (машину зважують, оформлюють, а тоді вона нерозвантаженою виїжджає з підприємства, щоб потім заїхати вдруге). Такі схеми занадто масштабні для одного-двох спритників, тому зазвичай у них за попередньою змовою беруть участь усі — від зважувальника до начальника служби охорони або й самого директора елеватора.

Максимально унеможливити випадки шахрайства на елеваторах також дозволяє автоматика, доповнена системами відеонагляду й відеореєстрації, коли мінімізуються всі можливості заїхати «не туди», вивантажитися не там, де треба, як і повторно через 10 хв заїхати на територію елеватора. Це убезпечує власника від шахрайських дій персоналу та сторонніх осіб. Щоправда, й самі власники теж інколи бувають залученими до гучних махінацій з зерном. Як-от, приміром, оборудка власників «Агро інвестгруп», збиток від шахрайських дій яких оцінюється в понад 100 млн доларів (серед постраждалих — понад 20 компаній, як українських так і мультинаціональних). Задля запобігання таким діям потрібні зміни щодо розкриття інформації про обсяги зберігання зернових складів у державній системі складських документів на зерно.

Найнегативніший чинник

Попри всі негативні прояви людського чинника й матеріальні збитки, до яких він здатний призвести на елеваторах, найбільша шкода — це та, яку працівники сховищ можуть спричинити самі собі внаслідок неуважності й порушення правил техніки безпеки під час роботи. Ця шкода неспівставна з ніякими сумами грошових втрат.

Водночас на сучасному елеваторі доводиться працювати з потужними машинами, в оточенні електрокабелів з високою напругою, з пристроями й елементами обладнання, розташованими на великій висоті. Крім того, це постійний трафік транспортних засобів, робота з отруйними хімічними речовинами. Небезпек на виробництві вистачає. Як і порушень установлених правил безпечної роботи. На жаль, щороку на вітчизняних елеваторах стаються сотні випадків отримання різноманітних виробничих травм, зокрема й тяжких, що призводять до тривалої втрати працездатності й здоров’я, а деякі навіть закінчуються летально. Певною мірою запобігти травмуванню на елеваторному виробництві можна шляхом автоматизації окремих небезпечних робіт, створенню додаткових умов для безпечної праці, але насамперед кожний працівник елеватора сам має усвідомлювати можливі небезпеки. Якщо він не буде головним відповідальним за дотримання собою і своїми колегами правил безпечної роботи, сумна статистика травматизму на елеваторах продовжуватиметься.

Наразі сучасний розвиток технологій дозволяє автоматиці керувати всіма процесами з приймання, доробки, зберігання і відвантаження збіжжя з одного диспетчерського пункту, який навіть не обов’язково має бути розташований на території самого зернового сховища. Та, схоже, концепція «безлюдного елеватора», яку нині активно обговорюють фахівці, поки залишається лише хорошою ідеєю. Хтось наразі має лагодити обладнання, якщо воно вийде з ладу, зачищати склади в міжсезоння, охороняти територію. Втім, як кажуть охочі позбутися ризиків сумнозвісного людського чинника, ці питання теж цілком вирішувані. Натомість саме людину з її людськими недосконалостями дедалі частіше й ширше розглядають сьогодні як найнегативніший за своїм впливом на бізнес чинник…

Ярослав ЛЕВИЦЬКИЙ, аналітик аграрних ринків

газета “АгроМаркет”, вересень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: